ВІДРОДИЛИ ДЕРЖАВНІСТЬ, ВІДНОВИЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЗАХИСТИМО СВОБОДУ

28 липня Україна відзначає День Української Державності. Це свято – ще один крок до збереження та розвитку національних інтересів України, важлива подія для майбутніх українських поколінь, які будуть вивчати свою історію та розуміти, з чого все починалось, це боротьба за встановлення історичної справедливості. І як влучно сказав Президент України про важливість цього дня: «День Української Державності затверджуватиме зв'язок українців, які мешкають зараз, з багатьма поколіннями нашого народу. Лише ті, хто зовсім не знає правди історії і зовсім не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати нас. Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за сторіччя, українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І не зламаються зсередини, як це бувало неодноразово. Не цього разу!».

Бібліографічний відділ Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготував рекомендаційний бібліографічний список "Відродили державність, відновили незалежність, захистимо свободу", що містить літературу про витоки та становлення Української держави, етапи розвитку української державності, діяльність відомих державних, політичних діячів та боротьбу українського народу за здобуття державної національної незалежності, відомі та маловідомі факти історичного розвитку України. 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2023 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні-червні 2023 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

ДО 35-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ СПІЛКИ

 

Джерело: https://bit.ly/3psa4I5 

 Українська Гельсінська спілка (УГС) відіграла одну з головних ролей у національно-визвольній боротьбі українського народу наприкінці 1980-х – початку 1990-х рр. Створена політв’язнями опозиційна владі організація, стала якісно новим явищем у житті УРСР. Формально вона була правозахисною організацією, проте за своїми справжніми завданнями відповідала політичній організації, яка боролася за реформування тоталітарного режиму та проголошення незалежності України. 

   Засновниками й лідерами УГС стали В’ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь, Богдан Горинь, головою виконкому обрали відомого у дисидентському колі Левка Лук’яненка.

Офіційно проголошено про створення Української Гельсінської спілки 7 липня 1988 р на п’ятидесятитисячному мітингу, який відбувся у самому центрі Львова, на майдані перед головним корпусом університету ім. Івана Франка, біля пам’ятника великому Каменяреві. Було заявлено, що створена 1975 року правозахисна Українська Гельсінська група (УГГ) виконала свої завдання, тому складає повноваження і повним складом входить в Українську Гельсінську спілку. На мітингу було зачитано програмний документ організації – Декларацію принципів. Керівними органами Спілки стали Всеукраїнська координаційна рада (ВКР) та Виконавчий комітет.

Згідно з Декларацією принципів та Статутними принципами УГС, спілка постала як “федеративне об’єднання самоврядовчих правозахисних груп і організацій в областях, районах, містах України та за її межами”.

Документ передбачав: трансформацію СРСР в конфедерацію незалежних держав; внесення змін до Конституції СРСР і конституцій союзних республік; визнання статусу української мови в УРСР як державної; проведення демократичних виборів; свободи поглядів і об’єднання в громадські організації; свободи зібрань і вільного доступу до інформації; відновлення права УРСР на повноцінну дипломатичну діяльність; розвиток ринкових відносин; перегляд Кримінального Кодексу УРСР й усунення з нього статті 62 (антирадянська діяльність).

Невід’ємними елементом УГС є «Український вісник», якому судилося стати першим своєрідним каталізатором інакодумства в Українській РСР у добу «перебудови».