НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЖОВТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 2023 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у липні-вересні 2023 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».
 Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

«…і повіє огонь новий з Холодного Яру» : до 125-річчя з дня народження Ю. Горліс-Горського : біобібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 30 с.

До 125-річчя Юрія Горліс-Горського було створено цей біобібліографічний покажчик, у якому розглядається важливість впливу творчості письменника та його вклад у формування національної державницької ідеї. Адже Юрій Горліс-Горський був активним учасником національно-визвольних змагань 1920-х років ХХ століття, мав бурхливу біографію та досвід антирадянської підпільної роботи. Думки та погляди національно налаштованого українця в умовах тотального панування російського комунізму становлять великий інтерес, також вони важливі для розуміння сучасного стану України. Зокрема розглядається головний твір письменника — "Холодний яр", та його вплив на українську культуру, літературу, національну свідомість та політику.

Посібник рекомендовано для широкого кола читачів, усім, хто цікавиться українською літературою та історією, викладачам, вчителям, бібліотечним працівникам, вихователям для організації соціокультурної діяльності.

Професор, письменник і чарівна шафа : до 125-річчя з дня народження К. С. Льюїса : інформаційно-бібліографічний огляд / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 30 с.

До 125-річчя від дня народження Клайва Стейплза Льюїса було створено цей інформаційно-бібліографічний огляд, у якому розглядається важливість впливу творчості письменника на формування світової літератури та культури. Зокрема розглядається його діяльність на ниві християнської апологетики, християнські мотиви у його творчості та вплив на становлення літературного жанру фентезі. Клайв Стейплз Льюїс належить до видатних представників англійської літератури ХХ століття, які стали свідками двох світових воєн, тому важливо розуміти витоки їх творчості. Адже саме його цикл дитячого фентезі "Хроніки Нарнії" справили колосальний вплив на світову культуру та сприяли популяризації християнських цінностей у всьому світі.

Матеріали огляду рекомендовано для широкого кола читачів, викладачам, вчителям, бібліотечним працівникам та усім, хто цікавиться світовою літературою та жанром фентезі.

КРОТКИЙ ПРОРОК МАРКО ВОВЧОК: до 190-річчя з дня народження Марії Вілінської

Кроткий пророк Марко Вовчок : до 190-річчя з дня народження Марії Вілінської : біобібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 30 с.

З нагоди 190-річчя з дня народження письменниці Марко Вовчок було підготовлено даний посібник. У ньому розглядаються як традиційні так і новітні погляди дослідників на творчість письменниці. Постать Марка Вовчка є унікальною в українській літературі та культурі. Під цим псевдонімом творила письменниця російського походження Марія Вілінська, що є вкрай рідкісним випадком в історії української літератури. Лише фахівці можуть назвати майже одиничні випадки переходу етнічних росіян в українську літературу та культуру. Випадок Марії Вілінської найяскравіший у цьому ряду. Тому огляд її біографії та творчості є актуальним та важливим.

Посібник рекомендовано для широкого кола читачів, усім, хто цікавиться українською літературою, викладачам, вчителям, бібліотечним працівникам, вихователям для організації соціокультурної діяльності.

БІБЛІОТЕРАПІЯ: ЧИТАННЯ – ЛІКИ ВІД ДЕПРЕСІЇ

Книга – прекрасний співрозмовник…Вона чудово лікує та напрочуд гарно розважає, вона прекрасний товариш, найкращий порадник та приємний гість.

                     Аль-Джахиз, арабський письменник, богослов

Лікувальні властивості літератури були відомі давно, і багато людей – часто несвідомо – використовують читання з лікувальною метою, наприклад, для поліпшення настрою, заспокоєння, пошуку шляхів вирішення особистих проблем і т. ін. Саме так. Мова про бібліотерапію – що в  дослівному перекладі означає «лікування книгою» (від грец. biblion – книга и therapeia – лікування).

Сьогодні бібліотерапія є спеціалізованою формою психотерапії, що використовує художню літературу як одну з форм лікування словом. Варто підкреслити бачення Ю. М. Дрешер, яка справедливо вважає, що «… бібліотерапія – це наука, націлена на формування у людини навичок і здібностей протистояти неординарним ситуаціям (хворобам, стресам, депресії, тощо), зміцнювати силу волі, нарощувати інтелектуальний і освітній рівень»

Бібліотерапія ефективно справляється із душевними негараздами і навіть рятує від депресії. Оскільки депресія визнана психічним розладом, більшість людей схильні вважати, що лікування її зводиться виключно до прийому медикаментів та роботи з психологом, психіатром. Проте насправді іноді подолати такий стан можна за допомогою потрібних книг. Допомагають упоратися з депресією далеко не всі книги. Такий ефект мають книги, в яких є мотивуючий посил, книги, які змушують людину поглянути на життя «під іншим кутом», побачити те, чого раніше вона не бачила, через якісь певні обставини. Читаючи потрібну літературу, людина повністю занурюється в написане, проводить аналогію між своїм життям і життям персонажів, бачить різні варіанти розвитку ситуації, що склалася, нарешті, в книзі людина може знайти вихід зі своєї, здавалося б, безвихідної ситуації. Завдяки різним, прихованим від простого людського ока психологічним прийомам, людина змінює свій світогляд, починає здорово та об’єктивно оцінювати ситуації, своє життя та все, що в ньому відбувається. Варто сказати, що читання книг для тих, хто впав у депресію, сприяє розвитку людини. Читаючи, ми збагачуємо свій внутрішній світ, знаходимо нові інтереси, а наявність у людини інтересу до чогось – запорука успішної боротьби з депресією.

Книг, які можуть допомогти людині попрощатися з депресією, досить багато. Ми пропонуємо підбірку цікавих книг, які допоможуть відвернути свою увагу від сумних думок і забути про все погане та поринути в читання з головою.

Звичайно, при важких формах депресії однієї бібліотерапією не обійтися. Але ми радимо на додаток до медичної допомоги використовувати художню літературу. У будь-якому випадку – не здавайтеся! 

За матеріалами інтернет-джерел

Підготувала: В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

ПРАВА ЛЮДИНИ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЦІННІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

 Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства : рекомендаційний бібліографічний список / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 34 с.

Основні права людини – гарантована законом міра свбоди (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування і розвиток та закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для усіх людей.
 75 років тому, 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі було прийнято Загальну декларацію прав людини. У цьому епохальному документі було проголошено невід'ємні права, властиві кожній людині незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища. І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. 
 На сьогоднішній день загальне визнання всіма державами-членами ООН базових прав людини, закріплених Декларацією, сприяє підвищенню її впливу та наголошує на важливості прав людини в нашому житті.
 До Дня прав людини, який щорічно відзначається 10 грудня, відділ наукової інформації та бібліографії підготував рекомендаційний бібліографічний список «Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства», що висвітлює питання, які стосуються поняття та історії виникнення прав людини, національного та міжнародного механізму їх захисту, гарантії реалізації основних прав та свобод людини. Крім того, розкриваються аспекти, які пов’язані із захистом прав людини в умовах правового режиму воєнного стану.

ІННОВАЦІЙНА ШКІЛЬНА ОСВІТА XXI СТОЛІТТЯ

7 грудня в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського відбувся методичний практикум обласного семінару "Освітня експіріенс-платформа: наукові МАНдрівки", метою якого є популяризація інноваційних практик наукової освіти. Відділ наукової інформації та бібліографії підготував матеріали до семінару на тему: "Інноваційна шкільна освіта ХХІ століття".

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ

Збройні Сили України ведуть свою історію з 1991 року, з часу розпаду СРСР і набуття Україною державної незалежності. З проголошенням незалежності України надзвичайно важливого значення набуло питання військового будівництва, гарантування національної безпеки молодої держави. Україна була першою з країн колишнього СРСР, яка законодавчо затвердила створення національних Збройних Сил на основі об’єднань, з’єднань і частин Радянської Армії.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову “Про військові формування в Україні”, якою визначила: ”підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України”. Фактично цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України як важливого інституту держави і невід’ємного елемента її воєнної організації.

Під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9 293 танки і 11 346 бойових машин), бригада спецпризначення, 9 бригад ППО, 7 полків бойових гелікоптерів, три повітряні армії (близько 1 500 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 1 272 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2 500 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 980 тисяч осіб.

Суб’єктивні та об’єктивні фактори призвели до того, що країна відмовилася від третього у світі (після США та Росії) ядерного потенціалу, отримавши взамін без’ядерний статус і гарантії безпеки, закріплені Будапештським меморандумом. 

Створення національних Збройних Сил характеризувалося одночасним формуванням правової основи діяльності Збройних сил, реорганізацією структур, створенням відповідних систем управління й забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування. Крім того, становлення Збройних сил України супроводжувалося значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки. У перспективі мала бути створена професійна армія, котра б складалася виключно з контрактників.

Але свої корективи внесли події 2014 року і російська військова агресія проти України. Навесні 2014 року українська армія зазнала колосальних збитків в результаті захоплення Росією Криму. Крім озброєння наша армія лишилася баз, складів, потужних об’єктів оборонно-промислового комплексу, а також науково-дослідного центру в Феодосії.

Окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, підтримка нею сепаратистського руху на території Донецької і Луганської областей призвели до порушення територіальної цілісності України та державного суверенітету. Фактично була розв’язана гібридна війна проти суверенної Української держави.

2022 року Збройні Сили України зіткнулися з війною, масштабів якої світ не переживав із часів Другої світової. За вісім років російської агресії українська армія вже довела свою здатність обороняти країну від сильнішого противника, а після 24 лютого на полі бою почала застосовували західні практики, опановувати нову зброю й продовжувати навчатися. А до її лав стали люди, далекі від військової професії.

За матеріалами інтернет-джерел

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

30 ЛИСТОПАДА - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

Комп’ютери, електронні пристрої та смартфони полегшили наше життя, зробивши спілкування швидшим, зручнішим і ефективнішим. У той же час вони створили багато проблем із конфіденційністю та безпекою.

Проблема побудови світової системи захисту інформації пов’язана з появою першого інтернет-хробака Morris, який був створений в 1988 році аспірантом Корнельського університету США Робертом Таппаном Моррісом. Метою створення даного програмного забезпечення було дізнатися на скільки велика мережа Інтернет. На той час до Інтернету було під’єднано близько 60 тисяч комп’ютерів, з яких 6 тисяч вдалося інфікувати хробаком. Значна частина світової павутини була просто паралізована. Цей випадок став початком створення комп’ютерної групи, що реагувала на такі надзвичайні ситуації. Саме тоді провідні фахівці з комп’ютерної безпеки зрозуміли необхідність комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки та оголосили 30 листопада 1988 року Міжнародним днем захисту інформації. Хробак Morris вперше показав, наскільки небезпечно беззастережно довіряти комп’ютерним мережам, які потребують посилення та оновлення норм безпеки та захисту інформації.

Актуальність питання захисту інформації та її системи не викликає сумніву і тридцять п’ять років потому. Свято нагадує людям про необхідність стежити за безпекою комп’ютерів та вживати заходів для захисту інформації та даних.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

ГОЛОДОМОР 1932-1933: УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ – СВІТ ВИЗНАЄ

Кожного листопада, вже протягом багатьох років, Україна та інші країни світу згадують жертв Голодомору 1932 – 1933 рр., що став однією з найтрагічніших сторінок у історії нашого народу. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України росія вчиняє новий геноцид – війною.

Голодомор – штучно створений у 1932–1933 роках більшовицьким режимом СРСР голод, від якого загинули мільйони українців. Аналоги подібним злочинам у світовій історії як за масштабом, так і за жорстокістю й цинізмом методів його здій­снення важко знайти. Багато десятиліть у Радянському Союзі (СРСР) тема Голодо­мору перебувала під суворою забороною. Навіть люди старшого покоління, яким вдалося пережити цю трагедію, не наважу­валися говорити про неї публічно. І лише після здобуття Україною незалежності правда про Голодомор повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації [3].

В пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору 1932–1933 років, вшановуючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії українського народу відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційну пам’ятку «Голодомор 1932-1933: Україна пам’ятає – світ визнає».

Видання розрахована на широке коло читачів з метою якомога глибшого осмислення взаємозв’язку геноцидного імперського і сталінського Голодомору 1932–1933-х  рр. із нинішньою окупаційно-геноцидною війною путінської росії проти суверенної України.

ПЛАНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ НА 2024 РІК

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 4 : Українська освіта в умовах викликів воєнного часу / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 86 с.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, призвело до тяжких наслідків в усіх сферах життя країни, в тому числі й освіті. Суттєвими викликами для сфери освіти стали: загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу; обмеження доступу до базових потреб людини; масштабні руйнування освітньої інфраструктури  та пошкодження приміщень закладів освіти; вимушене масштабне переміщення учасників освітнього процесу в межах України та за кордон, що призвело до значних втрат контингенту здобувачів освіти, педагогічного й викладацького складу; порушення безперервності освітнього процесу; втрата  управлінського  освітнього контролю на територіях, що потрапили  під тимчасову окупацію або перебувають у зоні активних військових дій тощо.

За даними Міністерства освіти і науки України, які оприлюднюються на спеціальній платформі saveschools.in.ua, станом на кінець вересня 2023 року 3417 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів та 363 з них зруйновано повністю. Найбільші збитки від руйнувань і пошкоджень навчальних закладів – у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Запорізькій та Київській областях.

Зважаючи на актуальність проблематики, відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено четвертий випуск рекомендаційного бібліографічного покажчика «Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти», який має назву «Українська освіта в умовах викликів воєнного часу».

Видання має рекомендаційний характер та призначене науковцям, освітянам, студентам, всім, кого цікавлять питання організації освітнього процесу в умовах повномасштабної агресії рф проти України.

8 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МІСТОБУДУВАННЯ (ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ УРБАНІЗМУ)

Щорічно 8 листопада світ відзначає Всесвітній день містобудування  (урбанізму). Вперше відзначати цей день запропонував професор Університету Буенос-Айреса, випускник Інституту міського будівництва в Парижі, на ім’я Карлос Марія делла Паолера наприкінці 40-х років і проведений в 1949 році. Його мета - привернути увагу громадськості до галузі містобудування, розвитку міської інфраструктури та мегаполісів. Нині свято відзначається в більш ніж 30-ти країнах світу на чотирьох континентах.

Кінець ХХ — початок ХХІ століття можна з упевненістю назвати епохою урбанізації та бурхливого міського розвитку.  Місто ХХІ сторіччя є центром промисловості, розквіту економіки та культурних досягнень. Ідеальний варіант міста згідно сучасних урбаністичних поглядів – це  місто,  що враховує  інтереси  та  можливості  кожного  представника суспільства  незалежно  від  соціального  та  фізичного  стану,  матеріальної спроможності  і існує заради забезпечення сприятливих, здорових, зручних і естетичних умов для проживання людини, де кожен мешканець буде відчувати комфорт, безпеку і гармонію.

Головне завдання урбанізму – створювати міське середовище так, щоб у ньому гармонійно та комфортно співіснували місто, природа і людина з усією її тягою до самопрояву.

За даними Світового Банку, нині у світі 56% населення проживає в містах. а за прогнозами ООН до 2050 р. кількість людей, що живуть у містах  буде становити 68% населення Землі (World Urbanization Prospects, 2023).

Всесвітній день урбанізму — це можливість поглянути на проектування глобально, планувати розвиток міст і територій сумлінно і ефективно.

В Україні свято офіційно не засноване, але сама тема гостро актуальна.

В день містобудування вітаємо та шануємо архітекторів і будівельників, проектувальників і конструкторів, малярів, штукатурів, висотників, забудовників, бригадирів — всіх творців сучасного життєвого простору. Завдяки старанням цих людей колись пустинна місцевість перетворюється на заселені квартали, а міста знаходять свій унікальний характер і подобу. І саме від них залежить, чи перетвориться населений пункт на банальні кам’яні джунглі або отримає якісну і зручну інфраструктуру.

За матеріалами інтернет-джерел

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

 Підготувала В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

31 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАОЩАДЖЕНЬ

Звичка заощаджувати вимагає більшої сили характеру, ніж має більшість людей, оскільки їй доводиться приносити в жертву задоволення і розваги

Наполеон Гілл

Щороку, 31 жовтня у світі відзначають Всесвітній день заощаджень (Міжнародний день економії).  Його історія розвитку розпочалась у Мілані, коли в жовтні 1924 року представники ощадних кас із 29 країн світу зібралися на Перший інтернаціональний спеціалізований конгрес ощадних банків. На конгресі вирішувалися різні важливі питання і укладалися угоди. Однак, найцікавіше сталося в останній день зборів. 31 жовтня проходив останній день конгресу, на якому італійський професор Равізза запропонував «в пам’ять про перші збори ощадних банківських інститутів всіх країн» щороку відзначати цей день, як «Міжнародний день заощаджень». За задумом організаторів, цей день має бути присвячений економії у широкому розумінні цього слова — від заощадження грошей до дбайливого ставлення до часу, речей, природних ресурсів тощо, а його метою проголосили стимулювання ідеї заощадження коштів та планування витрат. Автори ідеї пропонували, щоб у цей день усі ощадні установи були відкриті і населення мало змогу переводити заощадження на свої рахунки.
У 1989 році Всесвітній день заощаджень офіційно визнаний директивою ООН.

Головною метою Всесвітнього дня заощаджень є стимулювання та збереження ідеї зберігання коштів у банківських установах, а також залучення нових клієнтів. Ідея полягає в тому, щоб усі банки були відкриті, незалежно від дня тижня, і населення мало можливість покласти заощадження на свої рахунки. Окрім того, проводяться заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення, роз’яснення дітям та різним категоріям населення значення заощаджень, проводяться спеціальні консультації, акційні тижні, різноманітні заходи для клієнтів і фінансових установ, рекламні подарунки.

2012 року Україна приєдналася до відзначення Всесвітнього дня заощаджень. На сьогодні Національний банк України, Незалежна асоціація банків України (НАБУ), Фонд ощадних кас Німеччини «Sparkasse» та Міністерство фінансів Німеччини підтримують ініціативу запровадження Всесвітнього дня заощаджень в Україні, і відзначають його 31 жовтня. Його символом стала скарбничка у вигляді поросятка, а його гаслами – «Банки об'єднуються заради майбутнього!» та «Ощадливий сьогодні – багатий завтра!».

Всесвітній день заощаджень в Україні − соціально важливий проект, який підвищує рівень фінансової грамотності населення, довіру до банківського сектору, формує навички заощадження і управління власними фінансами.

Фінансова культура в сучасному житті стала важливим елементом системи вмінь та правил поведінки загалом. Тому це свято має стати святом усіх громадян України, зацікавлених у зростанні власного добробуту та фінансової незалежності Української держави.

                 За матеріалами інтернет-джерел

         ДЕКІЛЬКА ПОРАД, ЯК ЗАОЩАДИТИ

• Почніть із створення бюджету. Оцініть свої доходи та витрати, і намагайтеся стежити за тим, куди йдуть ваші гроші. Це допоможе вам керувати фінансами та уникати боргів.

• Відкладайте певну суму з кожного прибутку. Це створить фінансову подушку безпеки та допоможе вам досягти своїх довгострокових фінансових цілей.

• Розгляньте можливості для збільшення свого капіталу, наприклад, інвестування може бути одним із ключів фінансової незалежності.

• Купуйте продукти з меншим рівнем відходів, заощаджуйте воду та енергію, та застосовуйте сталий спосіб життя.

За матеріалами: https://celebratoday.com/uk/events/october/31/world-savings-day

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

 Підготувала В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

БІБЛІОТЕКИ, АРХІВИ, МУЗЕЇ В УМОВАХ ВІЙНИ

25-26 жовтня 2023 р. працівники відділу наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського взяли участь у ХХVІ Всеукраїнській онлайновій науково-практичній конференції (з міжнародною участю) Короленківські читання 2023 «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни».

На постерну сесію представлено публікацію «Бібліографічна продукція публічних бібліотек України у часопросторі війни (на прикладі створення рекомендаційного бібліографічного покажчика «Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти»)».

Матеріали Конференції надзвичайно цікаві та корисні. Щиро дякуємо організаторам за прекрасний науковий захід, за нагоду обмінятися досвідом.

27 ЖОВТНЯ - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!..

Тарас Шевченко

                                                                                                     

День української писемності та мови — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні. Свято започатковане 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня. 

В День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Отже, вчимо українську та шануймо її!

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

 Підготувала О. В. Нестеренко, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛИПЕНЬ-ВЕРСЕНЬ 2023 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у липні-вересні 2023 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Сучасні українські письменники в літературному просторі : інформаційно-бібліографічні матеріали. Вип. 1 // Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії  ; уклад. О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 38 с.

Поет, прозаїк, перекладач, есеїст Юрій Андрухович є одним із найяскравіших представників і, загалом, культовою постаттю сучасної української літератури. Глибина й багатогранність особистості і творчого доробку Ю. Андруховича стали унікальним явищем не лише сучасного українського постмодернізму.

Творчість Юрія Андруховича ознаменувала новий період в розвитку української літератури пострадянського періоду. Він став першим письменником незалежної України, що свідомо брався за творення літератури, яка порушувала традиції і заперечувала канони.

Пропоноване видання містить інформаційні матеріали та перелік джерел  з фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського; електронного архіву наукових періодичних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського; архівів електронних наукових фахових видань та вебсайтів.

Інформаційно-бібліографічні призначені широкому колу користувачів, усім хто цікавиться питаннями сучасного літературного простору України і, зокрема, творчістю одного з провідних українських письменників – Юрія Андруховича.

10 ЖОВТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

Єдина краса – це здоров’я

Г. Гейне

Щорічно 10 жовтня, починаючи з 1992 р. за ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) відзначається Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day).

Цей день був засновано для того, щоб підвищити рівень обізнаності щодо психічного здоров’я в суспільстві, а також популяризації профілактики психічних розладів, зниження стигматизації, сприяння організації належного лікування та догляду людей, які страждають на розлади психіки та поведінки.

За даними ВООЗ кожна восьма людина планети, тобто загалом 970 мільйонів людей, страждає на психічні розлади, найбільш поширеними є тривожні та депресивні розлади. Водночас лише відносно невелика кількість людей у світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Як і раніше, значно поширені такі явища, як стигматизація, дискримінація, порушення прав людини і застосування обмежувальних законодавчих норм щодо них.

У сучасному світі ментальне здоров’я постійно зазнає випробувань, тому піклуватись про нього так само важливо, як і про фізичне здоров’я. Психічне здоров’я є невід’ємною частиною і найважливішим компонентом здоров’я. У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) – зазначено: «Здоров’я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутністю хвороб і фізичних дефектів». Важливим наслідком цього визначення є те, що психічне здоров’я – це не тільки відсутність психічних розладів і форм інвалідності.

Психічне здоров’я є надзвичайно важливим у житті кожної людини, оскільки впливає на наші емоції, поведінку, комунікацію, мислення, процес прийняття рішень та соціальне благополуччя, тобто має всебічні прояви в повсякденному житті.

Всесвітній день психічного здоров’я 2023 року – це можливість для людей і спільнот об’єднатися під девізом: «Психічне здоров'я – загальне право людини», щоб покращити знання, підвищити обізнаність та стимулювати дії, які сприяють та захищають психічне здоров'я кожного як універсальне право людини.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 3 : Війна в Україні та її економічні, соціальні, екологічні наслідки / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 86 с.

  Відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено третій випуск рекомендаційного бібліографічного покажчика «Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти», який має назву «Війна в Україні та її економічні, соціальні, екологічні наслідки».

Покажчик складається з восьми розділів:
Розділ 1. Законодавчі акти воєнного часу у економічній сфері
Розділ 2. Функціонування фінансової системи в умовах воєнного стану
Розділ 3. Бізнес в умовах війни: поточний стан та перспективи його відновлення
Розділ 4. Аграрний сектор в умовах запровадження воєнного стану в Україні
Розділ 5. Ринок праці та соціальний захист населення в умовах воєнної агресії
Розділ 6. Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни
Розділ 7. Вплив воєнних дій на навколишнє природне середовище
Розділ 8. Повоєнна відбудова України: потенціал та стратегія

Видання містить перелік джерел з фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, джерел віддаленого доступу (офіційного вебпорталу Верховної Ради України, електронних архівів наукових періодичних видань України).

Випуск «Війна в Україні та її економічні, соціальні, екологічні наслідки» має рекомендаційний характер і буде корисним науковцям, викладачам, студентам, учням, бібліотечним працівникам, усім, кого цікавлять економічні та соціальні наслідки війни в Україні та вплив конфлікту на світову економіку.

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Державне управління: удосконалення та розвиток – електронний фаховий науковий журнал з питань державного управління, заснований Дніпровським державним аграрно-економічним університетом та ТОВ «ДКС Центр».

Журнал висвітлює історію, теорію, механізми державного управління, питання функціонування державної служби, публічного управління та адміністрування, регіонального управління та місцевого самоврядування.

Ефективна економіка – електронний фаховий науковий журнал з питань економіки, заснований Дніпровським державним аграрно-економічним університетом та ТОВ «ДКС Центр».

У журналі висвітлюються актуальні проблеми економіки; економіки та управління підприємствами; інноваційної та інвестиційної діяльності; бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту; фінансів та податкової політики; математичних методів та інформаційних технологій в економіці; світового господарства та міжнародних економічних відносин; сучасного менеджменту, маркетингу та інших галузей економічної науки.

Видання індексуються міжнародними наукометричними базами Index Copernicus та Google Scholar.

Журнали виходять щомісячно й поширюються через мережу Інтернет.

Матеріали, представлені у виданнях, стануть у нагоді студентам, аспірантам, докторантам, здобувачам, молодим фахівцям, викладачам, науковцям та всім зацікавленим особам.

23 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕСТОВИХ МОВ

Зазвичай здатність чути звуки, зокрема й людську мову, сприймається нами як належне, і саме завдяки слуху люди вчаться говорити ще в ранньому дитинстві.  Проте поруч завжди є ті, хто позбавлений цієї можливості з різних причин. Найкращим рішенням в такому випадку є вивчення та використання жестової мови — це надає можливість людям з вадами слуху адаптуватися в суспільстві та жити повноцінним життям. 

23 вересня у світі щороку відзначають Міжнародний день жестових мов. Це свято було запроваджене ООН у 2017 році на підтримку ініціативи Всесвітньої федерації глухих — організації, що нині об'єднує 135 національних асоціацій глухих, і захищає права близько 70 млн глухих по всьому світу.  Саме 23 вересня було обрано як дату відзначення свята, оскільки цього дня у 1951 році було утворено Всесвітню федерацію глухих.

У резолюції Генасамблеї ООН, яка проголошує Міжнародний день жестових мов, наголошується, що ранній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення для зростання і розвитку глухої людини. В ООН зазначають, що запровадженням цього свята, зокрема, визнається важливість збереження жестових мов як елемента мовного та культурного розмаїття.

Перші згадки про використання жестової мови людьми, які мають вади слуху або мовлення, прийшли з Давньої Греції. Трактат Платона «Кратил», написаний в V столітті до нашої ери свідчить про те, що в ті часи люди з подібними обмеженнями вже користувалися жестами замість слів. Згодом Арістотель висловив думку, що глухих неможливо чомусь навчити саме тому, що вони не чують мови.

На жаль, ця теорія прижилася, і до глухих ставилися як до неповноцінних людей — їм відмовляли у праві власності та забороняли одружуватися, бо думали, що глухота передається дітям. Чимось таким, чого слід соромитися, стала й мова жестів, тому глухі люди були позбавлені можливості відкритого спілкування.

Найбільше досягнення в ранній історії жестової мови належить іспанському монаху — Хуану Пабло де Бонету. В 1620 році він опублікував першу книгу з мови жестів, яка містила алфавіт із зображенням рухів пальців та кистей рук, що означали певні звуки. Дякуючи цій книзі, жестову мову вперше було визнано гідною формою спілкування.

1760 року паризький священник Шарль Мішель де л’Епе відкрив безкоштовну школу мови жестів, яка отримала назву Королівського інституту глухонімих. Відтоді де л’Епе вважають одним із засновників сурдопедагогіки.

У Великобританії популяризував жестову мову Томас Брейдвуд — він заснував Академію для глухонімих, де навчав унікальному дворучному методу знаків. Цей метод досі лежить в основі жестової мови, яку використовують сучасні британці.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 2 : Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії  ; уклад. Л. В. Белаш ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 58 с.

Стратегія забезпечення національної безпеки України набула актуальності ще у 2014 році, коли перед Україною постало завдання захистити найважливіші суспільні та державні інтереси, що становлять об’єкт національної безпеки.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну актуальність теоретичних та практичних аспектів забезпечення основ національної безпеки України, оборони та цивільного захисту населення досягнула апогею. Неспровоковане, варварське вторгнення росії на територію України стало проявом величезної небезпеки, яка зруйнувала мир в Україні та в цілому на європейському просторі.

Тому питання удосконалення та підвищення ефективності забезпечення національної безпеки, оборони та захисту цивільного населення в Україні в сучасних умовах є як ніколи актуальними, визначними у пошуку напрямів подальшого розвитку країни та такими, що викликають занепокоєння громадських та державних діячів, науковців, просто громадян України.

Зважаючи на актуальність проблематики відділом наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготовлено другий випуск бібліографічного покажчика "Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти", який має назву "Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни".

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«ART and DESIGN» – рецензований науковий журнал з відкритим доступом, заснований Київським національним університетом технологій та дизайну у 2017 році.

Журнал призначений для публікації оригінальних, інноваційних, новітніх та високоякісних наукових статей, які не були опубліковані раніше і не розглядаються в інших виданнях, а також мають принципове наукове, теоретичне та практичне значення та є результатом оригінальних наукових досліджень.

Тематична  спрямованість  журналу  «ART and DESIGN»:  соціально-гуманітарні та культурологічні проблеми мистецтвознавства, методологічні питання дизайну; проблеми історії, теорії і практики дизайну та художньо-проектної культури; стилістика та художньо-образні засоби дизайн-діяльності; сучасні концепції та тенденції розвитку різних напрямів дизайну (арт і фешн-дизайну, фото-, відео-, web-, motion-дизайну, графічного дизайну, дизайну архітектурного середовища) тощо.

Видання  орієнтоване  на  науковців,  викладачів,  аспірантів,  а  також  науково-практичних працівників і фахівців з дизайну та мистецтвознавства.

Журнал дотримується політики відкритого доступу (Open Access). Усі статті розміщуються на сайті безстроково і безкоштовно відразу після виходу номера в світ. Повнотекстовий доступ до наукових статей всіх номерів представлено на офіційному сайті журналу у розділі Архів.

29 СЕРПНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ

 КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (24 лютого-2 квітня 2022)

Джерело: 
https://hromadske.ua/posts/cil-1-yak-ukrayina-vigrala-bitvu-za-kiyiv

24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 2 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри РФ. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів–Гореничі–Буча–Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Епізодами битви за Київ стали:

– бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати;

– бої за аеропорт “Антонов” у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили “Мрію”. Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили;

– битва за Мощун — одна з найзапекліших битв під час оборони Києва, що тривала з 27 лютого до 21 березня 2022 року, на початковій фазі російського вторгнення в Україну за контроль над селом Мощун і околицями. Мощун став одним із форпостів оборони Києва. На невелике село Мощун – стратегічну точку, яку необхідно було взяти росіянам, щоб вийти на Київ – противник кинув кваліфіковані війська і усе можливе озброєння: ствольну і реактивну артилерію, міномети, авіацію. Попри складне становище, українській армії вдалось зупинити масований наступ противника і в подальшому відтіснити російські війська на лівий берег річки Ірпінь.

24 СЕРПНЯ – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

                                Незалежність можлива лише тоді, 

 коли є люди, які готові за неї боротися

Валерій Залужний

24 серпня Україна відзначає День незалежності – державне свято на честь ухвалення в 1991 році Акта проголошення незалежності України. Ця історична подія увінчала тривалий шлях Українського народу до самостійності. Історичні факти переконливо свідчать, що український народ протягом кількох століть мав свою державність, відстоював її, боровся за її відродження та збереження. Свою державність він творив на власній землі, власними зусиллями, а не шляхом загарбання і поневолення чужих територій.

Україна здобула незалежність юридичним шляхом, після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет. Легітимність цих кроків Верховної Ради підтвердив Всеукраїнський референдум. Незалежність – не «випадковість», як стверджує російська пропаганда, а результат зусиль представників багатьох поколінь. Розпочата Горбачовим «перестройка» активізувала процеси, які раніше стримувалися репресіями. Почали відбуватися події, які спочатку привели до проголошення Україною незалежності, а потім зміцнювали її та наповнювали реальним змістом.

Якщо уявити, що країна – це дім, то Україна все ще в процесі будівництва. Є міцний фундамент – століття боротьби за можливість жити в єдиній і незалежній країні. Є стіни – Конституція і законодавство, що дають можливість людям мати свободу і захист своїх прав, а також обов’язки, виконання яких зробить буття у спільному просторі безпечним і комфортним. Є дах – визнання незалежності і суверенітету України іншими країнами та членство України у міжнародних організаціях. Однак поки не все добре всередині цього будинку: основні комунікації є, але все інше не доведене до ладу, не обладнане зручно, не оформлене естетично, не прибране. Та й не всі з тих, хто живе у цьому великому спільному домі, цінують його і готові докладати зусиль для його розбудови. А ще є сусід, який хоче відібрати цей дім, а його головних оборонців і будівничих знищити. Тому зараз Україна знов захищає свою незалежність, відбиваючи широкомасштабну агресію Росії. Головне ж, що творить і зміцнює незалежність України – це прагнення і дії небайдужих людей. Людей, які захищають Україну на фронті, людей, які підтримують армію і розбудовують країну в тилу.

За матеріалами: https://www.radiosvoboda.org/a/podii-shcho-formuyut-nezalezhnist/31405953.html

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

ЗАДЛЯ ТИХ, ХТО ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ

Щорічно, 19 серпня суспільство відзначає Всесвітній день гуманітарної допомоги (World Humanitarian Day). Він був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 11 грудня 2008 року і уперше відзначався в 2009 році. Така дата була вибрана невипадково. 19 серпня 2003 року стався вибух в штаб-квартирі ООН у Багдаді, в результаті якого загинули 22 людини, включаючи 15 гуманітарних співробітників. Серед загиблих був бразильський дипломат Сержіу Вієйра ді Меллу, який пропрацював понад 34 роки у різних гуманітарних місіях Організації Об'єднаних Націй і посмертно був нагороджений Премією ООН в області прав людини.

Вибух 2003 року в Багдаді став найбільшим в історії нападом на співробітників ООН. Відповідальність за теракт узяла на себе організація "Озброєний авангард другої армії Мохамеда". І на згадку про усіх загиблих і постраждалих було прийнято рішення заснувати Всесвітній день гуманітарної допомоги, для вшанування пам'яті гуманітарних працівників, які загинули при виконання своєї місії.

Основне завдання Всесвітнього дня гуманітарної допомоги – сприяння підвищенню інформованості громадськості про діяльність з надання гуманітарної допомоги у всьому світі. Цього дня особливо підкреслюється важливість міжнародної співпраці в цій сфері. Кожен день, долаючи небезпеки і негаразди, гуманітарні працівники і волонтери, допомагають мільйонам людей в країнах, охоплених війною або які переживають стихійне лихо. У світі налічується понад 9000 гуманітарних співробітників.

Усього за роки існування Всесвітнього дня гуманітарної допомоги у світі було убито, поранено або викрадено майже 5000 гуманітарних працівників, так що в сучасних умовах працівники, що надають гуманітарну допомогу - справжні безстрашні герої, які не пасують перед труднощами.

ООН, а також міжнародні та національні гуманітарні організації, поряд з державами, є основними учасниками гуманітарної допомоги: вони збирають пожертви, планують і здійснюють необхідні проєкти.

З початком війни терористичної росії проти України, її мирного населення, до країни надсилається безліч гуманітарної допомоги від різних країн світу та міжнародних організацій, приватних і волонтерських організацій, як у вигляді предметів та товарів, так і у вигляді коштів, благодійної допомоги та пожертв.

У Всесвітній день гуманітарної допомоги ми вшановуємо тих, хто поклав своє життя заради інших, а також Героїв з реального життя,  які продовжують самовіддано працювати, аби допомагати людям, які потрапили в біду, та зробити все можливе, щоб вони отримали необхідну допомогу.

За матеріалами інтернет-ресурсів

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Про гуманітарну допомогу [Електронний ресурс]: Закон України, 22 жовт. 1999 р. № 1192-ХIV [станом на 31.03.2023] // // Верховна Рада України : офіційний вебпортал парламенту України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text (дата звернення: 15.08.2023). – Назва з екрана.
• Антонович М. М. Право на гуманітарну допомогу під час збройного конфлікту і відповідальність за його порушення згідно з міжнародним правом [Електронний ресурс] / М. М. Антонович // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2015. – Т. 168. – С. 93–98. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAun_2015_168_24 (дата звернення: 15.08.2023). – Назва з екрана.

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

„Сучасні проблеми архітектури та містобудування” – науково-технічний збірник, заснований у 1997 році Київським національним університетом будівництва і архітектури.

У збірнику висвітлюються актуальні проблеми досліджень у галузі архітектури та містобудування, теорії та історії архітектури, реконструкції існуючої забудови. Розрахований на працівників науково-дослідних і проектних організацій, викладачів вищих навчальних закладів, студентів, які навчаються за напрямами "Архітектура" та "Будівництво".

Збірник визнаний атестаційними органами України, як наукове фахове видання України, в якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з архітектури та технічних наук.

Видання практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Періодичність видання журналу: тричі на рік.

Архівовані електронні версії статей представлені у національному репозиторії «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Для ознайомлення з повними текстами статей можна також скористатися електронним каталогом ПОУНБ імені І. П. Котляревського, де розміщені посилання на архів видання.

ВІДРОДИЛИ ДЕРЖАВНІСТЬ, ВІДНОВИЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЗАХИСТИМО СВОБОДУ

28 липня Україна відзначає День Української Державності. Це свято – ще один крок до збереження та розвитку національних інтересів України, важлива подія для майбутніх українських поколінь, які будуть вивчати свою історію та розуміти, з чого все починалось, це боротьба за встановлення історичної справедливості. І як влучно сказав Президент України про важливість цього дня: «День Української Державності затверджуватиме зв'язок українців, які мешкають зараз, з багатьма поколіннями нашого народу. Лише ті, хто зовсім не знає правди історії і зовсім не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати нас. Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за сторіччя, українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І не зламаються зсередини, як це бувало неодноразово. Не цього разу!».

Бібліографічний відділ Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготував рекомендаційний бібліографічний список "Відродили державність, відновили незалежність, захистимо свободу", що містить літературу про витоки та становлення Української держави, етапи розвитку української державності, діяльність відомих державних, політичних діячів та боротьбу українського народу за здобуття державної національної незалежності, відомі та маловідомі факти історичного розвитку України. 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2023 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні-червні 2023 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

ДО 35-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ СПІЛКИ

 

Джерело: https://bit.ly/3psa4I5 

 Українська Гельсінська спілка (УГС) відіграла одну з головних ролей у національно-визвольній боротьбі українського народу наприкінці 1980-х – початку 1990-х рр. Створена політв’язнями опозиційна владі організація, стала якісно новим явищем у житті УРСР. Формально вона була правозахисною організацією, проте за своїми справжніми завданнями відповідала політичній організації, яка боролася за реформування тоталітарного режиму та проголошення незалежності України. 

   Засновниками й лідерами УГС стали В’ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь, Богдан Горинь, головою виконкому обрали відомого у дисидентському колі Левка Лук’яненка.

Офіційно проголошено про створення Української Гельсінської спілки 7 липня 1988 р на п’ятидесятитисячному мітингу, який відбувся у самому центрі Львова, на майдані перед головним корпусом університету ім. Івана Франка, біля пам’ятника великому Каменяреві. Було заявлено, що створена 1975 року правозахисна Українська Гельсінська група (УГГ) виконала свої завдання, тому складає повноваження і повним складом входить в Українську Гельсінську спілку. На мітингу було зачитано програмний документ організації – Декларацію принципів. Керівними органами Спілки стали Всеукраїнська координаційна рада (ВКР) та Виконавчий комітет.

Згідно з Декларацією принципів та Статутними принципами УГС, спілка постала як “федеративне об’єднання самоврядовчих правозахисних груп і організацій в областях, районах, містах України та за її межами”.

Документ передбачав: трансформацію СРСР в конфедерацію незалежних держав; внесення змін до Конституції СРСР і конституцій союзних республік; визнання статусу української мови в УРСР як державної; проведення демократичних виборів; свободи поглядів і об’єднання в громадські організації; свободи зібрань і вільного доступу до інформації; відновлення права УРСР на повноцінну дипломатичну діяльність; розвиток ринкових відносин; перегляд Кримінального Кодексу УРСР й усунення з нього статті 62 (антирадянська діяльність).

Невід’ємними елементом УГС є «Український вісник», якому судилося стати першим своєрідним каталізатором інакодумства в Українській РСР у добу «перебудови».