24 СЕРПНЯ - ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

ВІД КИЇВСЬКОЇ РУСІ ДО СУЧАСНОСТІ: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА

Державний прапор – невід'ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. В Україні Державний Прапор є одним з офіціальних символів держави, що слугує ознакою її суверенітету. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень.

Серед прапорів Київської Русі переважаючим був червоний колір – найбільш зручний для сигналізації під час бою. Здебільшого русини мали стяги у вигляді горизонтально видовженого трикутника, із зображеннями княжих родових знаків, хрестів, святих та небесних світил.

Джерелом уявлень про козацькі прапори періоду Національної революції 1648–1976 рр. є корогви Чернігівського полку і Ніжинського полку, які нині зберігаються у Військовому музеї в Стокгольмі (Швеція). Вони мають трапецієподібну, прямокутну, інколи з клинцями або косицями, форму. Загалом козацькі прапори найчастіше прикрашали зображення святих, різноманітної форми хрести, зорі, сонце та півмісяць, а кольорова гама не була сталою.

Найдавніший із відомих гетьманських прапорів пов'язаний з ім'ям Б. Хмельницького. Він мав білий колір – традиційний та найбільш поширений серед самостійних володарів. Периметром полотнище оздоблене рудувато-червоною лиштвою. Центр полотнища займає коло, у середині якого зображено хрест над півмісяцем. Належність прапора гетьману засвідчують розміщені в кутах полотнища ініціали гетьмана та абревіатура гетьманського титулу.