ІСТОРІЯ

                                            Головним мозком нашим ми вважаємо нашу бібліотеку, її відділ
                                            бібліографії. Цей відділ поставлений на таку висоту, що кожен з
                                            вас в короткий термін може вибрати звідти все, що для нас цікаво.
                                            Це величезна база, яка підніме всіх на велику висоту, це її основа.
                                                                                                                           
                                                                                                                                  Вавилов М. І.


Бібліографічна робота завжди була найважливішою складовою діяльності бібліотек. Практика обслуговування читачів підказувала необхідність створення у будь-якій, навіть найменшій бібліотеці, комплексу довідкової літератури, бібліографічних покажчиків і системи каталогів і картотек для полегшення пошуку необхідних документів – книг, статей зі збірок, журналів, газет.
Наразі змінюються не тільки форми та методи бібліотечної роботи, змінюється читач, змінюється бібліотекар, змінюються приміщення, запити, змінюється власне бібліотека, з’являються нові відділи, нові пріоритетні види роботи тощо. Але в діяльності кожної бібліотеки є традиційні види роботи, традиційні відділи. Одним з таких видів діяльності є інформаційно-бібліографічна, без якої немислима сучасна бібліотека.
Бібліографічна служба Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського пережила неодноразові структурні трансформації (розділення і злиття), не раз змінювала назви.
У 1896 р. були придбані всі випуски «Энциклопедического Словаря» Брокгауза і Єфрона. У 1930-х роках у бібліотеці, крім відділу абонемента, працював читальний зал з соціально-економічним, природно-економічним, природно-технічним та літературно-мовознавчим кабінетами. Діяли також методичний кабінет та кабінет самоосвіти з довідниковим консультаційним бюро. У першому півріччі 1941 р. бібліотека плідно працювала за всіма напрямками – проводила масову, методичну та довідково-бібліографічну роботу.  Під час окупації непоправних втрат зазнав бібліографічний апарат: знищені каталоги, картотеки. У післявоєнний період Бібліотека займається краєзнавчою роботою: створено картотеку видань (книжок і журналів), що вийшли на території Полтавської області за період 1917-1950 рр., яка була надіслана в Книжкову палату.
Зліва направо: стоять: Дунаєвська С. С., Калініна О. М.; сидять: Калиниченко В. І., Серебрянська Г. С., Вербицька В. М.
Працівники бібліотеки, кінець 1950-х рр.
Зліва направо: стоять: Дунаєвська С. С., Калініна О. М.;
сидять: Калиниченко В. І., Серебрянська Г. С., Вербицька В. М.

На жаль, про роботу в довоєнний і післявоєнний період відомо небагато. Як самостійна структурна одиниця, Бібліографічний відділ був створений в 1960 р. в складі 3-х бібліографів: Дунаєвська Софія Семенівна, Вербицька Валентина Михайлівна і Серебрянська Ганна Самсонівна. Очолила відділ випускниця Харківського бібліотечного інституту 1947 р. Дунаєвська Софія Семенівна (1960-1967 рр.). Величезна заслуга в становленні бібліографічної служби належить цим бібліографам. Саме вони стояли біля витоків створення довідково-бібліографічного апарату (ДБА) як обласної бібліотеки, так і бібліотек області. Було сформовано сучасний  ДБА, розширено сферу та перелік послуг, що надаються читачам. У відділі значно зріс довідково-бібліографічний фонд (ДБФ), істотно поліпшилася його структура. На сьогодні ДБФ – значне за обсягом, важливе за змістом та науковим значенням зібрання документів нормативного характеру, енциклопедій, довідників, словників, бібліографічних посібників, видань органів національної бібліографії (нині він налічує понад 4 тис. документів). Вівся щоденний розпис газет і журналів. Створювалися тимчасові тематичні картотеки (до політичних кампаній і знаменних дат). 
У 50-ті роки бібліотека починає одержувати анотовані картки Всесоюзної Книжкової Палати (ВКП) і формує на їх основі бібліографічні картотеки, які згодом стали базою для систематичної картотеки статей (СКС). Картотеки були однією з найбільш трудомістких частин ДБА нашої бібліотеки. Ведеться СКС і донині, але в електронному варіанті, в базі даних БД «Електронний каталог». Була створена тематична картотека творів художньої літератури, в яку розписувалися і твори з журналів;  алфавітна картотека назв художніх творів.
1960-і рр. – період  розквіту краєзнавства. Формується фонд літератури про Полтавщину та основні частини краєзнавчого ДБА: систематичний краєзнавчий каталог, каталог місцевих видань. Для краєзнавчого каталогу проглядалися і розписувалися всі книги, які одержувала  бібліотека, періодичні видання та видання, що продовжуються. Цей каталог ведеться в бібліотеці і сьогодні, в т. ч. і в електронному вигляді. У бібліографічному відділі створюється сектор краєзнавчої бібліографії, який очолила старший бібліограф Серебрянська Г. С. Співробітники відділу і сектора краєзнавчої бібліографії активно займаються підготовкою бібліографічних посібників. Видається поточний бібліографічний покажчик «Література про Полтавську область в ... році». У ньому відображалася вся література про Полтавську область, яка надійшла в бібліотеку за рік. Щорічно готується «Календар знаменних та пам’ятних дат Полтавщини», що став основним виданням бібліотеки на багато років. У цей період виходять невеликі пам'ятки, присвячені видатним землякам (серії «Діячі науки - наші земляки», «Письменники Полтавщини», «Митці Полтавщини»), і ґрунтовні покажчики, багато з яких до цього часу зберегли наукову і практичну цінність («Полтаві - 800» (1974), «Полтавщина в художній літературі» (1976, 1984), «Природа і природні ресурси Полтавщини» (1983) та ін.
Виставка літератури до занять Народного університету
"Пам’ятники Полтавщини", 1974 р. Крайня зліва - Щербініна О. І.

Плідними для бібліографічного відділу були 70-ті роки. У ці роки значне місце в діяльності відділу займала методична та координаційна робота. В районах області створювалися Довідково-інформаційні фонди (ДІФи) сільськогосподарської літератури. Активізувалася інформаційна робота серед фахівців сільського господарства: впроваджувалася система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ), проводилися Дні фахівця, Дні інформації. Багато уваги приділялося вихованню культури читання: проводилися перегляди, Дні бібліографії, огляди, в т.ч. поза стінами бібліотеки. Для цієї мети вперше широко використовувалися місцева періодична преса і радіо (колонки «Книжкова поличка» в районних і обласних газетах), які готували бібліографи відділу.
В районах області почалася централізація бібліотек. Це був період організації бібліографічних служб і краєзнавчих фондів в бібліотеках області. З'явилися нові бібліографічні покажчики, серед яких заслуговують на увагу щорічник «Зведений каталог періодичних та інформаційних видань, які отримують бібліотеки м. Полтави в ... році», «Зведений покажчик бібліографічних списків, складених бібліотеками м. Полтави в ... році», «Полтава - Велико Тирново : 20 років дружніх зв’язків» (1982 р.) та ін.
У 1975 р.  в бібліографічному відділі був створений сектор інформації з питань культури і мистецтва «Інформкультура», який очолила головний бібліограф Семікіна Віра Павлівна, а пізніше - нинішній директор Бібліотеки головний бібліограф Зеленська Тетяна Іванівна (з 1993 р. - заступник директора, з 2003 р. - директор). Сектор став обласним центром інформації по культурі і мистецтву і забезпечував інформаційне обслуговування працівників установ культури: бібліотек, музеїв, театрів, клубів, викладачів спеціалізованих шкіл і вузів. У секторі формувався фонд інформаційних галузевих видань, виходило видання «Хроніка культурного життя Полтавщини».
Працівники бібліографічного відділу, кінець 1980-х рр.
Зліва направо: Зеленська Т. І., Серебрянська Г. С.,
 
Щербініна О. І., Новик А., Семікіна В. П.
Традиційна система довідково-бібліографічного обслуговування в бібліотеці змінювалася: в 1993 р. зі складу бібліографічного відділу відокремилися самостійні структурні підрозділи – відділ краєзнавчої літератури та бібліографії і відділ інформації з питань культури і мистецтва. У спеціалізованих відділах (технічної літератури, сільськогосподарської літератури, літератури з мистецтва) були введені штатні посади галузевих бібліографів, які здійснюють довідково-бібліографічне обслуговування користувачів і формування галузевих частин ДБА.
Величезне навантаження лягло на плечі бібліографів в 1990-і і на початку 2000-х років, коли бібліотеки переживали читацький бум. В цей час, як ніколи раніше, затребуваною читачами виявилася допомога бібліографів в копіткому розшуку рідкісних публікацій, необхідних для дослідницької роботи, консультування по орієнтації у величезному просторі друкованих видань.
З 2004-2005 років перед Полтавською ОУНБ ім. І. П. Котляревського, як і перед іншими бібліотеками країни, постало завдання практичного впровадження нових інформаційних технологій у безпосереднє обслуговування читачів. Бібліографічний відділ почав створювати свій інформаційний продукт – електронну картотеку періодики.
Впродовж останніх років поступово відбувалася переорієнтація роботи інформаційно-бібліографічного відділу. Сьогодні, нарівні з традиційними видами бібліографічної роботи, все більше уваги приділяється забезпеченню сучасних потреб користувачів у бібліотечно-інформаційних продуктах та послугах. Цьому сприяє активне вивчення веб-контенту та генерація електронних бібліографічних ресурсів, опанування й використання ресурсів Інтернет, розширення сфери бібліотечних послуг, підвищення якості бібліотечних процесів тощо.
Але найголовніше, бібліографічний відділ Бібліотеки – це висококваліфікований штат співробітників, які роблять широкий спектр послуг : від виконання довідок і консультацій до проведення майстер-класів по бібліографічному опису документів і методиці пошуку в каталогах і базах даних бібліотеки.
Про високу кваліфікацію і авторитет  бібліографів відділу свідчить і такий факт: співробітники відділу плідно працювали в складі редакційних колегій наукових видань «Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область» (1966-1967 рр., Дунаєвська С. С., Вербицька В. М.) і «Книга пам'яті України. Полтавська область. Т. 1. Полтава» (1995 р., Щербініна О. І.).
Бібліографічний відділ завжди був стартовим майданчиком для подальшого кар'єрного зростання співробітників, наприклад, Зеленська Т. І. – заступник директора, директор Бібліотеки, Волошко В. В. – завідувач відділу краєзнавства, Місько Т. І. – завідувач відділу соціокультурної діяльності, Власенко Л. М. - заступник директора з інформаційних технологій.
У різні роки в відділі працювали і своєю працею зробили вагомий внесок у розвиток бібліографічної служби в бібліотеці високопрофесійні фахівці, досвідчені бібліографи. Серед них вже згадувані Дунаєвська С. С. (завідувач відділу 1960-1967 рр.), Вербицька В. М. (завідувач відділу 1967-1984 рр.), Серебрянська Г. С., Семікіна В. П., Зеленська Т. І., Лебеденко Т. С., Миргородська А. Г., Новик Г. С., Тертичка Н. І., Караченцева Н. Г., Наливайко Н. М., Моргуненко О. Г., Місько Т. І., Ткаченко О. Г., Черненко С. В., Волошко В. В., Голубок С. М., Кашаба І., Щира К. М. (завідувач відділу 2007-2011 рр.),  Мотріченко О. В., Митько М. О., Черкаська К. М., Власенко Л. М., Щербініна О. І. (завідувач відділу 1984-2007 рр.), Войцехівська О. М., Белаш Л. В., Видря Н. М., Лашко В. А., Нестеренко О. В., Захарченко С. М. (завідувач відділу з 2011 р.).
Цей непростий шлях розвитку Бібліографічного відділу був багатий на результати тому, що всі співробітники є патріотами своєї установи, які віддано люблять свою справу і тих, для кого вони працюють.

Захарченко С. М., Щербініна О. І.