РАДИМО ПРОЧИТАТИ

Традиційно в кінці року ukraine.googleblog.com представляє підсумковий рейтинг найпопулярніших запитів українських користувачів Google. Проаналізувавши безліч пошукових запитів, сервіс з’ясовує, які з них стали найбільш швидко зростаючими за рік, що найчастіше шукали українці і які питання задавали Google в 2020 році.

У категорії “Книги” перше місце зайняв роман XIX століття американської письменниці Луїзи Мей Олкотт “Маленькі жінки”. В першу десятку також потрапили класичний роман Джейн Остін “Гордість і упередження”, фентезі “Відьмак” Анджея Сапковського, антиутопія Джорджа Оруелла “1984”, один з найвідоміших романів Стівена Кінга “Воно” та інші.

За матеріалами: https://ukraine.googleblog.com/2020/12/google-2020.html

Зацікавленим читачам радимо прочитати книги, які є в наявності у фондах бібліотеки:

- Остін Джейн. Гордість та упередження : роман : пер. з англ. / Дж. Остін. - Київ : Знання, 2018. - 336 с. 

Наявність примірників: Відділ абонемента (2)

- Остин Джейн. Гордость и предубеждение : роман : пер. с англ. / Дж. Остин. - Санкт-Петербург : Азбука, 2018. - 480 с. - На русском языке. 

Наявність примірників: Відділ абонемента (1)

- Остін Джейн. Гордість та упередження : пер. з англ. / Дж. Остін. - Київ : Знання, 2015. - 382 с.

Наявність примірників: Відділ документів іноземними мовами (2)

- Остін Джейн.  Гордість та упередження / Дж. Остін. - Київ : Знання, 2015. - 382 с. - (English Library). - Англійською мовою.

Наявність примірників: Відділ документів іноземними мовами (2)

- Сапковський Анджей. Відьмак. Меч призначення : роман : пер. з пол. / А. Сапковський. - Харків : Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2016. - 368 с. 

Наявність примірників: Відділ обслуговування користувачів (1) 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛИСТОПАД 2020 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у листопаді 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

ПЛАНУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бібліографічний відділ Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського підготував Методичні рекомендації на допомогу складанню плану бібліотечно-інформаційної діяльності на 2021 рік.

Головне завдання пропонованих рекомендацій – допомога в складанні методично грамотного плану роботи бібліотечно-інформаційної діяльності, який відображає пріоритетні напрямки та інноваційні заходи, що забезпечують якісне інформаційне обслуговування користувачів.

Пропоновані в рекомендаціях інтерактивні, презентаційні, мультимедійні, мобільні форми проведення заходів дозволять активізувати читацьку і творчу зацікавленість реальних і потенційних відвідувачів бібліотек, дозволять бібліотеці отримати високий статус в інформаційному і культурному просторі, підвищать її престиж, зроблять читання більш привабливим.

ДО 130-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЗІНАЇДИ ПАВЛІВНИ ТУЛУБ

Талановита українська письменниця народилася 28 листопада 1890 року у Києві. У біографії Зінаїди Тулуб цікаво простежити, як змінювалася національно-культурна ідентичність.

Саме в пореволюційні двадцяті багато вихованих у російському середовищі інтелектуалів, митців починають працювати для української культури. Її дід Олександр Тулуб учителював у Другій київській гімназії, входив до Кирило-Мефодіївського товариства. Певні українські симпатії в родині зберігалися, але виховання внучки вже з дитинства визначило її захоплення російською літературою. Батько, адвокат і досить відомий поет, водить її у мистецьке середовище. Визнання мало прийти з імперського центру.

Та після революції 1917 року пріоритети враз змінюються, їх тепер визначає українська стихія. І Зінаїда Тулуб змогла одразу відчути цей дух часу та відповісти на нові виклики.

Зінаїда Тулуб у 20-х роках минулого століття написала кілька сценаріїв, перекладала російською мовою французьких та українських авторів, вивчаючи українську мову, якої доти зовсім не знала. І тоді почала збирати матеріали до історичного роману, в якому для неї ожила пам'ять минулого. Відродження 20-х спричинило цей знаменний поворот у біографії письменниці.

Найвизначніший твір Тулуб — історичний роман-дилогія «Людолови», у  якому письменниця висвітлила історичні події, які відбувалися на теренах України періоду гетьманства Петра Конашевича-Сагайдачного.

Перший том був виданий у 1934-му і упродовж 1934-1935 рр. його офіційно друкували — як у Харкові, так і в Москві. У позитивних рецензіях Зінаїду Тулуб всіляко нахваляли оглядачі таких впливових видань, як «Новый свет» та «Літературна критика».

На початку 1937 р. друком з’явився другий том роману «Людолови». Адже перша частина епопеї про гетьмана Конашевича-Сагайдачного та красуню Настю Лісовську, котра згодом стала легендарною Роксоланою, мала в Україні шалений успіх.

У офіційній пресі рябіли схвальні відгуки. Той роман в УРСР офіційно рекомендували як посібник з історії України ХVI — XVII ст. У бібліотеках за бестселером шикувалися черги, а на Всесвітній виставці (Exposition Internationale des Arts et Techniquesdans la Vie Moderne) у Парижі з травня по листопад 1937 р. два томи «Людоловів», і з портретом літераторки в експозиції, фігурували серед десятка кращих книжок Української РСР.

БІБЛІОТЕЧНОМУ ФАХІВЦЮ

Стандарти в роботі бібліографа : консультація / ХОУНБ ; уклад. Л. О. Сашкова. – Харків, 2020. – 16 с.

Представлено список діючих Стандартів в галузі бібліотечно-інформаційної діяльності, методичні рекомендації з їх застосування, що знайшли відображення в Інтернеті. 

Видання призначено бібліографам, а також буде корисним іншим фахівцям публічних бібліотек, студентам бібліотечної спеціальності.

ПУБЛІЧНІ БІБЛІОТЕКИ В ОБ'ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

25 жовтня 2020 року в Україні відбулись чергові вибори до обласних рад та перші вибори до районних, сільських, селищних, міських рад. 

Одне із основних завдань у об’єднаних громад – необхідність забезпечити доступність та якість публічних послуг. Враховуючи, що держава гарантує надання безоплатних послуг населенню закладами культури державної та комунальної форм власності, перед органами місцевого самоврядування громад постають завдання дотриматись відповідних соціальних норм і нормативів. Тож, при формуванні базової мережі бібліотек та їх функціонуванні в територіальній громаді враховуються ОБОВ’ЯЗКОВО і НЕУХИЛЬНО чинні нормативно-правові акти, добірку яких підготувала зав. науково-методичного відділу Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. Ознайомитися можна за посиланням  http://metodvinnitsa.blogspot.com/2020/11/5-2020.html.

ІСТОРІЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОУНБ імені І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

Бібліографічна робота завжди була найважливішою складовою діяльності бібліотек. Практика обслуговування читачів підказувала необхідність створення у будь-якій, навіть найменшій бібліотеці, комплексу довідкової літератури, бібліографічних покажчиків і системи каталогів і картотек для полегшення пошуку необхідних документів – книг, статей зі збірок, журналів, газет.

Наразі змінюються не тільки форми та методи бібліотечної роботи, змінюється читач, змінюється бібліотекар, змінюються приміщення, запити, змінюється власне бібліотека, з’являються нові відділи, нові пріоритетні види роботи тощо. Але в діяльності кожної бібліотеки є традиційні види роботи, традиційні відділи. Одним з таких видів діяльності є інформаційно-бібліографічна, без якої немислима сучасна бібліотека.

Бібліографічна служба Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського пережила неодноразові структурні трансформації (розділення і злиття), не раз змінювала назви.

Детальніше...

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЖОВТЕНЬ 2020 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у жовтні 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

НОВІ ВИДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ

Світ без насильства : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад.: В. А. Лашко, О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Л. М. Власенко. – Полтава: ПОУНБ, 2020. – 54 с.

Прочитать другие публикации на Calaméo

НОВІ ВИДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ

 Використання QR-кодів в інформаційному та освітньому просторі [Електронний ресурс] : інформаційно-бібліографічні матеріали / Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; укладач В. К. Крюкова. – Режим доступу: https://www.calameo.com/read/00637326593d82b15fe7c. – Назва з екрана. 

Прочитать другие публикации на Calaméo

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ВЕРЕСЕНЬ 2020 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у вересні 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

30 ВЕРЕСНЯ - ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

Є в бібліотеках, хоч у маленьких, хоч у великих, особлива чарівність... Ніколи не знаєш, що за чудові книжки можна зустріти тут! І добре, що є кого покликати на допомогу...

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! 

Прийміть щирі вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Бажаємо Вам завжди відчувати себе здоровими, потрібними, бути у центрі подій, позитивно зустрічати зміни і вірити в успіх! Що б не трапилося - ми є і завжди готові допомогти!

ОПЕРАТИВНО! ІНФОРМАТИВНО! ДОСТУПНО!

 ОФІЦІЙНІ ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ
 (інформаційний огляд)

Громадяни, державні  органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати законодавчі та нормативно-правові документи, опубліковані лише в офіційних друкованих виданнях.

Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніше як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.

Акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Офіційними друкованими виданнями України є: інформаційні бюлетені «Офіційний вісник України», «Офіційний вісник Президента України, нормативний бюлетень «Відомості Верховної Ради України», газети «Урядовий кур'єр», «Голос України».

ПОДОРОЖУЙ, НЕ ВИХОДЯЧИ З ДОМУ

Всесвітній день туризму, який відзначається 27 вересня, зазвичай святкують люди, що мають відношення до традиційних подорожей. Однак останнім часом набирає обертів віртуальний туризм, який надає більше можливостей. Інтернет надав людям можливість подорожувати без необхідності виходити з дому. За допомогою технології 3D та можливостей, які пропонують різноманітні сервіси, можна здійснити подорожі в самі віддалені куточки планети і навіть побувати у космосі. 

Звичайно, віртуальні подорожі ніколи не замінять справжні. Але при деяких обставинах вони дають можливість безкоштовно подивитися світ в будь-який момент.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СЕРПЕНЬ 2020 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у серпні 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ДОКУМЕНТАЛЬНІ ФАКТИ ПРОТИ СТЕРЕОТИПІВ

Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, все більше посилюється інтерес до історії нашої держави. З 2014 року в Україні існує громадський просвітницький проєкт «LIKБЕЗ. Історичний фронт», який об’єднує соціальний актив українських істориків. Метою проєкту є популяризація історії України у найрізноманітніших форматах, оскільки саме адекватне бачення минулого є підставою української ідентичності та запорукою єдності країни.

У проекті беруть участь фахові історики з: Інституту історії України НАН України; Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Українського інституту національної пам’яті; інших вишів та історико-культурних установ кількох регіонів України.

Постійними партнерами проєкту є:

• Інститут історії України НАН України;
• Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
• Український інститут національної пам’яті;
• Національний музей історії України;
• Вебсайт «Історична правда»;
• Видавництво «Клуб сімейного дозвілля»;
• Група «Інформаційний спротив»;
• Громадська рада при Президентові України з питань національної єдності.

Координатор проекту: Кирило Галушко – український історик, соціолог, викладач, публіцист.

Ексклюзивним результатом роботи проєкту є перша популярна історія України у 10 томах (серія «Історія без цензури»), створена у співпраці з видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» (Харків).

Більшість видань серії "Історія без цензури" доступні у фондах бібліотеки. Деякі видання можна читати онлайн або завантажити на свій пристрій.

• Народження країни. Від краю до держави : назва, символіка, територія і кордони України / упоряд. К. Галушко. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 350 с. Примірників: 1 (Відділ зберігання основного фонду), 1 (Відділ обслуговування користувачів) 
• Поле битви - Україна. Від "володарів степу" до "кіборгів" : воєнна історія України від давнини до сьогодення / Б. Черкас [та ін.] ; упоряд. К. Галушко. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 350 с. + 8 л. іл. Примірників: 1 (Відділ зберігання основного фонду), 1 (Відділ обслуговування користувачів). Видання доступне для завантаження за посиланням: https://chtyvo.org.ua/authors/Zbirka/Pole_bytvy__Ukraina_Vid_volodariv_stepu_do_kiborhiv_Voienna_istoriia_Ukrainy_vid_davnyny_do_sohodenn
• Тіні згаданих предків. Від склавинів до русинів. Прадавня Україна, Русь і походження українців / упоряд. К. Галушко. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 352 с.
• Лицарі Дикого поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря / упор. К. Галушко. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 352 с.
• Русь "після Русі".  Між короною і булавою : українські землі від королівства Русі до Війська Запорозького / В. М. Горобець [та ін.]. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 351 с. Примірників: 1 (Відділ обслуговування користувачів). Видання доступне для завантаження за посиланням: https://prostolib.com/books/455412
• Князі і гетьмани усієї Русі. "Через шаблю маємо право" : злети і падіння козацької держави 1648-1783 років / [авт. В. Горобець]. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 351 с. Примірників: 1 (Відділ обслуговування користувачів)                                                 
• У кігтях двоглавих  орлів. Творення модерної нації : Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів / А. Галушка [та ін.]. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 352 с. + 8 л. іл. Примірників: 1 (Відділ обслуговування користувачів). Видання доступне для завантаження за посиланням: https://chtyvo.org.ua/authors/Shandra_Valentyna/U_kihtiakh_dvohlavykh_orliv_Tvorennia_modernoi_natsii_Ukraina_pid_skipetramy_Romanovykh_i_Habsburhiv/
• На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914-1921 років / [авт. кол. А. Руккас, М. Ковальчук, А. Папакін, В. Лободаєв]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 351 с.
• Україна радянська. Ілюзії та катастрофи "комуністичного раю": 1917-1938 роки / [за ред. Г. Єфіменко]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. - 350 с. Примірників: 1 (Відділ обслуговування користувачів). Видання доступне для завантаження за посиланням: https://chtyvo.org.ua/authors/Yefimenko_Hennadii/Ukraina_radianska_Iliuzii_ta_katastrofy_komunistychnoho_raiu/

• Від Рейхстагу до  Іводзіми. У полум’ї війни. Україна та українці у Другій світовій / В. М. В’ятрович [та ін.]. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. - 352 с. + 8 л. іл. Примірників: 1 (Відділ обслуговування користувачів)

                                        Використано матеріали: https://likbez.org.ua/ua/ та https://bookclub.ua/

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛИПЕНЬ 2020 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у липні 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЧЕРВЕНЬ 2020 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у червні 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

28 ЧЕРВНЯ 2020 РОКУ - ДЕНЬ МОЛОДІ

Щорічно в останню неділю червня Україна відзначає День молоді відповідно до Указу Президента України від 22 червня 1994 року. Свято встановлене «На підтримку ініціативи молодіжних об’єднань і організацій України». У 2020 році День молоді припадає на 28 червня, коли в Україні відзначається День Конституції, тож маємо подвійне свято.

День молоді – свято всіх, хто відчуває себе молодим не лише за віком, а й душею. Воно особливе та унікальне, бо саме такою є молодість. Це неповторна та відповідальна пора, коли людина вступає у самостійне життя, ухвалює свої перші власні рішення. Це та пора, коли маленька перемога стає запорукою життєвого успіху. Юність і молодість - це час пошуків, відкриттів, реалізації найсміливіших сподівань, мрій і надій, пошуку свого життєвого шляху, бажання діяти, дивувати світ своїми сміливими ідеями та досягненнями.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Проблеми та напрями розвитку молодіжної політики: світовий досвід та українські реалії
• Молодь на ринку праці України: проблеми, тенденції й особливості
• Ціннісні орієнтації молоді у сучасному житті

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2020 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні-травні 2020 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

30 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ВИДАВНИЦТВ, ПОЛІГРАФІЇ І КНИГОРОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Щороку в останню суботу травня працівники видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження відзначають своє професійне свято. Уперше в незалежній Україні цей день відсвяткували у 1999 році після видання Указу Президента. Тим самим держава оцінила значний внесок працівників видавничо-поліграфічної галузі у розвиток українського суспільства, культури, науки і освіти.

Друкарська марка Івана Федорова
Джерело: UKRART STORY: нариси з історії 
українського мистецтва

Розвиток друкарства на українських землях розпочався у Львові й пройшов кілька етапів.  За дослідженнями українських та закордонних учених, у середині XV ст. у Львові працювала друкарня Степана Дропана, заможного львівського міщанина, який, судячи з архівних документів,  у 1740 році подарував цю друкарню Свято-Онуфріївському монастирю.

Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров. У лютому 1573 р. друкарня почала працювати, а через рік закінчила друкування книги «Діянь і послань святих Апостолів», яку скорочено називали Апостолом. Перевидаючи цю книгу, раніше надруковану в Москві, майстер наблизив правопис до загальноприйнятого в Україні, істотно доповнив вступну частину, збагатив орнаментику і, що найважливіше, наприкінці замість офіційної за стилем післямови додав «Повість откуду начася і како совершися друкарня сія». Це мемуарно-публіцистичний твір, в якому друкар схвильовано розповідав про свою вірність високому покликанню: служити людям і церкві своєю працею.

Того ж 1574 р. І. Федоров видав перший у Східній Європі друкований підручник ─ Буквар. Для його укладання було використано відомі раніше рукописні посібники для вивчення грамоти та граматичні статті з рукописних збірників різного походження.

У 1578─1581 рр. І. Федоров керував друкарнею князя Василя Костянтина Острозького в Острозі, де надрукував свій шедевр ─ знамениту Острозьку Біблію.

Острозька Біблія
Джерело: UKRART STORY: нариси з історії 

українського мистецтва

Однією з найбільших друкарень на території України свого часу стала друкарня, яка належала Львівському Успенському Ставропігійському братству і діяла з 1591 до 1780-х років. Її діяльність дослідники вважають найуспішнішим етапом розвитку книгодрукування в Україні як за сумарним обсягом видань, так і за тиражами. Львівська братська друкарня стала справжньою школою для майстрів друкарського ремесла та граверів ─ ілюстраторів книг.

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1617 р., Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя.

Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали й латинсько-польські: першими були похідна друкарня Миколи Шарфенбергера при королівській канцелярії (1578) та діюча у 1592-1602 рр. невелика друкарня у Львові, що змінила кількох власників (Матей Ґарвольчик, Матей Бернат, Анджей Мондрович). Першою в Україні стаціонарною польсько-латинською друкарнею стала друкарня Львівського єзуїтського колегіуму, що діяла з 1642 до 1773 р. Серед книг друкарні колегіуму переважали релігійно-моралізаторські повчання, а світська за тематикою література була репрезентована головно панегіриками.

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ЖИТТЄВИЙ СВІТ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

17 травня, у річницю підписання першої Міжнародної телеграфної конвенції і створення Міжнародного союзу електрозв’язку, у світі відзначають Всесвітній день інформаційного суспільства.

Ця дата була вибрана у зв'язку з тим, що 17 травня 1865 року в Парижі було підписано Першу міжнародну телеграфну конвенцію, і був заснований «Міжнародний телеграфний союз» (з 1932 року - Міжнародний союз електрозв'язку). До 2005 року цей день святкували як Міжнародний день електрозв’язку або Всесвітній день телекомунікацій.

У листопаді 2005 Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства (ВСІС) закликав Генеральну Асамблею ООН проголосити 17 травня Всесвітнім днем інформаційного суспільства, щоб наголосити на важливості інформаційно-комунікаційних технологій і широкого кола питань інформаційного суспільства, піднятих ВСІС. Генеральна асамблея в березні 2006 прийняла резолюцію (A/RES/60/252) яка визначила, що Всесвітній день інформаційного суспільства будуть святкувати щорічно 17 травня.

Мета Всесвітнього дня інформаційного суспільства полягає в тому, щоб сприяти підвищенню рівня поінформованості людей про можливості, які може принести країнам використання Інтернету та інформаційно-комунікаційних технологій, а також про шляхи подолання „цифрового розриву” або глобальної цифрової нерівності, яка існує між багатими і бідними країнами. Адже інформаційне суспільство є новим етапом розвитку людства і  його основними ознаками є вільний доступ будь-якої людини до будь-якої інформації, високий рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технології та наявність розвиненої інформаційної інфраструктури суспільства.

Джерела до теми:

• ПОНЯТТЯ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
• ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
• СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОСОБИСТОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Підготувала: Нестеренко О. В., провідний бібліограф бібліографічного відділу

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ-ДОВІДНИК ЗІ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Людина не може знати все, але повинна вміти знайти відповідь на будь-яке запитання. Для цього і створюють книги, які “знають все” – енциклопедії, словники, довідники. Розрізняють універсальні, тематичні, різногалузеві.

Пропонуємо ознайомитися з довідником зі світової літератури, в якому можна прочитати про міф і казку, про класичні твори художньої літератури Давнього світу, доби Античності, Середньовіччя, епохи Відродження і Просвітництва, мистецтво Нового часу, сучасної літератури. 

Отже, докладніше про цікаве видання з фонду Бібліотеки:
Удовиченко Л. М. Енциклопедія-довідник зі світової літератури / за заг. ред. Н. М. Кадоб’янської. – Київ : Освіта, 2012. – 144 с.

Довідник складається з наступних розділів:

• Література Давнього світу.
• Античність – колиска Європейської культури.
• Література західноєвропейського Середньовіччя.
• Література епохи Відродження.
• Західноєвропейська література ХVII століття.
• Західноєвропейська література ХVIIІ століття.
• Література ХІХ століття.
• Література ХХ століття.

У кожному розділі наведено матеріал щодо біографії письменників та аналіз їх основних творів. Статті енциклопедії містять інформацію щодо розвивитку мистецтва слова, які цінності переважали в різні культурні епохи та які з них не втратили своєї актуальності для сучасного читача.

Довідник розрахований на учнів, студентів, викладачів, широке коло читачів. Але особливо він стане в нагоді для учнів, адже «Зарубіжна література» – це предмет, що належить до стратегічних з огляду на політику реінтеграції України до ЄС. Саме цей шкільний курс постає базисом для формування уявлень про європейську ідентичність. Література країн Західної, Центрально-Східної, Південної та Північної Європи – це своєрідна візуалізація європейського  духу. Вивчення текстів, що належать до цих культурно-історичних спільнот і літературних традицій, є формою наближення української ментальності до європейської. Щоб інтегруватися до Європи (за переконаннями Дмитра Дроздовського, головного редактора журналу «Всесвіт», кандидата філологічних наук), потрібно прочитати, якою ж була Європа на різних етапах свого розвитку, які проблеми вона переживала.

Шкільний курс «Зарубіжної літератури» є основою для формування критичного мислення. Художня література має допомогти учням виробити моральні орієнтири, громадянську позицію і власну траєкторію подальшого життя, в якому книжки будуть вірними супутниками й порадниками.

Енциклопедія-довідник також стане незамінним посібником, експрес-репетитором, підказкою тим учням, які беруть участь у творчих конкурсах та олімпіадах.

Бібліотека має три примірники видання: у Відділі обслуговування користувачів, Відділі абонементу та Бібліографічному відділі.

Підготувала: Щербініна О. І., провідний редактор бібліографічного відділу

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

                                  Хто не знає свого минулого,

                                  Той не вартий свого майбутнього.

                                                                      М. Рильський                                      

Наприкінці 1990-х рр. Інститут історії України НАН України зініціював масштабний науково-дослідний проект із підготовки нового фахового універсального видання «Енциклопедії історії України».  Слід підкреслити, що даний проект виявився надзвичайно складним для реалізації, зокрема не раз доводилося корегувати концептуальні засади.

Первісно проект енциклопедії уявлявся як систематизація й узагальнення того величезного масиву фактографічної інформації, котра ввійшла до наукового обігу впродовж 1990 – початку 2000-х рр.  Згодом розширилося коло персоналій і термінів, які неодмінно слід було включити до універсальної фахової енциклопедії з історії України.

«Енциклопедія історії України» є фундаментальним фаховим зводом сучасних знань про Україну та її історію, представлених у розширеному енциклопедично-довідковому форматі. Енциклопедія є не тільки універсальним і найповнішим фаховим довідником, але й містить інформацію із галузі культурознавства.  У компактному енциклопедичному форматі систематизовано та представлено фактографічні відомості з історії України від первісної доби й до сучасності. Запропоновано найповніший на сьогодні набір словникових статей, присвячених діячам української історії – як знаковим, визначним, так і забутим чи маловідомим, а кілька сотень персоналій уперше введено до української енциклопедистики. Слід наголосити, що у проекті подано унікальні блоки ілюстративного та картографічного матеріалу, котрі істотно доповнюють словниковий звід. До більшості словникових гасел подається розгалужений довідково-бібліографічний блок, який дозволяє читачеві здійснювати самостійну бібліографічну евристику за багатьма напрямами (персоналії, події, факти, окремі періоди чи цілі епохи української історії, теорії, концепції тощо).

Детальніше про видання:

• Енциклопедія історії України // Інститут історії України НАН України : веб-сайт. - Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=F&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU (дата звернення: 12.05.2020).

У фонді ПОУНБ ім. І. П. Котляревського є в наявності всі 10 томів даної енциклопедії, з якими можна ознайомитися у Відділі зберігання основного фонду, Відділі обслуговування користувачів, Відділі краєзнавства, Бібліографічному відділі, Відділі абонементу.

Підготувала: Лашко В. А., провідний бібліограф бібліографічного відділу

КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ РУБИНСЬКИЙ - УКРАЇНСЬКИЙ БІБЛІОТЕКОЗНАВЕЦЬ

К. І. Рубинський (1905 р.)
Фото з книги Березюк Н. М.  "К. И. Рубинский:
библиотекарь, библиотековед, библиограф
(1860-1930)"

25 травня виповнюється 160 років від дня народження Костянтина Івановича Рубинського – бібліотекаря і бібліографа, одного з фундаторів українського бібліотекознавства, першого директора Наукової бібліотеки Харківського університету.

Народився Костянтин Іванович Рубинський 13 травня 1860 р.* у місті Балта Подільської губернії (нині — Одеська область). Його батько Рубинський Іван Демидович і мати Тиманська Варвара Петрівна були, за архівними даними, зі «священницких детей». Початкову освіту К. Рубинський здобув у Корочанській і Ніжинській гімназіях.

У 1878 р. він вступив до Ніжинського історико-філологічного інституту ім. кн. Безбородька (нині — Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя). У 1883 р. перевівся на останній курс історико-філологічного факультету Харківського університету, який закінчив у 1885 році.

Після закінчення університету К. Рубинський вчителював у жіночій гімназії «Філіпс» у Харкові, а згодом — у Пензенському реальному училищі і Пензенській гімназії. Наприкінці 1893 р. він повернувся до Харкова і з 16 лютого 1894 р. обійняв посаду помічника бібліотекаря бібліотеки Харківського університету. У 1898 р. був призначений виконуючим обов'язки бібліотекаря.

Новий корпус бібліотеки Харківського університету
Фото з сайту "Харьков: новое о знакомых местах"

Сумлінне ставлення до роботи, професійний підхід до справи молодого помічника бібліотекаря привернули увагу Ради університету. 31 січня 1900 р. його було призначено бібліотекарем (так згідно зі Статутом 1804 р. і штатним розкладом іменувалась особа, якій доручалось управління університетською бібліотекою). У перші роки його керівництва ефективно йшли роботи зі складання алфавітного і систематичного каталогів, були оброблені та відображені в каталогах "нерозібрані фонди", встановлені книгообмінні зв'язки з вітчизняними та закордонними науковими організаціями. К. Рубинський складає каталоги дарчих бібліотек. Вперше можливість користуватись фондами фундаментальної бібліотеки отримали студенти.

БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ОКУПАЦІЇ ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Наш Переможний травень залишається в душі і в серці кожної людини незважаючи ні на що…

Бібліографічний відділ ПОУНБ ім. І. П. Котляревського вітає і бажає всім нам здоров'я, миру і порозуміння.

 Пропонуємо переглянути бібліографічний список «Бібліотеки України під час окупації періоду Другої світової війни».

Бібліотеки залишалися відкритими для читачів, але осінь 1941 року показала як різко скоротилася відвідуваність. Це і зрозуміло, адже люди йшли на фронт і народне ополчення, їхали на будівництво оборонних рубежів, евакуювалися, гинули. І все-таки читали! Бібліотеки в той важкий час вистояли, вони – змогли, зможемо і ми сьогодні.

1. Бібліотеки Києва у період нацистської окупації (1941–1943) : дослідження: анот. покажчик : публікації документів / уклад. Л. А. Дубровіна, Н. І. Малолєтова. – К., 2004. – 813 с.
2. Кашеварова Н. Г. Бібліотеки України під час окупації періоду Другої світової війни (за донесеннями німецького бібліотекаря Олександра Гімпеля) [Електронний ресурс] // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2016. – Вип. 20. – С. 294–326. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rks_2016_20_20 (дата звернення: 07.05.2020). – Назва з екрана.
3. Кашеварова Н. Г. Деятельность зондерштаба «Наука» Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга по конфискации ценностей научных учреждений Украины (1941–1943) / Н. Г. Кашеварова // Библиотеки национальных академий наук : проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теор. сб. / редкол.: А. С. Онищенко (пред.) [и др.]. – К. : НБУВ, 2005. – Вып. 3. – С. 298–316.
4. Себта Т. М. Українська частка Східної бібліотеки Розенберга (1941–1945) / Т. М. Себта // Український археографічний щорічник. – 2007. – Вип. 12. – С. 299–318.
5. Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни : документи / упоряд. І. Я. Лосієвський [та ін.]; ред. І. Блохіна [та ін.]. – К., 1997. – 102 с. (Доля культурних скарбів України під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї, Вип. 2).
6. Дзюбан Р. II відділ Державної бібліотеки у Львові навесні 1944 року : переміщення і втрати / Р. Дзюбан // Україна-Польща : історична спадщина і суспільна свідомість. – Львів, 2010–2011. – Вип. 3/4. – С. 159–169.
7. Бєлоус І. О. Діяльність Бібліотеки Львівської політехніки під час німецької окупації Львова у 1941–1944 рр. / І. О. Бєлоус // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, 25 жовтня 2012 р., м. Львів. – Львів : Вид-во Львів. політех., 2012. – С. 34–43.
8. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника : переміщення і втрати фондів : зб. документів і матеріалів / упоряд.: Г. Сварник (керівник);  Р. Дзюбан, М. Кривенко та ін. /  НАН України; Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. – Т. 1: 1939–1945. – Львів, 2010. – 620 c.
9. Березюк Н. М. Это нужно живым (судьба библиотеки Харьковского университета в годы Великой Отечественной войны) / Н. М. Березюк // Universitates. – 2002. – № 3. – С. 34–40.
10. Кашеварова Н. Г. Діяльність робочої групи «Харків» Оперативного штабу Розенберга з вивезення бібліотечних фондів у період нацистської окупації України // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2005. – № 2. – С. 37–45.
11. Калашнікова В. Бібліотечні фонди України в роки Великої Вітчизняноївійни (на прикладі Харківської, Ворошиловградської та Сталінської областей) / В. Калашнікова // Історична панорама : зб. наук. ст. ЧНУ. Спеціальність «Історія». – Чернівці : Вид-во Чернівецького нац. ун-ту ім. Ю. Федьковича «Рута», 2008. – Вип. 7. – С. 113–130.
12. Мариупольские библиотеки в оккупации [Електронний ресурс] // Старый Мариуполь : история Мариуполя: веб-сайт. – Режим доступу: http://old-mariupol.com.ua/mariupolskie-biblioteki-v-okkupacii/ (дата звернення: 07.05.2020).
13. Коваль М. В. Доля української культури за "нового порядку" (1941- 1944 рр.) // Український історичний журнал. – 1993. – № 12. - С. 15–38.
14. Коваль М. Теоретичні засади злочинних дій нацистів щодо української культури та їх реалізація під час окупації України в 1941 - 1944 pp. // Повернення культурного надбання України. Проблеми. Завдання. Перспективи. – Вип.7. Культура і війна. Погляд через півстоліття. – К.: Абрис,1996. – С. 15-18.
15. Лазоренко Ю. Втрати книжкових скарбів бібліотек України в роки Великої Вітчизняної війни та проблеми їх повернення // Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи. – Вип. 6. – С. 298–312.
16. Книга. Бібліотека. Війна: (збірка статей, спогадів бібліотекарів, читачів, ветеранів та дітей Великої Вітчизняної війни) [Електронний ресурс] / Комунальний заклад «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені О. М. Горького» Запорізької обласної ради. – Запоріжжя, 2014. – Режим доступу:  https://ru.calameo.com/read/00429477452151cd848ea (дата звернення: 07.05.2020). – Назва з екрана.
17. Прокопчук В. С., Айвазян О. Б. Бібліотеки Кам’янець-Подільської області в суворі 40-і роки ХХ ст. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.khnu.km.ua/about_library/naukova_robota/2018/111-pages-12-25.pdf (дата звернення: 07.05.2020). – Назва з екрана.

Підготувала Захарченко С. М., завідувач відділу

OPEN JOURNAL SYSTEMS (ВІДКРИТІ ЖУРНАЛЬНІ СИСТЕМИ)

Сьогодні актуальним стає питання розвитку наукових журналів, адже за їх допомогою реалізується публікаційна активність науковців. А завдяки сучасним інформаційно-комунікаційним технологіям, наукова спільнота активно розширює кордони свого комунікаційного середовища на міжнародному рівні. Одним з видів таких інформаційно-комунікаційних технологій є електронні відкриті журнальні системи.

Open Journal Systems (OJS) (Відкриті журнальні системи) - це програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом для управління і публікації наукових журналів. Розроблена і випущена Public Knowledge Project в 2001 році для полегшення доступу до наукових досліджень, зараз OJS є найбільш широко використовуваною з існуючих платформ для публікації журналів з відкритим вихідним кодом, і її використовують понад 15 000 журналів по всьому світу.

Використання OJS дозволяє організувати та управляти повноцінним циклом видавничого процесу від завантаження рукопису на сайт, рецензування, літературного редагування до його публікації, архівування, поширення та індексації.

OJS  забезпечує:

- оперативність підготовки і публікації статті;

- необмежений доступ до контенту в будь-який час, з будь-якого робочого місця;

- пошук необхідних матеріалів за допомогою пошукових інструментів;

- одночасний доступ до журналу великої кількості користувачів;

- одержання необхідного матеріалу в електронному вигляді, зручному для подальшого опрацювання, копіювання тощо.

OJS надається безкоштовно для журналів по всьому світу, оскільки відкритий доступ може максимально збільшити читацьку аудиторію журналу. Це в свою чергу прискорить передачу та обмін знаннями, розширить об'єми навчання, допоможе найефективніше використовувати отримані знання для подальших наукових досліджень.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:

Open Science in Ukraine (OSU) – проєкт підтримки наукових журналів в мережі Інтернет, основними напрямками діяльності якого є: створення та підтримка сайтів на Open Journal Systems; оформлення наукової інформації за стандартами Scopus та Web of Science; реєстрація цифрових ідентифікаторів (doi) для наукових видань; консультування, надання корисної інформації авторам і редакторам.

На сайті Open Science in Ukraine представлені Інструкції та рекомендації по роботі з Open Journal Systems.

Проєкт “Наукова періодика України” - загальнодержавна технологічна платформа на базі Open Journal Systems (OJS), яка забезпечує для наукових періодичних видань України процеси редакційного опрацювання, публікації та післяпублікаційної підтримки. 

Реєстр наукових фахових видань України містить перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук: містить інформацію щодо назви засновників (співзасновників) видань, коди спеціальностей відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, дату включення до переліку, категорію видання.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України [Електронний ресурс] : наказ від 15.01.2018  № 32 / Україна. Міністерство освіти і науки // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18 (дата звернення: 05.05.2020). – Назва з екрана.
• Гаврилюк О. О. Підходи до покращення розробки сайтів наукових журналів на платформі Open Journal Systems / О. О. Гаврилюк, І. Ю. Слободянюк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Соціальні комунікації. - 2017. - Вип. 12. - С. 80-86. - Режим доступу: https://periodicals.karazin.ua/sc/article/view/11789/11220 (дата звернення: 05.05.2020). – Назва з екрана.
• Галицький О. В. Створення електронного видання з використанням видавничої системи open journal system / О. В. Галицький // Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. - 2019. - Вип. 177(1). - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2019_177(1)__24 (дата звернення: 05.05.2020). – Назва з екрана.
• Лупаренко Л. А. Добір електронних відкритих журнальних систем для наукових видань з освітніх досліджень / Л. А. Лупаренко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2017. - Т. 60, вип. 4. - С. 324-343. - Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1835 (дата звернення: 05.05.2020). – Назва з екрана.
• Лупаренко Л. А. Критерії та показники ефективності застосування електронних відкритих журнальних систем у науково-педагогічних дослідженнях / Л. А. Лупаренко // Інформаційні технології в освіті. - 2018. - Вип. 1. - С. 89-117. - Режим доступу: http://ite.kspu.edu/issue-34/p-89-117/full (дата звернення: 05.05.2020). – Назва з екрана.
• Спірін О. М. Досвід використання програмної платформи Open Journal Systems для інформаційно-комунікаційної підтримки науково-освітньої діяльності України [Електронний ресурс] / О. М. Спірін, Л. А. Лупаренко // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2017. - Т. 61, вип. 5. - С. 196-218. - Режим доступу: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1910 (дата звернення: 05.05.2020). – Назва з екрана.
• Спірін О. М. Процедура впровадження електронного наукового журналу з використанням програмної платформи Open Journal Systems / О. М. Спірін, Л. А. Лупаренко, О. В. Новицький // Інформаційні технології в освіті. - 2017. - Вип. 3. - С. 40-60. - Режим доступу:  http://ite.kspu.edu/issue-32/p-40-60/full (дата звернення: 05.05.2020). – Назва з екрана.

РІДКІСНІ ВИДАННЯ З ФОНДУ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ ПОУНБ

В цьому дописі розповімо про ще одне рідкісне довідкове видання з фонду бібліографічного відділу -  "Энциклопедический словарь Гранат". Це російська універсальна енциклопедія, яка видавалася у Москві з 1891 до 1948 року (всього вийшло сім видань з різною кількістю томів). Видавець – т-во "Братья А. и И. Гранат и Ко" (1891–1917), згодом реорганізоване в АТ "Русский библиографический институт братьев А. и И. Гранат и Ко" (1918–1939), яке (1940–1948) увійшло до складу Державного  інституту "Советская энциклопедия". Це видавництво – одне з небагатьох дореволюційних видавництв,  які були визнані радянською владою.

Брати Гранат стояли у витоків створення сучасних енциклопедій, проте про їх діяльність відомо небагато. Видавці брати Олександр та Ігнатій Гранат були напрочуд  скромними в житті. Тому ні в одному з видань радянських енциклопедій немає біографічних відомостей про видавців багатотомної енциклопедії, лише про саму енциклопедію. Набагато пізніше, дякуючи зусиллям дослідників, які працювали з архівними документами і спеціальною літературою, пошукам колег  і рідних братів, стало відомо про життя цих видатних діячів. В тому числі і той факт, що молодший брат, Ігнатій, в  1883 році закінчив Полтавську чоловічу гімназію  і вступив на навчання до Московського університету. Про це і багато інших цікавих фактів допитливий читач дізнається з книги С. В. Бєлова  «Братья Гранат» (Москва,1982), яка, до речі, є  в обласній бібліотеці. В історії книги брати Гранат залишаться назавжди. Все їх життя і видавнича діяльність вчать безкорисливо любити й цінувати книгу.

В 1891 році брати вирішили випускати першу в Росії енциклопедію, розраховану на нового демократичного читача.

На відміну від енциклопедії "Брокгауза и Ефрона", яка видавалася за зразком популярної німецької енциклопедії "Brockhaus Conversations Lexikon" і складалася зі статей переважно науково-довідкового характеру, в "Энциклопедическом словаре Гранат" матеріал згруповано у великі статті науково-пізнавального змісту подібно до того, як це зроблено у британській енциклопедії "The Encyсlopaedia Britannica".

Від попередніх енциклопедичних словників Словник Гранат відрізняється значною кількістю статей соціально-політичного спрямування, зокрема, це статті, в яких найбільш наочно розкриваються суспільно-політичні терміни, наводяться біографічні дані про громадських та політичних діячів. Брати Гранат були енциклопедично освіченими і постійно залучали до роботи над Словником найкращі наукові сили Росії. Більшість статей написано вченими буржуазно-ліберального напрямку. З редакцією словника співпрацювали: Л. Берг, Б. Боднарський, В. Бонч-Бруєвич, В. Воровський, Ю. Гамбаров, М. Ковалевський, А. Кримський, Н. Крупська, А. Луначарський, І. Мечников, М. Покровський, М. Семашко, Є. Тарле, К. Тімірязєв, В. Фігнер та ін.

Багато статей прирівнювались до повідомлень в наукових журналах. За її статтями вчилися студенти. Так, стаття професора ботаніка К. Тімірязєва «Биология» зайняла 35 сторінок.

Слід відмітити наявність в Словнику відмінно складеного довідково-бібліографічного апарату, якого не було в інших виданнях того часу. Особливістю Словника є також багаточисельні текстові додатки до основних статей, які готувалися відомими вченими та спеціалістами. До цього часу зберігає довідкове значення «Биобиблиографический указатель новейшей русской беллетристики (1861-1911), складений І. В.  Владиславлевим  (11-й т.). В ньому наведено короткі біографічні відомості про більш ніж  600 російських прозаїків, поетів, драматургів.

Цінністю Словника є також прекрасні ілюстрації. Виділяються чудово виконані портрети діячів науки, техніки, культури, надруковані на окремих аркушах.

Велику увагу було також приділено і зовнішньому оформленню Словника. Довгий час постійним художником видавництва був Леонід Пастернак, російський живописець і графік, майстер книжкової ілюстрації, батько відомого поета Бориса Пастернака. Для обкладинки Словника, зробленої по його ескізу, було вибрано малюнок юнака, який збирає плоди з кущів пізнання «scientia» та «litteratura». Символ, який не втратив значення і сьогодні.

Видані в дореволюційний час томи Словника є великою бібліографічною рідкістю. А видані  в радянський час томи цього унікального Словника несуть вже деякі відбитки комуністичної ідеології тих часів. В той же час, в Словнику міститься унікальний матеріал з питань політичного, соціального, наукового і культурного життя дореволюційної Росії, а потім СРСР, інших країн того часу. В цілому це видання має серйозні недоліки, проте велика насиченість фактичними матеріалами зберігає за Словником певну науково-довідкову цінність. І в наш час для допитливих читачів великий інтерес представляють біографії вчених, письменників, митців та політичних діячів, фактичний та статистичний матеріал розвитку світового господарства, а також багаточисленні пізнавальні статті.

Отже, Словник Гранат і в наш час є цінним довідковим посібником, до якого звертаються при виконанні  різного роду довідок. Він і сьогодні займає гідне місце серед довідкової літератури  на полицях бібліотек.  В Бібліотеці є останнє, 7-е, найповніше видання у 58-ми томах. На жаль, деякі томи цього унікального видання відсутні, але це не зменшує його цінності і інтересу до нього серед науковців і дослідників.

Використані матеріали з мережі Інтернет та фонду бібліографічного відділу

Підготувала: провідний редактор бібліографічного відділу О. І. Щербініна

ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року, відзначається Всесвітній день книги та авторського права, а 26 квітня – Міжнародний день інтелектуальної власності.

Сучасний швидкий розвиток інформаційних технологій призвів до виникнення нових способів створення, виготовлення, поширення творів в мрежі Інтернет. За допомогою цифрових технологій стало можливим завантажувати, зберігати, поширювати різні види інформації, в тому числі об'єкти, які охороняються авторським правом. Тому нині проблема захисту авторських прав у мережі Інтернет є одним з актуальних питань сьогодення. У зв’язку  з можливістю анонімного доступу до Інтернету, дуже складно виявити правопорушника, а також притягнути його до відповідальності, довести факт порушення авторського права. Саме тому важливо знати правила, які охороняють нас від протиправних посягань з боку інших осіб, а також способи і засоби охорони авторських прав в мережі Інтернет.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Про авторське право і суміжні права [Електронний ресурс] : Закон України від 23 груд. 1993 р. № 3792-XII / Україна. Верховна Рада. – Зі змінами станом на 02.10.2018. – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12.

• Глізнуца М. Ю. Захист авторського права в мережі Internet [Електронний ресурс] / М. Ю. Глізнуца, А. О. Іванова А. О. // Вісник НТУ «ХПІ». Серія : Економічні науки. –  2018. – № 47. – С. 88-91. – Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/39756/1/vestnik_KhPI_2018_47_Hliznutsa_Zakhyst_avtorskoho_prava.pdf.

• Зеров К. Гіперпосилання в системі регулювання та захисту авторських прав на твори, що розміщені в мережі Інтернет [Електронний ресурс]  / К. Зеров // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2015. - № 4. – С. 26-35. – Режим доступу: http://www.ndiiv.org.ua/Files2/2015_4/4.pdf.

• Капіца Ю. М. Директива 2019/790/ЄС про авторське право в єдиному цифровому ринку та питання адаптації законодавства України [Електронний ресурс] / Ю. М. Капіца // Інформація і право. - 2019. - № 3. - С. 65-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2019_3_10.