КНИГИ З АРОМАТОМ КАВИ : до Міжнародного дня кави (1 жовтня)

Кава і книга ідеально доповнюють одне одного. Кава дарує нам чудовий аромат, гіркі нотки в смаку та бадьорість, книги - знання та натхнення, можливості відкрити щось нове та невідоме, а тому і те й інше приносить безмежну радість, піднімає настрій, збагачує нас. Пропонуємо добірку книг з ароматом кави. Насолоджуйтесь читанням, пийте каву і отримуйте задоволення від життя.

БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ ВІЙНИ: СИЛА, ЩО ЄДНАЄ

Щорічно 30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек – свято, яке вшановує важливу роль бібліотек у суспільному та культурному житті країни. Бібліотеки завжди відігравали та відіграють важливу роль у культурному, освітньому та інтелектуальному житті суспільства, слугуючи не лише джерелом знань, але й центрами активного діалогу та культурної самобутності. Вони є осередками національної свідомості, місцями, де люди можуть збагачувати свій досвід та знання.

Сьогодні, коли військові дії вплинули на всі сфери життя українського суспільства, зокрема й на культуру, бібліотеки були вимушені змінити напрями своєї діяльності.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, станом на липень 2025 року в Україні зруйновано або пошкоджено 2359 об'єктів культурної інфраструктури, серед яких 830 бібліотек, з них 471 була повністю знищена, а 359 потребують ремонту. 

Упродовж трьох років російської військової агресії, бібліотеки навчилися працювати, підлаштовуючись до надскладних умов сьогодення. Українські бібліотеки трансформувалися в осередки громадської підтримки, перетворившись на волонтерські пункти, гуманітарні хаби та центри психологічної допомоги. Вони адаптували свою діяльність для роботи в умовах війни, що стало новим викликом та завданням для бібліотечних працівників. 

Сьогодні бібліотека — це не просто місце для читання книг. Вона є культурним центром, де відбуваються різноманітні заходи, стає прихистком для людей під час тривог, майданчиком для навчання, місцем зустрічей і психологічної підтримки. Приміщення деяких бібліотек стали волонтерськими пунктами, де розподіляється гуманітарна допомога, плетуться маскувальні сітки.

Не менш важливою є місія збереження культурної спадщини. Бібліотечні працівники рятують фонди, оцифровують архіви, захищають від знищення документи та видання, які формують пам’ять і ідентичність українського народу. Адже кожна врятована книга – це частина нашої історії, яку неможливо стерти.

В умовах російської агресії, коли інформаційний простір заповнений маніпуляціями та пропагандою, бібліотеки відіграють важливу роль у забезпеченні інформаційної безпеки. Інформаційна діяльність бібліотек виступає протидією дезінформації, забезпечуючи доступ до достовірних джерел, розвиваючи медіаграмотність користувачів, протидіючи пропаганді та формуючи критичне мислення. Бібліотеки створюють безпечні інформаційні простори, де люди можуть отримати правдиву інформацію, навчитися розрізняти фейки, а також знайти підтримку та знання для особистісного розвитку. 

Попри всі виклики сучасності, українські бібліотеки продовжують розвиватися. Вони демонструють гнучкість, здатність швидко реагувати на потреби громади й водночас залишаються символом єдності та стійкості.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЛІ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ
• БІБЛІОТЕКА ЯК БЕЗПЕЧНИЙ ПРОСТІР
• ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
• БІБЛІОТЕКА ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ 
• ДОСВІД РОБОТИ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Відновлювана енергетика та енергоефективність : рекомендаційний бібліографічний список / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського,  відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад.  В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. - 58 с.

Відновлювальна енергетика є однією з найперспективніших енергетичних галузей у світі. Сьогодні всі розвинені країни взяли орієнтир на популяризацію і розвиток відновлювальної енергетики, і Україна не є винятком.

Для України розвиток відновлювальної енергетики є одним із першочергових завдань для підвищення енергетичної і екологічної безпеки держави. Відновлювальні джерела енергії відкривають шлях до сталого розвитку, зменшуючи нашу залежність від викопного палива та пом’якшуючи негативні наслідки зміни клімату.

Збройна агресія рф проти України негативно вплинула на весь сектор відновлювальної енергетики, але нові виклики дали поштовх до знаходження та прийняття нових рішень та інструментів підтримки її подальшого розвитку й обумовила необхідність виходу на сучасний технологічний рівень.

Враховуючи актуальність теми, відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено рекомендаційний бібліографічний список "Відновлювальна енергетика та  енергоефективність", що висвітлює питання законодавчо-правового забезпечення, сучасного стану, проблем та перспектив подальшого розвитку відновлювальної енергетики України.

Видання призначене викладачам, аспірантам, студентам, учням і може бути корисним для всіх, хто цікавиться розвитком відновлювальної енергетики та підвищення енергоефективності економіки України.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СЕРПЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у серпні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

НАДЕЛЬ ХАЦКЕЛЬ СОЛОМОНОВИЧ : біобібліографічний портрет до 120-річчя від дня народження

15 вересня 2025 р. – 120 років із дня народження Хацкеля Наделя (1905-1968), бібліографа, бібліотекознавця, історика літератури, фольклориста, сходознавця.

Про бібліографа Хацкеля Соломоновича Наделя, який започаткував існування Харківської університетської школи бібліографів, до останнього часу майже не було публікацій, не рахуючи кількох рецензій на його статті, некрологу в університетській газеті.

В українському культурному просторі ім'я Х. С. Наделя маловідоме, незважаючи на те, що йому належить понад 150 друкованих праць, що вийшли російською, українською, ідиш та польською мовами, в яких він виступає як бібліограф, бібліотекознавець, літературознавець та фольклорист. Безсумнівно, життя і творчість цієї непересічної людини варте більш пильного вивчення.

Відділом наукової інформації та бібліографії підготовано п’ятий випуск "Надель Хацкель Соломонович: біобібліографічний портрет до 120-річчя від дня народження", що продовжує серію інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства».

Видання розраховано на наукових працівників у галузі бібліотекознавства та бібліографії, викладачів, студентів, бібліотечних фахівців.

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«Національні інтереси України» – науково-практичний журнал, програмними цілями якого є публікація оригінальних наукових статей із найактуальніших питань національної безпеки, публічного управління та адміністрування, права, економіки і політології України, зарубіжних країн для розвитку, удосконалення української національної науки та освіти; організація наукових дискусій.

Журнал заснований у 2024 році. Засновниками видання є: Військова академія (м. Одеса), Видавнича група «Наукові перспективи» та громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління». 

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України вiд 10.12.2024№1721 журналу присвоєно категорію "Б" зі спеціальностей: К1 Державна безпека;  К2 Безпека державного кордону; К6 Забезпечення військ (сил).

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 1415 від 02.10.2024 журнал включений до Переліку наукових фахових видань України, категорія “Б”, спеціальності: 081 Право; 281 Публічне управління та адміністрування; 256 Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності);  051 Економіка; 052 Політологія.

Журнал включено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus, міжнародної наукометричної бази Research Bible, міжнародної пошукової системи Google Scholar

Видання буде корисним для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, управлінців та всіх працівників освіти, які сприяють розвитку  інноваційного інформаційного потенціалу України.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛИПЕНЬ 2025 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у липні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

23 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ

КОЛІР МУЖНОСТІ І ЗВИТЯГИ – СИНЬО-ЖОВТИЙ

Синій – наче далечінь безкрая,
Дух свободи, спів Дніпра,
Жовтий – лан пшениці стиглий,
Що дарує нам жнива!
Вітер гордо його носить,
Сонце в ньому виграє!
Він – для тих, хто серцем просить,
Світ, де правда настає.
Прапор наш – це клич до волі,
Символ віри і снаги.
Він про мрії, нашу долю,
Про майбутнє без війни!
      Валентина Харченко

Свято встановлене «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» згідно з указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987/2004.  У 2009-му було внесено зміни до цього указу й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. Це свято стало важливою частиною національного календаря і відзначається з великою урочистістю та гордістю, символізуючи значення одного з трьох основних державних символів країни. Державний Прапор України є не лише елементом національної символіки, а й потужним знаком суверенітету, незалежності та єдності української нації.

Символіка кольорів на прапорі має глибоке коріння в історії України. Ще з середньовіччя та періоду Козацької Держави синьо-жовті кольори використовувалися в гербах і національних символах. Синій колір асоціюється з небом і водами, які мають величезне значення для аграрної країни, де земля є основним джерелом життя. Жовтий колір символізує хліб, що є основою раціону та економічного життя народу. Поєднання цих кольорів було традиційно використано для відображення єдності та прагнення до незалежності.

Важливим етапом в історії використання цих кольорів стало підняття синьо-жовтого прапора під час козацьких походів, що символізувало боротьбу за незалежність і автономію від імперських сил. У червні 1848 року таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові. Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР).

У новітні часи перша рішення про підняття національного прапора 14 березня 1990 року ухвалила Стрийська міськрада (Львівська область).  У Києві прапор було піднято пізніше – 24 липня 1990 року на флагштоці перед будівлею Київської міської ради.

У день  проголошення Державної Незалежності України 24 серпня 1991 року, народні депутати внесли до сесійної зали парламенту національний синьо-жовтий прапор. Нині ця державна реліквія зберігається в почесному порталі на першому поверсі будівлі Верховної Ради. 4 вересня 1991 року синьо-жовтий український прапор  підняли над будівлею парламенту. 

18 вересня 1991 року року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично узаконила використання синьо-жовтого прапора у протокольних заходах до прийняття Конституції України. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

Офіційне затвердження Державного Прапора України відбулося постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року № 2067-XII. Цей документ закріпив синьо-жовтий прапор як основний символ незалежної української держави. Постанову Верховної Ради можна вважати однією з основоположних для нового етапу в історії України, яка утверджувала свою незалежність у складних політичних умовах. А остаточно статус Державного Прапора України закріплено статтею 20 Конституції України у 1996 році.  

У свята і в годину випробувань українці зі своїм прапором. Він майорів під час Помаранчевого Майдану і Революції Гідності, з ним йшли захищати Донбас добровольці. Сьогодні синьо-жовта барва на шевронах і рюкзаках військовослужбовців, Державний прапор на танках і в окопах, у визволених від рашистів містах і селах. Привезені з поля бою стяги з автографами і побажаннями наших героїв в численних домівках і офісах. 

Після початку російської агресії синьо-жовтий прапор став символом боротьби та спротиву загарбникам.

За матеріалами: https://www.golos.com.ua/article/379575 ; https://www.golos.com.ua/article/373084

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

СВІТ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

 Технології стрімко крокують вперед, а ми ледь встигаємо за ними. Особливо це помітно у світі штучного інтелекту, де щодня з’являються нові можливості. Ми підготували добірку україномовних книг, які допоможуть зрозуміти як його технічну сторону, так і етичні виклики, соціальні наслідки та майбутні перспективи. Приємного читання.

ДЕРЖАВНИК, МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ : до 160-ти річчя від дня народження Андрея Шептицького

Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, що плачуть, потішити кожного, хто сумує, покріпити кожного, хто хворий, просвітити кожного, хто темний! Я хотів би стати всі для усіх, щоб всіх спасти. Нехай нині умру, нехай у вічності не зазнаю щастя, нехай відлученим буду від Христа, коли б лише Ви, Браття мої по крові, були спасенні.

Андрей Шептицький

В українській історії важко знайти більш контраверсійну фігуру, як митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Польський граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти гроші і вчив цьому українців. Багатій, який практично все до копійки віддавав на розвиток української церкви, науки, культури, патріотичне виховання молоді. Патріот, який все життя відстоював українську ідею – і мав конфлікт з ОУН через неприйняття насильницьких методів боротьби за цю ідею. Людина, яка із християнським смиренням приймала усяку владу – і мала сміливість перечити сильним світу цього, закликаючи до покаяння.

І водночас, важко знайти діяча, чий авторитет ще за життя був настільки беззаперечним. Навіть радянська система, яка з легкістю таврувала своїх опонентів «ворогами народу» і сотнями знищувала в таборах чи просто вбивала (така доля чекала двох рідних братів Андрея Шептицького: Леона з родиною енкаведисти розстріляли в маєтку в 1939-му, а Климентій помер у 1951-му у Володимирському Централі) – навіть вона не наважилася зачепити митрополита Андрея. Він проніс свій хрест до кінця, схиляючи голову лише перед Богом.

Андрей Шептицький – Митрополит Української греко-католицької церкви, видатний релігійний і політичний діяч ХХ ст. один з найбільших прихильників українського православного католицького єднання. Меценат української культури, член наукового товариства імені Шевченка. Обстоював ідею становлення самостійної, незалежної Української держави.  

Андрей Шептицький (хресне ім’я Роман Олександр Марія Шептицький) народився 29 липня 1865 р. у с. Прилбичі (тепер Яворівського району Львівської області) у сім’ї графа Івана й Софії Шептицьких. Його батько, граф Іван Шептицький, походив зі стародавнього українського боярського роду, який дав багато архиєреїв Українській Церкві, що вірно служили Богові та своєму народові впродовж віків. 

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«Штучний інтелект» — наукове періодичне видання Інституту проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України, було започатковане у 1995 році. Співзасновником видання є Національна академія наук України.

Починаючи з 1999 р., журнал включений до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії (Наказ МОН України від 15.04.2021 р. № 420.).

Видання має тематичну спрямованість, що чітко відповідає досліджуваним Інститутом проблем штучного інтелекту галузям (інформатика й кібернетика, обчислювальна техніка та автоматизація, системи й засоби штучного інтелекту). Журнал публікує оригінальні оглядові статті, проблемні та дискусійні матеріали, звіти конференцій та нарад з питань кібернетики, впровадження технологій штучного інтелекту в економіці, державному управлінні, обороні та інших сферах, зокрема матеріали Міжнародної конференції «Створення стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні».

Журнал розрахований на фахівців у галузі технології штучного інтелекту для різних застосувань, а також на закордонних читачів, які бажають ознайомитися з досягненнями України в галузі штучного інтелекту.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО СУВЕРЕНІТЕТ – ПЕРШИЙ КРОК ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Дорога України до незалежності була довгою й тернистою. Впродовж століть український народ виборював право жити у власній державі, говорити рідною мовою, зберігати свою культуру й самостійно вирішувати свою долю.

Кінець 1980-х став часом великих змін: радянська система слабшала, а в серцях мільйонів українців зростало прагнення до волі. Саме в цьому історичному контексті, 16 липня 1990 року, Україна проголосила Декларацію про державний суверенітет — перший офіційний крок до справжньої незалежності. Цей день став символом національного пробудження та віри у майбутнє, з якого розпочався новий етап в історії державотворення. 

Відділом наукової інформації та бібліографії підготовано інформаційно-бібліографічні матеріали "Декларація про суверенітет – перший крок до незалежності України", які допоможуть детальніше ознайомитися із ключовими документами, дослідженнями та публікаціями, що висвітлюють історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України.   

Представлені джерела допоможуть глибше зрозуміти передумови, зміст та наслідки цього історичного рішення для українського державотворення.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЧЕРВЕНЬ 2025 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у червні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

ПЕРША УКРАЇНСЬКА КОНСТИТУЦІЯ: ДО ДНЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

У сучасному світі Конституція як нормативно-правовий акт найвищої сили, який закріплює права та свободи людини і громадянина, основоположні засади політичного й суспільного життя, механізми здійснення державної влади та реалізації народом свого суверенітету, є маркером цивілізованості й правового характеру держави. Конституція є особливим стратегічним законом держави, його правовим паспортом, утіленням досвіду й традицій державного будівництва народу впродовж свого буття та може бути своєрідним виявом його національної ідеї.

Конституція Пилипа Орлика є важливою історичною пам’яткою та надбанням українського народу, яка базується на концептуальних засадах справедливості, гуманізму, демократичного устрою держави, розвитку народовладдя, забезпеченні прав і свобод людини, поділу владних повноважень між різними структурами державного механізму. Вона є втіленням моделі вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві на свободу та самовизначення. 

Попри те, що Конституція так і не була втілена в життя, вона, однак, являє собою найвидатнішу історичну державно-політичну пам’ятку. «Пакти і Конституція прав і вольностей Войська Запорозького» має посісти гідне місце в історіографії і, здається, і до сьогодні зберігає актуальність для незалежної самостійної України.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Чи знаєш ти Свена Нордквіста? : інформаційно-бібліографічний огляд / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира  ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 18 с.

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує видання серії інформаційно-бібліографічних оглядів про найпопулярніших дитячих письменників.

Свен Нордквіст – відомий шведський дитячий письменник та ілюстратор, член Шведської академії дитячої книги, чия серія "Петсон та Фіндус" особливо популярна у Швеції та Німеччині і публікувалась у Європі та США. Загалом твори Свена Нордквіста перекладені на 55 світових мов. В Україні твори Свена Нордквіста публікує видавництво "Богдан". 

Свої казки автор ілюструє сам, тому його книжки справляють цілісне та яскраве враження на читачів. Добрий та дотепний гумор, життєві ситуації та стосунки дідуся Петсона та кота Фіндуса будуть цікаві та зрозумілі навіть маленьким дітям.

Видання містить біографічну інформацію про письменника, огляд творчості, бібліографічні списки творів для дітей та критичних матеріалів, які є у фонді Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Полтавської обласної бібліотеки юнацтва імені Олеся   Гончара, Національної бібліотеки України для дітей  та мережі Інтернет. 

ВАЛЬО МАРІЯ АНДРІЇВНА. ВИЛЕГЖАНІНА ТАМАРА ІЗМАЙЛІВНА : БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ ДО 100-РІЧЧЯ ТА 75-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує серію інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». Четвертий випуск «Вальо Марія Андріївна. Вилегжаніна Тамара Ізмайлівна : біобібліографічний портрет до 100-річчя та 75-річчя від дня народження» знайомить з творчими біографіями  двох українських бібліотекознавців, бібліографів, які стояли біля витоків вітчизняної бібліотекознавчої науки. Кожна з них посідає почесне місце у безперервній шерензі творців  бібліотечної справи. 

У червні 2025 року виповнюється 100 років від дня народження Марії Андріївни Вальо (1925-2011) – бібліографа, книгознавця, літературознавця. Марія Андріївна Вальо – це яскравий приклад життя і діяльності обдарованого українського науковця, широко відомого в Україні і поза її межами літературознавця і бібліографа періоду історичної зміни двох суспільних систем на зламі двох століть – XX і XXI. 

16 червня 2025 року виповнюється 75 років від дня народження (1950) Тамари Ізмайлівни Вилегжаніної. Багатогранна особистість – бібліотекознавець, бібліограф, педагог, талановитий організатор і керівник, яка понад 40 років свого життя віддала бібліотечній справі України.

Інформаційне наповнення видання складається з довідкових, біографічних, бібліографічних та інших документів, сприяє глибокому розкриттю діяльності особистості, її внеску у розвиток бібліотечної справи.

Видання розраховано на науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів, бібліотекарів, бібліографів, працівників інформаційних служб.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ТРАВЕНЬ 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у травні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

4 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

4 червня – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії та День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Генеральна Асамблея ООН у серпні 1982 року прийняла постанову про відзначення Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії. Це рішення було прийнято внаслідок бойових дій Ліванської війни. 4 червня – це дата, коли авіація Ізраїлю завдала ударів по Бейруту, через що загинуло багато цивільних, зокрема дітей. ООН закликала сторони війни негайно припинити військові дії в Лівані. Попри заяви та заклики, складна ситуація в Лівані зберігалась аж до початку 90-х років. 

Цей день було започатковано ООН для того, щоб привернути увагу світу до тих, хто страждає під час воєн. Серед постраждалих дітей є не тільки ті, хто загинув або зазнав поранень від обстрілів. Також жертвами є діти, які через війну змушені покинути рідні домівки, яких викрадають, яких піддають пропаганді та ідеологічній обробці та змушують брати участь у бойових діях. Світ став все більше нестабільним і безпечних місць стало менше. 

У квітні 2021 року Верховна Рада України вирішила до цієї дати започаткувати державний пам’ятний день для вшанування пам’яті дітей, що загинули під час російсько-української війни. 1 червня, у День захисту дітей, Верховна Рада проголосувала за постанову про створення дня пам’яті. Цей день має офіційну назву: День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і відзначається щорічно 4 червня. З кожним роком актуальність цього дня лише зростає. Особливої гостроти цей день набув після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Згідно повідомлень Офісу Генерального прокурора України, станом на 26.05.2025 за час повномасштабного вторгнення загинуло 630 дітей і 1960 дітей поранено. Поки триває війна, ця жахлива цифра лише збільшуватиметься. 

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Про вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 1 червня 2021 р. № 1490-IX // Верховна Рада України : офіційний вебпортал Парламенту України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1490-20#Text (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• International Day of Innocent Children Victims of Aggression 4 June [Електронний ресурс] // United Nations : [сайт]. – Режим доступу:  https://www.un.org/en/observances/child-victim-day (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• Офіс Генерального прокурора [Електронний ресурс] : [сайт]. – Режим доступу:  https://gp.gov.ua/ (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• 4 червня вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : [сайт]. – Режим доступу: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/4-chervnya-vshanovuyemo-pamyat-ditey-yaki-zagynuly-vnaslidok-zbroynoyi-agresiyi-rf-proty-ukrayiny (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• Діти війни [Електронний ресурс] : [платформа для пошуку та порятунку дітей]. – Режим доступу:  https://childrenofwar.gov.ua/ (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії [Електронний ресурс] // Київська публічна бібліотека ім. Лесі Українки : [вебсайт]. – Режим доступу: https://lukl.kyiv.ua/mizhnarozhnyy-den-beznevynnykh-ditey-zhertv-ahresiyi/ (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• «Діти - наше майбутнє» : до Міжнародного дня захисту дітей та міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії : презентація [Електронний ресурс] // Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського : [вебсайт]. – Режим доступу: https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Do_Mizhnarodnoho_dnya_zakhystu_ditey-2023.pdf (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.

ДО 85-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ ЖУРНАЛУ "ДЗВІН"

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує серію інтерактивних повідомлень про журнали-ювіляри 2025 року.

Цього року відзначає своє 85-річчя журнал "Дзвін" –  один із найстаріших та найавторитетніших літературно-мистецьких журналів України. Видається у Львові з 1940 року. У ньому публікуються твори сучасних українських письменників, есеїстика, переклади світової літератури, а також аналітика й рецензії на культурні події. "Дзвін" відіграє важливу роль у збереженні та розвитку української культури, даючи слово як знаним авторам, так і молодим талантам.

Полтавська обласна наукова універсальна бібліотека зберігає у своїх фондах номери журналу "Дзвін" ("Жовтень") з 1967 по 2025 роки, передплачує та отримує нові випуски журналу.

23 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ГЕРОЇВ

23 травня в Україні відзначають День Героїв – борців за свободу країни, починаючи від лицарів часів Київської Русі і до учасників Революції Гідності, бійців АТО/ООС на Донбасі, нинішніх захисників України.

Ідея пам’ятної дати, яка б вшановувала борців-героїв, зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Її запровадили постановою другого Великого збору ОУН у квітні 1941 року. Згодом День Героїв відзначала українська діаспора. У незалежній Україні День Героїв 23 травня стали відзначати здебільшого після нападу росії у 2014 році.

У квітні 1941 року в Кракові відбувся Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів. Саме він на десятиліття вперед визначив шлях боротьби і політичні напрямні революційно-визвольного руху українського народу. Окремими постановами саме цього Збору було затверджено герб організації – тризуб із мечем, прапор – червоно-чорний, вітання – «Слава Україні!» і відповідь – «Героям Слава!».

Усіх Героїв крізь покоління об’єднує щира любов до рідної землі, до України. Любов, що більша за життя.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто несе в собі дух сміливості, жертовності та патріотизму. Вони захищають нашу землю, нашу свободу та незалежність. В умовах повномасштабної війни проти РФ День Героїв набув нового значення.

Читати, щоб пам’ятати: добірка книг, які варто прочитати кожному українцю.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

8 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

8 травня 1945 року набув чинності Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, підписаний сторонами війни у Реймсі 7 травня. Проте Йосип Сталін був незадоволений низьким рівнем радянського представництва під час підписання капітуляції і вимагав повторної церемонії підписання акту, яку зрештою провели у Берліні того ж 8 травня. Повторний акт набув чинності 9 травня, про що і було оголошено у Москві. Саме ці події призвели до початкових розбіжностей у відзначенні дат 8 та 9 травня. Факт підписання капітуляції у Реймсі був засекречений за наказом Сталіна і весь час існування Радянського Союзу відзначалась тільки дата 9 травня. Решта світу відзначала День перемоги 8 травня або 2 вересня, коли капітуляцію підписала Японія. Перша тріщина в альянсі між Заходом та Радянським союзом проявила себе вже у той день.

З часом історики оцінили масштаб втрат людства під час Другої світової війни і ставлення до дат змінилось. Більшість європейських країн відзначали 8 травня як день пам’яті жертв війни. До такої моделі вшанування 8 травня Україна приєдналась у 2014 році, коли відбувся остаточний розрив з радянською історичною спадщиною. Була прийнята загальноєвропейська символіка – червоний мак пам’яті та гасло «Ніколи знову!». Україна була ареною битв починаючи з 1939 року, коли Гітлер та Сталін розділили Польщу. Німецький наступ 1941 року та радянський наступ 1944 року прокотились по Україні хвилями руйнування та знищення. Саме тому українці розуміють значення війни та її жертв.

З іншого боку, радянське відзначення дати 9 травня було доволі своєрідним. Йосип Сталін, знаючи про свіжі рани завдані війною, ніколи не акцентував увагу на цьому дні. Для того, щоб попередити народне невдоволення загальною розрухою та жертвами, пам’ять про війну намагались зайвий раз не ворушити. 1947 року День перемоги став звичайним робочим днем, хоча і залишився державним святом. У газетах передавали вітання з Днем перемоги, але комуністичні свята травня і жовтня відзначались значно гучніше і з більшим розмахом. Хрущов у цілому продовжував сталінську політику вшанування пам’яті, оскільки пам’ять про війну була ще свіжа. 

Перелом стався під час святкування ювілею 20 річчя Перемоги у 1965 році за правління Леоніда Брежнєва. Із втратою популярності комуністичної ідеї радянським керівникам потрібен був новий символ загальнодержавного значення. Ним став День перемоги 9 травня, який поступово набрав ознак державного культу. Розробка міфів та ідеології свята відбувалася протягом усього періоду правління Брежнєва. Навіть Перебудова Горбачова та гласність не завдали міфу про Перемогу серйозної шкоди. Зрештою, культ Дня перемоги пережив розпад Радянського Союзу та набув відверто гротескних форм. За часів правління Путіна цей культ у Росії було взято за основу політичної ідентичності. Замість вшанування жертв війни, свято 9 травня стало пошаною величі самої перемоги та її бенефіціарів. Жертви були забуті, їх значення знецінене а гаслом стало бадьоро-хижацьке «Можемо повторити!».

Наслідки такої політики пам’яті Україна відчула 24 лютого 2022 року. Тепер українці знову переживають війну за своє існування. Під час Другої світової війни українці як бездержавна нація були змушені воювати в арміях протиборчих сторін. У Червоній армії українці становили 23% особового складу. Німеччиною були створені національні частини з колаборантів. Безнадійну боротьбу на два фронти (проти СРСР та Третього Рейху) вела УПА. Тепер збройну боротьбу проти агресора ведуть Збройні сили України для того, щоб майбутнім поколінням українців не довелось знову воювати у чужих війнах. 8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та має нове гасло: «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

ПОСТЕРНАК СТЕПАН ПИЛИПОВИЧ : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». 

Серед українських діячів науки та культури чільне місце посідає Степан Пилипович Постернак, який був одним із фундаторів і першим офіційним директором Всенародної бібліотеки України. Він доклав чимало зусиль у становлення та розвиток вітчизняного бібліотекознавства і бібліографознавства.

Після страшних подій 30-х років ХХ ст. ім’я С. П. Постернака, його роль у розбудові Бібліотеки і взагалі – в розвитку вітчизняної освіти, науки та культури довгі десятиріччя навіть не згадувалося. Лише в часи незалежності з’явилися перші публікації, присвячені біографії С. П. Постернака та його діяльності на бібліотечній та педагогічній ниві.

27.04 (09.05) 2025 р. – 140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака (1885–1938), українського бібліотекознавця, бібліографа, педагога, громадського діяча, організатора бібліотечної справи в Україні, історика освітнього руху.

У третьому випуску – "Постернак Степан Пилипович : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження", представлено біографічні відомості, творчий доробок видатного культурного діяча. Пропоновані матеріали охоплюють авторські праці, а також містять інформацію про наукові, публіцистичні джерела про нього та його діяльність.

При підготовці даного випуску використано матеріали з фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, електронні ресурси.

Матеріали випуску розраховані на широке коло користувачів – істориків, педагогів, бібліотекознавців, книгознавців та всіх зацікавлених життям та творчістю видатних особистостей у галузі культури.

10 КВІТНЕВИХ КНИГ ДЛЯ НАТХНЕННЯ ТА ГАРНОГО НАСТРОЮ

Останнім часом стало модним складати різного роду рейтинги. Особливо популярно ділитися списками «тематичної» літератури.  Безцінним джерелом натхнення, який включає внутрішні резерви, стимулює творчість та просто дарує відпочинок є література. Пропонуємо добірку книг, які дарують легкість, затишок і весняний настрій. Кожна з цих історій має особливий шарм, здатний підняти настрій чи просто занурити у світ емоцій та незабутніх моментів. Обирайте ту, що відгукується саме вам, і насолоджуйтесь читанням!

23 КВІТНЯ - 130 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕВА ЮСТИМОВИЧА (ЛЕВКА УСТИМОВИЧА) БИКОВСЬКОГО

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства».

23 квітня 2025 р. виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича (Левка Устимовича) Биковського (1895–1992), українського бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, геополітика, історика, журналіста, мемуариста. Другий випуск серії, "Биковський Лев Юстимович (Левко Устимович) : біобібліографічний портрет до 130-річчя від дня народження", присвячений саме цій непересічний особистості. Видання репрезентує творчі праці книгознавця, бібліотекознавця, історика Л. Ю. Биковського та максимально повно охоплює наукові та публіцистичні джерела про нього та його діяльність.

При підготовці даного випуску використано матеріали з фонду відділу обслуговування користувачів (сектор «Канадсько-український бібліотечний центр») ПОУНБ імені І. П. Котляревського та з джерел фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

Пропоновані матеріали розраховані на широке коло користувачів – істориків, бібліотекознавців, книгознавців та всіх зацікавлених життям та творчістю видатних особистостей у галузі культури.

МАГІЯ ПИСАНКИ: ТРАДИЦІЇ ТА СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

ДО ПИСАНКАРКИ

Ой писали писанку, 
Писанку – колисанку. 
Різними розводами –
Символи знаходили. 
Ой писали писанку,
Мов мережу, вишивку –
До богів розмову. 
Сяйну кольорову. 
Писанки з мережками. 
Стали обережками. 
В них чаклунь записана. 
Зло вбиває списами… 
                 Віра Ворскло

Писанкарство — це давнє українське мистецтво розпису великодніх яєць, що бере початок ще з дохристиянських часів. Спочатку писанки мали магічне значення — їх створювали як обереги, пов’язані з весняним відродженням природи та сонячним культом.

З приходом християнства писанка стала символом воскресіння Христа та увійшла до святкування Великодня. У різних регіонах України розвинулись унікальні стилі розпису, зі своїми орнаментами й кольорами — від геометричних візерунків до зображень рослин, тварин і хрестів.

У XX столітті, незважаючи на заборони у радянський період, писанкарство не зникло — його зберігали в родинах, передаючи знання з покоління в покоління. Сьогодні воно переживає новий розквіт: проводяться майстер-класи, фестивалі та виставки, а сучасні майстри поєднують традиційні техніки з новими художніми підходами.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Проблеми збереження національної культурної спадщини України: сучасний стан та перспективи : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського,  відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. С. М. Захарченко. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 124 с.

Культурна спадщина відіграє ключову роль у формуванні національної ідентичності та збереженні культурних цінностей поколінь. ЇЇ охорона та збереження стали пріоритетним завданням для багатьох країн, оскільки культурна спадщина є не лише символом нації, а й елементом економічного та соціокультурного розвитку.

Завдання охорони культурної спадщини у сучасному світі неминуче стикається з рядом викликів. Від природних катастроф до людської діяльності, такої як війни та розорення, культурна спадщина зазнає значної загрози. Тому її збереження вимагає міжнародної співпраці. Міжнародні угоди, а також Конвенція ЮНЕСКО про збереження світової культурної спадщини встановлюють стандарти і правила охорони культурних об’єктів.

Звернення до цієї теми важливе й тому, що в сучасних умовах актуалізація культурної спадщини є важливим чинником як історичного пізнання, так і формування національної самосвідомості, свого місця в контексті європейської та світової цивілізації.

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував рекомендаційний бібліографічний покажчик "Проблеми збереження національної культурної спадщини України: сучасний стан та перспективи", який містить понад 460 бібліографічних записів і включає національні законодавчі акти, міжнародні документи з питань охорони об’єктів культурної спадщини, наукову та науково-популярну літературу, публікації з періодичних видань та збірників.

Матеріали видання стануть у нагоді широкому колу шанувальників пам’яток культури та всім, хто вболіває за збереження історико-культурної спадщини України.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА БЕРЕЗЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у березні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕЙТИНГ "КНИЖКА РОКУ-2024"

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року», заснований 1999 року, щорічно визначає найкращі українські видання, оцінюючи здобутки вітчизняного книговидання в семи номінаціях. Організаторами є Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національна бібліотека імені В. І. Вернадського, видавництво «Смолоскип» та інші культурні інституції.  

До складу експертної ради входять книгознавці, критики, письменники, науковці та журналісти, які аналізують і виокремлюють знакові видання року. Рейтинг не лише відзначає найкращі книжки, а й сприяє розвитку національного книговидання, формуючи культурні орієнтири.

Рейтинг "Книжка року" оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. Весь репертуар поділено на сім тематичних номінацій, кожна з яких має від 2 до 4 підномінацій, котрі конкретизують напрямки. Торік за всіма категоріями оцінювалося понад 900 видань (на третину більше, ніж попереднього року). Опрацьовано 56 експертних анкет.

Результати Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024" опублікували у виданні "Україна молода".

Переможцями рейтингу стали:

НОМІНАЦІЯ «ХРЕСТОМАТІЯ»

Художня класика

Гімни і трени. Українська геральдична та пропам’ятна поезія XVI– XVIІІ ст.;  Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ – поч. ХІХ ст. Упорядкування і переклад Валерія Шевчука. – Київ : Кліо. 

Життєписи

Тарас Шевченко у спогадах. Критичне видання. Том 1. Книга 1, 2. – Київ : Критика.

Літературознавство / критика

Віктор Дудко. «Основа» та її епоха: джерелознавчі студії. – Київ : Критика.

НОМІНАЦІЯ «КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО»

Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія

Сергій Жадан. Арабески. – Чернівці : Meridian Czernowitz.

Жанрова література

Юрій Винничук. Наречена Вітру; Цензор снів. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

Сучасна зарубіжна проза

Маріо Варгас Льоса. Свято Цапа. – Харків : Фабула.

Поезія

Вікторія Амеліна. Свідчення. – Львів : Видавництво Старого Лева.

31 СІЧНЯ – 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГАЛИНИ ГОРДАСЕВИЧ

«ЖИЛА. ЛЮБИЛА. ПЛАКАЛА. СМІЯЛАСЬ»
90 років від дня народження Галини Леонідівни Гордасевич
(1935-2001)

Життєпис цієї дивовижної жінки не може не захоплювати: попри усі несподівані випробування Долі вона не втрачала сили духу та віри в добро, бо завжди, як твердила, її «…душа повставала живою, / І вертала в любов, як додому». Галина Гордасевич була глибоко переконана в тому, що саме «...жінка в світ приходить для любові!». Як слушно зауважив Валерій Шевчук, її біографія з-поміж багатьох українських письменників-шістдесятників, зокрема жінок, надзвичайно повчальна, бо «прожити таке не кожен здолає».

Галина Леонiдiвна Гордасевич народилася 31 березня 1935 року в м. Кременцi в родинi священика Леоніда Гордасевича (1912–1990). За прихильність до українського селянства та відмову співпрацювати з новою комуністичною владою (порушувати таємницю сповіді й доносити про УПА) духівника-українофіла було заарештовано й засуджено на 10 років. Раніше подібна доля спіткала й дідуся Галини Олександра, теж священика, який загинув на Соловках.

Закінчивши 1950 р. із відзнакою семирічку в с. Кричильську (нині — Сарненський р-н на Рівненщині) та приховавши «крамольні» факти про долю свого батька й діда, дівчина вступила поза конкурсом до Острозького педучилища, а через рік перевелася до Костопільського педучилища. Зрозуміло, що біографія доньки підсудного священика викликала багато запитань у чинної влади, й 1952 р. 16-літню студентку вперше було безпідставно заарештовано. Проте невдовзі дівчину відпустили, аби виявити неіснуючі «агентурні зв’язки» із оунівським підпіллям. Згодом Г. Гордасевич заарештовано вдруге й засуджено Рівненським обласним судом до 10 років позбавлення волі, як зазначено у вироку, «…за складання націоналістичних віршів та антирадянську агітацію серед студентів». Юна політкаторжанка відбувала ув’язнення у зонах Чернігова, Одеси, Куйбишева (Самари), ці події згодом відтворила в автобіографічній повісті-есе «Соло для дівочого голосу». У тюрмі перебувала майже три роки, а 1954 р., як і її батько, була достроково звільнена (реабілітована 11 травня 1992 р.) і повернулася на рідну Рівненщину. Проте тавро політичної каторжанки змусило дівчину шукати долю в інших краях, і в січні 1955 р. вона завербувалася за оргнабором на Донбас. На другій малій батьківщині самотужки здобула освіту, народила двох синів. Пройшла тернистий шлях від різноробочої Макіївського труболиварного заводу, керівника драмгуртка в шахтарському поселенні Ханжонково до працівника донецької друкарні (мешкала у цьому місті з 1962 р.) та знаної письменниці й громадськокультурної діячки. За фахом Галина Гордасевич – професійний письменник. У 1971 році закінчила Літературний інститут ім. М. Горького в м. Москві.

Творча спадщина Галини Гордасевич значна за обсягом (близько 30 книг, сотні статей, рецензій тощо) і різноманітна за жанрами: поезія, проза, драматургія, переклади (володіла майже усіма слов’янськими мовами, а також латиною, англійською, іспанською й італійською), літературна критика, есеїстика, публіцистика, документалістика, мемуаристика, численні листи. Окрім того, громадське життя Г. Гордасевич було надзвичайно жвавим: блала участь у дисидентському русі, стояла біля витоків створення товариства політв’язнів «Меморіал» (1988), Товариства української мови ім. Т. Шевченка (1989), Народного Руху за перебудову (1990), Демократичної партії України (1991).

У 1996 р. Г. Гордасевич стала лауреатом літературного конкурсу «Шістдесятники», наступного року – лауреатом премії імені О. Білецького в галузі літературної критики та премії імені В. Марченка в галузі публіцистики за 1997 р.  Член Національної спілки письменників України з 1983 р. Почесна відзнака – хрест «За заслуги в боротьбі за волю України» від Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, орден «За вірність» імені В. Стуса від товариства «Меморіал» (посмертно).

11 березня 2001 року життя Галини Гордасевич передчасно обірвалося у старовинному Львові (куди переїхала у 1990 р.). Вічний спокій знайшла, як і заповідала, на кладовищі в рідному Кременці, де її іменем названо одну зі шкіл міста, встановлено тут і меморіальну дошку.

Земний шлях Галини Гордасевич був тернистий і страдницький, як і багатьох її сучасників. Проте вона зуміла вистояти, не втратити тої сили, яку дала їй рідна земля. Галина Гордасевич, талановита майстриня пера, людини з доброю душею і мужнім серцем. Яка в своїх творах вчить берегти свою душу чистою, і пам’ятати, що світ прекрасний, а життя – це щастя. 

За матеріалами: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2016_5_6

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ

УКРАЇНІКА – національний довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах – про Україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу.

Ініціатором створення електронної бібліотеки «Україніка» виступила Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) як структура НАН України. Розробили його, підтримують, наповнюють та обслуговують співробітники Інституту інформаційних технологій НБУВ.

Мета проекту – акумулювати у цифровому форматі твори усіма мовами, незалежно від місця видання, про український народ, територію України та про всі народи, які жили або живуть на цій території. Це дозволить надати користувачам електронної бібліотеки (ЕБ) знання про Україну, її народ, його історію, традиції та культуру, розбудовану політичну націю, сформовану нею державу; матеріали про природне, географічне середовище, демографічний, економічний, соціальний, освітній, науковий потенціал України, здобутки української нації, її місце у світовому цивілізаційному розвитку. Основними завданнями ресурсу є:

• надати широкій громадськості доступ до документів державно-національної ваги;

• забезпечити користувачам єдину точку входу для пошуку різнорідних за видами і тематичною спрямованістю ресурсів Україніки;

• збирати та архівувати мережеві електронні ресурси Україніки (насамперед електронні версії книг і періодичних видань);

• забезпечити збереження рідкісних бібліотечних та архівних фондів Україніки в електронному форматі;

• створити на базі ресурсів ЕБ персональні, тематичні та проблемно-орієнтовані електронні колекції;

• популяризувати українську мову та культуру, поширювати українську літературу для україномовних зарубіжних користувачів;

• створити можливості використання фондів ЕБ у наукових дослідженнях, в освітніх процесах, а також з метою популяризації іміджу України у світі.

Принциповим в організації ресурсів ЕБ є впровадження єдиної системи організації знань на основі наукового довідково-пошукового апарату. Основні поняття представленої галузі знань супроводжуються іконографічною та довідково-енциклопедичною інформацією, що надає змогу визначити для кожного ресурсу його тематичні, територіальні, часові й інтелектуальні атрибути. Все це створює для дослідників умови ефективного пошуку джерел наукової інформації.

Основними джерелами поповнення ЕБ є електронні ресурси НБУВ, вільнодоступні мережеві електронні ресурси, українознавчі сайти та веб-ресурси наукових установ і закладів культури, оцифровані видання із фондів НБУВ. Інтернет-ресурси включені в єдину пошукову систему ЕБ разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Сонячний класик Всеволод Нестайко : інформаційно-бібліографічний огляд до 95-річчя від дня народження / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира  ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 30 с.

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує видання серії інформаційно-бібліографічних оглядів про найпопулярніших дитячих письменників.

Всеволод Нестайко загальновизнаний як класик дитячої літератури, лауреат премії імені Лесі Українки, літературної премії імені Лесі Українки, літературної премії імені Миколи Трублаїні, нагороджений відзнакою "Золотий письменник України" та Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеню. За 55 років літературної діяльності він написав більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, частина яких увійшла до золотого фонду дитячої літератури України. Його трилогія "Тореадори із Васюківки" внесена до Почесного списку Ганса-Крістіана Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Видатний дитячий письменник України залишив після себе велику літературну спадщину. Твори письменника досі не втрачають своєї популярності серед маленьких читачів.

Видання містить біографічну інформацію про письменника, огляд творчості, бібліографічні списки творів для дітей та критичні матеріали, які є у фонді Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського та мережі Інтернет. 

Матеріали огляду рекомендовано батькам, вихователям, вчителям молодших класів, керівникам дитячого читання для організації соціокультурної діяльності і використання на уроках та позакласних заняттях з української літератури.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛЮТИЙ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у лютому 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

«ВОЛЮ ВІЛЬНИХ НЕ ЗЛАМАТИ» (МІСТА-ГЕРОЇ УКРАЇНИ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ)

В Україні з’явилося 10 міст-героїв від початку великої війни. Ці міста першими взяли на себе удари військ РФ, а їхні мешканці самовіддано стали на захист рідної землі та допомогли зупинити просування ворога.

У березні 2022 року президент Володимир Зеленський встановив почесну відзнаку «Місто-герой України» (Укази від 06.03.2022 №111/2022, 24.03.2022 № 164/2022) для 10 населених пунктів, які з першого дня повномасштабного вторгнення чинили опір російським загарбникам. Цей статус отримали: Буча, Ірпінь, Гостомель, Миколаїв, Охтирка, Волноваха, Маріуполь, Харків, Херсон, Чернігів. Відзнака вшановує «подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України», йшлося в указі голови держави.

Добірка художніх творів про міста-герої, які варті твоєї уваги.

ЖУРНАЛ ІНОЗЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ "ВСЕСВІТ" — 100 РОКІВ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ

Український журнал іноземної літератури "Всесвіт" святкує 100-річний ювілей. Заснований 1925 року видатними українськими письменниками, журнал став одним із ключових українських видань, що знайомив читачів з кращими зразками світової літератури. За роки свого існування часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв’ю авторів із 105 країн світу в перекладах із 84-х мов світу. У 2025 році журнал продовжує знайомити українців зі світовими літературними творами та розвивати мистецтво перекладу.

 Полтавська обласна наукова універсальна бібліотека зберігає у своїх фондах номери з 1964 по 2024 рік, передплачує та отримує нові випуски журналу.

НОМАН ЧЕЛЕБІДЖІХАН – УРОКИ МИНУЛОГО ДЛЯ ПОКОЛІНЬ МАЙБУТНЬОГО

Номан Челебіджіхан – уроки минулого для поколінь майбутнього : біобібліографічна розвідка / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 30 с.

23 лютого кримські татари відзначають день пам'яті Номана Челебіджіхана – видатного кримськотатарського політичного і державного діяча, якого цього дня 1918 року в міській в’язниці Севастополя розстріляли більшовики.

Номан Челібіджіхан – один з організаторів та керівник Першого Курултаю кримськотатарського народу, перший голова національного уряду Кримської Народної Республіки, письменник, поет, духовний лідер, муфтій мусульман Криму, України, Литви, Білорусії та Польщі. Довгих сім десятиліть комуністичний режим приховував під грифом секретності все, що стосувалося життя та творчості Номана Челебіджіхана, намагаючись таким чином стерти його ім’я з народної пам’яті. Тому лише в останні десятиліття помітно зріс інтерес і активізувалася дослідницька робота з виявлення нових відомостей про цю легендарну людину.

Відділ наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготував біобібліографічну розвідку «Номан Челебіджіхан – уроки минулого для поколінь майбутнього». Видання містить біографію, його твори, як оригінали так і у різних перекладах, список літератури. Джерела добору літератури – фонди Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, архіви електронних наукових фахових видань та вебсайти.

Розвідка адресована всім, хто цікавиться історією Криму та особливою постаттю в історії кримськотатарського народу – Номана Челебіджіхана.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СІЧЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у січні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

ПАШКОВА ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА : БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

 У 2025 році відзначаються ювілейні дати видатних особистостей у галузі бібліотекознавства та бібліографії: Валентини Степанівни Пашкової, Тамари Ізмайлівни Вилегжаніної, Лева Биковського, Степана Пилиповича Постернака, Марії Вальо, Хацкеля Наделя.

Відділ наукової інформації та бібліографії розпочинає підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». Планується 6 випусків, присвячених бібліотекознавцям-ювілярам. Мета видань – поширення досягнень бібліотечної науки і практики, популяризація праць видатних бібліотекознавців, бібліографознавців, книгознавців та документознавців, висвітлення їхнього життя, діяльності, творчої спадщини та втілення їхніх ідей в практику. Матеріали серії  спрямовані на удосконалення самоосвіти бібліотекарів, поглиблення їхніх знань з питань розвитку вітчизняного і зарубіжного бібліотекознавства, підвищення їхнього професійного рівня.

6 лютого 2025 року ювілейний день народження святкує Валентина Степанівна Пашкова. Це ім'я добре відоме всій бібліотечній спільноті. Бібліотекознавиця, фахівець у галузі неперервної бібліотечної освіти, громадська діячка.

Її життя нерозривно поєднане з Українською бібліотечною асоціацією: Валентина Пашкова стояла біля її витоків, була і лишається її незмінним лідером – як перший і багаторічний президент, віце президент, член президії УБА.

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував перший випуск з серії інформаційно-біобібліографічних видань "Пашкова Валентина Іванівна : біобібліографічний портрет до 70-річчя від дня народження". До видання входять: основні дати життя і діяльності В. С. Пашкової, бібліографічний список авторських та написаних у співавторстві праць із фондів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, електронні ресурси. Це монографії, навчальні матеріали, статті, опубліковані в наукових збірниках і періодичних виданнях, навчально-методичні матеріали тощо. Бібліографічні описи розташовано за алфавітом прізвищ авторів та назв праць.

Вітаючи пані Валентину з її особистим святом, відділ наукової інформації та бібліографії  запрошує бібліотекарів, шанувальників і послідовників до перегляду біобібліографічного портрету вченої, осмислення її доробку й незаперечного внеску в розвиток бібліотечного професійного руху України.