НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 2 : Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії  ; уклад. Л. В. Белаш ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 58 с.

Стратегія забезпечення національної безпеки України набула актуальності ще у 2014 році, коли перед Україною постало завдання захистити найважливіші суспільні та державні інтереси, що становлять об’єкт національної безпеки.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну актуальність теоретичних та практичних аспектів забезпечення основ національної безпеки України, оборони та цивільного захисту населення досягнула апогею. Неспровоковане, варварське вторгнення росії на територію України стало проявом величезної небезпеки, яка зруйнувала мир в Україні та в цілому на європейському просторі.

Тому питання удосконалення та підвищення ефективності забезпечення національної безпеки, оборони та захисту цивільного населення в Україні в сучасних умовах є як ніколи актуальними, визначними у пошуку напрямів подальшого розвитку країни та такими, що викликають занепокоєння громадських та державних діячів, науковців, просто громадян України.

Зважаючи на актуальність проблематики відділом наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготовлено другий випуск бібліографічного покажчика "Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти", який має назву "Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни".

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«ART and DESIGN» – рецензований науковий журнал з відкритим доступом, заснований Київським національним університетом технологій та дизайну у 2017 році.

Журнал призначений для публікації оригінальних, інноваційних, новітніх та високоякісних наукових статей, які не були опубліковані раніше і не розглядаються в інших виданнях, а також мають принципове наукове, теоретичне та практичне значення та є результатом оригінальних наукових досліджень.

Тематична  спрямованість  журналу  «ART and DESIGN»:  соціально-гуманітарні та культурологічні проблеми мистецтвознавства, методологічні питання дизайну; проблеми історії, теорії і практики дизайну та художньо-проектної культури; стилістика та художньо-образні засоби дизайн-діяльності; сучасні концепції та тенденції розвитку різних напрямів дизайну (арт і фешн-дизайну, фото-, відео-, web-, motion-дизайну, графічного дизайну, дизайну архітектурного середовища) тощо.

Видання  орієнтоване  на  науковців,  викладачів,  аспірантів,  а  також  науково-практичних працівників і фахівців з дизайну та мистецтвознавства.

Журнал дотримується політики відкритого доступу (Open Access). Усі статті розміщуються на сайті безстроково і безкоштовно відразу після виходу номера в світ. Повнотекстовий доступ до наукових статей всіх номерів представлено на офіційному сайті журналу у розділі Архів.

29 СЕРПНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ

 КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (24 лютого-2 квітня 2022)

Джерело: 
https://hromadske.ua/posts/cil-1-yak-ukrayina-vigrala-bitvu-za-kiyiv

24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 2 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри РФ. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів–Гореничі–Буча–Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Епізодами битви за Київ стали:

– бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати;

– бої за аеропорт “Антонов” у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили “Мрію”. Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили;

– битва за Мощун — одна з найзапекліших битв під час оборони Києва, що тривала з 27 лютого до 21 березня 2022 року, на початковій фазі російського вторгнення в Україну за контроль над селом Мощун і околицями. Мощун став одним із форпостів оборони Києва. На невелике село Мощун – стратегічну точку, яку необхідно було взяти росіянам, щоб вийти на Київ – противник кинув кваліфіковані війська і усе можливе озброєння: ствольну і реактивну артилерію, міномети, авіацію. Попри складне становище, українській армії вдалось зупинити масований наступ противника і в подальшому відтіснити російські війська на лівий берег річки Ірпінь.

24 СЕРПНЯ – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

                                Незалежність можлива лише тоді, 

 коли є люди, які готові за неї боротися

Валерій Залужний

24 серпня Україна відзначає День незалежності – державне свято на честь ухвалення в 1991 році Акта проголошення незалежності України. Ця історична подія увінчала тривалий шлях Українського народу до самостійності. Історичні факти переконливо свідчать, що український народ протягом кількох століть мав свою державність, відстоював її, боровся за її відродження та збереження. Свою державність він творив на власній землі, власними зусиллями, а не шляхом загарбання і поневолення чужих територій.

Україна здобула незалежність юридичним шляхом, після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет. Легітимність цих кроків Верховної Ради підтвердив Всеукраїнський референдум. Незалежність – не «випадковість», як стверджує російська пропаганда, а результат зусиль представників багатьох поколінь. Розпочата Горбачовим «перестройка» активізувала процеси, які раніше стримувалися репресіями. Почали відбуватися події, які спочатку привели до проголошення Україною незалежності, а потім зміцнювали її та наповнювали реальним змістом.

Якщо уявити, що країна – це дім, то Україна все ще в процесі будівництва. Є міцний фундамент – століття боротьби за можливість жити в єдиній і незалежній країні. Є стіни – Конституція і законодавство, що дають можливість людям мати свободу і захист своїх прав, а також обов’язки, виконання яких зробить буття у спільному просторі безпечним і комфортним. Є дах – визнання незалежності і суверенітету України іншими країнами та членство України у міжнародних організаціях. Однак поки не все добре всередині цього будинку: основні комунікації є, але все інше не доведене до ладу, не обладнане зручно, не оформлене естетично, не прибране. Та й не всі з тих, хто живе у цьому великому спільному домі, цінують його і готові докладати зусиль для його розбудови. А ще є сусід, який хоче відібрати цей дім, а його головних оборонців і будівничих знищити. Тому зараз Україна знов захищає свою незалежність, відбиваючи широкомасштабну агресію Росії. Головне ж, що творить і зміцнює незалежність України – це прагнення і дії небайдужих людей. Людей, які захищають Україну на фронті, людей, які підтримують армію і розбудовують країну в тилу.

За матеріалами: https://www.radiosvoboda.org/a/podii-shcho-formuyut-nezalezhnist/31405953.html

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

ЗАДЛЯ ТИХ, ХТО ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ

Щорічно, 19 серпня суспільство відзначає Всесвітній день гуманітарної допомоги (World Humanitarian Day). Він був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 11 грудня 2008 року і уперше відзначався в 2009 році. Така дата була вибрана невипадково. 19 серпня 2003 року стався вибух в штаб-квартирі ООН у Багдаді, в результаті якого загинули 22 людини, включаючи 15 гуманітарних співробітників. Серед загиблих був бразильський дипломат Сержіу Вієйра ді Меллу, який пропрацював понад 34 роки у різних гуманітарних місіях Організації Об'єднаних Націй і посмертно був нагороджений Премією ООН в області прав людини.

Вибух 2003 року в Багдаді став найбільшим в історії нападом на співробітників ООН. Відповідальність за теракт узяла на себе організація "Озброєний авангард другої армії Мохамеда". І на згадку про усіх загиблих і постраждалих було прийнято рішення заснувати Всесвітній день гуманітарної допомоги, для вшанування пам'яті гуманітарних працівників, які загинули при виконання своєї місії.

Основне завдання Всесвітнього дня гуманітарної допомоги – сприяння підвищенню інформованості громадськості про діяльність з надання гуманітарної допомоги у всьому світі. Цього дня особливо підкреслюється важливість міжнародної співпраці в цій сфері. Кожен день, долаючи небезпеки і негаразди, гуманітарні працівники і волонтери, допомагають мільйонам людей в країнах, охоплених війною або які переживають стихійне лихо. У світі налічується понад 9000 гуманітарних співробітників.

Усього за роки існування Всесвітнього дня гуманітарної допомоги у світі було убито, поранено або викрадено майже 5000 гуманітарних працівників, так що в сучасних умовах працівники, що надають гуманітарну допомогу - справжні безстрашні герої, які не пасують перед труднощами.

ООН, а також міжнародні та національні гуманітарні організації, поряд з державами, є основними учасниками гуманітарної допомоги: вони збирають пожертви, планують і здійснюють необхідні проєкти.

З початком війни терористичної росії проти України, її мирного населення, до країни надсилається безліч гуманітарної допомоги від різних країн світу та міжнародних організацій, приватних і волонтерських організацій, як у вигляді предметів та товарів, так і у вигляді коштів, благодійної допомоги та пожертв.

У Всесвітній день гуманітарної допомоги ми вшановуємо тих, хто поклав своє життя заради інших, а також Героїв з реального життя,  які продовжують самовіддано працювати, аби допомагати людям, які потрапили в біду, та зробити все можливе, щоб вони отримали необхідну допомогу.

За матеріалами інтернет-ресурсів

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Про гуманітарну допомогу [Електронний ресурс]: Закон України, 22 жовт. 1999 р. № 1192-ХIV [станом на 31.03.2023] // // Верховна Рада України : офіційний вебпортал парламенту України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text (дата звернення: 15.08.2023). – Назва з екрана.
• Антонович М. М. Право на гуманітарну допомогу під час збройного конфлікту і відповідальність за його порушення згідно з міжнародним правом [Електронний ресурс] / М. М. Антонович // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2015. – Т. 168. – С. 93–98. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAun_2015_168_24 (дата звернення: 15.08.2023). – Назва з екрана.