30 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ВИДАВНИЦТВ, ПОЛІГРАФІЇ І КНИГОРОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Щороку в останню суботу травня працівники видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження відзначають своє професійне свято. Уперше в незалежній Україні цей день відсвяткували у 1999 році після видання Указу Президента. Тим самим держава оцінила значний внесок працівників видавничо-поліграфічної галузі у розвиток українського суспільства, культури, науки і освіти.

Друкарська марка Івана Федорова
Джерело: UKRART STORY: нариси з історії 
українського мистецтва

Розвиток друкарства на українських землях розпочався у Львові й пройшов кілька етапів.  За дослідженнями українських та закордонних учених, у середині XV ст. у Львові працювала друкарня Степана Дропана, заможного львівського міщанина, який, судячи з архівних документів,  у 1740 році подарував цю друкарню Свято-Онуфріївському монастирю.

Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров. У лютому 1573 р. друкарня почала працювати, а через рік закінчила друкування книги «Діянь і послань святих Апостолів», яку скорочено називали Апостолом. Перевидаючи цю книгу, раніше надруковану в Москві, майстер наблизив правопис до загальноприйнятого в Україні, істотно доповнив вступну частину, збагатив орнаментику і, що найважливіше, наприкінці замість офіційної за стилем післямови додав «Повість откуду начася і како совершися друкарня сія». Це мемуарно-публіцистичний твір, в якому друкар схвильовано розповідав про свою вірність високому покликанню: служити людям і церкві своєю працею.

Того ж 1574 р. І. Федоров видав перший у Східній Європі друкований підручник ─ Буквар. Для його укладання було використано відомі раніше рукописні посібники для вивчення грамоти та граматичні статті з рукописних збірників різного походження.

У 1578─1581 рр. І. Федоров керував друкарнею князя Василя Костянтина Острозького в Острозі, де надрукував свій шедевр ─ знамениту Острозьку Біблію.

Острозька Біблія
Джерело: UKRART STORY: нариси з історії 

українського мистецтва

Однією з найбільших друкарень на території України свого часу стала друкарня, яка належала Львівському Успенському Ставропігійському братству і діяла з 1591 до 1780-х років. Її діяльність дослідники вважають найуспішнішим етапом розвитку книгодрукування в Україні як за сумарним обсягом видань, так і за тиражами. Львівська братська друкарня стала справжньою школою для майстрів друкарського ремесла та граверів ─ ілюстраторів книг.

Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1617 р., Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя.

Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали й латинсько-польські: першими були похідна друкарня Миколи Шарфенбергера при королівській канцелярії (1578) та діюча у 1592-1602 рр. невелика друкарня у Львові, що змінила кількох власників (Матей Ґарвольчик, Матей Бернат, Анджей Мондрович). Першою в Україні стаціонарною польсько-латинською друкарнею стала друкарня Львівського єзуїтського колегіуму, що діяла з 1642 до 1773 р. Серед книг друкарні колегіуму переважали релігійно-моралізаторські повчання, а світська за тематикою література була репрезентована головно панегіриками.

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ЖИТТЄВИЙ СВІТ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

17 травня, у річницю підписання першої Міжнародної телеграфної конвенції і створення Міжнародного союзу електрозв’язку, у світі відзначають Всесвітній день інформаційного суспільства.

Ця дата була вибрана у зв'язку з тим, що 17 травня 1865 року в Парижі було підписано Першу міжнародну телеграфну конвенцію, і був заснований «Міжнародний телеграфний союз» (з 1932 року - Міжнародний союз електрозв'язку). До 2005 року цей день святкували як Міжнародний день електрозв’язку або Всесвітній день телекомунікацій.

У листопаді 2005 Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства (ВСІС) закликав Генеральну Асамблею ООН проголосити 17 травня Всесвітнім днем інформаційного суспільства, щоб наголосити на важливості інформаційно-комунікаційних технологій і широкого кола питань інформаційного суспільства, піднятих ВСІС. Генеральна асамблея в березні 2006 прийняла резолюцію (A/RES/60/252) яка визначила, що Всесвітній день інформаційного суспільства будуть святкувати щорічно 17 травня.

Мета Всесвітнього дня інформаційного суспільства полягає в тому, щоб сприяти підвищенню рівня поінформованості людей про можливості, які може принести країнам використання Інтернету та інформаційно-комунікаційних технологій, а також про шляхи подолання „цифрового розриву” або глобальної цифрової нерівності, яка існує між багатими і бідними країнами. Адже інформаційне суспільство є новим етапом розвитку людства і  його основними ознаками є вільний доступ будь-якої людини до будь-якої інформації, високий рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технології та наявність розвиненої інформаційної інфраструктури суспільства.

Джерела до теми:

• ПОНЯТТЯ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
• ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
• СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОСОБИСТОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Підготувала: Нестеренко О. В., провідний бібліограф бібліографічного відділу

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ-ДОВІДНИК ЗІ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Людина не може знати все, але повинна вміти знайти відповідь на будь-яке запитання. Для цього і створюють книги, які “знають все” – енциклопедії, словники, довідники. Розрізняють універсальні, тематичні, різногалузеві.

Пропонуємо ознайомитися з довідником зі світової літератури, в якому можна прочитати про міф і казку, про класичні твори художньої літератури Давнього світу, доби Античності, Середньовіччя, епохи Відродження і Просвітництва, мистецтво Нового часу, сучасної літератури. 

Отже, докладніше про цікаве видання з фонду Бібліотеки:
Удовиченко Л. М. Енциклопедія-довідник зі світової літератури / за заг. ред. Н. М. Кадоб’янської. – Київ : Освіта, 2012. – 144 с.

Довідник складається з наступних розділів:

• Література Давнього світу.
• Античність – колиска Європейської культури.
• Література західноєвропейського Середньовіччя.
• Література епохи Відродження.
• Західноєвропейська література ХVII століття.
• Західноєвропейська література ХVIIІ століття.
• Література ХІХ століття.
• Література ХХ століття.

У кожному розділі наведено матеріал щодо біографії письменників та аналіз їх основних творів. Статті енциклопедії містять інформацію щодо розвивитку мистецтва слова, які цінності переважали в різні культурні епохи та які з них не втратили своєї актуальності для сучасного читача.

Довідник розрахований на учнів, студентів, викладачів, широке коло читачів. Але особливо він стане в нагоді для учнів, адже «Зарубіжна література» – це предмет, що належить до стратегічних з огляду на політику реінтеграції України до ЄС. Саме цей шкільний курс постає базисом для формування уявлень про європейську ідентичність. Література країн Західної, Центрально-Східної, Південної та Північної Європи – це своєрідна візуалізація європейського  духу. Вивчення текстів, що належать до цих культурно-історичних спільнот і літературних традицій, є формою наближення української ментальності до європейської. Щоб інтегруватися до Європи (за переконаннями Дмитра Дроздовського, головного редактора журналу «Всесвіт», кандидата філологічних наук), потрібно прочитати, якою ж була Європа на різних етапах свого розвитку, які проблеми вона переживала.

Шкільний курс «Зарубіжної літератури» є основою для формування критичного мислення. Художня література має допомогти учням виробити моральні орієнтири, громадянську позицію і власну траєкторію подальшого життя, в якому книжки будуть вірними супутниками й порадниками.

Енциклопедія-довідник також стане незамінним посібником, експрес-репетитором, підказкою тим учням, які беруть участь у творчих конкурсах та олімпіадах.

Бібліотека має три примірники видання: у Відділі обслуговування користувачів, Відділі абонементу та Бібліографічному відділі.

Підготувала: Щербініна О. І., провідний редактор бібліографічного відділу