26 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРОФУ

ІММАНУЇЛ КАНТ: ФІЛОСОФ ЕПОХИ ПРОСВІТНИЦТВА

 300 років тому, 22 квітня 1724 року народився Іммануїл Кант – основоположник німецької класичної філософії.

Іммануїл Кант став відомий завдяки своїй фундаментальній праці "Критика чистого розуму", в якій він висунув ідею, що всі наші знання про світ не випливають з його реальності, а формуються відповідно до структури нашого розуму. Він ввів поняття "апріорне знання", яке є передумовою для будь-якого дослідження світу і яке забезпечує його об'єктивність. Його ідеї мали великий вплив на наступні покоління філософів та на розвиток культури взагалі. У своїх творах він не тільки висував ідеї, але й навчав розвивати своє власне мислення. 

Основна ідея етико-правових поглядів Іммануїла Канта полягає у тому, що моральні та правові норми повинні базуватися на універсальних принципах, які застосовуються до всіх людей без винятку. Ці принципи наголошують на важливості автономії та свободи індивіда, які повинні бути забезпечені державою. 

Кант сформулював концепцію "категоричного імперативу", який є головною ідеєю його моральної філософії. Згідно з цим принципом, моральний закон повинен бути загальним і безумовним, а не залежним від конкретних обставин або індивідуальних потреб. Категоричний імператив формулюється як "Дій так, щоб максима твоєї волі завжди могла одночасно стати загальним законом". Таким чином, Кант вважав, що моральність має бути заснована на універсальних принципах, які застосовуються до всіх людей без винятку. 

Філософія Іммануїла Канта містить в собі глибокі роздуми про природу свободи, а його ідея про право на свободу стала однією з найважливіших ідей не лише в контексті філософських роздумів, а й у політичній, соціальній та правовій сферах. У своїй філософії Кант вважає, що людина має природне право на свободу, що полягає в здатності до розуміння та вибору вільних дій. 

Ідея про право на свободу у Канта базується на його моральній філософії і полягає в тому, що кожна людина повинна мати можливість діяти вільно, за умови, що її дії не завдають шкоди іншим людям. Держава повинна забезпечити це право шляхом створення законів, які забороняють неправомірні дії. 

Ідея Канта про право на свободу стала основою для формулювання багатьох правових норм та принципів, таких як свобода слова, свобода віросповідання, право на освіту та багато інших. Ця ідея вплинула на розвиток прав людини та їх захист у більшості країн світу.

Війна як соціально-політичне явище та шляхи досягнення вічного миру глибоко хвилювали німецького філософа. Ідея миру, за філософією Канта, є необхідною умовою для забезпечення благополуччя кожної людини і суспільства в цілому, і за Кантом мир повинен бути метою для кожного розумного істоти. У 1795 р. був опублікований знаменитий трактат Канта “До вічного миру”, в якому мислитель глибоко аналізує причини і наслідки війни та шляхи до вічного миру. 

Іммануїл Кант здійснив найбільший світоглядний переворот. Філософ майже ніколи не покидав рідне місто Кенігсберг, – але його праці змінили мислення людей у всьому світі. Його вважають одним із найвидатніших філософів епохи Просвітництва, а його праці залишаються актуальними навіть через 300 років після народження.

За матеріалами: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u381/zbirnik_kantivski_chitannya.pdf 

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ

Лібрук (Libruk) – українська електронна бібліотека, де зібрані твори різних за жанром і часом українських письменників-класиків і сучасних авторів. Книги можна як завантажити у найбільш популярних форматах, так і читати онлайн безпосередньо у бібліотеці.

На сторінках Libruk можна ознайомитися з біографією письменників України, дізнатися їх творчий шлях, а також поділитися своїми власними враженнями, залишивши коментарі автору, або його творам.

Окремий розділ Самвидав дозволяє безкоштовно опублікувати свої власні книги, і вже зібрав велику аудиторію. 

Бібліотека містить пошуковий апарат за жанрами, назвою, роком видання та автором книги. Також є алфавітний покажчик авторів.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Все про мобінг, або Правила виживання у токсичному колективі : рекомендаційний список літератури / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 22 с.

Сучасна людина приблизно третину свого життя віддає професійній діяльності, спілкуванню зі співробітниками та керівництвом. Комфортний мікроклімат у трудовому колективі – одна з запорук ефективності праці, однак сьогодні можемо говорити про значне розповсюдження мобінгу, який руйнує здорову атмосферу в колективі.

Мобінг є потенційною загрозою для кожної людини, яка працює, а тому перший крок для протидії – розуміння сутності цього явища.

Що таке мобінг, яким він буває, як довести його факт та яка відповідальність передбачена за його вчинення, – про все це в матеріалах рекомендаційного бібліографічного списку.

Видання буде корисним для керівників, психологів, соціальних працівників, менеджерів різних ланок, фахівців із роботи з персоналом, усім, хто цікавиться таким явищем як мобінг.

ДО 130-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДМИТРА ІВАНОВИЧА ЧИЖЕВСЬКОГО

Дмитро Іванович Чижевський (1894–1977) – філософ, історик, славіст, гуманітарій-енциклопедист, яскрава самобутня людина, вчений, наділений неабиякими здібностями і безоглядно відданий науці. Народився в Україні, вважав себе українцем, але майже все своє життя жив і працював за кордоном – така випала йому доля. Він жив у різних країнах – Україні, Росії, Чехії, Німеччині. Певний період часу жив у Сполучених Штатах Америки і працював на кафедрі славістики в Гарвардському університеті (1949–1956). 

Д. Чижевський формувався під впливом різних філософських, історичних, літературознавчих шкіл, звертався до різних методологій, а його праці написані різними мовами.  Більшість його наукових творів досі не перекладена і не видана українською мовою. І тому Дмитро Чижевський сьогодні більше відомий у Чехії, Словаччині, Польщі, Німеччині, ніж на своїй Батьківщині.

Навряд чи знайдеться бодай одна галузь української інтелектуальної та культурної історії, котру Д. Чижевський не збагатив би вагомою статтею чи повідомленням. Діапазон і розмаїття його тематики разючі. Перу вченого належить понад тисячу праць. Д. Чижевський належав до того самого покоління української інтелігенції 1910 років, яка нарешті входить у великі виміри світової культури. Це покоління, яке з’являється услід за Лесею Українкою. У певному розумінні, Дмитро Іванович ніби послідовник Лесі Українки. Але було ще одне в його діяльності. Він намагався пояснити українському (і не тільки українському) читачеві певні засади національної культури в загальносвітовому контексті.

Дмитро Чижевський зробив великий вклад в дослідження чеської, російської, словацької культур. Він й до сьогодні залишається визнаним авторитетом у питаннях історії слов’янської думки, духовного життя слов’ян, історії філософії слов’ян, одним із часто цитованих у західних джерелах авторів. Відтак, Д. Чижевського без перебільшення можна назвати істориком, що досліджував інтелектуальне життя слов’ян, постаттю загальноєвропейського значення. Він вперше виокремлено дослідив історію української філософії як галузь історико-філософських досліджень, обґрунтував її методологічні засади, визначив основні етапи та напрями розвитку філософії. Д. Чижевський є зачинателем вивчення українського бароко, доби, яка вплинула на усi ланки українського духовного життя i яка є однією з найбiльш важливих перiодiв українського iсторичного розвитку, яка надала відбиток на всю майбутню історію українського народу і сформувала його національний тип. 

Незважаючи на те, що Д. Чижевський належить до когорти видатних українських учених ХХ ст., його наукова спадщина залишається малодослідженою в Україні. За радянських часів Д. Чижевський належав до кола заборонених авторів, а його праці були недоступні пересічному читачеві. Тільки в період незалежності його ім’я стало відомим в Україні, загальновизнаним і шанованим. Прізвище вченого увійшло до багатьох підручників, енциклопедій, методологічних посібників та різних наукових видань.

За матеріалами інтернет-видань

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії