НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства».

У випуску 7 висвітлюється книгознавча та бібліотекознавча діяльність відомого українського вченого Павла Йосиповича Ярковського (1781–1845), видатного представника української бібліотечної справи, бібліотекаря, бібліографа, одного із перших книгознавців і викладачів бібліографії в Україні. 

Видання розраховано на наукових працівників у галузі бібліотекознавства та бібліографії, викладачів, студентів, бібліотечних фахівців.   

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ 2026 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

18 ТРАВНЯ – ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА КРИМСЬКИХ ТАТАР

18 травня в Україні вшановують День боротьби за права кримськотатарського народу. Пам’ятну дату встановлено Указом Президента України від 16 травня 2014 року № 472/2014. Цей день присвячений пам’яті жертв депортації кримських татар, а також підтримці боротьби корінного народу Криму за свої права, свободу та повернення на рідну землю. Україна офіційно визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу. Відповідне рішення Верховна Рада України ухвалила у 2015 році.

18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим здійснив один з найбільших злочинів у своїй історії – примусову масову депортацію усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар – фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова. Більшістю жертв стали жінки, діти та люди похилого віку – оскільки тисячі кримськотатарських чоловіків перебували на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії. На світанку 18 травня по всьому Криму одночасно розпочалася масштабна операція НКВС. Озброєні силовики вдиралися до домівок кримських татар і під загрозою зброї змушували зібратися за 10–20 хвилин для примусового виселення. Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 товарних потягів. До кінця 19 травня депортація охопила понад 165 тисяч осіб, а 20 травня влада відзвітувала в Москву про «повне очищення» Криму. Загалом було депортовано 47 885 родин – 193 865 осіб, у тому числі понад 92 тисячі дітей до 16 років. Основними місцями заслання стали Центральна Азія, а саме Узбекистан, Казахстан, а також Сибір, Урал.

Після виселення кримських татар радянська влада намагалася стерти саму пам’ять про них. Було змінено назви багатьох населених пунктів, знесено історичні пам’ятки, знищено понад 1500 бібліотек і приватних книгозбірень, знищено кладовища і надгробки з написами кримськотатарською мовою, зачинено 861 кримськотатарську школу, а також музеї, наукові інститути та культурні центри, а  інформацію про кримських татар вилучали з офіційної історії.

Протягом десятиліть кримські татари боролися за право повернутися додому. У 1960–1980-х роках виник потужний кримськотатарський національний рух. Активісти організовували мирні акції протесту, зверталися до міжнародної спільноти та вимагали від радянської влади відновлення прав депортованого народу. Масове повернення кримських татар до Криму розпочалося наприкінці 1980-х після послаблення радянського режиму. Люди поверталися на батьківщину, відновлювали свої громади, культуру, мову та традиції. Важливу роль у захисті прав кримських татар відіграє представницький орган — Меджліс кримськотатарського народу.

14 ТРАВНЯ — 155 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

14 травня виповнюється 155 років від дня народження Василя Стефаника — видатного українського письменника, майстра психологічної новели, чия творчість стала глибоким художнім свідченням життя українського селянства кінця ХІХ – початку ХХ століття. 

Його твори вражають лаконізмом і надзвичайною емоційною силою. У новелах «Камінний хрест», «Новина», «Кленові листки» автор зумів передати трагізм людської долі, біль еміграції, соціальну несправедливість і водночас — незламність духу простих людей. Василь Стефаник утвердив в українській літературі жанр соціально-психологічної новели. Головне для новеліста — людська душа, її стан. І. Франко писав, що Стефаник "...дуже добре знає життя і душу сільського люду... найнапруженіші моменти він уміє передати так переконливо і правдоподібно, що не повірити в це неможливо...".

Стефаник писав мало, але кожне його слово — виважене і пронизане глибоким змістом. Саме тому його називають «письменником однієї книги», де кожна новела — як спалах людського життя.

Сьогодні творчість Василя Стефаника залишається актуальною, адже порушені ним теми — гідність, страждання, любов до рідної землі — не втрачають своєї сили й у сучасному світі. Вшановуючи пам’ять письменника, ми знову відкриваємо для себе його проникливе слово, яке й досі здатне хвилювати, зворушувати і змушувати замислитися.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

СИДІР ВОРОБКЕВИЧ: БАГАТОГРАННІСТЬ ТАЛАНТУ НА ПЕРЕХРЕСТІ КУЛЬТУРИ, РЕЛІГІЇ ТА МИСТЕЦТВА (до 190-річчя з дня народження)

Сидір Воробкевич — це постать, яка уособлює багатогранність української культури XIX століття. Його діяльність стала важливим етапом у формуванні української національної ідентичності, особливо в регіоні Буковини.

Усе життя митця, його багатогранна творча діяльність (письменницька, композиторська, пісенна, музична, духовна) головним чином була спрямована на просвітництво українців, розвиток їх національної культури, об’єднання усього українства в єдину спільноту.

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали «Сидір Воробкевич: багатогранність таланту на перехресті культури, релігії та мистецтва», що висвітлюють життя й творчість багатогранного митця, великого патріота-українця, який зробив значний внесок у становлення і розвиток української культури й освіти Буковини. 

Видання буде корисним для широкого кола користувачів: учнів і студентів, учителів та викладачів, бібліотекарів, науковців, краєзнавців, а також усіх, хто цікавиться українською літературою, культурою та духовною спадщиною.

ВІКНО У САД ІРИНИ ЖИЛЕНКО (до 85-річчя з дня народження)

Цього року Україна відзначає 85 річний ювілей письменниці-шістдесятниці Ірини Жиленко. Критик та дисидент Євген Сверстюк називав її «поетесою першого ряду». Її лірично-побутові поезії і досі знаходять свого читача. Але найбільшу цінність у творчості Ірини Жиленко представляють її спогади про діячів руху шістдесятників. Письменниця залишила дуже особисті враження про письменників та діячів руху, з якими була близько знайома. З нагоди ювілею відділ наукової інформації та бібліографії пропонує до вашої уваги огляд життя і творчості Ірини Жиленко.

АНДРІЙ КУРКОВ: «МЕНІ ЗАВЖДИ ПОДОБАЛОСЯ ВИГАДУВАТИ ІСТОРІЇ» (до 65-річчя від дня народження)

Пишу тільки тоді, коли сам 
дивуюся тому, що вигадую.
А. Курков

 Андрій Курков – один із найтитулованіших українських письменників. Однак його титулованість особлива: майже цілком вона зосереджена за кордоном. Чотири роки тому New York Times назвав його найвідомішим українським письменником серед сучасних. Книги цього найвідомішого у світі сучасного українського письменника увійшли до списку європейських бестселерів та у список 10 найпопулярніших новодруків Європи. Його твори – романи, дитячі книжки, сучасна проза — перекладені 45 мовами. Події усіх його творів відбуваються в Україні, тому автор пишається, що прописав нашу країну на літературній мапі світу. Порахувати загальний наклад його книг важко, але сам Курков оцінює його приблизно у три мільйони примірників.

Читати книги Андрія Куркова варто через унікальне поєднання глибокого аналізу українських реалій із тонким гумором, іронією та філософським підходом до життя. 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА БЕРЕЗЕНЬ 2026 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у березні 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

14 КВІТНЯ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СЕМІТИ КУШУЛЬ, ДОСЛІДНИЦІ КАРАЇМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  Народився я караєм, 
  До землі караєм зляжу.
  Свого слова не цураюсь,
  Віри рідної не зраджу…
                              З. І. Абрагамович, караїмський поет

Семіта Ісааківна Кушуль – видатна караїмознавиця, етнографиня, музейниця, чиє життя стало символом збереження та популяризації багатої матеріальної й духовної спадщини караїмського народу. Караїми – один із корінних народів України, що має унікальну історію, мову, культуру та релігію. Упродовж багатьох років, особливо за часів радянської влади, їхня самобутність зазнавала тиску та ігнорування. 

Народилася Семіта Кушуль 14 квітня 1906 року в Євпаторії, в сім’ї  караїмів. Її батько – Ісаак Самойлович, син караїмського вчителя, був громадським діячем в Євпаторії, матір – Анна Гелеловна до шлюбу Азар’євич. Семіта Кушуль отримала спеціальність плановика і працювала бухгалтеркою на винному заводі в Євпаторії, а з 1933 року — в Кримвінтресті в Сімферополі. 

З 1950-х років Семіта Ісааківна присвятила себе виявленню, збереженню та науковому дослідженню предметів матеріальної культури караїмів. Розуміючи, що унікальні предмети караїмського побуту з часом зникають, вона організувала ініціативну групу та почала збирати різні предмети побуту у караїмів Євпаторії з метою організації національного караїмського музею. Серед предметів, які передавали Семіті Ісааківні, були старовинний посуд, національний одяг, вишивки, побути, рукописи. Збір був систематизований: кожен переданий предмет супроводжувався короткою інформацією, що включає відомості про дарувальника, а також незмінним написом «Для майбутнього музею».

Поступово про діяльність Семіти Кушуль дізналися караїми з інших міст, які почали передавати предмети караїмського побуту, які вони мали, а також сімейні реліквії. У 1967 році Семіта Ісааківна успадкувала більшу частину колекції Бориса Кокеная, дослідника історії та культури кримських караїмів, збирача фольклору. Ці предмети стали основними експонатами майбутнього музею. Перший показ колекції експонатів караїмської старовини Семіта Кушуль організувала у жовтні 1967 року в своєму будинку.

100 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ ДЖОН ФАУЛЗ, ОДИН З НАЙВИДАТНІШИХ ПИСЬМЕННИКІВ СУЧАСНОСТІ

Британський письменник, есеїст, романіст Джон Фаулз вважається одним з найвизначніших письменників-постмодерністів. Фаулз входить до рейтингу 50 найвеличніших британських письменників сучасності від 1945 року. Його твори торкаються цікавих та актуальних тем, у центрі яких – людина, її почуття, самосприйняття та творчість. Цього року, 31 березня, талановитому британцю виповнилося б 100 років.

У творах Джона Фаулза відзначають глибину філософської думки і теми. І це є одним з найпереконливіших аргументів, чому Фаулза варто читати. Окрім цього, глибокі за змістом та прихованим підтекстом твори Фаулза приваблюють ще й дивовижно цікавим сюжетом.

НАЙКРАЩІ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ 2025 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ PEN UKRAINE

Наприкінці грудня члени Українського ПЕН традиційно укладають список видань, котрі вразили їх протягом року. Попри російські атаки на друкарні та книжкові склади, в Україні пишуть і друкують багато цікавих книжок.

До актуального переліку входять прозові й поетичні новинки, переклади, драматургія, нонфікшн, твори для дітей, мистецькі видання і гуманітаристика. Добірка налічує 252 книжки, які видали в Україні протягом 2025 року. Повний перелік книг представлений на сайті PEN Ukraine.

Цим списком Український ПЕН хоче подякувати українським видавництвам, письменникам, упорядникам, перекладачам, редакторам, журналістам, ілюстраторам, драматургам, науковцям і всім тим, хто допомагає літературі і книжковій справі в нашій країні тривати та розвиватись у важкі воєнні часи. 

Пропонуємо ознайомитися з найкращими українськими книжками 2025 року, які є в наявності у фондах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.

ІСМАЇЛ-БЕЙ ГАСПРИНСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ СИН КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

У кожного народу є свій визначний діяч, котрий зробив величезний внесок в культуру, літературу і національну свідомість. У кримських татар – Ісмаїл Гаспринський. Особистість видатного кримськотатарського просвітника, мислителя, філософа, письменника, видавця та громадсько-політичного діяча Ісмаїл-бея мурзи Мустафи огли Гаспринського мала велике значення для історії та культури як кримськотатарського народу, так і тюркських народів та всього мусульманського світу. Важко переоцінити його багаторічну працю в різних гуманітарних галузях, розробку проблеми історичної долі та перспектив розвитку мусульманства, мусульмансько-християнських зв’язків, тюркської спільності народів; його спадок необхідно вивчати, осмислювати та пропагувати.

Сьогодні багатогранна спадщина Ісмаїла Гаспринського після багатьох років забуття стає доступною широкій громадськості. Його праці потребують нового осмислення сучасної генерацією кримських татар. І як ніколи актуально звучить сьогодні його знаменитий девіз «Тільда, фікірде, іште Бірлік» – «Єдність у мові, думці і справі».

У 2026 році виповнюється 175 років від дня народження Ісмаїла Гаспринського. Відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали «Ісмаїл-бей Гаспринський – видатний син кримськотатарського народу», які висвітлюють віхи життя, просвітницьку, видавничу та літературну діяльність одного з діячів національного відродження кримськотатарського народу кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Інформаційно-бібліографічні матеріали адресовані всім, хто цікавиться особистістю просвітника Ісмаїл-бея Гаспринського, що об’єднав передові знання Заходу і Сходу та мала непересічний вплив на розбудову прогресивного суспільства, сприяла дружбі, конфесійній терпимості та співпраці між народами.

ВІДКРИВАЮЧИ ШЕВЧЕНКА: ДОСЛІДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА МЕЛЬНИЧЕНКА

Постать Тараса Шевченка займає особливе місце в українській культурі та історії. Його поезія, художні твори та громадянська позиція стали символом боротьби за свободу, гідність і національну самосвідомість. Саме тому вивчення життя і творчості Кобзаря залишається важливою справою для українських науковців. Значний внесок у розвиток цього напряму зробив український дослідник і шевченкознавець Володимир Юхимович Мельниченко.

Наукова діяльність Володимира Мельниченка присвячена дослідженню біографії, творчості та історичного оточення Шевченка. У своїх працях дослідник прагне не лише зібрати відомі факти, а й відкрити нові сторінки життя поета, звертаючись до архівних документів, листів і спогадів сучасників. Такий підхід дозволяє ширше зрозуміти особистість Шевченка — не тільки як великого поета, а й як художника, мислителя та активного громадського діяча.

Праці Володимира Мельниченка мають велике значення для сучасного шевченкознавства. Вони допомагають по-новому подивитися на постать Кобзаря, відкриваючи маловідомі факти його життя та глибше осмислюючи його творчість. Завдяки таким дослідникам спадщина Шевченка продовжує жити, надихати нові покоління та залишатися важливою частиною української духовної культури.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛЮТИЙ 2026 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у лютому 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Періодичні видання (газети, журнали, наукові записки) відіграють ключову роль у бібліотечній діяльності, забезпечуючи оперативний доступ до найсвіжішої інформації, актуалізацію знань та задоволення різнопланових запитів читачів. Вони є невід'ємною частиною фондів, допомагають у формуванні критичного мислення, розвитку медійної грамотності, а також використовуються для проведення інформаційних заходів, тематичних виставок та оглядів. 

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційне видання "Періодичні видання Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського на 2026 рік", яке містить інформацію про періодичні видання на 2026 рік, передплачені Полтавською обласною універсальною наукової бібліотекою імені І. П. Котляревського у друкованому вигляді. 

Каталог розрахований на бібліотечних працівників та широкий загал користувачів.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СІЧЕНЬ 2026 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у січні 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

САЙДЕ АРІФОВА – КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ПРАВЕДНИЦЯ СВІТУ (до 110 річчя від дня народження)

Кримськотатарський народ дав світові багато видатних людей – мислителів, лікарів, письменників, політиків, героїв. Серед них з особливим почуттям поваги і захоплення називають ім’я Сайде Аріфової, мусульманки, що рятувала євреїв від звірств нацистів.

Сайде Аріфова (Saide Arif qz Arifova), уродженка Бахчисараю. Народилася 13 лютого 1916 року. Під час Другої Світової війни вона – кримська татарка, мусульманка – ризикуючи життям, врятувала від вірної загибелі 88 євреїв.

Працюючи завідуючою бахчисарайським дитячим садом, вона приховувала національність своїх вихованців, давала неправдиві присяги есесівцям, заступалася за чужих дітей, ховала мешканців дитячого будинку, дбала про них і всіляко їм допомагала, діставала фальшиві документи і медичні довідки, рятуючи таким чином десятки життів.

До середини 1943 року про Сайде Аріфову, що рятувала людей, дізналися в партизанському командуванні Криму. Комісар Південного з’єднання Кримських партизан, що базувалися в Ялтинських лісах, Мустафа Селімов послав до неї свою зв’язкову Майє Хуршудову.

У вересні 1943 року, після падіння опору Керченських каменоломень Аджи-Мушкая, фашисти зібрали воєдино 73 дитини – дітей керченських партизанів і солдатів, що билися в цих каменоломнях. Це були хлопчики і дівчатка віком від 2-х до 15-ти років. Дітей (в основному – єврейської національності) розподілили за віком і помістили в Керченський дитячий будинок і будинок крихіток. Всіх дітей обслуговував персонал з семи осіб. Очолювала дитячий будинок Мірра Михайлівна Мірошниченко. Окупанти нагородили її німецьким орденом: дитбудинок її зусиллями утримувався в строгості, говорити дозволялося тільки німецькою. Розмови російською не схвалювалися. Кожен ранок починався з німецької гімну. Але крім цього, вихованці дитбудинку служили прикриттям для фашистів: у вересні 1943 року 73 дитини були розміщені на верхніх палубах німецьких військових кораблів, які йшли з Керчі до Севастополя. Через «живий щит» з дітей радянські льотчики не могли бомбити і топити ці німецькі судна.

Діти були дуже виснажені і доведені до знемоги. Потрібно було створити їм елементарні умови, організувати харчування. Аріфова запропонувала свою допомогу в якості нічної няні і допомогу в постачанні дітям харчуванням, постільної білизни, ковдр, подушок. Для цього їй довелося обходити будинки жителів Бахчисараю, збираючи речі і продукти – борошно, крупу. Бахчисарайці ділилися з дітьми хто чим міг: хтось давав трохи картоплі, хтось – буряк або гарбуз. Завдяки цьому діти поступово почали оговтуватися від хвороб і нездужань.

ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ "БІБЛІОГРАФ"

Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 09 грудня 2025 року № 60 затверджено професійний стандарт «Бібліограф». Національним агентством кваліфікацій професійний стандарт внесений до Реєстру кваліфікацій 19 грудня 2025 року

Метою розроблення нового професійного стандарту було приведення його структури та змістового наповнення у відповідність до вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373, а також урахування досвіду використання професійного стандарту для працівників бібліотек.

У професійному стандарті «Бібліограф»:

• визначено професійні кваліфікації;
• окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від здобутого ступеня освіти й спеціальності;
• узгоджено структуру опису компетентностей із структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій;
• оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення виконання відповідних трудових функцій, тощо.

Джерело: https://arts.gov.ua/zatverdzheno-profesijnyj-standart-bibliograf/ 

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

 Серед користувачів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського незмінною популярністю користуються романи письменниці Тамари Горіха Зерня. На даний момент у доробку письменниці всього три романи, але усі вони надзвичайно  цікаві та популярні. Її книжки надовго не залежуються на бібліотечних полицях. Творчість Тамари Горіха Зерня дуже актуальна, адже письменниця розповідає не просто про життя українців на війні, а й про те, як війна змінює наше життя, наш світогляд та наші стосунки. Тема складна, але Тамара Горіха Зерня чудово впоралась з нею. Її романи доволі емоційні, вони розповідають про важливі речі, що відбуваються просто зараз, але не спрощують їх. 

До золотого ювілею письменниці відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічний огляд "Принципи Тамари Горіха Зерня".

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

21 січня 2026 року виповнюється 100 років від дня народження першого професора в галузі бібліографії в Україні Н. Ф. Королевич.

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». Випуск 6 "Королевич Нінель Федорівна : біобібліографічний портрет до 100-річчя від дня народження" репрезентує авторські праці відомої дослідниці української бібліографії та максимально повно охоплює наукові та публіцистичні джерела про її життя та діяльність.

Сенс життя більшості людей визначається сумлінним служінням улюбленій справі. Такою для Нінель Федорівни Королевич –  бібліографознавця, літературознавця, педагога – стала саме бібліографія.

Коло професійних інтересів: вивчення історії та сучасного стану вітчизняної бібліографії, створення репертуару української книги, діяльність українських книго-, бібліотеко- та бібліографознавців.

Творчий доробок Нінель Федорівни збагатив українську бібліографію та бібліографознавство. Жодні бібліографічні або бібліографознавчі роботи не обходяться без згадування чи цитування її праць. Безперечно, Н. Королевич – достойний представник плеяди бібліографів та бібліографознавців другої половини XX століття. Її науковий доробок заслуговує на детальне й глибоке вивчення.

Видання розраховано на науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів, бібліотекарів, бібліографів, працівників інформаційних служб.

ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОГО СХОДОЗНАВСТВА (до 155-річчя від дня народження Агатангела Кримського – видатного українського вченого-сходознавця, мовознавця, поліглота, історика і письменника)

Син двох народів, Агатангел Кримський.
Ну, хто сказав, що ми не земляки?!
Татарин він навіки український,
Вкраїнець він татарський навіки.
...Син України й Криму вірний син,
Народний просвітитель, мудрий ангел,
Великий, славний Кримський Агатангел!
Ти в нас один, ти в нас такий один!...
Данило Кононенко, український поет

Рід Агатангела Кримського – кримсько-татарського походження. Один із родичів був муллою, родичем кримського хана. У 17-му ст., рятуючись від несправедливого гніву можновладця, втік із Бахчисарая та опинився у Литві. Там мусив охреститися й прибрав прізвище – Кримський. Про себе Агатангел писав: «мій батько з білоруського міщанського роду, мати – польська литовка, – я, значця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні».

Народився Агатангел Кримський 3 (15) січня 1879 р у м. Володимир-Волинський. Батько – вчитель географії, автор популярних на той час посібників і краєзнавчих книжок. Читати дитя навчилося у три з половиною роки. У прогімназії Острогу вивчив польську, французьку, англійську та німецьку мови. Після цього в київській колегії Ґалаґана вивчив грецьку, італійську, турецьку; українську вчив у Павла Житецького. У 18 років парубок знав 8 мов. 

«І от узяв я якось повісті Федьковича з передмовою Драгоманова, узяв, прочитав, і мене нове світло осяяло. Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять часину я присвячував Україні». Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався, пильно читав усякі книжки, особливу вагу звертав на етнографічні матеріали, перечитав усякі філологічні праці». Отак на двадцятому році життя студент московського інституту східних мов відкрив у собі Україну. Фанат української мови писав: «Нам одібрано всякі мінімальні, елементарні права. Для нас і говорити своєю мовою – то вже є злочин; нашій нації гірше, ніж усім іншим націям». Щоб нація зберегла мову, щоб нести освіту народові, А. Кримський написав і видав у Москві «Украинскую граматику для учащихся высших классов Приднепровья», «Практический курс для изучения малорусского языка» – призначені для самостійного вивчення.

А далі – стажування в арабських країнах. У 29 – він професор східних мов Лазаревського інституту, поліглот, який мав 68 робочих мов. Агатангел Кримський – автор першої в світі історії арабської літератури в 5 томах: автор 26 томів зі сходознавства.
Щойно Україна оголосила самостійність, як Кримський почав рватися до Києва. Упродовж місяця Володимир Вернадський добивався дозволу Кримському на приїзд із Москви, адже вчений погоджувався на переїзд тільки разом із бібліотекою, а це вагон книжок. Вони розмістилися у двокімнатній квартирі на п’ятому поверсі на вул. Мало Підвальній, 3: вагон книжок, колекція марок і грамплатівок, бо пан Агатангел – знавець оперної музики.

А. Кримський став одним із засновників АН УСРР, до 1928 р. був її вченим секретарем. У 1921-1929 рр. академік очолював Інститут мовознавства, був професором Київського університету. Не зважаючи на кволе здоров’я, астму, серцеву недугу, він носив дві пари сильних окулярів, професор працював по 18 годин на добу. Крім наукових праць, Кримський уклав три збірки поезій, перший в українській літературі філософський роман «Андрій Лаговський». Від 1930 р. вченого часто викликали на допити, адже А. Кримський – «ідеолог українського націоналізму», з Петлюрою перебував у дуже близьких стосунках, вітав його у АН хлібом-сіллю; 1923-го року Кримський із рядом інших націоналістів видав явно російсько-український словник. Як бачимо, малописьменні блямовні слідчі були інтернаціоналістами, а вчений-поліглот зі світовим іменем – «махровий націоналіст». Вченого не друкували, ліквідували усі сходознавчі установи АН; він працював для шухляди. А щоб видатний вітчизняний учений-орієнталіст, мовознавець та поет не мав сил вистояти на сплюндрованому, занімілому полі української науки та культури, «інтернаціоналісти» його вдарили під дих. Справа в тім, що Агатангел Кримський належав до тих чоловіків, які не боялися розумних жінок. Ще юнаком він закохався у геній Лесі Українки, але вона його серйозно не сприйняла. Більше жінками Кримський не цікавився, свої ніжні почуття він спрямував на секретаря.

Агатангел Кримський усиновив Миколу Левченка. Його не арештовували, але арештували й засудили Миколу. Стаття за збочення дала привід кримінальникам у зоні збиткуватися по повній. Левченко відбув термін, повернувся й повісився у квартирі Кримського. Ця трагедія підкосила вченого. З того часу він перестав стежити за своєю зовнішністю: носив подерті чоботи, подертий костюм, говорячи: «Нехай буде соромно владі, яка довела академіка до такого».

20 липня 1941 року 70-літній А. Кримський був арештований, потрапив під хвилю сталінських репресій та був звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності. Його відправили на заслання до Кустаная (Казахстан). Останньою книгою вченого стала справа за номером 148001. 25 січня 1942 року її припинили й здали до архіву у зв’язку зі смертю обвинуваченого. Хворий і виснажений вчений помер у камері смертників у тюремній лікарні. 
Реабілітований у 1957 році.

1903 року Кримський написав вірш  «На тортурних муках»:

Без молитви штурніть мого трупа

В підтюремнії мури,

Надпишіть, що був я злочинець

І загинув з тортури,

Надпишіть, що був я злочинець.

Ім’я А. Кримського значиться в затвердженому сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу, його носить Інститут сходознавства НАН України.

За матеріалами сайту : https://uamodna.com/articles/agatangel-krymsjkyy 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ГРУДЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у грудні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).