неділя, 25 лютого 2024 р.

10 РОКІВ СПРОТИВУ ОКУПАЦІЇ КРИМУ

  26 лютого 2024 року в Україні відзначатимуть 10 років початку спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула Росія проти України. Цей день покликаний згадати та вшанувати мужність тисячі жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. А також всіх, хто продовжував і продовжує чинити опір окупантам на півострові. Адже боротьба триває. 



МАТЕРІАЛИ ДО ДНЯ СПРОТИВУ ОКУПАЦІЇ КРИМУ ТА СЕВАСТОПОЛЯ

Книги (фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського)

94(477)
А 13
  • Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 408 с
Примірники: Відділ обслуговування користувачів (1) 
      Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.

пʼятниця, 23 лютого 2024 р.

ДО ДРУГОЇ РІЧНИЦІ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ

Джерело: https://ui.org.ua/postcards/

24 лютого минає два роки від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку росія розпочала проти України 10 років тому з окупації Криму у 2014 році.
 Війна призвела до тяжких наслідків в усіх сферах життя країни, в тому числі й культурі. Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України значних руйнувань зазнали не тільки об’єкти критичної інфраструктури та військові полігони, а й заклади культури – театри, музеї, церкви, бібліотеки.
За даними Міністерства культури та інформаційної політики України станом на 25 січня 2024 року збитків зазнали 1938 об’єктів культурної інфраструктури. З них 314 – знищені.
Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.
Загалом постраждали: клубні заклади – 929; бібліотеки – 689; заклади мистецької освіти – 154; музеї та галереї – 113; театри, кінотеатри та філармонії – 38; парки, зоопарки, заповідники – 12; цирки – 3.
 Станом на кінець січня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.
Український інститут створив проєкт «Листівки з України», що фіксує та демонструє шкоду, завдану українській культурній спадщині російськими військами внаслідок бомбардувань та обстрілів.

МАТЕРІАЛИ ДО ДРУГОЇ РІЧНИЦІ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РФ
В УКРАЇНУ (24.02.2022 р.)

Культура, музеї, туризм України під час російсько-української війни

Статті (фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського, Інтернет-ресурси)

  • Антоненко В. Вплив російської військової агресії на природні туристичні ресурси України [Електронний ресурс] / В. Антоненко, В. Хуткий // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм. – 2022. – Т. 5, № 1. – С. 64–82. – Режим доступу: http://tourism.knukim.edu.ua/article/view/262003/258490 (дата звернення: 22.01.2024).

четвер, 22 лютого 2024 р.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Політика протидії корупції – шляхи вдосконалення та сучасний стан : інформаційна пам’ятка / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 26 с.

 На сьогодні питання запобігання та протидії корупції залишаються надзвичайно актуальними. У період дії воєнного стану корупція є чинником, що створює реальну загрозу національній безпеці, украпленню демократії, зміцненню авторитету країни на міжнародній арені та подальшому розвитку держави загалом. Система корупції набула досконалого вигляду, пронизавши усі сфери функціонування держави. Вона негативно впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику, освіту, мораль, управління, соціальну та правову сфери, наше майбутнє.
Реформування системи запобігання і протидії корупції є одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики. Досягнення успіху в зазначеному процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян.
Відділом наукової інформації та бібліографії укладено пам’ятку, що  інформує користувачів про документи, які висвітлюють правові та організаційні засади функціонування системи протидії корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

неділя, 18 лютого 2024 р.

21 ЛЮТОГО — ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ


Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ, як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом…

Іван Огієнко ( митрополит Іларіон)



Міжнародний день рідної мови – свято, яке відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності. Дату для відзначення Дня рідної мови ЮНЕСКО встановило у пам’ять про трагічні події, які відбулися цього дня в Бангладеш у 1952 році. Тоді жорстко і з людськими жертвами влада придушила виступ на підтримку бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають у країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову.
Проголошення Міжнародного дня рідної мови – це чудова нагода підкреслити важливість культурного та мультинаціонального розвитку світу, привернути увагу світової спільноти до актуальної нині проблеми зникнення окремих мов.
За даними ЮНЕСКО, у світі наразі існують приблизно шість тисяч мов, майже 43% загрожує зникнення. Більше того, лише в Європі майже 30 мов під фактичною загрозою, 13 мов перебувають на межі повного зникнення. Якщо говорити сухою статистичною мовою – щочотирнадцять днів зникає одна з численних мов світу. За словами вчених - мовознавців, вже зараз необхідно бити на сполох - якщо така тенденція продовжиться, до 2100 року половина мов світу можуть зникнути.
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року. Тоді, з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин України, Президент України підписав розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».
Українська мова – це мова нашого болю й радості, минулого й майбутнього.  За висловом українського письменника Василя Захарченка, рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, які приносять її на вістрі ворожих списів.
Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Вона має тисячолітню історію, могутню літературу, великий народ, квітучу землю, зрештою, вона має свою державу.
Події останніх років стали поштовхом для переосмислення ролі рідної мови в житті кожного українця. Вона стала оберегом, символом єдності, маркером ідентичності, інструментом боротьби для кожного з нас, знаком незламності й сили духу для всього людства.
За матеріалами інтернет-джерел
Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

четвер, 15 лютого 2024 р.

УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ

 JAVA LIBRE - електронна бібліотека книг українською мовою, зручних для читання на мобільних пристроях (мобільних телефонах, смартфонах, кпк, планшетах, MP3-плеєрах, букрідерах). Література представлена на сайті у форматах: jar, jad, txt, fb2, epub, doc. Є категорії, пошук, алфавітний покажчик, за якими можна шукати книги.
На сайті бібліотеки зібрана література українською мовою у форматах: jar, jad, txt, fb2, epub, doc, зручних для читання на мобільних пристроях (мобільних телефонах, смартфонах, планшетах, MP3-плеєрах, букрідерах). Бібліотека містить пошуковий апарат за жанрами, назвою та автором книги. Також є алфавітний покажчик авторів.
Для того щоб почати читати, достатньо завантажити текст або переглянути онлайн.


четвер, 8 лютого 2024 р.

11 ЛЮТОГО – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖІНОК І ДІВЧАТ У НАУЦІ

Наталія Полонська-Василенко
   Джерело: https://bit.ly/3SFPrne

ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАТАЛІЇ ДМИТРІВНИ ПОЛОНСЬКОЇ-ВАСИЛЕНКО

 13 лютого 1884 року у Харкові народилася Наталія Полонська-Василенко, історик, архівіст, перша жінка приват-доцент Університету святого Володимира у Києві.
Представниця історичної школи учня Володимира Антоновича Митрофана Довнар-Запольського. Дружина академіка Миколи Василенка. Перша в підрадянській Україні жінка-доктор історичних наук.
Походила зі збіднілої дворянської родини генерала та військового історика Дмитра Меньшова. Закінчила в Києві Вищі жіночі курси, пізніше – історико-філологічний факультет університету. З 1912 року вона асистент історії на Вищих жіночих курсах, згодом – приват-доцент Київського університету.
У міжвоєнний та воєнний період – професор Художнього інституту та Київського університету, співробітник Української академії наук, діяльний член багатьох наукових установ, в еміграції – професор Українського вільного університету в Празі та Мюнхені, дійсний член Українського історичного товариства, НТШ та Міжнародної академії наук у Парижі.
Вона написала понад 200 наукових праць з археології, історії України, Української Церви, спогади. Вона є автором посібника «Історико-культурний атлас з російської історії з пояснювальним текстом». Головною науковою працею вважала двотомну «Історію України». Перший том був виданий 1972-го року, а другий – вже після смерті дослідниці – у 1976 році.
«Рік за роком, архів за архівом, – писав про неї історик Олександр Оглоблин, – і на Україні, і в центральній імперії – Москві, Петербурзі, і в Криму, документ за документом, сотні, тисячі дорогоцінних документів – знаходить, визбирає, систематизує і вивчає талановита дослідниця, перед творчим зором якої поволі встає грандіозна картина становлення нової України ...».
Підготувала: О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

неділя, 4 лютого 2024 р.

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Системи озброєння і військова техніка – науково-технічний журнал, заснований у 2005 році Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Журнал занесений до категорії „Б” Переліку наукових фахових видань України (технічні та військові науки, за спеціальностями 122, 123, 125, 126, 172, 253, 255, 272, 275 ).
Метою видання є відображення досягнень у розробці та експлуатації систем озброєння і військової техніки, перспектив їх подальшого розвитку та удосконалення. Журнал призначений для наукових працівників, викладачів, докторантів, ад’юнктів, аспірантів, а також курсантів та студентів старших курсів відповідних спеціальностей.
Журнал зберігається в загальнодержавній реферативній базі даних Державної бібліотеки ім. Вернадського „Україніка наукова” та включений у міжнародну базу даних наукових журналів Index Copernicus (ICV 2020 = 84.58), міжнародний каталог журналів відкритого доступу DOAJ, довідник періодичних видань Ulrich's Periodicals Directory (USA).
Журнал має повністю відкритий доступ, тобто всі статті доступні в Інтернеті для всіх користувачів одразу після їх публікації.

Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України – науково-технічний журнал, заснований у 2009 році Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Журнал занесений до категорії „Б” Переліку наукових фахових видань України (технічні та військові науки, за спеціальностями 122, 123, 125, 126, 172, 253, 255, 272, 275).
Видання відображає новітні знання та результати фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з проблематики розвитку, застосування та забезпечення Повітряних Сил Збройних Сил України, удосконалення їх системи управління, розвитку, бойового застосування та озброєння авіації, зенітних ракетних військ, радіотехнічних військ, радіотехнічного забезпечення і зв’язку Повітряних Сил Збройних Сил України. В області військових та оборонних технологій, озброєння і військової техніки та безпеки Журнал відображає прогрес у дослідженнях і розробках, досвід проведення військових місій та операцій з врегулювання кризових ситуацій та підтримує впровадження новітніх знань в оборонну промисловість та військову практику.
Журнал зберігається в загальнодержавній реферативній базі даних Державної бібліотеки ім. Вернадського „Україніка наукова” та включений у міжнародну базу даних наукових журналів Index Copernicus (ICV 2020 = 80.36), міжнародний каталог журналів відкритого доступу DOAJ, довідник періодичних видань Ulrich's Periodicals Directory (USA)
Журнал має повністю відкритий доступ, тобто всі статті доступні в Інтернеті для всіх користувачів одразу після їх публікації.