ВАСИЛЬ ШКЛЯР: ПИСЬМЕННИК, ЩО ПОВЕРТАЄ ПАМ’ЯТЬ (до 75-річчя від дня народження )

Василь Шкляр – знакове ім’я в сучасній українській літературі. Його називають «батьком українського бестселера», і недарма – кожен його роман миттєво опиняється в списках найпопулярніших книжок. 10 червня йому виповниться 75 років. 

Василь Миколайович Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, навчався у Києві та Єревані, де здобував філологічну освіту. Працював журналістом і редактором, але справжнє визнання здобув як автор захопливих і глибоко патріотичних романів. Його твори — це історія, драма, містика й сильні характери, що запам’ятовуються назавжди. Твори письменника перекладено на кілька мов, зокрема англійську, болгарську, вірменську, шведську та інші. 

Василь Шкляр – лауреат багатьох премій, зокрема Коронація слова, Золоте перо, Шевченківська премія (від якої відмовився, на знак протесту проти політики міністра освіти українофоба Дмитра Табачника), премія Ліги українських меценатів «Ярославів Вал», міжнародна премія «Спіраль століть», австралійська премія «Айстра» та інші. Улюблена літературна відзнака Шкляра – «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів». 

Сьогодні, Василь Шкляр продовжує активно працювати, створюючи нові літературні шедеври і залишаючись однією з найвідоміших постатей в українській літературі. 

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував віртуальну книжкову виставку до 75-річчя від дня народження Василя Шкляра. Запрошуємо до перегляду і читання всіх шанувальників творчості письменника.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства».

У випуску 7 висвітлюється книгознавча та бібліотекознавча діяльність відомого українського вченого Павла Йосиповича Ярковського (1781–1845), видатного представника української бібліотечної справи, бібліотекаря, бібліографа, одного із перших книгознавців і викладачів бібліографії в Україні. 

Видання розраховано на наукових працівників у галузі бібліотекознавства та бібліографії, викладачів, студентів, бібліотечних фахівців.   

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ 2026 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

18 ТРАВНЯ – ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА КРИМСЬКИХ ТАТАР

18 травня в Україні вшановують День боротьби за права кримськотатарського народу. Пам’ятну дату встановлено Указом Президента України від 16 травня 2014 року № 472/2014. Цей день присвячений пам’яті жертв депортації кримських татар, а також підтримці боротьби корінного народу Криму за свої права, свободу та повернення на рідну землю. Україна офіційно визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу. Відповідне рішення Верховна Рада України ухвалила у 2015 році.

18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим здійснив один з найбільших злочинів у своїй історії – примусову масову депортацію усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар – фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова. Більшістю жертв стали жінки, діти та люди похилого віку – оскільки тисячі кримськотатарських чоловіків перебували на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії. На світанку 18 травня по всьому Криму одночасно розпочалася масштабна операція НКВС. Озброєні силовики вдиралися до домівок кримських татар і під загрозою зброї змушували зібратися за 10–20 хвилин для примусового виселення. Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 товарних потягів. До кінця 19 травня депортація охопила понад 165 тисяч осіб, а 20 травня влада відзвітувала в Москву про «повне очищення» Криму. Загалом було депортовано 47 885 родин – 193 865 осіб, у тому числі понад 92 тисячі дітей до 16 років. Основними місцями заслання стали Центральна Азія, а саме Узбекистан, Казахстан, а також Сибір, Урал.

Після виселення кримських татар радянська влада намагалася стерти саму пам’ять про них. Було змінено назви багатьох населених пунктів, знесено історичні пам’ятки, знищено понад 1500 бібліотек і приватних книгозбірень, знищено кладовища і надгробки з написами кримськотатарською мовою, зачинено 861 кримськотатарську школу, а також музеї, наукові інститути та культурні центри, а  інформацію про кримських татар вилучали з офіційної історії.

Протягом десятиліть кримські татари боролися за право повернутися додому. У 1960–1980-х роках виник потужний кримськотатарський національний рух. Активісти організовували мирні акції протесту, зверталися до міжнародної спільноти та вимагали від радянської влади відновлення прав депортованого народу. Масове повернення кримських татар до Криму розпочалося наприкінці 1980-х після послаблення радянського режиму. Люди поверталися на батьківщину, відновлювали свої громади, культуру, мову та традиції. Важливу роль у захисті прав кримських татар відіграє представницький орган — Меджліс кримськотатарського народу.

14 ТРАВНЯ — 155 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

14 травня виповнюється 155 років від дня народження Василя Стефаника — видатного українського письменника, майстра психологічної новели, чия творчість стала глибоким художнім свідченням життя українського селянства кінця ХІХ – початку ХХ століття. 

Його твори вражають лаконізмом і надзвичайною емоційною силою. У новелах «Камінний хрест», «Новина», «Кленові листки» автор зумів передати трагізм людської долі, біль еміграції, соціальну несправедливість і водночас — незламність духу простих людей. Василь Стефаник утвердив в українській літературі жанр соціально-психологічної новели. Головне для новеліста — людська душа, її стан. І. Франко писав, що Стефаник "...дуже добре знає життя і душу сільського люду... найнапруженіші моменти він уміє передати так переконливо і правдоподібно, що не повірити в це неможливо...".

Стефаник писав мало, але кожне його слово — виважене і пронизане глибоким змістом. Саме тому його називають «письменником однієї книги», де кожна новела — як спалах людського життя.

Сьогодні творчість Василя Стефаника залишається актуальною, адже порушені ним теми — гідність, страждання, любов до рідної землі — не втрачають своєї сили й у сучасному світі. Вшановуючи пам’ять письменника, ми знову відкриваємо для себе його проникливе слово, яке й досі здатне хвилювати, зворушувати і змушувати замислитися.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ: