СИДІР ВОРОБКЕВИЧ: БАГАТОГРАННІСТЬ ТАЛАНТУ НА ПЕРЕХРЕСТІ КУЛЬТУРИ, РЕЛІГІЇ ТА МИСТЕЦТВА (до 190-річчя з дня народження)

Сидір Воробкевич — це постать, яка уособлює багатогранність української культури XIX століття. Його діяльність стала важливим етапом у формуванні української національної ідентичності, особливо в регіоні Буковини.

Усе життя митця, його багатогранна творча діяльність (письменницька, композиторська, пісенна, музична, духовна) головним чином була спрямована на просвітництво українців, розвиток їх національної культури, об’єднання усього українства в єдину спільноту.

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали «Сидір Воробкевич: багатогранність таланту на перехресті культури, релігії та мистецтва», що висвітлюють життя й творчість багатогранного митця, великого патріота-українця, який зробив значний внесок у становлення і розвиток української культури й освіти Буковини. 

Видання буде корисним для широкого кола користувачів: учнів і студентів, учителів та викладачів, бібліотекарів, науковців, краєзнавців, а також усіх, хто цікавиться українською літературою, культурою та духовною спадщиною.

ВІКНО У САД ІРИНИ ЖИЛЕНКО (до 85-річчя з дня народження)

Цього року Україна відзначає 85 річний ювілей письменниці-шістдесятниці Ірини Жиленко. Критик та дисидент Євген Сверстюк називав її «поетесою першого ряду». Її лірично-побутові поезії і досі знаходять свого читача. Але найбільшу цінність у творчості Ірини Жиленко представляють її спогади про діячів руху шістдесятників. Письменниця залишила дуже особисті враження про письменників та діячів руху, з якими була близько знайома. З нагоди ювілею відділ наукової інформації та бібліографії пропонує до вашої уваги огляд життя і творчості Ірини Жиленко.

АНДРІЙ КУРКОВ: «МЕНІ ЗАВЖДИ ПОДОБАЛОСЯ ВИГАДУВАТИ ІСТОРІЇ» (до 65-річчя від дня народження)

Пишу тільки тоді, коли сам 
дивуюся тому, що вигадую.
А. Курков

 Андрій Курков – один із найтитулованіших українських письменників. Однак його титулованість особлива: майже цілком вона зосереджена за кордоном. Чотири роки тому New York Times назвав його найвідомішим українським письменником серед сучасних. Книги цього найвідомішого у світі сучасного українського письменника увійшли до списку європейських бестселерів та у список 10 найпопулярніших новодруків Європи. Його твори – романи, дитячі книжки, сучасна проза — перекладені 45 мовами. Події усіх його творів відбуваються в Україні, тому автор пишається, що прописав нашу країну на літературній мапі світу. Порахувати загальний наклад його книг важко, але сам Курков оцінює його приблизно у три мільйони примірників.

Читати книги Андрія Куркова варто через унікальне поєднання глибокого аналізу українських реалій із тонким гумором, іронією та філософським підходом до життя. 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА БЕРЕЗЕНЬ 2026 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у березні 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

14 КВІТНЯ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СЕМІТИ КУШУЛЬ, ДОСЛІДНИЦІ КАРАЇМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  Народився я караєм, 
  До землі караєм зляжу.
  Свого слова не цураюсь,
  Віри рідної не зраджу…
                              З. І. Абрагамович, караїмський поет

Семіта Ісааківна Кушуль – видатна караїмознавиця, етнографиня, музейниця, чиє життя стало символом збереження та популяризації багатої матеріальної й духовної спадщини караїмського народу. Караїми – один із корінних народів України, що має унікальну історію, мову, культуру та релігію. Упродовж багатьох років, особливо за часів радянської влади, їхня самобутність зазнавала тиску та ігнорування. 

Народилася Семіта Кушуль 14 квітня 1906 року в Євпаторії, в сім’ї  караїмів. Її батько – Ісаак Самойлович, син караїмського вчителя, був громадським діячем в Євпаторії, матір – Анна Гелеловна до шлюбу Азар’євич. Семіта Кушуль отримала спеціальність плановика і працювала бухгалтеркою на винному заводі в Євпаторії, а з 1933 року — в Кримвінтресті в Сімферополі. 

З 1950-х років Семіта Ісааківна присвятила себе виявленню, збереженню та науковому дослідженню предметів матеріальної культури караїмів. Розуміючи, що унікальні предмети караїмського побуту з часом зникають, вона організувала ініціативну групу та почала збирати різні предмети побуту у караїмів Євпаторії з метою організації національного караїмського музею. Серед предметів, які передавали Семіті Ісааківні, були старовинний посуд, національний одяг, вишивки, побути, рукописи. Збір був систематизований: кожен переданий предмет супроводжувався короткою інформацією, що включає відомості про дарувальника, а також незмінним написом «Для майбутнього музею».

Поступово про діяльність Семіти Кушуль дізналися караїми з інших міст, які почали передавати предмети караїмського побуту, які вони мали, а також сімейні реліквії. У 1967 році Семіта Ісааківна успадкувала більшу частину колекції Бориса Кокеная, дослідника історії та культури кримських караїмів, збирача фольклору. Ці предмети стали основними експонатами майбутнього музею. Перший показ колекції експонатів караїмської старовини Семіта Кушуль організувала у жовтні 1967 року в своєму будинку.