23 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕСТОВИХ МОВ

Зазвичай здатність чути звуки, зокрема й людську мову, сприймається нами як належне, і саме завдяки слуху люди вчаться говорити ще в ранньому дитинстві.  Проте поруч завжди є ті, хто позбавлений цієї можливості з різних причин. Найкращим рішенням в такому випадку є вивчення та використання жестової мови — це надає можливість людям з вадами слуху адаптуватися в суспільстві та жити повноцінним життям. 

23 вересня у світі щороку відзначають Міжнародний день жестових мов. Це свято було запроваджене ООН у 2017 році на підтримку ініціативи Всесвітньої федерації глухих — організації, що нині об'єднує 135 національних асоціацій глухих, і захищає права близько 70 млн глухих по всьому світу.  Саме 23 вересня було обрано як дату відзначення свята, оскільки цього дня у 1951 році було утворено Всесвітню федерацію глухих.

У резолюції Генасамблеї ООН, яка проголошує Міжнародний день жестових мов, наголошується, що ранній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення для зростання і розвитку глухої людини. В ООН зазначають, що запровадженням цього свята, зокрема, визнається важливість збереження жестових мов як елемента мовного та культурного розмаїття.

Перші згадки про використання жестової мови людьми, які мають вади слуху або мовлення, прийшли з Давньої Греції. Трактат Платона «Кратил», написаний в V столітті до нашої ери свідчить про те, що в ті часи люди з подібними обмеженнями вже користувалися жестами замість слів. Згодом Арістотель висловив думку, що глухих неможливо чомусь навчити саме тому, що вони не чують мови.

На жаль, ця теорія прижилася, і до глухих ставилися як до неповноцінних людей — їм відмовляли у праві власності та забороняли одружуватися, бо думали, що глухота передається дітям. Чимось таким, чого слід соромитися, стала й мова жестів, тому глухі люди були позбавлені можливості відкритого спілкування.

Найбільше досягнення в ранній історії жестової мови належить іспанському монаху — Хуану Пабло де Бонету. В 1620 році він опублікував першу книгу з мови жестів, яка містила алфавіт із зображенням рухів пальців та кистей рук, що означали певні звуки. Дякуючи цій книзі, жестову мову вперше було визнано гідною формою спілкування.

1760 року паризький священник Шарль Мішель де л’Епе відкрив безкоштовну школу мови жестів, яка отримала назву Королівського інституту глухонімих. Відтоді де л’Епе вважають одним із засновників сурдопедагогіки.

У Великобританії популяризував жестову мову Томас Брейдвуд — він заснував Академію для глухонімих, де навчав унікальному дворучному методу знаків. Цей метод досі лежить в основі жестової мови, яку використовують сучасні британці.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 2 : Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії  ; уклад. Л. В. Белаш ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 58 с.

Стратегія забезпечення національної безпеки України набула актуальності ще у 2014 році, коли перед Україною постало завдання захистити найважливіші суспільні та державні інтереси, що становлять об’єкт національної безпеки.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну актуальність теоретичних та практичних аспектів забезпечення основ національної безпеки України, оборони та цивільного захисту населення досягнула апогею. Неспровоковане, варварське вторгнення росії на територію України стало проявом величезної небезпеки, яка зруйнувала мир в Україні та в цілому на європейському просторі.

Тому питання удосконалення та підвищення ефективності забезпечення національної безпеки, оборони та захисту цивільного населення в Україні в сучасних умовах є як ніколи актуальними, визначними у пошуку напрямів подальшого розвитку країни та такими, що викликають занепокоєння громадських та державних діячів, науковців, просто громадян України.

Зважаючи на актуальність проблематики відділом наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготовлено другий випуск бібліографічного покажчика "Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти", який має назву "Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни".

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«ART and DESIGN» – рецензований науковий журнал з відкритим доступом, заснований Київським національним університетом технологій та дизайну у 2017 році.

Журнал призначений для публікації оригінальних, інноваційних, новітніх та високоякісних наукових статей, які не були опубліковані раніше і не розглядаються в інших виданнях, а також мають принципове наукове, теоретичне та практичне значення та є результатом оригінальних наукових досліджень.

Тематична  спрямованість  журналу  «ART and DESIGN»:  соціально-гуманітарні та культурологічні проблеми мистецтвознавства, методологічні питання дизайну; проблеми історії, теорії і практики дизайну та художньо-проектної культури; стилістика та художньо-образні засоби дизайн-діяльності; сучасні концепції та тенденції розвитку різних напрямів дизайну (арт і фешн-дизайну, фото-, відео-, web-, motion-дизайну, графічного дизайну, дизайну архітектурного середовища) тощо.

Видання  орієнтоване  на  науковців,  викладачів,  аспірантів,  а  також  науково-практичних працівників і фахівців з дизайну та мистецтвознавства.

Журнал дотримується політики відкритого доступу (Open Access). Усі статті розміщуються на сайті безстроково і безкоштовно відразу після виходу номера в світ. Повнотекстовий доступ до наукових статей всіх номерів представлено на офіційному сайті журналу у розділі Архів.