середу, 25 березня 2020 р.

КУЛЬТУРНЕ ДОЗВІЛЛЯ ОНЛАЙН

З кожним роком в Інтернеті з'являється все більше різних віртуальних сервісів, які дозволяють не тільки здійснювати віртуальні подорожі по світу, а й побувати всередині безлічі музеїв, галерей мистецтв, соборів і храмів. Завдяки цьому тепер є можливість навідатися, наприклад, в Берлінську картинну галерею, Версаль або національну галерею Лондона. Причому здійснювати такі віртуальні «вилазки» можна як з комп'ютера, так і зі смартфона. Більш того, віртуальна прогулянка дозволяє побачити експонати, що зберігаються в запасниках, і приміщення, які в реальному музеї відвідувачам недоступні. А панорами, виконані у високій роздільній здатності, дають можливість розглядати всі тонкощі світових шедеврів.
Особливої уваги заслуговує проєкт Google Arts & Culture, який співпрацює з понад 1200 музеями, галереями й організаціями із 70 країн, щоб їх виставки були доступні в Інтернеті.
  • ВІРТУАЛЬНІ ТУРИ МУЗЕЯМИ УКРАЇНИ


  • ВІРТУАЛЬНІ ТУРИ МУЗЕЯМИ СВІТУ
Лувр (Париж, Франція)

Музей д'Орсе (Париж, Франція)

Метрополітен (Нью-Йорк, США)

Музей Гуггенхайма (Нью-Йорк, США)


Британський музей (Лондон, Великобританія)

Пергамський музей (Берлін, Німеччина)

Державний музей (Рейксмузей) (Амстердам, Нідерланди) 

Музей Ван Гога (Амстердам, Нідерланди) 


суботу, 21 березня 2020 р.

21 БЕРЕЗНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року.
Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якомога більше суспільної уваги. Крім того, Всесвітній день поезії дає можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів та літературним клубам, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню у засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.
 Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив: «Поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія — головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.
 Поезія необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення до поетичної творчості, її поширення та переклад — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості».


ОНЛАЙН-РЕСУРСИ ДЛЯ ПОЦІНОВУВАЧІВ ПОЕЗІЇ:


четвер, 19 березня 2020 р.

УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ-ЮВІЛЯРИ

19 березня 2020 року відзначаються ювілеї двох видатних українських поетів – Максима Рильського (125 років з дня народження) та Ліни Костенко (90 років з дня народження).
Максим Тадейович Рильський (19.03.1895-24.07.1964) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Близько шістдесяти років тривала діяльність М. Рильського в українській поезії, в якій він посів за значенням свого художнього внеску одне з перших місць. Як учений і критик він багато зробив для осмислення історії літератури та її сучасного досвіду; перу поета належать також праці з фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства, теорії перекладу. Визнання наукових та літературних досягнень поета відбулись з обранням його академіком АН УРСР (1943 р.) та АН СРСР (1958 р.). Він активний учасник громадсько-політичного життя, був головою Спілки письменників України, обирався депутатом парламенту, очолював інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН СРСР, неодноразово нагороджувався високими урядовими нагородами.
Ліна Василівна Костенко (нар. 19.03.1930) – українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії (1987), премії Антоновичів (1989), входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

Джерела до теми:

ТВОРЧІСТЬ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО
ТВОРЧІСТЬ ЛІНИ КОСТЕНКО

вівторок, 10 березня 2020 р.

НОВІ ВИДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ

Становлення системи громадянської освіти в Україні : досвід та перспективи : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, ПОУНБ ім. І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад.: В. А. Лашко, О. І. Щербініна ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Л. М. Власенко. – Полтава: ПОУНБ, 2020. – 42 с.






Україна – НАТО : співробітництво заради миру : інформаційний список літератури. Вип. 4 / Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, ПОУНБ ім. І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. Л. В. Белаш ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Л. М. Власенко. – Полтава: ПОУНБ, 2020. – 14 с.

середу, 4 березня 2020 р.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛЮТИЙ 2020 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у лютому 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».
Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).