БІЙ ПІД КРУТАМИ: ІСТОРІЯ, СИМВОЛ, ПАМ’ЯТЬ

КРУТИ
Стою німий... Схиляю низько чоло...
У спогадах подія судних днів
Жива встає... Точився бій навколо...
О, скільки їх, відважних юнаків,
За рідний край і за любов до волі
Лягли от тут, на цьому полі!..
Ой, поле, поле крові і скорботи!..
Тут в сяйві ранку нашої весни
Почавсь новий шлях хресний до Голготи
І залунало зрадливе: «Розпни!..»
Немов Христа друге страшне розп'яття
Судилося Вкраїні... О, прокляття!

Демид Бурко, історик церкви, літератор

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Бій під Крутами був одним з етапів неоголошеної війни Радянської Росії проти незалежної України у 1917–1920 роках. Особливістю бою є те, що в ньому на захист Української Народної Республіки в умовах політичної та управлінської неспроможності тогочасної української влади добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав багаторазову чисельну перевагу. Саме тому бій під Крутами, незважаючи на те, що він завершився військовою поразкою для Української Народної Республіки, на довгі часи став для патріотів України прикладом героїчного подвигу і звитяги в ім’я України та її незалежності. Подвиг крутянців навчає, що свобода і доля України залежать від готовності кожного українського громадянина поважати і захищати інтереси своєї країни.

Бій під Крутами – трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія повторюється – сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російського вторгнення.

Пропонуємо вашій увазі віртуальний огляд літератури про події під Крутами. 

Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії 

ЛОЦМАН В ОКЕАНІ КНИЖОК І ПЕРІОДИКИ (до 105-річчя Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»)

24 січня  2024 р. Державній науковій установі «Книжкова палата України імені Івана Федорова» виповнюється 105 років. Це єдина установа, яка, починаючи з 1917 року, здійснює державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні, комплектує та зберігає повний і недоторканий фонд Державного архіву друку.

Сьогодні Книжкова палата здійснює повний статистичний облік, комплектування й зберігання всієї друкованої продукції України;  проводить наукознавчі, книгознавчі та бібліографічні дослідження; створює автоматизовану інформаційно-бібліографічну мережу України, бази даних бібліографічної й реферативної інформації; видає бібліографічні покажчики, реферативні журнали й науково-аналітичні огляди. Книжкова палата є також Національним агентством України Міжнародної стандартної нумерації книг.

До уваги користувачів пропонуються книги та статті з періодичних видань про історію, наукову діяльність, сучасні проблеми цієї установи. Представлені документи і публікації з фондів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Інтернет-ресурси.

ЗАКОХАНИЙ У МИСТЕЦТВО : до 175-річчя з дня народження Богдана Ханенка

Богдан Ханенко

Музей має бути не тільки зібранням раритетів і зразків, він має бути одночасно й школою, храмом, священним місцем, куди мають линути всі для вивчення прекрасного й поклоніння красі.

Богдан Ханенко

Одним із напрямків національно-культурного відродження України в ХІХ ст. стало формування українцями приватних зібрань та колекцій історико-культурного призначення. За особистою ініціативою українське дворянство, що мало родинні зв’язки з польським, литовським, молдавським та російським дворянством почало формувати власні приватні колекції, тим самим формуючи музейну справу на Україні. Прикладом такої кропіткої роботи по збиранню власної колекції є діяльність меценатів сім’ї Ханенків.

Богдан Іванович Ханенко народився у січні 1849 р. на Чернігівщині і походив з давнього українського козацькодворянського роду. Активно займався громадською діяльністю і паралельно із цим захоплювався старожитністю та творами світового мистецтва. Найбільшою заслугою Богдана Івановича є заснування музейної колекції світового мистецтва, яку він заповів громаді міста Києва. Протягом 40-ка років він збирав колекцію, яка вважалася найкращим приватним зібранням в Російській імперії. Проживаючи у Петербурзі, він купує перші художні твори. Подорожуючи Європою, активно відвідує аукціони у Відні, Берліні,

Богдан і Варвара Ханенки

Варшаві, Парижі, Флоренції. Ханенко підтримував ділові та дружні стосунки із відомими європейськими та вітчизняними мистецтвознавцями – В. Боде, М. Флідлендером, М. Біляшівським, А. Праховим та ін. Також колекціонує пам'ятки Близького та Далекого Сходу, Стародавнього Світу.

Свій маєток у Києві в 1890-х роках Б. Ханенко облаштував під потреби зберігання і презентації колекції, бо на його думку «Шедеври геніїв…не повинні належати лише тим, хто ними володіє, художні твори – спадщина, яка належить всім» [5, с.99]. У 1904 р. за ініціативи Богдана Ханенка, на основі зібрань його колекції, в Києві було відкрито перший музей загального доступу, зараз це Національний Художній музей України.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Війна в Україні стала без перебільшення найтяжчим випробуванням за всю історію її незалежного існування. Жахливі події, прямим свідком яких є сьогодні кожен українець, спричинили величезний стрес і, як наслідок, призвели до значного погіршення загального фізичного стану і психічного благополуччя населення.

Надання психологічної допомоги та підтримки є актуальною проблемою нині в країні. Внаслідок повномасштабної війни українці переживають надважкі негативні емоції та страждання. За ініціативи першої леді Олени Зеленської стартувала Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Програма має на меті допомогти кожному українцю подолати стрес і тривожність, пов’язані з війною, пережити наслідки травматичних подій та надати психологічну підтримку, де б людина не перебувала.

На сьогоднішній день покращення психічного та психологічного здоров’я українців як чинника збереження української родини, нації, України є першоосновою реалізації суспільно-ціннісної задачі з метою захисту й продовження людського життя на території української держави.

З огляду на актуальність теми, відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали "Психологічна підтримка особистості в умовах воєнного протистояння", які будуть корисними психологам-науковцям практичним психологам, педагогам, соціальним працівникам, психотерапевтам, волонтерам, всім, хто цікавиться методами психологічної допомоги та підтримки особистості в умовах війни.

ResearchUA - БІБЛІОТЕЧНА ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Інтелектуальні бібліотечні системи підтримки наукових досліджень активно розвиваються у передових країнах світу. Вони отримали назву бібліотечні сервіси підтримки наукових досліджень (LRSS – Library Research Support Services).

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського пропонує увазі користувачів новий цифровий проєкт ResearchUA – бібліотечну цифрову платформу підтримки наукових досліджень в Україні.

Бібліотечна цифрова платформа «ResearchUA» орієнтована на розвиток електронної дослідницької інфраструктури України та формування всеукраїнського цифрового наукового простору, а саме акумуляцію, інтеграцію, ефективне використання і входження наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів України до сучасних світових цифрових комунікацій.

Бібліотечні сервіси цифрової платформи «ResearchUA» призначені для активної інформаційної підтримки наукових досліджень в Україні:

• сприяння розвитку нових форм цифрової наукової комунікації;
• реалізація сучасних моделей комунікації наукової бібліотеки з суб’єктами авторського права на наукові твори;
• консолідація та удосконалення доступу до національних наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів;
• введення до наукового обігу цифрових ресурсів національної документальної спадщини;
• розробка аналітичних засобів моніторингу стану та розвитку наукових досліджень.

База знань та проєкт сайту стали результатом науково-дослідної роботи НБУВ, здійсненої у 2020-2023 рр.

4 СІЧНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АБЕТКИ БРАЙЛЯ

Господу було вигідно, щоб перед моїми очима завжди стояла сліпуча краса вічної надії

Луї Брайль

17 грудня 2018 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію №73/161, якою проголосила 4 січня Всесвітнім днем абетки Брайля, який починаючи з 2019 року буде відзначатись щороку з метою підвищення  обізнаність суспільства про значення абетки для людей з порушеннями зору. Цей день є нагадуванням, що серед нас живуть люди, які потребують особливої турботи, уваги та підтримки. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі близько 1 млрд людей мають порушення зору, з них понад 10 млн повністю незрячі, ще 130 млн мають дуже слабкий зір.

4 січня вибрано не випадково, адже саме цього дня 4 січня 1809 року в місті Кувр народився відомий французький тифлопедагог Луї Брайль, який у 1829 році розробив рельєфно-крапковий шрифт. 

Шрифт Брайля - це унікальна азбука, це тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки, яку використовують незрячі та слабозорі для написання та читання. Користуватися ним можуть незрячі від народження та ті, що втратили зір в дитячому, дорослому та старшому віці.

Для мільйонів незрячих людей шрифт Брайля є засобом спілкування. Окрім того, він відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.

Щорічно у всьому світі видають тисячі книг шрифтом Брайля, але лише мала їх частина виходить в Україні. Це пояснюється, в першу чергу, нестачею коштів. Вартість друку однієї книги стартує від чотирьохсот гривень і може доходити до тисяч.

Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії