Зазвичай здатність чути звуки, зокрема й людську мову, сприймається нами як належне, і саме завдяки слуху люди вчаться говорити ще в ранньому дитинстві. Проте поруч завжди є ті, хто позбавлений цієї можливості з різних причин. Найкращим рішенням в такому випадку є вивчення та використання жестової мови — це надає можливість людям з вадами слуху адаптуватися в суспільстві та жити повноцінним життям.
23 вересня у світі щороку відзначають Міжнародний день жестових мов. Це свято було запроваджене ООН у 2017 році на підтримку ініціативи Всесвітньої федерації глухих — організації, що нині об'єднує 135 національних асоціацій глухих, і захищає права близько 70 млн глухих по всьому світу. Саме 23 вересня було обрано як дату відзначення свята, оскільки цього дня у 1951 році було утворено Всесвітню федерацію глухих.
У резолюції Генасамблеї ООН, яка проголошує Міжнародний день жестових мов, наголошується, що ранній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення для зростання і розвитку глухої людини. В ООН зазначають, що запровадженням цього свята, зокрема, визнається важливість збереження жестових мов як елемента мовного та культурного розмаїття.
Перші згадки про використання жестової мови людьми, які мають вади слуху або мовлення, прийшли з Давньої Греції. Трактат Платона «Кратил», написаний в V столітті до нашої ери свідчить про те, що в ті часи люди з подібними обмеженнями вже користувалися жестами замість слів. Згодом Арістотель висловив думку, що глухих неможливо чомусь навчити саме тому, що вони не чують мови.
На жаль, ця теорія прижилася, і до глухих ставилися як до неповноцінних людей — їм відмовляли у праві власності та забороняли одружуватися, бо думали, що глухота передається дітям. Чимось таким, чого слід соромитися, стала й мова жестів, тому глухі люди були позбавлені можливості відкритого спілкування.
Найбільше досягнення в ранній історії жестової мови належить іспанському монаху — Хуану Пабло де Бонету. В 1620 році він опублікував першу книгу з мови жестів, яка містила алфавіт із зображенням рухів пальців та кистей рук, що означали певні звуки. Дякуючи цій книзі, жестову мову вперше було визнано гідною формою спілкування.
1760 року паризький священник Шарль Мішель де л’Епе відкрив безкоштовну школу мови жестів, яка отримала назву Королівського інституту глухонімих. Відтоді де л’Епе вважають одним із засновників сурдопедагогіки.
У Великобританії популяризував жестову мову Томас Брейдвуд — він заснував Академію для глухонімих, де навчав унікальному дворучному методу знаків. Цей метод досі лежить в основі жестової мови, яку використовують сучасні британці.
Перша державна школа для глухих з’явилася в 1817 році в США, в місті Хартфорд. Її засновниками були священник Томас Галлоде та вчитель Лоран Клерк, який і сам був глухим. Разом вони створили систему знаків, що згодом стала офіційною американською жестовою мовою. До 1863 року в США було вже 22 подібні школи, згодом відкрився перший коледж та Колумбійський інститут для глухих.
На жаль, багато викладачів того часу були противниками мови жестів В 1880 році на Міланській конференції вчителів, що працювали з глухими учнями, було вирішено, що жестові мови слід заборонити в усіх навчальних закладах.
Відродження мови жестів відбулося завдяки Вільяму Стоукі, викладачу та лінгвісту, який довів, що цей спосіб спілкування має всі ознаки повноцінної мови — від синтаксису до граматики. В 1960 році він опублікував свою монографію і склав перший словник жестової мови. Відтоді ставлення до методів освіти людей з вадами слуху або мовлення змінилося, а мову жестів визнали найкращим засобом для їхнього навчання та спілкування.
Зараз налічується близько трьох сотень жестових мов, адже, як і звичайні, вони різні в залежності від країни. Навіть в тих державах, які мають спільну мову, жестові системи різняться. Жестові мови варіативні – тобто мова різниться залежно від регіону, соціального, освітнього статусу, віку і статі її носіїв.
Україна має свою жестову мову. Статус української жестової мови та мовних прав жестомовних осіб визначений, зокрема, у Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Жестова мова є рідною для понад 200 тисяч громадян, з них для близько 40 тисяч – єдиною можливістю комунікувати та взаємодіяти. В нашій країні з 1930-х років діє Українське товариство глухих. Наразі це товариство є одним з членів Всесвітньої федерації глухих.
Ще десять років тому в Україні жестова мова була присутньою переважно на телебаченні, зокрема, у випусках новин. Іноді перекладом супроводжували значущі заходи. Упродовж останніх років жестова мова стала видимою зусиллями окремих ініціатив бізнес-спільноти, представників культури, громадського сектору.
Сьогодні, коли Україна за ініціативи першої леді Олени Зеленської взяла курс на розбудову безбар’єрного середовища, жестова мова трансформується в нову норму.
Подібні зміни сприяють реалізації прав людей з порушеннями слуху, адже забезпечують для них широкий доступ до інформації, можливість бути включеними в життя суспільства та реалізувати свій потенціал.
Міжнародний день жестових мов - це свято з’явилося зовсім нещодавно, тож традиції його проведення в усіх країнах є схожими. До 23 вересня зазвичай приурочуються семінари та конференції, присвячені використанню жестової мови, а також вирішенню проблем із титрами, сурдоперекладом та супроводом звукових повідомлень текстовими.
За матеріалами: https://daytoday.ua/podiya/mizhnarodnyy-den-zhestovykh-mov/
ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:
Книги
811.161.2
Д 75
- Дробот О. А. Українська жестова мова : у 2-х ч. : підручник для 1 класу спеціальних закладів загальної середньої освіти / О. А. Дробот. – Київ : Либідь, 2018 – Ч. 1. – 2018. – 111 с. Примірники: відділ обслуговування користувачів (1)
159.925
П 32
- Піз А. Мова рухів тіла : пер. з англ. / А. Піз, Б. Піз. – розшир. вид. – Київ : КМ-Букс, 2019. – 416 с. Примірники: відділ абонемента (1)
Статті
- Адамюк Н. Б. Етичні стандарти кооперації студентів із порушеннями слуху та перекладачів жестової мови в освітньому процесі [Електронний ресурс] / Н. Б. Адамюк // Інноваційна педагогіка. – 2020. – Вип. 21, т. 2. – С. 173–176. – Режим доступу: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2020/21/part_2/41.pdf (дата звернення: 20.09.2023).
- Адамюк Н. Б. Стратегії внутрішньофахової співпраці команди перекладачів жестової мови в закладах вищої освіти [Електронний ресурс] / Н. Б. Адамюк // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2020. – Вип. 69, т. 2. – С. 8–14. – Режим доступу: http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2020/69/part_2/3.pdf (дата звернення: 11.06.2021).
- Адамюк Н. Б. Стратегії співпраці перекладачів жестової мови та викладачів у вищій школі [Електронний ресурс] / Н. Б. Адамюк // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2020. – Вип. 68, т. 1. – С. 199–203. – Режим доступу: http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2020/68/part_1/42.pdf (дата звернення:20.09.2023). -
- Адамюк Н. Б. Перекладач у вищому навчальному закладі як модель жестової мови для глухих студентів [Електронний ресурс] / Н. Б. Адамюк // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. – 2016. – Вип. 69(3). – С. 7–12. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2016_69(3)__3 (дата звернення: 20.09.2023).
- Адамюк Н. Б. Сучасні інноваційні технології оцінювання професійних компетентностей перекладачів жестової мови [Електронний ресурс] / Н. Б. Адамюк // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. – 2016. – Вип. 11. – С. 16–25. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2016_11_4 (дата звернення: 20.09.2023).
- Адамюк Н. Б. Взаємозв’язок української жестової та словесної мов у навчанні молодших нечуючих школярів [Електронний ресурс] / Н.Б. Адамюк // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. – 2014. – Вип. 7. – С. 65–72. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2014_7_11 (дата звернення: 20.09.2023).
- Адамюк Н. Фахова компетентність освітніх перекладачів жестової мови [Електронний ресурс] / Н. Адамюк // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2020. – Вип. 27(1). – С. 106–110. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2020_27(1)__21 (дата звернення: 20.09.2023).
- Адамюк Н. Лінгводидактична модель вивчення лексики української жестової мови: аспекти опанування / Н. Адамюк // Особлива дитина: навчання і виховання. – 2017. – № 1. – С. 70–77.
- Адамюк Н. Освітній перекладач жестової мови: кадрове забезпечення комунікативних потреб жестомовних здобувачів освіти / Н. Адамюк // Особлива дитина: навчання і виховання. – 2019. – № 4. – С. 7–14.
- Буряк Д. М. Арабські жестові мови та невербальна комунікація в арабській культурі [Електронний ресурс] / Д. М. Буряк, М. Ю. Лихошерстова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. – 2019. – Вип. 41(2). – С. 11–15. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2019_41(2)__5 (дата звернення: 20.09.2023).
- Давидов М. В. Інфологічна модель концептів української жестової мови [Електронний ресурс] / М. В. Давидов, О. В. Лозинська, В. В. Пасічник // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. – 2014. – № 805. – С. 279–288. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2014_805_30 (дата звернення: 20.09.2023).
- Дериведмідь В. М. На городі : урок української жестової мови в 2-му класі / В. М. Дериведмідь // Дитина з особливими потребами. Інклюзивна освіта. Дефектологія. Корекційна педагогіка. – 2020. – № 12. – С. 16–18.
- Дробот О. А. Стратегії освітньої підготовки майбутніх перекладачів національних жестових мов [Електронний ресурс] / О. А. Дробот, А. В. Замша // Інноваційна педагогіка. – 2021. – Вип. 42. – С. 103–107. – Режим доступу: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/42/20.pdf (дата звернення: 20.09.2023).
- Дробот О. Лінгводидактичні аспекти навчання української жестової мови / О. Дробот, А. Замша // Особлива дитина: навчання і виховання. – 2018. – № 3. – С. 37–44.
- Зборовська Н. А. Використання жестової мови у навчанні учнів з порушеннями слуху: правове та наукове підґрунтя [Електронний ресурс] / Н. А. Зборовська // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. - 2012. – Вип. 3(2). – С. 88–98. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2012_3(2)__13 (дата звернення: 20.09.2023).
- Клєцова Н. В. Застосування методу порівняльного аналізу історично сформованої національної та європейської судових практик із захисту прав людини щодо використання мови жестів у судових засіданнях [Електронний ресурс] / Н. В. Клєцова, Н. В. Волченко, Д. В. Кравченко // Юридичний науковий електронний журнал. – 2020. – № 2. – С. 456–459. – Режим доступу: http://lsej.org.ua/2_2020/120.pdf (дата звернення: 20.09.2023).
- Кобель І. Г. Моделі інклюзії для глухих: погляд із США [Електронний ресурс] / І. Г. Кобель, J. Dickinson // Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). – 2018. – Вип. 11. – Режим доступу: http://aqce.com.ua/vipusk-n11-2018/kobel-ig-dickinson-j-modeli-inkljuzii-dlja-gluhih-pogljad-iz-ssha.html (дата звернення: 20.09.2023).
- Кульбіда С. В. На засадах гуманістичної педагогіки: жестова мова в освітньому процесі нечуючих [Електронний ресурс] / С. В. Кульбіда // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. - 2014. – Вип. 7. – С. 58–65. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2014_7_10 (дата звернення: 20.09.2023).
- Кульбіда С. В. Жест як елемент жестикуляції. локалізація - компонент жесту / С. В. Кульбіда // Дефектологія. – 2013. – № 1. – С. 14–22.
- Кульбіда С. Статус національних жестових мов і включення української жестової мови до сім’ї жестових мов Європи / С. Кульбіда // Особлива дитина: навчання і виховання. – 2017. – № 3. – С. 31–39.
- Марчук Т. Особливості жестової мови та її роль у психічному розвитку глухих дітей / Т. Марчук // Дефектологія. – 2005. – № 1. – С. 19–21.
- Пантазьєва В. Українська жестова мова в житті глухої дитини / В. Пантазьєва // Дефектолог. – 2013. – Трав. (№ 5). – С. 19–26.
- Пантазьєва В. Уроки української жестової мови : тема "Я - особистість" (для учнів старших класів) / В. Пантазьєва // Дефектолог. – 2014. – Січ. (№ 1). –С. 9–12. – Діти з вадами слуху.
- Тищенко О. Жестова мова глухих як об’єкт наукового дослідження : (історія питання) / О. Тищенко // Українська мова. – 2007. – № 4. – С. 42–52.
- Тищенко О. М. Українська сурдолінгвістика: зміст та перспективи дослідження / О. М. Тищенко // Мовознавство. – 2006. – № 4. – С. 54–59.
Підготувала В. А. Лашко, головний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії