вівторок, 28 листопада 2023 р.

30 ЛИСТОПАДА - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Комп’ютери, електронні пристрої та смартфони полегшили наше життя, зробивши спілкування швидшим, зручнішим і ефективнішим. У той же час вони створили багато проблем із конфіденційністю та безпекою.
Проблема побудови світової системи захисту інформації пов’язана з появою першого інтернет-хробака Morris, який був створений в 1988 році аспірантом Корнельського університету США Робертом Таппаном Моррісом. Метою створення даного програмного забезпечення було дізнатися на скільки велика мережа Інтернет. На той час до Інтернету було під’єднано близько 60 тисяч комп’ютерів, з яких 6 тисяч вдалося інфікувати хробаком. Значна частина світової павутини була просто паралізована. Цей випадок став початком створення комп’ютерної групи, що реагувала на такі надзвичайні ситуації. Саме тоді провідні фахівці з комп’ютерної безпеки зрозуміли необхідність комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки та оголосили 30 листопада 1988 року Міжнародним днем захисту інформації. Хробак Morris вперше показав, наскільки небезпечно беззастережно довіряти комп’ютерним мережам, які потребують посилення та оновлення норм безпеки та захисту інформації.
Актуальність питання захисту інформації та її системи не викликає сумніву і тридцять п’ять років потому. Свято нагадує людям про необхідність стежити за безпекою комп’ютерів та вживати заходів для захисту інформації та даних.


Підготувала О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

вівторок, 21 листопада 2023 р.

ГОЛОДОМОР 1932-1933: УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ – СВІТ ВИЗНАЄ

Кожного листопада, вже протягом багатьох років, Україна та інші країни світу згадують жертв Голодомору 1932 – 1933 рр., що став однією з найтрагічніших сторінок у історії нашого народу. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України росія вчиняє новий геноцид – війною.
Голодомор – штучно створений у 1932–1933 роках більшовицьким режимом СРСР голод, від якого загинули мільйони українців. Аналоги подібним злочинам у світовій історії як за масштабом, так і за жорстокістю й цинізмом методів його здій­снення важко знайти. Багато десятиліть у Радянському Союзі (СРСР) тема Голодо­мору перебувала під суворою забороною. Навіть люди старшого покоління, яким вдалося пережити цю трагедію, не наважу­валися говорити про неї публічно. І лише після здобуття Україною незалежності правда про Голодомор повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації [3].
В пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору 1932–1933 років, вшановуючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії українського народу відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційну пам’ятку «Голодомор 1932-1933: Україна пам’ятає – світ визнає».
Видання розрахована на широке коло читачів з метою якомога глибшого осмислення взаємозв’язку геноцидного імперського і сталінського Голодомору 1932–1933-х  рр. із нинішньою окупаційно-геноцидною війною путінської росії проти суверенної України.

пʼятниця, 10 листопада 2023 р.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 4 : Українська освіта в умовах викликів воєнного часу / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023.  86 с.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, призвело до тяжких наслідків в усіх сферах життя країни, в тому числі й освіті. Суттєвими викликами для сфери освіти стали: загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу; обмеження доступу до базових потреб людини; масштабні руйнування освітньої інфраструктури  та пошкодження приміщень закладів освіти; вимушене масштабне переміщення учасників освітнього процесу в межах України та за кордон, що призвело до значних втрат контингенту здобувачів освіти, педагогічного й викладацького складу; порушення безперервності освітнього процесу; втрата  управлінського  освітнього контролю на територіях, що потрапили  під тимчасову окупацію або перебувають у зоні активних військових дій тощо.
За даними Міністерства освіти і науки України, які оприлюднюються на спеціальній платформі saveschools.in.ua, станом на кінець вересня 2023 року 3417 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів та 363 з них зруйновано повністю. Найбільші збитки від руйнувань і пошкоджень навчальних закладів – у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Запорізькій та Київській областях.
Зважаючи на актуальність проблематики, відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено четвертий випуск рекомендаційного бібліографічного покажчика «Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти», який має назву «Українська освіта в умовах викликів воєнного часу».
Видання має рекомендаційний характер та призначене науковцям, освітянам, студентам, всім, кого цікавлять питання організації освітнього процесу в умовах повномасштабної агресії рф проти України.

вівторок, 7 листопада 2023 р.

8 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МІСТОБУДУВАННЯ (ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ УРБАНІЗМУ)

Щорічно 8 листопада світ відзначає Всесвітній день містобудування  (урбанізму). Вперше відзначати цей день запропонував професор Університету Буенос-Айреса, випускник Інституту міського будівництва в Парижі, на ім’я Карлос Марія делла Паолера наприкінці 40-х років і проведений в 1949 році. Його мета - привернути увагу громадськості до галузі містобудування, розвитку міської інфраструктури та мегаполісів. Нині свято відзначається в більш ніж 30-ти країнах світу на чотирьох континентах.
Кінець ХХ — початок ХХІ століття можна з упевненістю назвати епохою урбанізації та бурхливого міського розвитку.  Місто ХХІ сторіччя є центром промисловості, розквіту економіки та культурних досягнень. Ідеальний варіант міста згідно сучасних урбаністичних поглядів – це  місто,  що враховує  інтереси  та  можливості  кожного  представника суспільства  незалежно  від  соціального  та  фізичного  стану,  матеріальної спроможності  і існує заради забезпечення сприятливих, здорових, зручних і естетичних умов для проживання людини, де кожен мешканець буде відчувати комфорт, безпеку і гармонію.
Головне завдання урбанізму – створювати міське середовище так, щоб у ньому гармонійно та комфортно співіснували місто, природа і людина з усією її тягою до самопрояву.
За даними Світового Банку, нині у світі 56% населення проживає в містах. а за прогнозами ООН до 2050 р. кількість людей, що живуть у містах  буде становити 68% населення Землі (World Urbanization Prospects, 2023).
Всесвітній день урбанізму — це можливість поглянути на проектування глобально, планувати розвиток міст і територій сумлінно і ефективно.
В Україні свято офіційно не засноване, але сама тема гостро актуальна.
В день містобудування вітаємо та шануємо архітекторів і будівельників, проектувальників і конструкторів, малярів, штукатурів, висотників, забудовників, бригадирів — всіх творців сучасного життєвого простору. Завдяки старанням цих людей колись пустинна місцевість перетворюється на заселені квартали, а міста знаходять свій унікальний характер і подобу. І саме від них залежить, чи перетвориться населений пункт на банальні кам’яні джунглі або отримає якісну і зручну інфраструктуру.

За матеріалами інтернет-джерел

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

 Підготувала В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії