ЗАКОХАНИЙ У МИСТЕЦТВО : до 175-річчя з дня народження Богдана Ханенка

Богдан Ханенко

Музей має бути не тільки зібранням раритетів і зразків, він має бути одночасно й школою, храмом, священним місцем, куди мають линути всі для вивчення прекрасного й поклоніння красі.

Богдан Ханенко

Одним із напрямків національно-культурного відродження України в ХІХ ст. стало формування українцями приватних зібрань та колекцій історико-культурного призначення. За особистою ініціативою українське дворянство, що мало родинні зв’язки з польським, литовським, молдавським та російським дворянством почало формувати власні приватні колекції, тим самим формуючи музейну справу на Україні. Прикладом такої кропіткої роботи по збиранню власної колекції є діяльність меценатів сім’ї Ханенків.

Богдан Іванович Ханенко народився у січні 1849 р. на Чернігівщині і походив з давнього українського козацькодворянського роду. Активно займався громадською діяльністю і паралельно із цим захоплювався старожитністю та творами світового мистецтва. Найбільшою заслугою Богдана Івановича є заснування музейної колекції світового мистецтва, яку він заповів громаді міста Києва. Протягом 40-ка років він збирав колекцію, яка вважалася найкращим приватним зібранням в Російській імперії. Проживаючи у Петербурзі, він купує перші художні твори. Подорожуючи Європою, активно відвідує аукціони у Відні, Берліні,

Богдан і Варвара Ханенки

Варшаві, Парижі, Флоренції. Ханенко підтримував ділові та дружні стосунки із відомими європейськими та вітчизняними мистецтвознавцями – В. Боде, М. Флідлендером, М. Біляшівським, А. Праховим та ін. Також колекціонує пам'ятки Близького та Далекого Сходу, Стародавнього Світу.

Свій маєток у Києві в 1890-х роках Б. Ханенко облаштував під потреби зберігання і презентації колекції, бо на його думку «Шедеври геніїв…не повинні належати лише тим, хто ними володіє, художні твори – спадщина, яка належить всім» [5, с.99]. У 1904 р. за ініціативи Богдана Ханенка, на основі зібрань його колекції, в Києві було відкрито перший музей загального доступу, зараз це Національний Художній музей України.

Після смерті Богдана Ханенка у 1917 р. музейну справу продовжила його дружина Варвара

Музей мистецтв імені
Богдана і Варвари Ханенків нині, Київ

 Ханенко.

Ханенки перетворили колекціонування у ледь не основну справу життя. Наявні документальні дані дають змогу назвати близько 1200 пам'яток – переважно твори західноєвропейського мистецтва (близько 400 живописних полотен, понад 8 тис. гравюр, скульптура, порцеляна, старовинні меблі), близько 700 пам'яток Близького і Далекого Сходу, цінні зразки ікон вжиткового мистецтва, понад 300 виробів із золота і срібла та ін.

Подружжя Ханенків прагнули створенням музею просвітити й ознайомити колонізоване українське суспільство з досягненням культури народів Європи і Сходу, дбали про популяризацію світових культурних надбань та вивчення українського минулого.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Березанська І. М. Меценатська та суспільна діяльність родин Тарновських і Ханенків у кінці ХІХ – початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / І. М. Березанська // Гілея. – 2020. – Вип. 155. – С. 7–10. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2020_155_3.
• Білокінь С. Бібліотечні й музейні збірки Ханенків: міжособистісні наукові комунікації [Електронний ресурс] / С. Білокінь // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2015. – Вип. 19. – С. 404–412. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mdapv_2015_19_39.
• Вінниченко Т. Варвара і Богдан Ханенки : життя як колекція / Т. Вінниченко // Личности. – 2019. – № 8. – С. 32–49.
• Горенко Л. І. Богдан і Варвара Ханенки як творці й меценати української національної культури (до 170-річчя від дня народження В. Н. Ханенко) [Електронний ресурс] / Л. І. Горенко, А. Є. Савчук // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія. – 2022. – Вип. 43. – С. 94–103. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrk_2022_43_18.
• Горенко Л. І. Богдан і Варвара Ханенки як творці й меценати української національної культури (до 170-річчя від дня народження В. Н. Ханенко) [Електронний ресурс] / Л. І. Горенко, А. Є. Савчук // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Культурологія. – 2022. – Вип. 43. – С. 94–103. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrk_2022_43_18.
• Зьоменко М. В. Від приватної колекції до музею: історія зібрань Ханенків [Електронний ресурс] / М. В. Зьоменко, А. І. Зякун // Суспільно-політичні процеси на українських землях: історія, проблеми, перспективи : матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Суми, 21 квіт. 2020 р. – Суми : СумДУ, 2020. – С. 85–89. – Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/78006.
• Козак О. Доброчинність Богдана і Варвари Ханенків у справі просвітництва й розвитку та популяризації наукових знань в Україні наприкінці ХІХ–початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / О. Козак // Гілея. – 2016. – Вип. 108. – С. 10–15. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2016_108_4.
• Коляда І. А. Богдан і Варвара Ханенки: історія кохання, в якому мистецтво було понад усе [Електронний ресурс] : науково-популярний нарис / І. А. Коляда, А. Іщенко  (2019) // Історія в школі. – 2019. – Листоп.-Груд. – С. 10–21. – Режим доступу: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/31245/Koliada_1.pdf.
• Музей Ханенків : [сайт]. – Режим доступу: https://khanenko.museum/uk.
• Половець В. М. Богдан Іванович Ханенко (1849 – 1917 рр.) / В. Половець // Сiверянський лiтопис. – 2009. – № 2-3. – С. 228–234. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24991. 
• Рудяченко О. Як створювалась гранд-колекція? [Електронний ресурс] : "День" віднайшов маловідомі факти про сподвижників: Богдана і Варвару Ханенків, засновників музею / О. Рудяченко // День. – 2019. – 1 листоп. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/article/kultura/yak-stvoryuvalas-hrand-kolektsiya. 
• Савченко С. Подвижник, меценат, просвітитель : до 170-річчя від дня народження Б. Ханенка (1849-1917) / С. Савченко // Дати і події : календар знаменних дат, перше півріччя. – 2019. – № 1. – С. 22–25.
• Слабошпицький М. Ф. «Ханенкам от Дуняши» [Електронний ресурс] // Слабошпицький М. Ф. Українські меценати : нариси з історії української культури / М. Ф. Слабошпицький. – Київ : Видавництво М. П. Коць: Ярославів Вал, 2001. – С. 212–221. – Режим доступу: https://cutt.ly/4wHguJPI. 
• Тимошенко Н. М. Подвижники музейної справи Богдан і Варвара Ханенки [Електронний ресурс] / Н. М. Тимошенко // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи : матеріали 14-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 130-річчю заснування Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. – Кам’янець-Подільський, 2020. – С. 270–273. – Режим доступу:  http://dev.olexan.pp.ua/files/doc/130%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%8E.pdf#page=270.
• Ханенко Б. І. Спогади колекціонера [Електронний ресурс] / Б. І. Ханенко; заг. ред. В. І. Виноградова [та ін.] ; Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків. – Київ : Дзеркало світу, 2008. – 160 с. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0002020.
• Чернега П. М. Колекційна діяльність та заснування родиною Богдана і Варвари Ханенків музею зарубіжного мистецтва [Електронний ресурс] / П. М. Чернега, О. В. Козак // Етнічна історія народів Європи. – 2021. – Вип. 65. – С. 49–64. – Режим доступу: http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2021/65/articles/6.pdf. 
• Яременко Н. Богдан і Варвара Ханенки – меценати Києва : мистецька вітальня для учнів 10-11-х класів / Н. Яременко // Шкільний світ. – 2017. – Берез. (№ 5). – С. 22–25.