неділя, 27 жовтня 2024 р.

РІДНА МОВА ЯК ДУХОВНА СИЛА НАРОДУ

Рідна мова як духовна сила народу : рекомендаційний бібліографічний список / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 38 с.

Найбільшим надбанням кожного народу, основою його духовності й культури є рідна мова. Українська мова є однією з найбагатших мов світу, вона має тисячолітню історію, могутню літературу, великий народ, квітучу землю, зрештою, вона має свою державу. Українці століттями виборювали своє законне право говорити та писати рідною українською мовою, а дехто жертвував найдорожчим – життям. За нашу українську мову боролись, звеличували у своїх творах сини і доньки України – Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Леся Українка та багато інших видатних українських письменників, вірних патріотів своєї Батьківщини. Наша мова – багатогранна та унікальна, яскрава та самобутня. Тому сприяння поширенню української мови у всіх сферах життя, підвищення ролі української мови як національної цінності сьогодні є актуальним у діяльності українських бібліотек.
До Дня української писемності та мови, який відзначається 27 жовтня, відділ наукової інформації та бібліографії підготував рекомендаційний бібліографічний список "Рідна мова як духовна сила народу", що висвітлює питання мовної політики в Україні та її законодавчі засади, знайомить з історією української мови і писемності, зміною мовної поведінки українців під впливом повномасштабного вторгнення рф в Україну.

вівторок, 22 жовтня 2024 р.

ГЛОБАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ МЕДІА- ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ (24 – 31 жовтня 2024 року)

  Щороку наприкінці жовтня, у всьому світі проходить Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності (Global Media and Information Literacy Week), започаткований у 2012 році Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом з питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів з медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО і міжкультурного діалогу (UNESCO—UNAOC; MILID) й іншими партнерами. 
   Тема тижня 2024 року – «Нові цифрові межі інформації: медійна та інформаційна грамотність для інформації, що становить суспільний інтерес». Тиждень підкреслює важливість медіаграмотності у сучасну цифрову епоху, наголошуючи на необхідності медіа- та інформаційної грамотності як ключової навички XXI століття. Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле наголошує на тому, що «у цьому потоку інформації ми потребуємо більше орієнтирів і більш раціонального мислення».
 Медійно-інформаційна грамотність, за концепцією ЮНЕСКО, поєднує в собі три взаємопов’язані комплекси компетенцій:  інформаційну грамотність як уміння знаходити, аналізувати та використовувати інформацію; медіаграмотність – здатність отримувати доступ до медіа, аналізувати та оцінювати медіаповідомлення, створювати контент для самовираження та спілкування; технологічну, або цифрову грамотність, що передбачає вміння користуватися сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей, які сьогодні надає інформаційний прогрес.
   У сьогоднішніх реаліях українського інформаційного простору медіаграмотність є необхідним інструментом для кожної людини. Це постійна робота над собою, тому що критичне ставлення до інформації вимагає великих зусиль. В Україні існує багато програм, проєктів з медіаграмотності, які допомагають поліпшувати навички критичного мислення, перевірки, аналізу інформації. Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, визначити, наскільки надійною є ця інформація, вміючи розпізнавати різні види фейків та пропаганди.
   Бібліотеки відіграють важливу роль у просуванні медійно-інформаційної грамотності, вони стають територією знань та розвитку навичок, які допомагають учасникам освітнього процесу орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.
За матеріалами інтернет-видань
ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

неділя, 20 жовтня 2024 р.

УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ

Diasporiana — українська електронна бібліотека, заснував яку у 2011 році Олег Богуславський, дослідник журналістикознавства, доктор наук із соціальних комунікацій, проректор з науково-педагогічної роботи, директор Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету у Запоріжжі.
Бібліотека містить близько 23 тис. цифрових копій книг, брошур, журналів і газет, виданих у Німеччині, Австрії, Чехословаччині, Польщі, Швейцарії, Великій Британії, США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Китаї, Австралії та ін. за понад 120 років. Тут є доросла проза та поезія, дитячі книжки, історичні, політологічні, мистецькі видання, періодика, словники, довідники та ін.
Проєкт спрямований на досягнення наступних цілей:
- зміцнення культурних зв'язків і формування позитивного іміджу України у світі;
- забезпечення можливості вільного доступу користувачів до надбань української еміграції за допомогою мережі Інтернет;
- створення електронних копій друкованих документів, що зберігаються у фондах бібліотек та інших закладів культури, приватних колекціях, з метою збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
- можливість працювати одночасно з одним і тим же виданням багатьом користувачам та зручність перегляду.
Повні тексти видань бібліотеки представлені у форматах PDF та DJVU.  


понеділок, 14 жовтня 2024 р.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ВЕРЕСЕНЬ 2024 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у вересні 2024 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».
Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

неділя, 6 жовтня 2024 р.

МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ЯК ЙОГО ЗБЕРЕГТИ ТА ПІДТРИМАТИ

Ментальне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати : бібліопорадник : (у рамках проєкту Міністерства культури та інформаційної політики України «Мистецтво допомагати») / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад.: В. А. Лашко, О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 86 с.

10 жовтня у світі та в Україні відзначається Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я, головна мета якого – звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, обізнаність про профілактику ментальних розладів, способи турботи про ментальне здоровʼя та для підтримки людей з подібними захворюваннями.
Українці вже понад два роки живуть в умовах повномасштабної війни рф проти України. Війна вплинула абсолютно на всі сфери нашого життя, завдаючи непоправної шкоди, у тому числі і нашому ментальному здоров’ю. Травмуючі ситуації спричиняють неабиякий стрес для організму людини, і реакцію на них іноді досить складно передбачити, а з наслідками доведеться справлятись достатньо довго, а можливо, й впродовж усього життя. Тому збереження ментального здоров’я є надзвичайно актуальним питанням в умовах сьогодення.
Враховуючи актуальність теми та в рамках психологічного просвітництва, відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено бібліопорадник «Ментальне здоров’я особистості під час війни: як його зберегтита підтримати». Видання має рекомендаційний характер та призначене всім, кого цікавлять питання ментального здоров’я, його збереження та підтримки в умовах війни.                                                                      

четвер, 3 жовтня 2024 р.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Скарбник історій Володимир Арєнєв : інформаційно-бібліографічний огляд / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 26 с.

Володимир Арєнєв (справжнє ім’я: Пузій Володимир Костянтинович) – письменник, журналіст та літературний критик. Арєнєв обрав для себе цілком конкретний жанр літератури – фантастику, але межі цього жанру він визначив для себе надзвичайно широко. Серед його творів є як і класичне посттолкінівське фентезі, так і містика, магічний реалізм, наукова фантастика та багато інших різновидів фантастики.
Письменник працює у трьох великих напрямах: фантастика для дорослих, підліткова фантастика, дитяча фантастика. Як літературний критик, Володимир Пузій займається промоцією жанру фантастики в Україні, популяризуючи його як серед читачів, так і серед видавців. Арєнєв багато досліджує та розповідає про жанр фантастики, його особливості, визначення та межі. Письменник активно використовує сучасний культурний фон у своїх творах, залишаючи натяки та пропонуючи читачам вишукану інтертекстуальну гру.
Бібліографічним відділом підготовлено інформаційно-бібліографічний огляд "Скарбник історій Володимир Арєнєв", присвячений творчості письменника. Видання рекомендовано для широкого кола читачів, усім, хто цікавиться світовою літературою та жанром фантастики.