tag:blogger.com,1999:blog-34182428928061832492024-03-18T12:48:32.022+02:00BiblioПорадникБЛОГ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ ПОУНБ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГООлена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comBlogger246125tag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-92176491835954700062024-03-18T12:47:00.005+02:002024-03-18T12:47:48.063+02:0021 БЕРЕЗНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ<p> </p>
<div style="text-align: center;"><iframe allow="autoplay" height="390" src="https://drive.google.com/file/d/1GD2eKvHJLCg_MORc_FtHWirmwT3mSmv6/preview" width="640"></iframe></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-20986534276911529582024-03-12T09:39:00.000+02:002024-03-12T09:39:57.999+02:00НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ<p style="text-align: justify;"><i><b><a href="https://drive.google.com/file/d/1fkaK9uePkR5SXb1315ZHbYjZhBUXE64y/view" target="_blank">Періодичні видання Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського на 2024 рік</a> : інформаційне видання / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. С. М. Захарченко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 18 с.</b></i></p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://drive.google.com/file/d/1fkaK9uePkR5SXb1315ZHbYjZhBUXE64y/view" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="750" data-original-width="549" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhdYk7hRd2c6z6AgOaU1CT4kexmgYegVHZ42msdFqwMUiAVCiv432g6a7757rq3nCAMnDUJ6pbSoZKCvgRi17Yv57kJtEJd9WLbJgriR3bko0R4FcIO1sn71qQ0Sfw6bWv5roYizTFNW2YXUxfbHRc531byZoSjsy_mZ6od5eE4vzBOS53t-VgI4fXxRbk/s320/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg" width="234" /></a></div></span><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Як відомо, тенденція останнього часу – зменшення накладів друкованих масових засобів масової інформації. Проте, звичайно, передплата на періодику для бібліотек аж ніяк не вважається пережитком чи архаїзмом. Отож насправді у сільській глибинці гідної альтернативи ЗМІ на паперових носіях просто не існує, навіть у великих містах бібліотеки після появи Інтернету не зникли, а люди не перестали читати книжки і газети.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">В умовах воєнного стану громадянам необхідно мати безкоштовний доступ до актуальної періодики. А бібліотеки зобов’язані надати таку можливість кожному, хто цього потребує.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">У Каталозі представлені періодичні видання на 2024 рік, передплачені Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського у друкованому вигляді, та видання віддаленого доступу (посилання на електронні версії журналів).</div></div><p style="text-align: left;"></p></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-3408365810880327412024-03-05T14:34:00.000+02:002024-03-05T14:34:24.411+02:00ДО 210-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh7niuh-2uvB9N3JvihjbthKmXTt_COw9AtAr69GRqCnd0zJsRshRhY1eoKlM1DTdBiCSEJP-oB5sjyRAmLIhfHmmUcOr2vAjn5NxPTA3woXa3VmOhALyzL8Lk2HA5v0s-RYfIykOwyZFEinAHcyHaY0LX49K3gTpsSo66jKj0lTkG6UVntucq-QVQ3X04/s1732/%D0%A4%D0%95%D0%98%CC%86%D0%A1%D0%91%D0%A3%D0%9A_01.1_%D0%B7%D1%96_%D1%88%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="905" data-original-width="1732" height="167" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh7niuh-2uvB9N3JvihjbthKmXTt_COw9AtAr69GRqCnd0zJsRshRhY1eoKlM1DTdBiCSEJP-oB5sjyRAmLIhfHmmUcOr2vAjn5NxPTA3woXa3VmOhALyzL8Lk2HA5v0s-RYfIykOwyZFEinAHcyHaY0LX49K3gTpsSo66jKj0lTkG6UVntucq-QVQ3X04/s320/%D0%A4%D0%95%D0%98%CC%86%D0%A1%D0%91%D0%A3%D0%9A_01.1_%D0%B7%D1%96_%D1%88%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80.jpg" width="320" /></a></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">9 березня Україна святкуватиме 210-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. Його творчість справила вирішальний вплив на становлення української культури, мови, літератури. Без Шевченка не було б українського народу.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">З цієї нагоди відділ наукової інформації та бібліографії підготував віртуальну подорож <a href="https://library.pl.ua/interactivni_materiali/" target="_blank">«Дорогами Тараса»</a>.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">«Вирушити» у цю подорож можливо на сайті ПОУНБ імені І. П. Котляревського у розділі <a href="https://library.pl.ua/interactivni_materiali/" target="_blank">«Інтерактивні матеріали»</a>.</div><p></p></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-47075356381445070172024-03-01T15:01:00.002+02:002024-03-10T17:08:10.059+02:00НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 2024 РОКУ<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у січні-лютому 2024 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «<a href="https://bibliografinform.blogspot.com/p/blog-page_89.html" target="_blank">Сторінками періодичних видань</a>».<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><br /></div><div style="text-align: center;">
<iframe src="https://drive.google.com/file/d/1WhfugUIWS4nlelqTWCflcJGwqQOql3sJ/preview" width="640" height="480" allow="autoplay"></iframe></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-53549343996603282392024-02-25T11:31:00.001+02:002024-02-25T11:31:56.154+02:0010 РОКІВ СПРОТИВУ ОКУПАЦІЇ КРИМУ<p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjNk_N6wjqa3bGN-T5KOVpmOo6BovxNopGKPQQiSmyUZUstHdcKvcg-W-eeaORMBdpsR7FfvBlY71bM7io9MESrsZ2hMHxAjkl7BZSOEZT_-3bBN8gZusdmWxQR29EsCwccZWXFCvmUgCs0Bi0CST8CFrqKDIU1dmCUt5DM0bAwsi93Udu2jWcTb8zf0Qg/s478/%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%9C.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="289" data-original-width="478" height="193" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjNk_N6wjqa3bGN-T5KOVpmOo6BovxNopGKPQQiSmyUZUstHdcKvcg-W-eeaORMBdpsR7FfvBlY71bM7io9MESrsZ2hMHxAjkl7BZSOEZT_-3bBN8gZusdmWxQR29EsCwccZWXFCvmUgCs0Bi0CST8CFrqKDIU1dmCUt5DM0bAwsi93Udu2jWcTb8zf0Qg/s320/%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%9C.jpg" width="320" /></a></div><div style="text-align: justify;"> 26 лютого 2024 року в Україні відзначатимуть 10 років початку спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула Росія проти України. Цей день покликаний згадати та вшанувати мужність тисячі жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. А також всіх, хто продовжував і продовжує чинити опір окупантам на півострові. Адже боротьба триває. </div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><p></p><p style="text-align: center;"><b><br /></b></p><p style="text-align: center;"><b>МАТЕРІАЛИ ДО ДНЯ СПРОТИВУ ОКУПАЦІЇ КРИМУ ТА СЕВАСТОПОЛЯ</b></p><p style="text-align: justify;"><i><span style="font-size: medium;"><b>Книги </b>(фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського)</span></i></p><div style="text-align: justify;">94(477)<br />А 13<br /><ul><li><b>Абдулаєва Г. </b>Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 408 с</li></ul>Примірники: Відділ обслуговування користувачів (1) <br /> <i> Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.</i></div><div style="text-align: justify;"><span><a name='more'></a></span><i><br /></i>821(477)<br />Г 94<br /><ul><li><b>Гуменюк Н. </b>Загублений острів : книга репортажів з окупованого Криму / Н. Гуменюк. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2020. – 312 с.</li></ul>Примірники: Відділ зберігання основного фонду (1) Відділ абонемента (1)<br /> <i>Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.<br /> Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.<br /></i><br />66.3(4УКР-6КРМ)<br />М 91<br /><ul><li><b>Мусаєва С.</b> Мустафа Джемілєв. Незламний / С. Мусаєва, А. Алієв. – Харків : Віват, 2017. – 256 с. </li></ul>Примірники: Відділ зберігання основного фонду (1), Відділ абонемента (1), Відділ документів іноземними мовами (1), Відділ обслуговування користувачів (1)<br /> <i> Як це — бути персоною нон ґрата на рідній землі? Витратити роки наполегливої боротьби, все втратити, але не здаватися? Як ніхто інший про це знає Мустафа Джемілєв — колишній політв’язень, активіст, борець за права людини. У 1991 році він зміг вперше за довгі роки повернутися на батьківщину. У 2014 році він знову її втратив. Але «Мустафа Джемілєв. Незламний» — не просто біографічний роман. Це розповідь про Крим та життя Мустафи Джемілєва, які тісно пов’язані один з одним. Дана робота молодих кримськотатарських журналістів актуальна як ніколи. Вона дає уявлення про долю кримських татар та боротьбу цієї нації за вільне життя, а також їх особисте бачення цієї боротьби.</i></div><div style="text-align: justify;"><i><br /></i>66.3(4УКР)6<br />Б 48<br /><ul><li><b>Березовець Т. В. </b>Анексія: острів Крим : хроніки "гібридної війни" / Т. В. Березовець. – 2-ге вид. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2016. – 392 с. </li></ul>Примірники: Відділ абонемента (2)</div><div style="text-align: justify;"> <i> У книзі аналізуються механізми та технології т. зв.”гібридної війни”, розв’язаної військами Російської Федерації (“зеленими чоловічками”) на території АР Крим. Окремо досліджується розвідувальна та інформаційно-пропагандистська операція російських спецслужб, яка дозволила підготувати анексію Криму, починаючи з 1991 року. Твір містить велику кількість документів та фото, які є доказами злочинного характеру окупації півострова.<br /> Книга у хронологічному порядку охоплює період з 18 лютого 2014 року – початку масових розстрілів на Майдані незалежності за участі російських спецслужб – і закінчуючи 18 березня 2014, коли Крим і Севастополь було офіційно анексовано та включено до переліку суб’єктів Російської Федерації.<br /> “Анексія: острів Крим” містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги українськими, російськими і міжнародними політиками та військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації. Книга розрахована на широке коло читачів.</i></div><p style="text-align: justify;"><i><span style="font-size: medium;"><b>Статті </b>(фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського)</span></i></p><div style="text-align: justify;"><p></p><ul><li><b>Про День спротиву</b> окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя : указ Президента України, 26 лют. 2020 р. № 58/2020 // Урядовий кур’єр. – 2020. – 28 лют. – С. 4 ; Офіційний вісник України. – 2020. – № 20. – С. 7 ;</li></ul><ul><li><b>Власенко В. </b>Кримські татари – перші жертви російського варварства / В. Власенко // Урядовий кур’єр. – 2023. – 25 трав. – С. 2.</li></ul><ul><li><b>Джемілєв М</b>. "Вірю у сприятливий для України результат війни разом з деокупацією Донбасу та Криму" / М. Джемілєв ; розмовляла О. Будник // Урядовий кур’єр. – 2022. – 18 берез. – С. 8.</li></ul><ul><li><b>Джемілєв М.</b> "Ми прагнули б до Криму, навіть якби там була пустеля" : [В інтерв’ю Укрінформу М. Джемілєв розповідає про те, що допомагало вистояти та зберегти ідентичність під час депортації, про боротьбу кримських татар проти російської окупації й те, яким бачить майбутнє Криму та кримських татар] / М. Джемілєв ; розмовляла В. Рингель // Урядовий кур’єр. – 2023. – 18 трав. – С. 3.</li></ul><ul><li><b>Змінити страх на презирство</b> : [до Дня спротиву окупації Криму та міста Севастополь] // Голос України. – 2020. – 27 лют. – С. 1, 7.</li></ul><ul><li><b>Крим не стане ціною</b> встановлення миру на Донбасі : повернення Україні АРК – запорука відновлення віри в міжнародне право й справедливість : [26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастполя] // Урядовий кур’єр. – 2020. – 28 лют. – С. 2.</li></ul><ul><li><b>Семена М.</b> Від пакту Реріха – до Другого протоколу Гаазької конференції : про захист культурних цінностей Криму, які страждають від незаконного поводження окупаційної адміністрації / М. Семена // День. – 2022. – 28-29 січ. – С. 10–11.</li></ul><ul><li><b>Солончак В.</b> Непокараний злочин : Герої не вмирають. Прапорщик Сергій Кокурін та майор Станіслав Карачевський, які протистояли "зеленим чоловічкам", до останнього подиху залишилися вірними присязі Україні : [перші жертви серед українських військових під час окупації Криму] / В. Солончак // Урядовий кур’єр. – 2020. – 5 берез. – С. 6.</li></ul><ul><li><b>Черняк А</b>. "Бавовна" у Криму – чіткий сигнал росіянам, що окупація українського півострова тимчасова" / А. Черняк ; розмовляла В. Рингель // Урядовий кур’єр. – 2023. – 1 квіт.</li></ul><p></p></div><p style="text-align: justify;"><b><i><span style="font-size: medium;">Інтернет-ресурси</span></i></b></p><p style="text-align: justify;"></p><p></p><ul><li style="text-align: justify;"><b>Активісти «Жовтої стрічки»</b> передали євродепутатам листи з історіями спротиву у Криму [Електронний ресурс] // Кримська Світлиця [вебсайт].– 2023. – (№14) – Режим доступу: <a href="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25039"><i>http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25039</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Баскакова А. С.</b> Окупація Кримського півострова та російсько-українське збройне протистояння на сході України [Електронний ресурс] / А. С. Баскакова // Політикус. – 2021. – Вип. 2. – С. 19–25. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/polit_2021_2_5"><i>http://nbuv.gov.ua/UJRN/polit_2021_2_5</i></a> (дата звернення: 22.01.2024)</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Бут В.</b> Спротив на окупованих територіях [Електронний ресурс] / В. Бут // Кримська Світлиця [вебсайт]. – 2022. – (№ 26). – Режим доступу: <a href="http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24297"><i>http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24297</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Горюнова Є. О.</b> Трансформація кримської ідентичності в умовах російської окупації півострова (2014 – 2021 рр.) [Електронний ресурс] / Є. О. Горюнова // Політикус. – 2021. – Вип. 5. – С. 23–27. – Режим доступу: <i><a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/polit_2021_5_6">http://nbuv.gov.ua/UJRN/polit_2021_5_6</a></i> (дата звернення: 22.01.2024)</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Железняк М. Г. </b>Окупація чи анексія Криму? (за даними українських енциклопедій) [Електронний ресурс] / М. Г. Железняк, О. С. Іщенко // Енциклопедичний вісник України. – 2022. – Вип. 14. – С. 57–66. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/entsvuk_2022_14_8"><i>http://nbuv.gov.ua/UJRN/entsvuk_2022_14_8</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Латиш Ю. В.</b> Політика російської окупаційної влади щодо кримських татар [Електронний ресурс] / Ю. В. Латиш, М. В. Фараносова // Етнічна історія народів Європи. – 2021. – Вип. 64. – С. 82–91. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2021_64_13"><i>http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2021_64_13</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Рингель В.</b> У Кримського спротиву – українське обличчя [Електронний ресурс] / В. Рингель // Кримська Світлиця [вебсайт]. – 2023. – (№ 9) – Режим доступу: <a href="http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=24951"><i>http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=24951</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>У Криму почав діяти </b>новий рух опору окупантам [Електронний ресурс] // Кримська Світлиця : [вебсайт]. – 2023. – (№ 9) – Режим доступу: <a href="http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=24954"><i>http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=24954</i></a> (дата звернення: 22.01.2023).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Юксель Г.</b> Інформаційно-організаційна діяльність меджлісу кримськотатарського народу в період окупації Криму (2014–2021) [Електронний ресурс] / Г. Юксель // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. – 2021. – Т. 32(71), № 6(3). – С. 199–203. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2021_32(71)_6(3)__37"><i>http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2021_32(71)_6(3)__37</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Юксель Г.</b> Національні кримськотатарські засоби масової інформації в умовах окупації Криму (2014–2021 роки) [Електронний ресурс] / Г. Юксель // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. – 2021. – Т. 32(71), № 3(2). – С. 236–241. – Режим доступу: <i><a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2021_32(71)_3(2)__41">http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2021_32(71)_3(2)__41</a></i> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li style="text-align: justify;"><b>Юксель Г.</b> Про формування кримської інформаційно-медійної парадигми в контексті окупації 2014 року (2014–2021) / Г. Юксель // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. – 2021. – Т. 32(71), № 4(3). – С. 257–261. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2021_32%2871%29_4%283%29__44"><i>http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2021_32%2871%29_4%283%29__44</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><div style="text-align: right;"><i>Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></div><p></p><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-36960562268528081032024-02-23T15:36:00.012+02:002024-02-23T20:04:04.652+02:00ДО ДРУГОЇ РІЧНИЦІ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ<p></p><table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left; text-align: justify;"><tbody><tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEizOE7L0BnXDmQYIqwwSBgiJGoaArnJZ26Vu4GEiFSKSr0gN-J7_L2rTjrILH-aCOFEC-bN4eBbt2UHyPPGleJzicClhHP01fn6a86lbcVT5k3Dwzvjnrmk9a0YCyCXUlX8sPdswu8kGQfuJpIJY-8iEi2MbKYrBLHUUdN9Zpo7SN3vj0JP3CaAzQ_Jwpg/s1724/140x140_postcard_kharkiv_ukr_2.jpg" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="1724" data-original-width="1724" height="266" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEizOE7L0BnXDmQYIqwwSBgiJGoaArnJZ26Vu4GEiFSKSr0gN-J7_L2rTjrILH-aCOFEC-bN4eBbt2UHyPPGleJzicClhHP01fn6a86lbcVT5k3Dwzvjnrmk9a0YCyCXUlX8sPdswu8kGQfuJpIJY-8iEi2MbKYrBLHUUdN9Zpo7SN3vj0JP3CaAzQ_Jwpg/w266-h266/140x140_postcard_kharkiv_ukr_2.jpg" width="266" /></a></td></tr><tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><i>Джерело: <a href="https://ui.org.ua/postcards/">https://ui.org.ua/postcards/</a></i></td></tr></tbody></table><p></p><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">24 лютого минає два роки від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку росія розпочала проти України 10 років тому з окупації Криму у 2014 році.<br /> Війна призвела до тяжких наслідків в усіх сферах життя країни, в тому числі й культурі. Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України значних руйнувань зазнали не тільки об’єкти критичної інфраструктури та військові полігони, а й заклади культури – театри, музеї, церкви, бібліотеки.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">За даними <a href="https://www.kmu.gov.ua/news/1938-obiektiv-kulturnoi-infrastruktury-zaznaly-poshkodzhen-chy-ruinuvan-cherez-rosiisku-ahresiiu" target="_blank">Міністерства культури та інформаційної політики України</a> станом на 25 січня 2024 року збитків зазнали 1938 об’єктів культурної інфраструктури. З них 314 – знищені.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Загалом постраждали: клубні заклади – 929; бібліотеки – 689; заклади мистецької освіти – 154; музеї та галереї – 113; театри, кінотеатри та філармонії – 38; парки, зоопарки, заповідники – 12; цирки – 3.<br /> Станом на кінець січня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><a href="https://ui.org.ua/" target="_blank">Український інститут</a> створив <a href="https://ui.org.ua/postcards/" target="_blank">проєкт «Листівки з України»</a>, що фіксує та демонструє шкоду, завдану українській культурній спадщині російськими військами внаслідок бомбардувань та обстрілів.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><br /></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: center;"><b>МАТЕРІАЛИ ДО ДРУГОЇ РІЧНИЦІ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РФ</b></div><div style="text-align: center;"><b>В УКРАЇНУ (24.02.2022 р.)</b></div><div style="text-align: center;"><br /></div><div style="text-align: center;"><b><span style="font-size: medium;">Культура, музеї, туризм України під час російсько-української війни</span></b></div><div style="text-align: center;"><br /></div><div><i><span style="font-size: medium;"><b>Статті</b> (фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського, Інтернет-ресурси)</span></i></div><div><p></p><ul><li><b>Антоненко В.</b> Вплив російської військової агресії на природні туристичні ресурси України [Електронний ресурс] / В. Антоненко, В. Хуткий // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм. – 2022. – Т. 5, № 1. – С. 64–82. – Режим доступу: <a href="http://tourism.knukim.edu.ua/article/view/262003/258490"><i>http://tourism.knukim.edu.ua/article/view/262003/258490</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li><b>Гаврилюк С.</b> Міжнародний досвід захисту культурних цінностей в умовах воєнного конфлікту : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <a href="https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/22550/1/Havryliuk_VMV.pdf"><i>https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/22550/1/Havryliuk_VMV.pdf</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li><b>Грабовська І.</b> Музей під час війни // День : [інтернет-видання]. – Режим доступу: <a href="https://day.kyiv.ua/article/suspilstvo/muzey-pid-chas-viyny"><i>https://day.kyiv.ua/article/suspilstvo/muzey-pid-chas-viyny</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).<span><a name='more'></a></span></li></ul><ul><li><b>Дербак М.</b> Місія кожного громадянина – його внесок у Перемогу : інтерв’ю з директором Національного природного парку «Синевир», депутатом Закарпатської обласної ради Миколою Дербаком / М. Дербак ; розмовляв В. Нитка // Голос України. – 2022. – 14 груд. – С. 6.</li></ul><ul><li><b>Добріян Д.</b> "На палімпсесті можна написати що завгодно" : [розповідь генеральної директорки музею "Духовні скарби України" Дар’ї Добріян про те, як рятували одне з найбільших приватних зібрань України, про мистецтво, яке захищаємо ми і яке захищає нас, про безцінний досвід, здобутий під час війни] / Д. Добріян // Антиквар. – 2023. – № 1/2. – С. 142–147.</li></ul><ul><li><b>Доценко А.</b> Музей як кордон : [упродовж п’яти днів російські окупанти грабували Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка] / А. Доценко ; записала М. Петрова // Антиквар. – 2023. – № 1/2. – С. 120–127.</li></ul><ul><li><b>Живкова О.</b> Команда Мрії : [інтерв’ю з Оленою Живковою, заступницею генерального директора з науково-дослідної роботи Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків про досвід збереження культурних цінностей в умовах війни та необхідність захистити їх не тільки від ракетних атак, а й від архаїчної музейної інфраструктури та застарілих підходів] / О. Живкова ; спілкувалася Г. Шерман // Антиквар. – 2023. – № 1/2. – С. 96–103.</li></ul><ul><li><b>Заваріка Г.</b> Сталий туризм як інструмент збереження культурної спадщини та відновлення постраждалих територій [Електронний ресурс] / Г. Заваріка, О. Зеленко // Економіка та суспільство. - 2022. - № 39. - Режим доступу: <a href="https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1424/1371"><i>https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1424/1371</i></a> (дата звернення: 23.05.2023).</li><li><b>Польський юрист і фотограф</b> Адам Касперкевич: «Жодного зі злочинів проти культури в Україні не можна залишити непокараним» : [в Харківській державній науковій бібліотеці ім В. Г. Короленка відкрили фотовиставку польського журналіста, фотографа та юриста Адама Касперкевича "Libricide. Фотодокази воєнних злочинів Росії проти українських бібліотек"] / А. Касперкевич ; розмовляв В. Козоріз // Урядовий кур’єр. – 2023. – 2 верес. – С. 3.</li></ul><ul><li><b>Лаєвський С. </b>"Уже тоді ми думали про музеєфікацію поточних подій" : [досвід збереження музейних цінностей Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського під час повномасштабної війни] / С. Лаєвський // Антиквар. – 2023. – № 1/2. – С. 88–95.</li></ul><ul><li><b>Литвиненко А.</b> Українські Youtube-канали на культурно-мистецьку тематику під час повномасштабного вторгнення росії до України [Електронний ресурс] / А. Литвиненко // Образ. – 2023. – Вип. 2. – С. 25–37. – Режим доступу: <i><a href="https://obraz.sumdu.edu.ua/2-42-2023">https://obraz.sumdu.edu.ua/2-42-2023</a></i> (дата звернення: 22.01.2024). – Назва з екрана</li></ul><ul><li><b>Макаревич М. </b>Як живуть українські музеї під час великої війни // Дзеркало тижня : [Інтернет-видання]. – Режим доступу: <a href="https://zn.ua/ukr/ART/kulturnij-front.html"><i>https://zn.ua/ukr/ART/kulturnij-front.html</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li><b>Неїжмак В. </b>У строю «солдатів слова» - назавжди : [нотатки з мобільної виставки "Війна ще не закінчилась", присвяченої журналістам, які загинули або були поранені під час російської агресії, м. Полтава] / В. Неїжмак // Голос України. – 2023. – 24 трав. (№ 103). – С.8. : фот.</li></ul><ul><li><b>Сафар'янс Г.</b> Музейне життя в умовах війни : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <a href="https://teletype.in/@litopys/c_Mg3tSnZK8"><i>https://teletype.in/@litopys/c_Mg3tSnZK8</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li><b>Стрєльнікова С.</b> Мобільні реставратори : [Національний науково-дослідний реставраційний центр України під час війни] / С. Стрєльнікова ; записала М. Петрова // Антиквар. – 2023. - № 1/2. – С. 104–113.</li></ul><ul><li><b>Шот М. </b>Війна очима тернопільських митців : незвичну самобутню виставку «Невтомлені. Нескорені. Об’єднані» репрезентували в обласному художньому музеї / М. Шот // Урядовий кур’єр. – 2023. – 4 берез. (№ 45). – С. 5.</li></ul><ul><li><b>Яринич С. </b>Рятуючи історію : [збереження культурної спадщини під час війни] / С. Яринич // Антиквар. – 2023. – № 1/2. – С. 46–61.</li></ul><p></p></div><div style="text-align: center;"><b><span style="font-size: medium;">Загальні матеріали про повномасштабне вторгнення</span></b></div><div><br /></div><div><i><span style="font-size: medium;"><b>Книги </b>(фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського)</span></i></div><div><br /></div><div>355</div><div>В 42</div><div><ul><li><b>Віднянський С. В.</b> Війна Росії проти України та міжнародне співтовариство / С. В. Віднянський, А. Ю. Мартинов. – Київ : Парламентське вид-во, 2023. – 336 с.</li></ul></div><div>Примірники: Відділ обслуговування користувачів (1).</div><div><br /></div><div>327</div><div>Д 25</div><div><ul><li><b>Девайн Д. </b>Призма головного шпигуна. Боротьба з російською агресією : пер. з англ. / Дж. Девайн. – Харків : Фоліо, 2022. – 255 с. – (Шедеври нон-фікшн).</li></ul></div><div>Примірники: Відділ документів іноземними мовами (1).</div><div><br /></div><div><i><span style="font-size: medium;"><b>Статті </b>(фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського, Інтернет-ресурси)</span></i></div><div> </div><div><p></p><ul><li><b>Про Звернення Верховної Ради України</b> до парламентів і урядів держав світу та міжнародних організацій з нагоди річниці повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну : постанова Верховної Ради України, 24 лют. 2023 р. № 2942-IX // Голос України. – 2023. – 2 берез. – С. 2–3. – Звернення.</li></ul><ul><li><b>Вауліна О.</b> 500 діб спротиву: лють, міць, наступ / О. Вауліна // Голос України. – 2023. – 8 лип. – С. 1, 6.</li></ul><ul><li><b>Володимир Зеленський:</b> Саме єдність країни допомогла нам вистояти на початку повномасштабного вторгнення, тому дуже важливо зберігати її й надалі : [підсумкова прес-конференція] / підготувала О. Горбунова // Голос України. – 2023. – 21 груд. – С. 1, 3.</li></ul><ul><li><b>Брюховецька Л.</b> В гущі екстремальних подій : документалістика про російсько-українську війну / Л. Брюховецька // Березіль. - 2023. - № 4. - С. 159-184.</li></ul><ul><li><b>Гай-Нижник П.</b> Російсько-українська війна – війна за життя (2014–2022 рр.): періодизація [Електронний ресурс] / П. Гай-Нижник // Українознавство. – 2022. – № 1. – С. 51–76. – Режим доступу: <a href="http://journal.ndiu.org.ua/article/view/255750">http://journal.ndiu.org.ua/article/view/255750</a> (дата звернення: 22.01.2024). </li></ul><ul><li><b>Грицюк В.</b> Війна Російської Федерації проти України: воєнний, міжнародно-правовий, геополітичний та економічний виміри [Електронний ресурс] / В. Грицюк, О. Лисенко // Український історичний журнал. – 2023. – № 2. – С. 5–33. – Режим доступу: <a href="http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2023_2_2"><i>http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2023_2_2</i></a> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li><b>2022 рік:</b> Україна за часів війни : інфографіка. Кабінет Міністрів показав основні досягнення нашої держави у протидії російському агресорові та соціальній підтримці людей // Урядовий кур’єр. – 2023. – 3 січ. – С. 1–2.</li></ul><ul><li><b>Духневич В.</b> Соціально- та політико-психологічні наслідки впливу широкомасштабної російської агресії на українське суспільство / В. Духневич // Національна безпека і оборона. – 2022. – № 3/4. – С. 103–107.</li></ul><ul><li><b>Єфімов Г. В.</b> Територіальна оборона України в умовах російсько-української війни: історичні аспекти [Електронний ресурс] / Г. В. Єфімов, О. С. Івахів, Є. В. Касаткін // Військово-науковий вісник. – 2022. – № 38. – С. 182–205. – Режим доступу: <a href="http://vnv.asv.gov.ua/article/view/266705"><i>http://vnv.asv.gov.ua/article/view/266705</i></a> (дата звернення: 12.12.2022).</li></ul><ul><li><b>Зеленько Г.</b> Як російська військова агресія змінила політичну ідентичність українців / Г. Зеленько, Н. Кононенко // Національна безпека і оборона. – 2022. – № 3/4. – С. 108–114.</li></ul><ul><li><b>Кирей Р. </b>Подвиг, закарбований у марках : випущено вже сотні поштових знаків, які відображають сучасну історію української боротьби з російськими окупантами / Р. Кирей // Урядовий кур’єр. – 2023. – 10 трав. – С. 1, 3.</li></ul><ul><li><b>Коваль А.</b> Битва за острів : [острів Зміїний] / А. Коваль // Оборонний вісник. – 2023. – № 7/9. – С. 35–40.</li></ul><ul><li><b>Кожен знайшов свій шлях</b> бути корисним своїй країні в умовах війни : [професійні ландшафтні архітектори та дизайнери, садівники та виробники рослин, які стали на захист незалежності України] / підготувала О. Камолікова // Ландшафт і архітектура. – 2022. – № 1. – С. 40–61.</li></ul><ul><li><b>Крючков О.</b> Для них війна - не лише слово жіночого роду : за понад дев’ять років російсько-українського протистояння на захист Батьківщини поруч із побратимами стали посестри: кохані, дружини, матері, сестри, знайомі / О. Крючков // Урядовий кур’єр. – 2023. – 9 черв. – С. 1, 4–5.</li></ul><ul><li><b>Крючков О.</b> «Ми живемо від сирен до відбою» : «Урядовий кур’єр» розповідає про роботу українських ППО, які не лише навчилися збивати хвалені російські ракети, а й фактично вибили з нашого неба ворожу авіацію / О. Крючков // Урядовий кур’єр. – 2023. – 25 трав. – С. 1, 4–5.</li></ul><ul><li><b>Купчик К.</b> Десять років – десять книг : (російсько-українська війна в сучасній українській літературі) / К. Купчик // Бібліотечна планета. – 2023. – № 3. - С. 40-42.</li></ul><ul><li><b>Леошко В.</b> Воєнні злочини свідчать: московія прийшла вбивати та знищувати нас і наше майбутнє / В. Леошко // Голос України. – 2023. – 29 квіт. – С. 1, 3.</li></ul><ul><li><b>Леошко В.</b> Солдат завжди перемагає, знаючи, що на його боці правда : [чим живуть військові підрозділи Збройних Сил України] / В. Леошко // Голос України. – 2022. – 30 листоп. – С. 4–5.</li></ul><ul><li><b>Можливі сценарії завершення </b>російсько-української війни. Роль і місце України в повоєнному устрої на глобальному та регіональних рівнях / К. О. Буданов [та ін.] // Наука і оборона. – 2023. – № 3. – С. 3–10.</li></ul><ul><li><b>ПАРЄ підтримала</b> українську формулу миру : Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію «Політичні наслідки агресії російської федрації проти України» // Голос України. – 2023. – 24 черв. – С. 1, 4.</li></ul><ul><li><b>Скорик В.</b> Позаду 13 місяців Великої війни / В. Скорик // Слово Просвіти. – 2023. – 30 берез. – 5 квіт. (№ 13). – С. 1, 2.</li></ul><ul><li><b>«У херсонських підлітків</b> оперативного досвіду більше, ніж у деяких співробітників спецслужб» : як місто чинило опір росіянам - розказує підпільник і майже спецагент / спілкувалася Г. Мамонова // Україна молода. – 2022. – 14 груд. (№ 39). – С. 6–7.</li></ul><ul><li><b>Харук А.</b> Слобожанська наступальна операція: передумови і перший етап (6-12 вересня 2022 р.) [Електронний ресурс] / А. Харук // Український історичний журнал. – 2023. – № 1. – С. 5–19. – Режим доступу: <i><a href="http://surl.li/gkvnu">http://surl.li/gkvnu</a></i> (дата звернення: 22.01.2024).</li></ul><ul><li><b>Шаповал К.</b> Життя і смерть у місті Марії : три тижні російські військові безперервно обстрілюють і бомблять Маріуполь. У пастці опинилося понад 300 000 українців. На що схоже їхнє життя? / К. Шаповал // Forbes Ukraine. – 2022. – № 2. – С. 62–67.</li></ul><ul><li><b>Шевчук С.</b> Війна на знищення : перші ж тижні війни з Росією завдали серйозних втрат українській економіці. Як описати їх у цифрах? / С. Шевчук // Forbes Ukraine. – 2022. – № 2. – С. 12–13.</li></ul><div style="text-align: right;"><i>Підготувала: Захарченко С. М., завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії</i></div><p></p></div></div></div></div></div></div>
Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-47753568909747921062024-02-22T09:53:00.002+02:002024-02-22T09:53:21.964+02:00НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ<div style="text-align: left;"><div style="text-align: justify;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><i><b><a href="https://drive.google.com/file/d/1PH9H5Mvk-U1F87p4xnhWgxF2tQ_eC1iU/view" target="_blank">Політика протидії корупції – шляхи вдосконалення та сучасний стан</a> : інформаційна пам’ятка / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 26 с.</b></i></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://drive.google.com/file/d/1PH9H5Mvk-U1F87p4xnhWgxF2tQ_eC1iU/view" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="1272" data-original-width="921" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj5C4qYhCpcRf3hnekgqtLsIfghiZtxgH5nSC69ll_qj0QOraqfN1qi5oG-uBKDbwu3lA0i47Asxs_lwEohKQPf8_9iCjlQ2JZ-XZVSbVHQR_9t4LE9iscZpAkd01Hgz7FYq8gp2uq74Ut7Bnwz5UlL9B47lb0gafcp9tpfo9t7mUbatDM6tTz1W0HR0mk/w233-h320/b9c3bd8d.png" width="233" /></a></div> На сьогодні питання запобігання та протидії корупції залишаються надзвичайно актуальними. У період дії воєнного стану корупція є чинником, що створює реальну загрозу національній безпеці, украпленню демократії, зміцненню авторитету країни на міжнародній арені та подальшому розвитку держави загалом. Система корупції набула досконалого вигляду, пронизавши усі сфери функціонування держави. Вона негативно впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику, освіту, мораль, управління, соціальну та правову сфери, наше майбутнє.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Реформування системи запобігання і протидії корупції є одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики. Досягнення успіху в зазначеному процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Відділом наукової інформації та бібліографії укладено пам’ятку, що інформує користувачів про документи, які висвітлюють правові та організаційні засади функціонування системи протидії корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.</div></div></div></div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-38866081241209458252024-02-18T09:09:00.001+02:002024-02-18T09:09:11.302+02:0021 ЛЮТОГО — ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ<p><i style="text-align: justify;"></i></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><i style="text-align: justify;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhsrRfwOvHVxrF2ZfCb_6ntPN-Vfw2feFlsg8WfltyRTjp0orwbVvKWuHFdRUFjZSfbH5zmwIFvlEaWNQmPzWxDOqboVToVhY63ZU2aHQdsBwjS3PAg78mdIV9GVz1rEjMyF0cusHI-T3WqmkL85HuJta0e1SiM6Ym-Hnz92Scqks9TpPxE_bGmVyjxwEg/s310/%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%90.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="233" data-original-width="310" height="233" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhsrRfwOvHVxrF2ZfCb_6ntPN-Vfw2feFlsg8WfltyRTjp0orwbVvKWuHFdRUFjZSfbH5zmwIFvlEaWNQmPzWxDOqboVToVhY63ZU2aHQdsBwjS3PAg78mdIV9GVz1rEjMyF0cusHI-T3WqmkL85HuJta0e1SiM6Ym-Hnz92Scqks9TpPxE_bGmVyjxwEg/s1600/%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%90.jpg" width="310" /></a></i></div><i style="text-align: justify;"><br />Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ, як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом…</i><p></p><blockquote cite="https://www.huxley.net/bnw/four.html">
<footer style="text-align: right;"><i>Іван Огієнко ( митрополит Іларіон)</i></footer></blockquote><p><br /></p><p><br /></p><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Міжнародний день рідної мови – свято, яке відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності. Дату для відзначення Дня рідної мови ЮНЕСКО встановило у пам’ять про трагічні події, які відбулися цього дня в Бангладеш у 1952 році. Тоді жорстко і з людськими жертвами влада придушила виступ на підтримку бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають у країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Проголошення Міжнародного дня рідної мови – це чудова нагода підкреслити важливість культурного та мультинаціонального розвитку світу, привернути увагу світової спільноти до актуальної нині проблеми зникнення окремих мов.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">За даними ЮНЕСКО, у світі наразі існують приблизно шість тисяч мов, майже 43% загрожує зникнення. Більше того, лише в Європі майже 30 мов під фактичною загрозою, 13 мов перебувають на межі повного зникнення. Якщо говорити сухою статистичною мовою – щочотирнадцять днів зникає одна з численних мов світу. За словами вчених - мовознавців, вже зараз необхідно бити на сполох - якщо така тенденція продовжиться, до 2100 року половина мов світу можуть зникнути.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року. Тоді, з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин України, Президент України підписав розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Українська мова – це мова нашого болю й радості, минулого й майбутнього. За висловом українського письменника Василя Захарченка, рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, які приносять її на вістрі ворожих списів.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Вона має тисячолітню історію, могутню літературу, великий народ, квітучу землю, зрештою, вона має свою державу.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Події останніх років стали поштовхом для переосмислення ролі рідної мови в житті кожного українця. Вона стала оберегом, символом єдності, маркером ідентичності, інструментом боротьби для кожного з нас, знаком незламності й сили духу для всього людства.</div><div style="text-align: right; text-indent: 10px;"><i>За матеріалами інтернет-джерел</i></div>
<div style="text-align: center;">
<iframe allow="autoplay" height="480" src="https://drive.google.com/file/d/1sM4COrsOz23u5PypqiqcBLkRA907I_uP/preview" width="640"></iframe><table style="width: 100%;">
</table></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: right;"><span face="Arial, Tahoma, Helvetica, FreeSans, sans-serif" style="color: #333333;"><span style="background-color: #eeeeee; font-size: 15.84px;"><i>Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></span></span></div><table style="width: 100%;"></table></div></div></div></div></div></div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-32051916308156320602024-02-15T10:50:00.004+02:002024-02-15T10:53:40.017+02:00УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ<p style="text-align: justify;"><b></b></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><b style="text-align: left;"><span style="color: #990000;"> </span></b><span style="text-align: left;"><span style="color: #990000; font-size: medium; font-weight: bold; line-height: 107%;"><a href="https://javalibre.com.ua/" target="_blank">JAVA LIBRE</a> </span><span style="font-size: medium; line-height: 107%;">-</span><span style="color: #990000; font-size: medium; font-weight: bold; line-height: 107%;"> </span><span style="font-size: medium; line-height: 107%;">е</span></span><span style="text-align: justify; text-indent: 10px;">лектронна бібліотека книг українською мовою, зручних для читання на мобільних пристроях (мобільних телефонах, смартфонах, кпк, планшетах, MP3-плеєрах, букрідерах). Література представлена на сайті у форматах: jar, jad, txt, fb2, epub, doc. Є категорії, пошук, алфавітний покажчик, за якими можна шукати книги.</span></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">На сайті бібліотеки зібрана література українською мовою у форматах: jar, jad, txt, fb2, epub, doc, зручних для читання на мобільних пристроях (мобільних телефонах, смартфонах, планшетах, MP3-плеєрах, букрідерах). Бібліотека містить пошуковий апарат за жанрами, назвою та автором книги. Також є алфавітний покажчик авторів.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Для того щоб почати читати, достатньо завантажити текст або переглянути онлайн.</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://javalibre.com.ua/" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="674" data-original-width="965" height="448" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiGHDmY3UtlcRFvyl5zSsBDknFA8c8H6XoRYt9yVzzqyRdH1ygalmw70HukCx7mv-so1fUAVm8IFib7PhHyEXbCeWzysBcs1CptJ8-1zCfSfz9MaAttgtUkqKBTtyNe1qcQZ9x5Rbf3vTs7-V1lzOaff1SgnbsjGmpjXFrDsV9sRtwuFlgsnaowBnZBL-A/w640-h448/%D0%B1%D1%96%D0%B1.jpg" width="640" /></a></div><br />Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-11153833796231595762024-02-08T17:01:00.001+02:002024-02-08T17:01:43.769+02:0011 ЛЮТОГО – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖІНОК І ДІВЧАТ У НАУЦІ<div style="text-align: justify;"><table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left;"><tbody><tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiNia-mXXz5eREmeoIjlXRjRqqUE74b6Xd_gN3sulPCXKZItUwYM_TmLSs2ZlK3saz9_KLYbNLpEOjRQMW2kwzS_-lfajTxJyMq5ZFo32DgCqNKKusatcVz3t471vz-1CMSshgR9znGGA9fNVKZIOFpjlzktS7spIIzUFAIviBl7MBPzUiDH7LxEGwY3ps/s518/%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.gif" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="518" data-original-width="343" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiNia-mXXz5eREmeoIjlXRjRqqUE74b6Xd_gN3sulPCXKZItUwYM_TmLSs2ZlK3saz9_KLYbNLpEOjRQMW2kwzS_-lfajTxJyMq5ZFo32DgCqNKKusatcVz3t471vz-1CMSshgR9znGGA9fNVKZIOFpjlzktS7spIIzUFAIviBl7MBPzUiDH7LxEGwY3ps/s320/%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.gif" width="212" /></a></td></tr><tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><i><span style="font-size: x-small;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: center;">Наталія Полонська-Василенко</div><div style="text-align: center;"> Джерело: <i style="text-align: center;"><a href="https://bit.ly/3SFPrne">https://bit.ly/3SFPrne</a></i></div></div></span></i></td></tr></tbody></table><div style="text-align: center; text-indent: 10px;"><p class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-left: 21.25pt; text-align: center; text-indent: -21.25pt;"><span style="font-family: times; font-size: medium;"><b><i><span lang="RU" style="color: #222222;">ДО 140</span><span lang="RU" style="color: #222222;">-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАТАЛІЇ ДМИТРІВНИ
ПОЛОНСЬКОЇ-ВАСИЛЕНКО</span></i></b></span><b><span style="font-family: "Times New Roman",serif; font-size: 10.0pt; mso-ansi-language: UK;"><o:p></o:p></span></b></p></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"> 13 лютого 1884 року у Харкові народилася Наталія Полонська-Василенко, історик, архівіст, перша жінка приват-доцент Університету святого Володимира у Києві.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Представниця історичної школи учня Володимира Антоновича Митрофана Довнар-Запольського. Дружина академіка Миколи Василенка. Перша в підрадянській Україні жінка-доктор історичних наук.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Походила зі збіднілої дворянської родини генерала та військового історика Дмитра Меньшова. Закінчила в Києві Вищі жіночі курси, пізніше – історико-філологічний факультет університету. З 1912 року вона асистент історії на Вищих жіночих курсах, згодом – приват-доцент Київського університету.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">У міжвоєнний та воєнний період – професор Художнього інституту та Київського університету, співробітник Української академії наук, діяльний член багатьох наукових установ, в еміграції – професор Українського вільного університету в Празі та Мюнхені, дійсний член Українського історичного товариства, НТШ та Міжнародної академії наук у Парижі.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Вона написала понад 200 наукових праць з археології, історії України, Української Церви, спогади. Вона є автором посібника «Історико-культурний атлас з російської історії з пояснювальним текстом». Головною науковою працею вважала двотомну «Історію України». Перший том був виданий 1972-го року, а другий – вже після смерті дослідниці – у 1976 році.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">«Рік за роком, архів за архівом, – писав про неї історик Олександр Оглоблин, – і на Україні, і в центральній імперії – Москві, Петербурзі, і в Криму, документ за документом, сотні, тисячі дорогоцінних документів – знаходить, визбирає, систематизує і вивчає талановита дослідниця, перед творчим зором якої поволі встає грандіозна картина становлення нової України ...».</div><div style="text-align: right; text-indent: 10px;"><i>За матеріалами: <a href="https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/13/1884-narodylasya-nataliya-polonska-vasylenko">https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/13/1884-narodylasya-nataliya-polonska-vasylenko
</a></i></div></div></div></div></div></div></div><div style="text-align: center;"><i><a href="https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/13/1884-narodylasya-nataliya-polonska-vasylenko"><iframe allow="autoplay" height="480" src="https://drive.google.com/file/d/1eUGBWeqfjNM_0rQvk1_y6x_BtfuOaVN2/preview" width="640"></iframe></a></i></div><div style="text-align: right;"><i>Підготувала: О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></div><p></p>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-75786238482064805352024-02-04T09:19:00.002+02:002024-02-04T09:20:53.490+02:00НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://journal-hnups.com.ua/index.php/soivt" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="492" data-original-width="354" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiA1N6ajLGywXh6XiLAibmiWUrVq5M4ebOpldts0KB7oJsQuuGfcVfV6zMM28328u6UYi6H52EoMUVxU67zra3c7IyXTZb_SBXxFCnkChlX3WRafdE7qu8YUrG06Wkq9SQlIYJkQ4rFjg1MbIt6e_4M8_ud9LR5uUCZgtGp0f1hdblEP55iTHwihAhgtFM/s320/soivt-354x492.jpg" width="230" /></a></div><div style="text-align: justify;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div><b><a href="https://journal-hnups.com.ua/index.php/soivt" target="_blank">Системи озброєння і військова техніка</a></b> – науково-технічний журнал, заснований у 2005 році Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.</div><div>Журнал занесений до категорії „Б” Переліку наукових фахових видань України (технічні та військові науки, за спеціальностями 122, 123, 125, 126, 172, 253, 255, 272, 275 ).</div><div>Метою видання є відображення досягнень у розробці та експлуатації систем озброєння і військової техніки, перспектив їх подальшого розвитку та удосконалення. Журнал призначений для наукових працівників, викладачів, докторантів, ад’юнктів, аспірантів, а також курсантів та студентів старших курсів відповідних спеціальностей.</div><div>Журнал зберігається в загальнодержавній реферативній базі даних <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=PREF=&S21COLORTERMS=0&S21STR=soivt#gsc.tab=0" target="_blank">Державної бібліотеки ім. Вернадського „Україніка наукова</a>” та включений у <a href="http://journals.indexcopernicus.com/++++,p24784836,3.html" target="_blank">міжнародну базу даних наукових журналів Index Copernicus</a> (ICV 2020 = 84.58), міжнародний каталог журналів відкритого доступу DOAJ, довідник періодичних видань <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com/login" target="_blank">Ulrich's Periodicals Directory</a> (USA).</div><div>Журнал має повністю відкритий доступ, тобто всі статті доступні в Інтернеті для всіх користувачів одразу після їх публікації.</div></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://journal-hnups.com.ua/index.php/nitps" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="492" data-original-width="354" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEilY9bHH01FHrbG6mVRCU9GW7oDG6FzeKpMNFUaSWWfzgFidqCii_h2HATM15REIxnParOo8i97l9F2R3zvB8bAteDuJkcyBB0wKpcFY-ic8MpiFpyeYTllV-AoC8xBcQytp5DioWDWx7H4iyD9bnMVJ00mcbXY9en6ImPdkV6qYTR2GAKoRcGphY1cM4A/s320/ntps-354x492.jpg" width="230" /></a></div><div><b><a href="https://journal-hnups.com.ua/index.php/nitps" target="_blank">Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України</a></b> – науково-технічний журнал, заснований у 2009 році Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.</div><div>Журнал занесений до категорії „Б” Переліку наукових фахових видань України (технічні та військові науки, за спеціальностями 122, 123, 125, 126, 172, 253, 255, 272, 275).</div><div>Видання відображає новітні знання та результати фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з проблематики розвитку, застосування та забезпечення Повітряних Сил Збройних Сил України, удосконалення їх системи управління, розвитку, бойового застосування та озброєння авіації, зенітних ракетних військ, радіотехнічних військ, радіотехнічного забезпечення і зв’язку Повітряних Сил Збройних Сил України. В області військових та оборонних технологій, озброєння і військової техніки та безпеки Журнал відображає прогрес у дослідженнях і розробках, досвід проведення військових місій та операцій з врегулювання кризових ситуацій та підтримує впровадження новітніх знань в оборонну промисловість та військову практику.</div><div>Журнал зберігається в
загальнодержавній реферативній базі даних <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=juu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=PREF=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Nitps" target="_blank">Державної бібліотеки ім. Вернадського „Україніка наукова”</a> та
включений у <a href="http://journals.indexcopernicus.com/++++,p24784827,3.html" target="_blank">міжнародну базу даних наукових журналів Index Copernicus</a> (ICV 2020 =
80.36), <a href="https://doaj.org/toc/2518-1505" target="_blank">міжнародний каталог журналів відкритого доступу DOAJ</a>, довідник періодичних видань <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com/login" target="_blank">Ulrich's
Periodicals Directory (USA)</a>. </div><div>Журнал має повністю відкритий доступ, тобто
всі статті доступні в Інтернеті для всіх користувачів одразу після їх
публікації.</div><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><o:p></o:p></p><p></p></div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-80562629336010827812024-01-27T10:10:00.001+02:002024-01-27T10:10:55.800+02:00БІЙ ПІД КРУТАМИ: ІСТОРІЯ, СИМВОЛ, ПАМ’ЯТЬ<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiskUOtWD1pTpzziRqqumDiWvtYhp4WQ5i2IsIH2MnvfWpwUpyhYu1hTbnqQpnTDrqbMNzyZhPtqDLpmKsqytQdQzSSPP74J2hxUnzFeEuKEC45i-1ex5N4yB2BtwMgprl-OQnbG6iAqqzo1t0OOOhQ62i3qv-0E7X9dAkeNnJcqLAxMall4hSI6bSXveU/s770/%D0%BA%D1%80.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="770" data-original-width="667" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiskUOtWD1pTpzziRqqumDiWvtYhp4WQ5i2IsIH2MnvfWpwUpyhYu1hTbnqQpnTDrqbMNzyZhPtqDLpmKsqytQdQzSSPP74J2hxUnzFeEuKEC45i-1ex5N4yB2BtwMgprl-OQnbG6iAqqzo1t0OOOhQ62i3qv-0E7X9dAkeNnJcqLAxMall4hSI6bSXveU/s320/%D0%BA%D1%80.jpg" width="277" /></a></div><pre><div style="text-align: center;"><i style="text-align: justify;"><span style="font-family: arial; font-size: medium;"><b>КРУТИ</b></span></i></div><i style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span style="font-family: arial;"><div style="text-align: center;">Стою німий... Схиляю низько чоло...
У спогадах подія судних днів
Жива встає... Точився бій навколо...
О, скільки їх, відважних юнаків,
За рідний край і за любов до волі
Лягли от тут, на цьому полі!..
Ой, поле, поле крові і скорботи!..
Тут в сяйві ранку нашої весни
Почавсь новий шлях хресний до Голготи
І залунало зрадливе: «Розпни!..»
Немов Христа друге страшне розп'яття
Судилося Вкраїні... О, прокляття!</div></span>
</span></i></pre><i style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">
</span></i><p></p><blockquote cite="https://www.huxley.net/bnw/four.html">
<footer style="text-align: right;"><i><span style="font-size: medium;">Демид Бурко, історик церкви, літератор</span></i></footer></blockquote><p></p><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><br /></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Бій під Крутами був одним з етапів неоголошеної війни Радянської Росії проти незалежної України у 1917–1920 роках. Особливістю бою є те, що в ньому на захист Української Народної Республіки в умовах політичної та управлінської неспроможності тогочасної української влади добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав багаторазову чисельну перевагу. Саме тому бій під Крутами, незважаючи на те, що він завершився військовою поразкою для Української Народної Республіки, на довгі часи став для патріотів України прикладом героїчного подвигу і звитяги в ім’я України та її незалежності. Подвиг крутянців навчає, що свобода і доля України залежать від готовності кожного українського громадянина поважати і захищати інтереси своєї країни.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Бій під Крутами – трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія повторюється – сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російського вторгнення.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"> Пропонуємо вашій увазі віртуальний огляд літератури про події під Крутами. </div><div><br /></div>
</div></div></div>
<div style="text-align: center;"><iframe allow="autoplay" height="480" src="https://drive.google.com/file/d/1Qw_Cz2X6NC4-V-e6Q_LLXYLoZPCINcXz/preview" width="640"></iframe></div><div style="text-align: right;"><i>Підготувала: </i><span style="text-align: left;"><i>В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></span><i> </i></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-45592803836270528012024-01-20T16:47:00.004+02:002024-01-20T16:49:41.397+02:00ЛОЦМАН В ОКЕАНІ КНИЖОК І ПЕРІОДИКИ (до 105-річчя Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»)<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiERwqygE1wzbeBd5w1BnAvCe3seYWZfTXwBHu6tZ4KIHgnDo7m68HQ5dg-i1AcMivIqqbPMelo5pUH4JWBEAXg62UCfyyBmCypPyYrK8Hlo3kApXs5p8NqWBj-aU__Rzec0fcm3c0SZYhfXV1zbzBtznWX-qmzfvgkhpS1WJ4wMQY1usyneA0XdYDIlwM/s337/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="196" data-original-width="337" height="182" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiERwqygE1wzbeBd5w1BnAvCe3seYWZfTXwBHu6tZ4KIHgnDo7m68HQ5dg-i1AcMivIqqbPMelo5pUH4JWBEAXg62UCfyyBmCypPyYrK8Hlo3kApXs5p8NqWBj-aU__Rzec0fcm3c0SZYhfXV1zbzBtznWX-qmzfvgkhpS1WJ4wMQY1usyneA0XdYDIlwM/w320-h182/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96.jpg" width="320" /></a></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">24 січня 2024 р. Державній науковій установі «Книжкова палата України імені Івана Федорова» виповнюється 105 років. Це єдина установа, яка, починаючи з 1917 року, здійснює державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні, комплектує та зберігає повний і недоторканий фонд Державного архіву друку.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Сьогодні Книжкова палата здійснює повний статистичний облік, комплектування й зберігання всієї друкованої продукції України; проводить наукознавчі, книгознавчі та бібліографічні дослідження; створює автоматизовану інформаційно-бібліографічну мережу України, бази даних бібліографічної й реферативної інформації; видає бібліографічні покажчики, реферативні журнали й науково-аналітичні огляди. Книжкова палата є також Національним агентством України Міжнародної стандартної нумерації книг.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">До уваги користувачів пропонуються книги та статті з періодичних видань про історію, наукову діяльність, сучасні проблеми цієї установи. Представлені документи і публікації з фондів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Інтернет-ресурси.</div><p style="text-align: left;"></p><p style="text-align: left;"></p></div></div>
<div style="text-align: center;"><iframe allow="autoplay" height="480" src="https://drive.google.com/file/d/1fVxUqc8ErSusFvI81Zs1KoyjwxKq6Jaw/preview" width="640"></iframe></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-62008938589695134192024-01-18T10:09:00.003+02:002024-01-18T10:11:59.006+02:00ЗАКОХАНИЙ У МИСТЕЦТВО : до 175-річчя з дня народження Богдана Ханенка<p style="text-align: justify;"></p><table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left;"><tbody><tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjnOQCw_af5-Qtoe3hIxSYDuNwZe_dxUj5p-P7upSfMCne6C_bb0UmUnk7kQi6_WkPNltFmfbLWIidPrjGysZkocgSCYLk0zB39gQFiAlhwuYkqq3bdBEWYishXL8N3HY3dpP4YtRmrXGwrj3y-wn0qLvKIHjptNPqWgqLg0gEZK7u_yvhl6V9YDw9wbDA/s817/foto1.jpg" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="817" data-original-width="631" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjnOQCw_af5-Qtoe3hIxSYDuNwZe_dxUj5p-P7upSfMCne6C_bb0UmUnk7kQi6_WkPNltFmfbLWIidPrjGysZkocgSCYLk0zB39gQFiAlhwuYkqq3bdBEWYishXL8N3HY3dpP4YtRmrXGwrj3y-wn0qLvKIHjptNPqWgqLg0gEZK7u_yvhl6V9YDw9wbDA/w246-h320/foto1.jpg" width="246" /></a></td></tr><tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><i><span><a href="https://galinfo.com.ua/news/den_v_istorii__narodyvsya_kolektsioner_ta_metsenat_bogdan_hanenko_335741.html" target="_blank">Богдан Ханенко</a></span></i></td></tr></tbody></table><p><i style="text-align: justify;">Музей має бути не тільки зібранням раритетів і зразків, він має бути одночасно й школою, храмом, священним місцем, куди мають линути всі для вивчення прекрасного й поклоніння красі.</i></p><blockquote cite="https://www.huxley.net/bnw/four.html">
<footer style="text-align: right;"><i>Богдан Ханенко</i><cite>
</cite></footer></blockquote><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Одним із напрямків національно-культурного відродження України в ХІХ ст. стало формування українцями приватних зібрань та колекцій історико-культурного призначення. За особистою ініціативою українське дворянство, що мало родинні зв’язки з польським, литовським, молдавським та російським дворянством почало формувати власні приватні колекції, тим самим формуючи музейну справу на Україні. Прикладом такої кропіткої роботи по збиранню власної колекції є діяльність меценатів сім’ї Ханенків.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Богдан Іванович Ханенко народився у січні 1849 р. на Чернігівщині і походив з давнього українського козацькодворянського роду. Активно займався громадською діяльністю і паралельно із цим захоплювався старожитністю та творами світового мистецтва. Найбільшою заслугою Богдана Івановича є заснування музейної колекції світового мистецтва, яку він заповів громаді міста Києва. Протягом 40-ка років він збирав колекцію, яка вважалася найкращим приватним зібранням в Російській імперії. Проживаючи у Петербурзі, він купує перші художні твори. Подорожуючи Європою, активно відвідує аукціони у Відні, Берліні,<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: right;"><tbody><tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgVGlL40xucVlsTF3YJeORWV72zPgRa29-yim8QgKGswoiz8_SUjuheMVaRmMasmOtPDV17yOEMIDGy_2_I9jVuNwTO4edI1XvQhV2j1fNvpIaBV1iEZHPh0KJtM-syDUhBoGoT5zCjHTuOko19NXfv2pf0WCXt4MG3Qr7EJIeK3zsNowtgJAqoAPsq228/s650/22hanenko.jpg" style="clear: right; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="464" data-original-width="650" height="228" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgVGlL40xucVlsTF3YJeORWV72zPgRa29-yim8QgKGswoiz8_SUjuheMVaRmMasmOtPDV17yOEMIDGy_2_I9jVuNwTO4edI1XvQhV2j1fNvpIaBV1iEZHPh0KJtM-syDUhBoGoT5zCjHTuOko19NXfv2pf0WCXt4MG3Qr7EJIeK3zsNowtgJAqoAPsq228/s320/22hanenko.jpg" width="320" /></a></td></tr><tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><i><a href="https://galinfo.com.ua/news/den_v_istorii__narodyvsya_kolektsioner_ta_metsenat_bogdan_hanenko_335741.html" target="_blank">Богдан і Варвара Ханенки</a></i></td></tr></tbody></table>Варшаві, Парижі, Флоренції. Ханенко підтримував ділові та дружні стосунки із відомими європейськими та вітчизняними мистецтвознавцями – В. Боде, М. Флідлендером, М. Біляшівським, А. Праховим та ін. Також колекціонує пам'ятки Близького та Далекого Сходу, Стародавнього Світу.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Свій маєток у Києві в 1890-х роках Б. Ханенко облаштував під потреби зберігання і презентації колекції, бо на його думку «Шедеври геніїв…не повинні належати лише тим, хто ними володіє, художні твори – спадщина, яка належить всім» [5, с.99]. У 1904 р. за ініціативи Богдана Ханенка, на основі зібрань його колекції, в Києві було відкрито перший музей загального доступу, зараз це Національний Художній музей України.<span><a name='more'></a></span><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Після смерті Богдана Ханенка у 1917 р. музейну справу продовжила його дружина Варвара <table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left;"><tbody><tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhubSvWqgxrQbyfgsJ6cmQ8YG1RDI9htmMO1jpVUMyd4KJlAnV_9OVdvYYPBwE_BN4MmNKemb4uVGLNNZLadriAq_j54Z_OlEQ1mVECFMWa3ASUFU1lIOiH3LxiNy58hlNeWTKuI8uoONnvsQXWTOQg7dCd-cQu7PdlrY746WamASwCdO0fQWNmJ_z26js/s900/Muzej_mistetstv_imeni_Bogdana_ta_Varvari_Hanenkiv_Kiyiv.jpg" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" data-original-height="675" data-original-width="900" height="240" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhubSvWqgxrQbyfgsJ6cmQ8YG1RDI9htmMO1jpVUMyd4KJlAnV_9OVdvYYPBwE_BN4MmNKemb4uVGLNNZLadriAq_j54Z_OlEQ1mVECFMWa3ASUFU1lIOiH3LxiNy58hlNeWTKuI8uoONnvsQXWTOQg7dCd-cQu7PdlrY746WamASwCdO0fQWNmJ_z26js/s320/Muzej_mistetstv_imeni_Bogdana_ta_Varvari_Hanenkiv_Kiyiv.jpg" width="320" /></a></td></tr><tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><i>Музей мистецтв імені<br />Богдана і Варвари Ханенків нині, Київ</i></td></tr></tbody></table> Ханенко.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Ханенки перетворили колекціонування у ледь не основну справу життя. Наявні документальні дані дають змогу назвати близько 1200 пам'яток – переважно твори західноєвропейського мистецтва (близько 400 живописних полотен, понад 8 тис. гравюр, скульптура, порцеляна, старовинні меблі), близько 700 пам'яток Близького і Далекого Сходу, цінні зразки ікон вжиткового мистецтва, понад 300 виробів із золота і срібла та ін.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Подружжя Ханенків прагнули створенням музею просвітити й ознайомити колонізоване українське суспільство з досягненням культури народів Європи і Сходу, дбали про популяризацію світових культурних надбань та вивчення українського минулого.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><b><i><br /></i></b></div><div style="text-align: justify;"><b><i>ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:</i></b></div><div style="text-align: justify;"><i><div><ul><li><b>Березанська І. М.</b> Меценатська та суспільна діяльність родин Тарновських і Ханенків у кінці ХІХ – початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / І. М. Березанська // Гілея. – 2020. – Вип. 155. – С. 7–10. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2020_155_3">http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2020_155_3</a>.</li><li><b>Білокінь С.</b> Бібліотечні й музейні збірки Ханенків: міжособистісні наукові комунікації [Електронний ресурс] / С. Білокінь // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2015. – Вип. 19. – С. 404–412. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mdapv_2015_19_39">http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mdapv_2015_19_39</a>.</li><li><b>Вінниченко Т.</b> Варвара і Богдан Ханенки : життя як колекція / Т. Вінниченко // Личности. – 2019. – № 8. – С. 32–49.</li><li><b>Горенко Л. І. </b>Богдан і Варвара Ханенки як творці й меценати української національної культури (до 170-річчя від дня народження В. Н. Ханенко) [Електронний ресурс] / Л. І. Горенко, А. Є. Савчук // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія. – 2022. – Вип. 43. – С. 94–103. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrk_2022_43_18">http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrk_2022_43_18</a>.</li><li><b>Горенко Л. І.</b> Богдан і Варвара Ханенки як творці й меценати української національної культури (до 170-річчя від дня народження В. Н. Ханенко) [Електронний ресурс] / Л. І. Горенко, А. Є. Савчук // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія. – 2022. – Вип. 43. – С. 94–103. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrk_2022_43_18">http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrk_2022_43_18</a>.</li><li><b>Зьоменко М. В.</b> Від приватної колекції до музею: історія зібрань Ханенків [Електронний ресурс] / М. В. Зьоменко, А. І. Зякун // Суспільно-політичні процеси на українських землях: історія, проблеми, перспективи : матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Суми, 21 квіт. 2020 р. – Суми : СумДУ, 2020. – С. 85–89. – Режим доступу: <a href="https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/78006">https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/78006</a>.</li><li><b>Козак О. </b>Доброчинність Богдана і Варвари Ханенків у справі просвітництва й розвитку та популяризації наукових знань в Україні наприкінці ХІХ–початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / О. Козак // Гілея. – 2016. – Вип. 108. – С. 10–15. – Режим доступу: <a href="http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2016_108_4">http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2016_108_4</a>.</li><li><b>Коляда І. А.</b> Богдан і Варвара Ханенки: історія кохання, в якому мистецтво було понад усе [Електронний ресурс] : науково-популярний нарис / І. А. Коляда, А. Іщенко (2019) // Історія в школі. – 2019. – Листоп.-Груд. – С. 10–21. – Режим доступу: <a href="https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/31245/Koliada_1.pdf">https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/31245/Koliada_1.pdf</a>.</li><li><b>Музей Ханенків</b> : [сайт]. – Режим доступу: <a href="https://khanenko.museum/uk">https://khanenko.museum/uk</a>.</li><li><b>Половець В. М.</b> Богдан Іванович Ханенко (1849 – 1917 рр.) / В. Половець // Сiверянський лiтопис. – 2009. – № 2-3. – С. 228–234. – Режим доступу: <a href="http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24991">http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24991</a>. </li><li><b>Рудяченко О.</b> Як створювалась гранд-колекція? [Електронний ресурс] : "День" віднайшов маловідомі факти про сподвижників: Богдана і Варвару Ханенків, засновників музею / О. Рудяченко // День. – 2019. – 1 листоп. – Режим доступу: <a href="https://day.kyiv.ua/article/kultura/yak-stvoryuvalas-hrand-kolektsiya">https://day.kyiv.ua/article/kultura/yak-stvoryuvalas-hrand-kolektsiya</a>. </li><li><b>Савченко С.</b> Подвижник, меценат, просвітитель : до 170-річчя від дня народження Б. Ханенка (1849-1917) / С. Савченко // Дати і події : календар знаменних дат, перше півріччя. – 2019. – № 1. – С. 22–25.</li><li><b>Слабошпицький М. Ф.</b> «Ханенкам от Дуняши» [Електронний ресурс] // Слабошпицький М. Ф. Українські меценати : нариси з історії української культури / М. Ф. Слабошпицький. – Київ : Видавництво М. П. Коць: Ярославів Вал, 2001. – С. 212–221. – Режим доступу: <a href="https://cutt.ly/4wHguJPI">https://cutt.ly/4wHguJPI</a>. </li><li><b>Тимошенко Н. М.</b> Подвижники музейної справи Богдан і Варвара Ханенки [Електронний ресурс] / Н. М. Тимошенко // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи : матеріали 14-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 130-річчю заснування Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. – Кам’янець-Подільський, 2020. – С. 270–273. – Режим доступу: <a href="http://dev.olexan.pp.ua/files/doc/130%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%8E.pdf#page=270">http://dev.olexan.pp.ua/files/doc/130%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%8E.pdf#page=270</a>.</li><li><b>Ханенко Б. І. </b>Спогади колекціонера [Електронний ресурс] / Б. І. Ханенко; заг. ред. В. І. Виноградова [та ін.] ; Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків. – Київ : Дзеркало світу, 2008. – 160 с. – Режим доступу: <a href="http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0002020">http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0002020</a>.</li><li><b>Чернега П. М. </b>Колекційна діяльність та заснування родиною Богдана і Варвари Ханенків музею зарубіжного мистецтва [Електронний ресурс] / П. М. Чернега, О. В. Козак // Етнічна історія народів Європи. – 2021. – Вип. 65. – С. 49–64. – Режим доступу: <a href="http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2021/65/articles/6.pdf">http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2021/65/articles/6.pdf</a>. </li><li><b>Яременко Н.</b> Богдан і Варвара Ханенки – меценати Києва : мистецька вітальня для учнів 10-11-х класів / Н. Яременко // Шкільний світ. – 2017. – Берез. (№ 5). – С. 22–25.</li></ul></div></i></div></div></div></div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-19459659404473925862024-01-13T10:39:00.002+02:002024-01-16T22:30:35.041+02:00НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ<div style="text-align: justify;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://drive.google.com/file/d/1eec7vyGZfsoc-yBUHTeClW5edX-UaQlM/view" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="752" data-original-width="549" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEicXKP4G6ppUajGoSf65YMp9026nXMrqmm-tAb7XXzzpz0sQsAFZuNpT5aOer67R_fsaYv5ukD7LuUeHslv_RaXmHRcpJM3g-9dAfKhA9L6-L_diQw4cyeR-vww9khGy-XVVTm2ZAnXj9Qq0lKVUnOXekPy3VnoK4tfuWPEUG_l_0LK7-9yBSOjAMkcSRc/s320/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96.jpg" width="234" /></a></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Війна в Україні стала без перебільшення найтяжчим випробуванням за всю історію її незалежного існування. Жахливі події, прямим свідком яких є сьогодні кожен українець, спричинили величезний стрес і, як наслідок, призвели до значного погіршення загального фізичного стану і психічного благополуччя населення.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Надання психологічної допомоги та підтримки є актуальною проблемою нині в країні. Внаслідок повномасштабної війни українці переживають надважкі негативні емоції та страждання. За ініціативи першої леді Олени Зеленської стартувала Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Програма має на меті допомогти кожному українцю подолати стрес і тривожність, пов’язані з війною, пережити наслідки травматичних подій та надати психологічну підтримку, де б людина не перебувала.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">На сьогоднішній день покращення психічного та психологічного здоров’я українців як чинника збереження української родини, нації, України є першоосновою реалізації суспільно-ціннісної задачі з метою захисту й продовження людського життя на території української держави.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">З огляду на актуальність теми, відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали <a href="https://drive.google.com/file/d/1eec7vyGZfsoc-yBUHTeClW5edX-UaQlM/view" target="_blank"><b>"Психологічна підтримка особистості в умовах воєнного протистояння"</b></a>, які будуть корисними психологам-науковцям практичним психологам, педагогам, соціальним працівникам, психотерапевтам, волонтерам, всім, хто цікавиться методами психологічної допомоги та підтримки особистості в умовах війни.</div></div></div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-80154363827926367002024-01-09T09:52:00.001+02:002024-01-09T13:03:20.184+02:00ResearchUA - БІБЛІОТЕЧНА ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="http://research.nbuv.gov.ua/" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em; text-align: justify;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="102" data-original-width="278" height="102" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgFg3j40GW2jbMGUNpegbzWCCC5nfji-MtZGECZqb8gH2KShHKnoHUG-3z5iyuo58VjmiRNmFj8dRZEDNzf16mlPNs8xWIN98qkaaWRNI-KA0h5zCtyk52husQXGeLlg0qlg8girwPCEZTokpXWlNTKYq_yF7bVQF3fqEyHDuF_G5HbUtc3XSAVdSRcU9c/s1600/%D1%80%D0%B5%D1%88.jpg" width="278" /></a><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Інтелектуальні бібліотечні системи підтримки наукових досліджень активно розвиваються у передових країнах світу. Вони отримали назву <a href="http://research.nbuv.gov.ua/node/64" target="_blank">бібліотечні сервіси підтримки наукових досліджень</a> (LRSS – Library Research Support Services).<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пропонує увазі користувачів новий цифровий проєкт <b><a href="http://research.nbuv.gov.ua/" target="_blank">ResearchUA</a></b> – бібліотечну цифрову платформу підтримки наукових досліджень в Україні.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Бібліотечна цифрова платформа «ResearchUA» орієнтована на розвиток електронної дослідницької інфраструктури України та формування всеукраїнського цифрового наукового простору, а саме акумуляцію, інтеграцію, ефективне використання і входження наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів України до сучасних світових цифрових комунікацій.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Бібліотечні сервіси цифрової платформи «ResearchUA» призначені для активної інформаційної підтримки наукових досліджень в Україні:<br /><ul><li>сприяння розвитку нових форм цифрової наукової комунікації;</li><li>реалізація сучасних моделей комунікації наукової бібліотеки з суб’єктами авторського права на наукові твори;</li><li>консолідація та удосконалення доступу до національних наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів;</li><li>введення до наукового обігу цифрових ресурсів національної документальної спадщини;</li><li>розробка аналітичних засобів моніторингу стану та розвитку наукових досліджень.</li></ul><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">База знань та проєкт сайту стали результатом науково-дослідної роботи НБУВ, здійсненої у 2020-2023 рр.</div><p></p></div></div></div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-11852304098813094922024-01-03T16:19:00.001+02:002024-01-03T16:19:34.492+02:004 СІЧНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АБЕТКИ БРАЙЛЯ<div style="text-align: justify;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj_5LHofJrtIQuAkO-aUhA3gcf9tK3lkFy5NNKGajJ9C3fzhv4rbFeDzHl39dtu9bV13JsOE8iczkutzE0JBQyWn3bblRF-gcdKLAX6qhmEWNP72TZdIiP479IoSi166ZcqGIoihuKgkOXb3W-AYbVZbLQ_Nwq_OISGADTpbjDd_9TEUedaAq_uw8wLe_M/s468/%D0%B1%D1%80.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="290" data-original-width="468" height="198" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj_5LHofJrtIQuAkO-aUhA3gcf9tK3lkFy5NNKGajJ9C3fzhv4rbFeDzHl39dtu9bV13JsOE8iczkutzE0JBQyWn3bblRF-gcdKLAX6qhmEWNP72TZdIiP479IoSi166ZcqGIoihuKgkOXb3W-AYbVZbLQ_Nwq_OISGADTpbjDd_9TEUedaAq_uw8wLe_M/s320/%D0%B1%D1%80.jpg" width="320" /></a></div>
</div><p><i style="text-align: justify;">Господу було вигідно, щоб перед моїми очима завжди стояла сліпуча краса вічної надії</i></p><blockquote cite="https://www.huxley.net/bnw/four.html">
<footer style="text-align: right;"><i>Луї Брайль</i><cite>
</cite></footer></blockquote><div style="text-align: justify;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">17 грудня 2018 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію №73/161, якою проголосила 4 січня Всесвітнім днем абетки Брайля, який починаючи з 2019 року буде відзначатись щороку з метою підвищення обізнаність суспільства про значення абетки для людей з порушеннями зору. Цей день є нагадуванням, що серед нас живуть люди, які потребують особливої турботи, уваги та підтримки. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі близько 1 млрд людей мають порушення зору, з них понад 10 млн повністю незрячі, ще 130 млн мають дуже слабкий зір.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">4 січня вибрано не випадково, адже саме цього дня 4 січня 1809 року в місті Кувр народився відомий французький тифлопедагог Луї Брайль, який у 1829 році розробив рельєфно-крапковий шрифт. <div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Шрифт Брайля - це унікальна азбука, це тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки, яку використовують незрячі та слабозорі для написання та читання. Користуватися ним можуть незрячі від народження та ті, що втратили зір в дитячому, дорослому та старшому віці.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Для мільйонів незрячих людей шрифт Брайля є засобом спілкування. Окрім того, він відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Щорічно у всьому світі видають тисячі книг шрифтом Брайля, але лише мала їх частина виходить в Україні. Це пояснюється, в першу чергу, нестачею коштів. Вартість друку однієї книги стартує від чотирьохсот гривень і може доходити до тисяч.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div></div></div></div></div>
<div style="text-align: center;"><iframe allow="autoplay" height="480" src="https://drive.google.com/file/d/1osFl8AMFaWnT5Ok14k6-1VFfSZUjY2nw/preview" width="640"></iframe></div><div style="text-align: right;"><i>Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-79191147811675320482023-12-30T13:57:00.000+02:002023-12-30T13:57:11.914+02:00НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЖОВТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2023 РОКУ<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhDrWmc2mUoup6mnz6QvemijxGdQYa8EPPW65hSV02IyM5cLkJYwb4rYsTmVKrR9AwYY9QAWySxnBddK-iXYEQVU3jPM5CtBsWQzz2cIBmqXFzE3VoJwgwXDtCAWALMEJTpgX10seKmMzudpRilfUB1EoAUa15rqlwP9ayO4TiYtPsnh0nbGxkQ9JhBLZ8/s150/MyCollages%20(1)2.png" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="150" data-original-width="150" height="150" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhDrWmc2mUoup6mnz6QvemijxGdQYa8EPPW65hSV02IyM5cLkJYwb4rYsTmVKrR9AwYY9QAWySxnBddK-iXYEQVU3jPM5CtBsWQzz2cIBmqXFzE3VoJwgwXDtCAWALMEJTpgX10seKmMzudpRilfUB1EoAUa15rqlwP9ayO4TiYtPsnh0nbGxkQ9JhBLZ8/s1600/MyCollages%20(1)2.png" width="150" /></a></div><p style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><span style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Пропонуємо ознайомитися з </span><a href="https://drive.google.com/file/d/1iDuxc08tvBO44TOQwyEPSrJdLIZ8-M7A/view?usp=drive_link" target="_blank">новинками періодичних видань</a><span style="text-align: justify; text-indent: 10px;">, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у липні-вересні 2023 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень </span><a href="http://bibliografinform.blogspot.com/p/blog-page_89.html" style="text-align: justify; text-indent: 10px;" target="_blank">«Сторінками періодичних видань»</a><span style="text-align: justify; text-indent: 10px;">.<br /></span> Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).</p><p></p><p></p>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-6685459381236290062023-12-26T11:04:00.000+02:002023-12-26T11:04:08.484+02:00НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ<p style="text-align: justify;"><b><i><a href="https://drive.google.com/file/d/1lqpIr0mepLOB8Uu_J5yrYIauqGLzfu2w/view" target="_blank">«…і повіє огонь новий з Холодного Яру»</a> : до 125-річчя з дня народження Ю. Горліс-Горського : біобібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 30 с.</i></b></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://drive.google.com/file/d/1lqpIr0mepLOB8Uu_J5yrYIauqGLzfu2w/view" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="746" data-original-width="547" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhx6-PT8h5VlMmynhZBrAkyms2zfz8Qv2-rO3bGTyCIchEpUxfPCBQ9JXFP8c_9bpjx3uN7zpIc6O-9tCOhom7FnsErehHh7jLNBUt-pDpqbPFivQKzjjRvkP5d37pPdO3kytuQ0MF9N_m8VwmwTHpljkkqNryjGC14unzUQLsmjT507RE_V-pk9YlE9tU/s320/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96.jpg" width="235" /></a></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">До 125-річчя Юрія Горліс-Горського було створено цей біобібліографічний покажчик, у якому розглядається важливість впливу творчості письменника та його вклад у формування національної державницької ідеї. Адже Юрій Горліс-Горський був активним учасником національно-визвольних змагань 1920-х років ХХ століття, мав бурхливу біографію та досвід антирадянської підпільної роботи. Думки та погляди національно налаштованого українця в умовах тотального панування російського комунізму становлять великий інтерес, також вони важливі для розуміння сучасного стану України. Зокрема розглядається головний твір письменника — "Холодний яр", та його вплив на українську культуру, літературу, національну свідомість та політику.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Посібник рекомендовано для широкого кола читачів, усім, хто цікавиться українською літературою та історією, викладачам, вчителям, бібліотечним працівникам, вихователям для організації соціокультурної діяльності.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><b><i><a href="https://drive.google.com/file/d/11zhrSJ8iWDDQDc7z6ARUNyAoAWCTVLF9/view" target="_blank">Професор, письменник і чарівна шафа</a> : до 125-річчя з дня народження К. С. Льюїса : інформаційно-бібліографічний огляд / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 30 с.</i></b></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://drive.google.com/file/d/11zhrSJ8iWDDQDc7z6ARUNyAoAWCTVLF9/view" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="750" data-original-width="549" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9hAgTse7QIs2S6srpAlt7JzHtbKmOkinyfVqvTs-i7v6vETvdLo9J0ViZGjYvuj5cmkLOF7oslxxf9JIyswXxG29oJ2iVYdhfJWvDQ8d9DVxGbFbYqPB5YqNtxwuIac-PdeahE9Hlxc8j44UISsScp3WPRuLMy9vRvJt0Er-oPMLWR1SJMcXaTNSY6IY/s320/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96.jpg" width="234" /></a></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">До 125-річчя від дня народження Клайва Стейплза Льюїса було створено цей інформаційно-бібліографічний огляд, у якому розглядається важливість впливу творчості письменника на формування світової літератури та культури. Зокрема розглядається його діяльність на ниві християнської апологетики, християнські мотиви у його творчості та вплив на становлення літературного жанру фентезі. Клайв Стейплз Льюїс належить до видатних представників англійської літератури ХХ століття, які стали свідками двох світових воєн, тому важливо розуміти витоки їх творчості. Адже саме його цикл дитячого фентезі "Хроніки Нарнії" справили колосальний вплив на світову культуру та сприяли популяризації християнських цінностей у всьому світі.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Матеріали огляду рекомендовано для широкого кола читачів, викладачам, вчителям, бібліотечним працівникам та усім, хто цікавиться світовою літературою та жанром фентезі.</div><div style="text-align: justify;"></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-11752929852686112212023-12-19T09:07:00.006+02:002023-12-19T09:19:14.307+02:00КРОТКИЙ ПРОРОК МАРКО ВОВЧОК: до 190-річчя з дня народження Марії Вілінської<div style="text-align: justify;"><b><i><a href="https://drive.google.com/file/d/1Xgs1Ul9SYpFJnt97h2nsLyGwryXSrrk5/view" target="_blank">Кроткий пророк Марко Вовчок</a> : до 190-річчя з дня народження Марії Вілінської : біобібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. </i></b><b><i>–</i></b><b><i> 30 с.</i></b></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://drive.google.com/file/d/1Xgs1Ul9SYpFJnt97h2nsLyGwryXSrrk5/view" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" data-original-height="759" data-original-width="556" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhHcRp7Sj4wRfbrq4DDpLzRDULuuibVcTcsn6_IC3oquWChyphenhyphenUifUKOcdNE40EPilF4VS9zZu9n5dUlowOT_ZE0M-8RMBGqClMbinu1Bg_19U-0vgX5k1yqxZeF4qgbWa8G_G0wYGF2L_InRIL3LBj7u_RisNDaX6huKJv7hihoUlPam85wwm61LkQmKYP8/s320/002.jpg" width="234" /></a></div><div style="text-align: justify;"><br /><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">З нагоди 190-річчя з дня народження письменниці Марко Вовчок було підготовлено даний посібник. У ньому розглядаються як традиційні так і новітні погляди дослідників на творчість письменниці. Постать Марка Вовчка є унікальною в українській літературі та культурі. Під цим псевдонімом творила письменниця російського походження Марія Вілінська, що є вкрай рідкісним випадком в історії української літератури. Лише фахівці можуть назвати майже одиничні випадки переходу етнічних росіян в українську літературу та культуру. Випадок Марії Вілінської найяскравіший у цьому ряду. Тому огляд її біографії та творчості є актуальним та важливим.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Посібник рекомендовано для широкого кола читачів, усім, хто цікавиться українською літературою, викладачам, вчителям, бібліотечним працівникам, вихователям для організації соціокультурної діяльності.</div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-64244554053018883282023-12-14T22:21:00.000+02:002023-12-14T22:21:04.049+02:00БІБЛІОТЕРАПІЯ: ЧИТАННЯ – ЛІКИ ВІД ДЕПРЕСІЇ<div style="text-align: justify;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEisHJ8hgSnrx-YZ0eTQVrCqdLlMtxs3ildeew9bKPZaja7oHhUc-BoHB4FMN7zg8II7KT4Zno3Q7moz-ZtXzSLhz45c7FhvwPrqSpUM_wZb1uG6b9t6a7Q2p-TZmsnXUFj6fxH1IaNIyGnExJ9oCZC_wX1sTc6hhKjQvMktrjNzIDNKN4FYQpDQkXuQ1f0/s374/%D0%91%D0%86%D0%91.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="336" data-original-width="374" height="206" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEisHJ8hgSnrx-YZ0eTQVrCqdLlMtxs3ildeew9bKPZaja7oHhUc-BoHB4FMN7zg8II7KT4Zno3Q7moz-ZtXzSLhz45c7FhvwPrqSpUM_wZb1uG6b9t6a7Q2p-TZmsnXUFj6fxH1IaNIyGnExJ9oCZC_wX1sTc6hhKjQvMktrjNzIDNKN4FYQpDQkXuQ1f0/w231-h206/%D0%91%D0%86%D0%91.jpg" width="231" /></a></div></div><p style="text-align: right;"><i style="text-align: justify;">Книга – прекрасний співрозмовник…Вона чудово лікує та напрочуд гарно розважає, вона прекрасний товариш, найкращий порадник та приємний гість.</i></p><blockquote cite="https://www.huxley.net/bnw/four.html">
<footer style="text-align: right;"><i> Аль-Джахиз, арабський письменник, богослов</i><cite>
</cite></footer></blockquote><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Лікувальні властивості літератури були відомі давно, і багато людей – часто несвідомо – використовують читання з лікувальною метою, наприклад, для поліпшення настрою, заспокоєння, пошуку шляхів вирішення особистих проблем і т. ін. Саме так. Мова про бібліотерапію – що в дослівному перекладі означає «лікування книгою» (від грец. biblion – книга и therapeia – лікування).<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Сьогодні бібліотерапія є спеціалізованою формою психотерапії, що використовує художню літературу як одну з форм лікування словом. Варто підкреслити бачення Ю. М. Дрешер, яка справедливо вважає, що «… бібліотерапія – це наука, націлена на формування у людини навичок і здібностей протистояти неординарним ситуаціям (хворобам, стресам, депресії, тощо), зміцнювати силу волі, нарощувати інтелектуальний і освітній рівень»<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Бібліотерапія ефективно справляється із душевними негараздами і навіть рятує від депресії. Оскільки депресія визнана психічним розладом, більшість людей схильні вважати, що лікування її зводиться виключно до прийому медикаментів та роботи з психологом, психіатром. Проте насправді іноді подолати такий стан можна за допомогою потрібних книг. Допомагають упоратися з депресією далеко не всі книги. Такий ефект мають книги, в яких є мотивуючий посил, книги, які змушують людину поглянути на життя «під іншим кутом», побачити те, чого раніше вона не бачила, через якісь певні обставини. Читаючи потрібну літературу, людина повністю занурюється в написане, проводить аналогію між своїм життям і життям персонажів, бачить різні варіанти розвитку ситуації, що склалася, нарешті, в книзі людина може знайти вихід зі своєї, здавалося б, безвихідної ситуації. Завдяки різним, прихованим від простого людського ока психологічним прийомам, людина змінює свій світогляд, починає здорово та об’єктивно оцінювати ситуації, своє життя та все, що в ньому відбувається. Варто сказати, що читання книг для тих, хто впав у депресію, сприяє розвитку людини. Читаючи, ми збагачуємо свій внутрішній світ, знаходимо нові інтереси, а наявність у людини інтересу до чогось – запорука успішної боротьби з депресією.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Книг, які можуть допомогти людині попрощатися з депресією, досить багато. Ми пропонуємо підбірку цікавих книг, які допоможуть відвернути свою увагу від сумних думок і забути про все погане та поринути в читання з головою.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Звичайно, при важких формах депресії однієї бібліотерапією не обійтися. Але ми радимо на додаток до медичної допомоги використовувати художню літературу. У будь-якому випадку – не здавайтеся! </div><div style="text-align: right;"><i>За матеріалами інтернет-джерел</i></div><div style="text-align: right;"><br /></div></div></div></div></div>
<div style="text-align: center;"><iframe allow="autoplay" height="480" src="https://drive.google.com/file/d/1U7yCMbi45crfGR9VZSsX7jtWHu0S0Ruy/preview" width="640"></iframe></div><div style="text-align: right;"><i>Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-33197001957031096762023-12-09T09:46:00.004+02:002023-12-09T10:09:20.786+02:00ПРАВА ЛЮДИНИ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЦІННІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА<p style="text-align: justify;"><b><i> <a href="https://drive.google.com/file/d/150YeEFNFbnPj5OQuLLU4rKFmn-tbe8BV/view" target="_blank">Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства</a> : рекомендаційний бібліографічний список / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. </i></b><b><i>–</i></b><b><i> 34 с.</i></b></p><p style="text-align: justify;"><b></b></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><b><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiNJFcjBawr9eiL0vYwYJpfgRPGDZzimQcOaQD3t0_bQpz8CVnL9wgn9uiqz6zGDtf4wr8S_YWQsRyRfUTnbK6gh9fAXLYU3jl2oz1rUMhIyvJRCmJWnh0prJjvbsuy_mf_4zJC06MFPT3u4SkB34-ABEFewEPi0v5BXR1Fd5LZNeD-PKVM_DJsZxOZIlc/s760/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="760" data-original-width="557" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiNJFcjBawr9eiL0vYwYJpfgRPGDZzimQcOaQD3t0_bQpz8CVnL9wgn9uiqz6zGDtf4wr8S_YWQsRyRfUTnbK6gh9fAXLYU3jl2oz1rUMhIyvJRCmJWnh0prJjvbsuy_mf_4zJC06MFPT3u4SkB34-ABEFewEPi0v5BXR1Fd5LZNeD-PKVM_DJsZxOZIlc/s320/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0.jpg" width="235" /></a></b></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><span style="text-indent: 10px;">Основні права людини – гарантована законом міра свбоди (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування і розвиток та закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для усіх людей.<br /></span> 75 років тому, 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі було прийнято Загальну декларацію прав людини. У цьому епохальному документі було проголошено невід'ємні права, властиві кожній людині незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища. І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. <br /> На сьогоднішній день загальне визнання всіма державами-членами ООН базових прав людини, закріплених Декларацією, сприяє підвищенню її впливу та наголошує на важливості прав людини в нашому житті.<br /> До Дня прав людини, який щорічно відзначається 10 грудня, відділ наукової інформації та бібліографії підготував рекомендаційний бібліографічний список «Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства», що висвітлює питання, які стосуються поняття та історії виникнення прав людини, національного та міжнародного механізму їх захисту, гарантії реалізації основних прав та свобод людини. Крім того, розкриваються аспекти, які пов’язані із захистом прав людини в умовах правового режиму воєнного стану.</div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-38424589948081271232023-12-08T11:47:00.010+02:002023-12-09T10:08:25.808+02:00ІННОВАЦІЙНА ШКІЛЬНА ОСВІТА XXI СТОЛІТТЯ<div style="text-align: justify;">7 грудня в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського відбувся методичний практикум обласного семінару "Освітня експіріенс-платформа: наукові МАНдрівки", метою якого є популяризація інноваційних практик наукової освіти. Відділ наукової інформації та бібліографії підготував матеріали до семінару на тему: "Інноваційна шкільна освіта ХХІ століття".</div><div><div style="text-align: center;"><iframe allow="autoplay" height="480" src="https://drive.google.com/file/d/1xf12T18k08rBKIj2lcDgdtrEl7TJVU8W/preview" width="640"></iframe>
</div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-76999934099070685672023-12-05T13:23:00.002+02:002023-12-09T15:41:12.250+02:00ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ<p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgShZdJuKdfSQ0TQw9HuOXygLZ-_JSsRss15ZE3tKUKR4rNIQHQ4oEaInGRVbgsyxf_mD1ncGJMR2nulddg-sxltzrXf9KxKRITfj298n0l31t8aHW5v-wtSTbnUzHKvYpIJ_EQFakRnE4uM9srP2HQEZsjBeAssa1dUwOKi-2u1bmltNYLnNoQchZ6OJs/s220/Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg.png" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="220" data-original-width="220" height="220" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgShZdJuKdfSQ0TQw9HuOXygLZ-_JSsRss15ZE3tKUKR4rNIQHQ4oEaInGRVbgsyxf_mD1ncGJMR2nulddg-sxltzrXf9KxKRITfj298n0l31t8aHW5v-wtSTbnUzHKvYpIJ_EQFakRnE4uM9srP2HQEZsjBeAssa1dUwOKi-2u1bmltNYLnNoQchZ6OJs/s1600/Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg.png" width="220" /></a></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div>Збройні Сили України ведуть свою історію з 1991 року, з часу розпаду СРСР і набуття Україною державної незалежності. З проголошенням незалежності України надзвичайно важливого значення набуло питання військового будівництва, гарантування національної безпеки молодої держави. Україна була першою з країн колишнього СРСР, яка законодавчо затвердила створення національних Збройних Сил на основі об’єднань, з’єднань і частин Радянської Армії.</div></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову “Про військові формування в Україні”, якою визначила: ”підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України”. Фактично цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України як важливого інституту держави і невід’ємного елемента її воєнної організації.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9 293 танки і 11 346 бойових машин), бригада спецпризначення, 9 бригад ППО, 7 полків бойових гелікоптерів, три повітряні армії (близько 1 500 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 1 272 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2 500 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 980 тисяч осіб.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Суб’єктивні та об’єктивні фактори призвели до того, що країна відмовилася від третього у світі (після США та Росії) ядерного потенціалу, отримавши взамін без’ядерний статус і гарантії безпеки, закріплені Будапештським меморандумом. <div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Створення національних Збройних Сил характеризувалося одночасним формуванням правової основи діяльності Збройних сил, реорганізацією структур, створенням відповідних систем управління й забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування. Крім того, становлення Збройних сил України супроводжувалося значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки. У перспективі мала бути створена професійна армія, котра б складалася виключно з контрактників.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Але свої корективи внесли події 2014 року і російська військова агресія проти України. Навесні 2014 року українська армія зазнала колосальних збитків в результаті захоплення Росією Криму. Крім озброєння наша армія лишилася баз, складів, потужних об’єктів оборонно-промислового комплексу, а також науково-дослідного центру в Феодосії.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, підтримка нею сепаратистського руху на території Донецької і Луганської областей призвели до порушення територіальної цілісності України та державного суверенітету. Фактично була розв’язана гібридна війна проти суверенної Української держави.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">2022 року Збройні Сили України зіткнулися з війною, масштабів якої світ не переживав із часів Другої світової. За вісім років російської агресії українська армія вже довела свою здатність обороняти країну від сильнішого противника, а після 24 лютого на полі бою почала застосовували західні практики, опановувати нову зброю й продовжувати навчатися. А до її лав стали люди, далекі від військової професії.</div><div style="text-align: right; text-indent: 10px;"><i>За матеріалами інтернет-джерел</i></div><div style="text-align: left; text-indent: 10px;"><i><b><a href="https://drive.google.com/file/d/1qIV6xTwBd6gzkq7kYNaox959R90tsDfT/view?usp=sharing" target="_blank">ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ</a></b></i></div><div style="text-align: right; text-indent: 10px;"><i><br /></i></div><div style="text-align: right; text-indent: 10px;"><i>Підготувала О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></div></div></div></div></div></div></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-3418242892806183249.post-83358494713050696702023-11-28T09:39:00.002+02:002023-12-09T15:40:58.263+02:0030 ЛИСТОПАДА - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ<p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgDpW4kPpAsFcx877Pi3EW-LWa2CdRXIsQnul9GR3H-PdvNa1zpX949t-ZBNGeeZQYYQ3laCCKaP5UANYHRKRiRMzQFkfipSTBgXyUjKI-RGj9DQDy0IjvaBTRnMCy1c_46I2_ROQ-B2SjJvOVBf2NTJz23_MgrQhmxzvR5SsMyvQxOxFWyldLBh12oviA/s600/pikist.jpg" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="337" data-original-width="600" height="180" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgDpW4kPpAsFcx877Pi3EW-LWa2CdRXIsQnul9GR3H-PdvNa1zpX949t-ZBNGeeZQYYQ3laCCKaP5UANYHRKRiRMzQFkfipSTBgXyUjKI-RGj9DQDy0IjvaBTRnMCy1c_46I2_ROQ-B2SjJvOVBf2NTJz23_MgrQhmxzvR5SsMyvQxOxFWyldLBh12oviA/s320/pikist.jpg" width="320" /></a></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Комп’ютери, електронні пристрої та смартфони полегшили наше
життя, зробивши спілкування швидшим, зручнішим і ефективнішим. У той же час
вони створили багато проблем із конфіденційністю та безпекою.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Проблема побудови світової системи захисту інформації
пов’язана з появою першого інтернет-хробака Morris, який був створений в 1988
році аспірантом Корнельського університету США Робертом Таппаном Моррісом.
Метою створення даного програмного забезпечення було дізнатися на скільки велика
мережа Інтернет. На той час до Інтернету було під’єднано близько 60 тисяч
комп’ютерів, з яких 6 тисяч вдалося інфікувати хробаком. Значна частина
світової павутини була просто паралізована. Цей випадок став початком створення
комп’ютерної групи, що реагувала на такі надзвичайні ситуації. Саме тоді провідні
фахівці з комп’ютерної безпеки зрозуміли необхідність комплексного підходу до
забезпечення інформаційної безпеки та оголосили 30 листопада 1988 року <b>Міжнародним
днем захисту інформації</b>. Хробак Morris вперше показав, наскільки небезпечно
беззастережно довіряти комп’ютерним мережам, які потребують посилення та
оновлення норм безпеки та захисту інформації.<div style="text-align: justify; text-indent: 10px;">Актуальність питання захисту інформації та її системи не
викликає сумніву і тридцять п’ять років потому. Свято нагадує людям про
необхідність стежити за безпекою комп’ютерів та вживати заходів для захисту інформації
та даних.</div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><br /></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><i><b><a href="https://drive.google.com/file/d/1d7ysWUaB8GXxTtR9RaljdbDuDNmMPXrR/view?usp=sharing" target="_blank">ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ</a></b></i></div><div style="text-align: right; text-indent: 10px;"><i><br /></i></div><div style="text-align: right; text-indent: 10px;"><i>Підготувала О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії</i></div></div><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><p></p><p class="MsoNormal"><o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"></p><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><o:p></o:p></div><p></p>
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"></p><div style="text-align: justify; text-indent: 10px;"><o:p></o:p></div><p></p></div></div>Олена Нестеренкоhttp://www.blogger.com/profile/13995559901526991114noreply@blogger.com