СВІТ ДИТИНСТВА У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ

Лінія людського життя від народження до смерті – це очевидна, зрозуміла річ. Людина народжується, дорослішає, розвивається, і кожен із цих етапів пов’язаний із народними звичаями й обрядами, що їх добре студіюють етнологи, підлітковими чи дорослими «кризами», яким присвячені літературні твори та праці психологів, тощо. Такі «звичні» речі, що змінюються в людських суспільствах дуже повільно, довго не приваблювали уваги істориків.

Тільки 1960 року французький дослідник Філіпп Ар’єс опублікував працю, де чи не вперше висловив теорію, що дитинство в європейській історії – змінне: античне, середньовічне й новочасне суспільства вкладали різні змісти в цей життєвий період. Він наполягав на тому, що до 1600 року ставлення європейців до дітей разюче відрізнялося від сучасного. Простіше кажучи, у середні віки дитинства «не було». З пелюшок дітей одягали, як дорослих, вони працювали на рівні зі старшими, а на зображеннях поставали скоріше як «зменшені» дорослі постаті. Та й батьки не мали з нащадками значного емоційного зв’язку: значна дитяча смертність спричиняла «відчужене» ставлення до малюків. Історики вже у 1980-х роках поставили теорії Філіппа Ар’єса під сумнів, але й досі складно сказати, як саме було насправді. 

                               За матеріалами https://www.verbum.com.ua/03/2020/history-in-things/medieval-childhood/

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ

ЧТИВО — це вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури, метою діяльності якої є поширення і популяризація україномовних творів серед читачів.

Пріоритетні завдання, що виконує книгозбірня «Чтиво»:

• надання читачам якісних електронних книг в повному обсязі (не уривки і не скорочені варіанти) і в якомога більшій кількості;
• забезпечення школярів та студентів україномовним літматеріалом, який вони вивчають за програмами навчальних закладів;
• збереження і поширення української думки в слові, а відтак і збереження національної пам'яті;
• забезпечення зручного користування і доступу до вмісту е-бібліотеки усіма можливими способами.

«Чтиво» є однією з найбільших українських е-бібліотек. Містить твори з різних жанрів художньої літератури, а також публіцистичні, навчальні та наукові книги, статті, нариси тощо.

Тексти творів представлені у різних, у тому числі заархівованих, форматах (*.txt, *.html, *.doc, *.epub, *.rtf, *.fb2, *.pdf, *.djvu).

ФІКСАЦІЯ ПОДІЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ : огляд діяльності відділу наукової інформації та бібліографії

Час стирає пам'ять про хід подій, і зараз дуже важливо збирати документи, публікації про російсько-українську війну – це завдання бібліотек та обов'язок бібліотекарів і бібліографів.

Співробітники відділу наукової інформації та бібліографії дієво працюють над темою російсько-українського збройного конфлікту, створюючи бібліографічні продукти (покажчики, списки, дайджести: https://library.pl.ua/nashi_vidannja/inshi_vidannja/).

Дуже приємно, що наші напрацювання згадуються у виданні Національної історичної бібліотеки України: Фіксація подій російсько-української війни: аналітичний огляд діяльності обласних універсальних наукових бібліотек за 2022-2023 роки. Випуск 1: Бібліографічний аспект / підготувала М. Цінська ; Міністерство культури та інформаційної політики України, Національна історична бібліотека України. – Київ, 2024. – С. 11, 22–23, 24. – Режим доступу:  https://nibu.kyiv.ua/media/uploads/2024/04/25/ogliad_ch_1_full_3EY1XC0.pdf .

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА БЕРЕЗЕНЬ-КВІТЕНЬ 2024 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у березні-квітні 2024 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

ЮНЕСКО-УКРАЇНА: 70 РОКІВ СПІВПРАЦІ

Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року. Метою співробітництва України з ЮНЕСКО є зміцнення інтелектуального потенціалу країни та залучення його до загальносвітових процесів в гуманітарній сфері, а також використання в національних інтересах можливостей і ресурсів ЮНЕСКО, та міжнародного досвіду співпраці у галузях її компетенції - освіти, науки, культури, навколишнього середовища, інформації та комунікації.

У сфері культури Україна тісно співпрацює із Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Станом на 2024 рік вісім об’єктів в Україні, серед яких храми, давні ліси й історичні центри міст, належать до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. 

Відділом наукової інформації та бібліографії підготовано інформаційно-бібліографічні матеріали, які допоможуть детальніше ознайомитися з українськими об’єктами, що належать до Світової спадщини ЮНЕСКО. Матеріали стануть у нагоді широкому колу шанувальників пам’яток природи і культури та всім, хто вболіває за збереження історико-культурної спадщини України.

4 ТРАВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

        Дитячий булінг, хто того не знає…
        Сміються всі, а плаче лиш один,
        Бо в нього кожен камінець кидає.
        Такого не буває і в тварин.
        Це дуже підло, хай це кожен знає
        І береже для доброти слівце.
        Така жорстокість серце роз’їдає
        І в першу чергу тих, хто робить це.

Надія Красоткіна, українська поетеса

Булінг (англ. bully – хуліган, забіяка, цькування ) – це розповсюджена проблема сучасного суспільства, яка найгостріше проявляється в освітньому середовищі та здатна призвести до непередбачуваних наслідків. Створити сприятливі умови для розвитку, навчання та виховання дитини – головне завдання сучасних закладів освіти. Від того, у якій атмосфері перебувають діти, залежить їхній настрій, здоров’я, бажання вчитися і, зрештою, просто приходити до закладу освіти. Перебування у безпечному, доброзичливому освітньому просторі, де панують довіра та повага, є тією основою, що сприяє запобіганню насильства та булінгу в учнівському середовищі. 

4 травня – відзначають Міжнародний день протидії булінгу (День боротьби з цькуванням), день, коли весь світ об’єднується, щоб протистояти булінгу в школах, на дитячих майданчиках та в соціальних мережах. Протягом року є кілька днів, присвячених цьому руху. Це особливі дні, які привертають увагу і допомагають зупинити цькування, а також заступитися за тих, хто наразі зазнає насильства.

Ідея Дня протидії булінгу виникла в Канаді у 2007 році. Цей день ще називають Днем рожевої сорочки. Усе розпочалося з того, що люди стали на захист хлопчика, над яким знущалися лише тому, що він носив рожеву сорочку до школи. Ось чому існує ще один день, який називається Міжнародний день рожевого кольору. Незалежно від того, коли він відзначається, для всіх нас життєво важливо виступати проти булінгу. Це нагадування про те, що ми повинні бути пліч-о-пліч з тими, хто зазнає знущань – незалежно від їхнього віку, раси, статі чи віросповідання. Лише в єдності поглядів та спільних антибулінгових заходах можна запобігти знущенням та захистити невід’ємні права дітей.

                                                                                                        За матеріалами інтернет-видань

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ