Показ дописів із міткою Крути. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Крути. Показати всі дописи

субота, 27 січня 2024 р.

БІЙ ПІД КРУТАМИ: ІСТОРІЯ, СИМВОЛ, ПАМ’ЯТЬ

КРУТИ
Стою німий... Схиляю низько чоло... У спогадах подія судних днів Жива встає... Точився бій навколо... О, скільки їх, відважних юнаків, За рідний край і за любов до волі Лягли от тут, на цьому полі!.. Ой, поле, поле крові і скорботи!.. Тут в сяйві ранку нашої весни Почавсь новий шлях хресний до Голготи І залунало зрадливе: «Розпни!..» Немов Христа друге страшне розп'яття Судилося Вкраїні... О, прокляття!

Демид Бурко, історик церкви, літератор


29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Бій під Крутами був одним з етапів неоголошеної війни Радянської Росії проти незалежної України у 1917–1920 роках. Особливістю бою є те, що в ньому на захист Української Народної Республіки в умовах політичної та управлінської неспроможності тогочасної української влади добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав багаторазову чисельну перевагу. Саме тому бій під Крутами, незважаючи на те, що він завершився військовою поразкою для Української Народної Республіки, на довгі часи став для патріотів України прикладом героїчного подвигу і звитяги в ім’я України та її незалежності. Подвиг крутянців навчає, що свобода і доля України залежать від готовності кожного українського громадянина поважати і захищати інтереси своєї країни.
Бій під Крутами – трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія повторюється – сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російського вторгнення.
Пропонуємо вашій увазі віртуальний огляд літератури про події під Крутами. 

Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії 

пʼятниця, 24 січня 2020 р.

29 СІЧНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ


На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...


Ці слова з вірша Павла Тичини "Пам'яті тридцяти" присвячені молодим українцям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Бою, який обріс легендами і, попри поразку, став взірцем мужності та відваги для українського народу.


Історична довідка:

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.
Коли українські війська  відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Утрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих, за сучасними підрахунками. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів. На сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).