неділя, 26 травня 2019 р.

ДО 90-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РОМАНА ІВАНИЧУКА

27 травня виповнюється 90 років з дня народження Романа Івановича Іваничука – українського письменника, громадського діяча, одного із організаторів Товариства української мови ім. Шевченка, Народного Руху України, члена Спілки письменників України (з 1960), народного депутата України І-го скликання (1990–1994), заслуженого працівника культури України.   
Народився Роман Іваничук 27 травня 1929 року на Гуцульщині у селі Трач Косівського району Івано-Франківської області. Освіту здобув у Коломийській гімназії. Цей період, як і саму гімназію, він згодом з любов`ю описав в автобіографічному творі „Благослови, душе моя, Господа...”(1993 р.). Саме тут, на мальовничій Коломийщині, ще змалку запричастився з чистих джерел літературного слова Івана Франка, Лесі Українки, Юліана Опільського, Гната Хоткевича. В самих надрах гуцульського простолюду зростав талант майбутнього письменника, що виховувався в атмосфері новелістичної школи В. Стефаника, яким захоплювався батько письменника сільський учитель і його літературний наставник. 
Вищу освіту здобував у Львівському державному університеті ім. І. Франка на факультеті української філології, який закінчив у 1957 р.
Літературний дебют відбувся у студентському альманасі університету, де опублікував свою першу новелу „Скиба землі”, яку схвально зустріли читачі та критики. Уже цим він заявив про себе як непересічний майстер слова.
Молодого письменника захоплювало громадське життя, праця викладача української мови і літератури, і звичайно, творчість, яка знову принесла успіх.
Перша збірка малої прози „Прут несе кригу” (1958 р.) привернула увагу читачів. Можливо, саме через те, що письменник щоразу показував себе по-різному, не повторюючись, у кожній наступній новелі. Сюжети творів Р. Іваничука: „Не рубайте ясенів”, „Під склепінням храму” (обидві — 1961 р.), „Тополина заметіль” (1965 р.), „Дім на горі” (1969 р.) не є новелістичними. „Новина”  тут пов`язана не з екстраординарними ситуаціями чи драматичними моментами в житті героїв, а, найчастіше,  із зміною настрою героя-оповідача. 
З 1963 р. впродовж трьох десятиліть письменник працює у редакції журналу „Жовтень”, який згодом було перейменовано на „Дзвін”, завідує  відділом прози. 
Р. Іваничук пройшов дуже нелегку школу життя. Він великою мірою належить до письменників-шістдесятників, які змінили духовну атмосферу в Україні. Саме в той час він заглиблює свій погляд в часи давноминулі, як пристрасний сучасник, мислитель і патріот свого народу, який у своїй творчості охопив майже всі найважливіші періоди історії України. Його дивом оминули репресії 60-х років. Письменник звертається до історичної прози, яка швидко принесла йому заслужене визнання. З-під його пера з`явився   роман „Мальви” (1968 р.), один із найвідоміших романів раннього періоду творчості. Михайло Косів, який називав автора своїм „хрещеним батьком”, згадував: „Написати „Мальви” в той час було все одно, що причепити тризуб на лацкан піджака”. 
У тому ж році письменник написав ще один роман „Журавлиний крик”, опублікувати який тоді було неможливо. До читачів цей твір йшов майже двадцять років.
А далі були ще чотирнадцять історичних романів, серед яких „Черлене вино” (1976 р.), „Вода з каменю” (1982 р.), „Шрами на скалі”(1986 р.), „Бо війна війною” (1991 р.), „Орда” (1992 р.), „Ренегат”, „Євангеліє від Томи” (1993 р.). Високохудожні твори митця високо поціновані. За роман „Манускрипт з вулиці Руської” йому було присуджено премію ім. А. В. Головка  (1978 р.), згодом за романи „ Вода з каменю” та „Четвертий вимір” удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1985 р.). Ці твори вражають значними масштабами охоплення історичних подій, глибоким проникненням в тогочасну епоху.
Його творчість також відзначена літературною премією Міжнародної фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів. Критики стверджують, що ця премія є українською Нобелівською нагородою.
16 січня 2009 р. Указом Президента України за самовіддане служіння Україні, значний особистий внесок у духовне відродження української держави, плідну літературну і громадську діяльність письменнику присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.
За матеріалами: http://lib.if.ua/publish2009/1240488525.html
Джерела до теми:

понеділок, 6 травня 2019 р.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ 2019 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні 2019 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».
Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського: сектор періодичних видань бібліотеки (кімн. 312); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

середа, 24 квітня 2019 р.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого видала черговий випуск календаря знаменних дат "Дати і події", присвячений визначним річницям подій суспільно-політичного, наукового та культурно-мистецького життя України, які відзначатимуться у другому півріччі 2019 року. Однією з визначних подій буде відзначення 250-річчя від дня народження І. П. Котляревського - видатного українського письменника, поета, драматурга, громадського та театрального діяча.
При написанні фактографічної довідки, присвяченої ювілею українського письменника, був використаний біобібліографічний покажчик "Великий полтавець Іван Петрович Котляревський", укладачами якого є фахівці Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. Видання буде корисним науковцям, учителям, бібліотекарям, краєзнавцям, студентам при підготовці заходів з нагоди відзначення ювілею І. П. Котляревського.
Ознайомитися з біобібліографічним покажчиком можна у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ абонемента (кімн. 208); відділ краєзнавства (кімн. 509); відділ мистецтв (кімн. 313).

пʼятниця, 19 квітня 2019 р.

БІБЛІОГРАФІЧНІ РЕСУРСИ, ПРОДУКТИ І ПОСЛУГИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК: ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ

16 та 17 квітня 2019 року фахівці Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки бібліотеки провели обласний семінар "Бібліографічні ресурси, продукти та послуги публічних бібліотек: питання формування та використання".
Бібліографи з двадцяти чотирьох ЦРБ і ЦМБ, працівники ОТГ Полтавської області зібралися для підвищення свого фахового рівня та обміну досвідом щодо діяльності бібліотек у віртуальному просторі  і  просування  їхнього позитивного іміджу в Інтернеті.
З вітальним словом до учасників семінару звернулася  Удовиченко Ірина Анатоліївна, заступник директора Департаменту-начальник управління культури, мистецтв, національностей і релігій та планування Полтавської ОДА.
Чому сьогодні бібліотекам так важливо бути активними у віртуальному середовищі і приділяти увагу  роботі в соціальних медіа? Як вступити в діалог з реальним і віддаленим користувачем, які інструменти для цього використовувати? Ці та інші питання обговорювалися на семінарі.
Окрім нових знань та ідей всі учасники семінару отримали добірку методико-бібліографічних матеріалів, підготовлених фахівцями Бібліографічного відділу Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Семінар ще раз показав стрімкий розвиток бібліотечних та інтернет-технологій і професійне зростання бібліографів Полтавщини, які допомагають  здійснювати пошук інформації за допомогою традиційних та електронних ресурсів.
З матеріалами семінару можна ознайомитися за посиланням.