14 КВІТНЯ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СЕМІТИ КУШУЛЬ, ДОСЛІДНИЦІ КАРАЇМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  Народився я караєм, 
  До землі караєм зляжу.
  Свого слова не цураюсь,
  Віри рідної не зраджу…
                              З. І. Абрагамович, караїмський поет

Семіта Ісааківна Кушуль – видатна караїмознавиця, етнографиня, музейниця, чиє життя стало символом збереження та популяризації багатої матеріальної й духовної спадщини караїмського народу. Караїми – один із корінних народів України, що має унікальну історію, мову, культуру та релігію. Упродовж багатьох років, особливо за часів радянської влади, їхня самобутність зазнавала тиску та ігнорування. 

Народилася Семіта Кушуль 14 квітня 1906 року в Євпаторії, в сім’ї  караїмів. Її батько – Ісаак Самойлович, син караїмського вчителя, був громадським діячем в Євпаторії, матір – Анна Гелеловна до шлюбу Азар’євич. Семіта Кушуль отримала спеціальність плановика і працювала бухгалтеркою на винному заводі в Євпаторії, а з 1933 року — в Кримвінтресті в Сімферополі. 

З 1950-х років Семіта Ісааківна присвятила себе виявленню, збереженню та науковому дослідженню предметів матеріальної культури караїмів. Розуміючи, що унікальні предмети караїмського побуту з часом зникають, вона організувала ініціативну групу та почала збирати різні предмети побуту у караїмів Євпаторії з метою організації національного караїмського музею. Серед предметів, які передавали Семіті Ісааківні, були старовинний посуд, національний одяг, вишивки, побути, рукописи. Збір був систематизований: кожен переданий предмет супроводжувався короткою інформацією, що включає відомості про дарувальника, а також незмінним написом «Для майбутнього музею».

Поступово про діяльність Семіти Кушуль дізналися караїми з інших міст, які почали передавати предмети караїмського побуту, які вони мали, а також сімейні реліквії. У 1967 році Семіта Ісааківна успадкувала більшу частину колекції Бориса Кокеная, дослідника історії та культури кримських караїмів, збирача фольклору. Ці предмети стали основними експонатами майбутнього музею. Перший показ колекції експонатів караїмської старовини Семіта Кушуль організувала у жовтні 1967 року в своєму будинку.

100 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ ДЖОН ФАУЛЗ, ОДИН З НАЙВИДАТНІШИХ ПИСЬМЕННИКІВ СУЧАСНОСТІ

Британський письменник, есеїст, романіст Джон Фаулз вважається одним з найвизначніших письменників-постмодерністів. Фаулз входить до рейтингу 50 найвеличніших британських письменників сучасності від 1945 року. Його твори торкаються цікавих та актуальних тем, у центрі яких – людина, її почуття, самосприйняття та творчість. Цього року, 31 березня, талановитому британцю виповнилося б 100 років.

У творах Джона Фаулза відзначають глибину філософської думки і теми. І це є одним з найпереконливіших аргументів, чому Фаулза варто читати. Окрім цього, глибокі за змістом та прихованим підтекстом твори Фаулза приваблюють ще й дивовижно цікавим сюжетом.

НАЙКРАЩІ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ 2025 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ PEN UKRAINE

Наприкінці грудня члени Українського ПЕН традиційно укладають список видань, котрі вразили їх протягом року. Попри російські атаки на друкарні та книжкові склади, в Україні пишуть і друкують багато цікавих книжок.

До актуального переліку входять прозові й поетичні новинки, переклади, драматургія, нонфікшн, твори для дітей, мистецькі видання і гуманітаристика. Добірка налічує 252 книжки, які видали в Україні протягом 2025 року. Повний перелік книг представлений на сайті PEN Ukraine.

Цим списком Український ПЕН хоче подякувати українським видавництвам, письменникам, упорядникам, перекладачам, редакторам, журналістам, ілюстраторам, драматургам, науковцям і всім тим, хто допомагає літературі і книжковій справі в нашій країні тривати та розвиватись у важкі воєнні часи. 

Пропонуємо ознайомитися з найкращими українськими книжками 2025 року, які є в наявності у фондах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.

ІСМАЇЛ-БЕЙ ГАСПРИНСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ СИН КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

У кожного народу є свій визначний діяч, котрий зробив величезний внесок в культуру, літературу і національну свідомість. У кримських татар – Ісмаїл Гаспринський. Особистість видатного кримськотатарського просвітника, мислителя, філософа, письменника, видавця та громадсько-політичного діяча Ісмаїл-бея мурзи Мустафи огли Гаспринського мала велике значення для історії та культури як кримськотатарського народу, так і тюркських народів та всього мусульманського світу. Важко переоцінити його багаторічну працю в різних гуманітарних галузях, розробку проблеми історичної долі та перспектив розвитку мусульманства, мусульмансько-християнських зв’язків, тюркської спільності народів; його спадок необхідно вивчати, осмислювати та пропагувати.

Сьогодні багатогранна спадщина Ісмаїла Гаспринського після багатьох років забуття стає доступною широкій громадськості. Його праці потребують нового осмислення сучасної генерацією кримських татар. І як ніколи актуально звучить сьогодні його знаменитий девіз «Тільда, фікірде, іште Бірлік» – «Єдність у мові, думці і справі».

У 2026 році виповнюється 175 років від дня народження Ісмаїла Гаспринського. Відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали «Ісмаїл-бей Гаспринський – видатний син кримськотатарського народу», які висвітлюють віхи життя, просвітницьку, видавничу та літературну діяльність одного з діячів національного відродження кримськотатарського народу кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Інформаційно-бібліографічні матеріали адресовані всім, хто цікавиться особистістю просвітника Ісмаїл-бея Гаспринського, що об’єднав передові знання Заходу і Сходу та мала непересічний вплив на розбудову прогресивного суспільства, сприяла дружбі, конфесійній терпимості та співпраці між народами.

ВІДКРИВАЮЧИ ШЕВЧЕНКА: ДОСЛІДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА МЕЛЬНИЧЕНКА

Постать Тараса Шевченка займає особливе місце в українській культурі та історії. Його поезія, художні твори та громадянська позиція стали символом боротьби за свободу, гідність і національну самосвідомість. Саме тому вивчення життя і творчості Кобзаря залишається важливою справою для українських науковців. Значний внесок у розвиток цього напряму зробив український дослідник і шевченкознавець Володимир Юхимович Мельниченко.

Наукова діяльність Володимира Мельниченка присвячена дослідженню біографії, творчості та історичного оточення Шевченка. У своїх працях дослідник прагне не лише зібрати відомі факти, а й відкрити нові сторінки життя поета, звертаючись до архівних документів, листів і спогадів сучасників. Такий підхід дозволяє ширше зрозуміти особистість Шевченка — не тільки як великого поета, а й як художника, мислителя та активного громадського діяча.

Праці Володимира Мельниченка мають велике значення для сучасного шевченкознавства. Вони допомагають по-новому подивитися на постать Кобзаря, відкриваючи маловідомі факти його життя та глибше осмислюючи його творчість. Завдяки таким дослідникам спадщина Шевченка продовжує жити, надихати нові покоління та залишатися важливою частиною української духовної культури.