ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСІЙНИХ КУЛЬТУРНИХ УСТАНОВ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ГОЛОКОСТ: ПАМ’ЯТЬ КРІЗЬ ПОКОЛІННЯ

1 листопада 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 «Пам'ять про Голокост», що проголосила 27 січня – Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. День вшанування обраний символічно – саме 27 січня, у 1945 році, війська 1-го Українського фронту звільнили концтабір Аушвіц.

Голокост – одна з найбільших світових трагедій 20 ст. – досягнув масштабів, безпрецедентних для історії людства. Мільйони людей, переважно євреїв, були піддані насильству, депортаціям, геноциду та систематичному винищенню. Нацисти розробили та втілили в життя промисловий підхід до фізичної елімінації людей, використовуючи табори смерті, газові камери, масові страти та примусові праці.

Завдяки закарбуванню у мистецтві, зокрема в літературі, пам’ять про жахливу історію живе далі.

Твори про Голокост продовжують з’являтися: часом це нові сюжети, а часом – переосмислення старих.

Маємо знати й пам’ятати. Добірка художніх книг про Голокост, які варті твоєї уваги.

НАЙКРАЩІ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ 2024 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ PEN UKRAINE

Наприкінці грудня члени Українського ПЕН традиційно укладають список видань, котрі вразили їх протягом року. Всупереч російським атакам, книговидавнича справа не стала на паузу, і 2024 рік став направду знаковим для сучасної української літератури. Тож цьогорічна добірка налічує 201 книжку.

Список книжок Український ПЕН укладає вже сьомий рік поспіль. До актуального переліку входять прозові й поетичні новинки, переклади, драматургія, нонфікшн, твори для дітей, мистецькі видання і гуманітаристика. Добірка включає книжки, які видали в Україні протягом року – з грудня 2023-го до грудня 2024-го. Повний перелік книг представлений на сайті PEN Ukraine.

Пропонуємо ознайомитися з найкращими українськими книжками 2024 року, які є в наявності у фондах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ГРУДЕНЬ 2024 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у грудні 2024 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

  Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

8 СІЧНЯ – 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА (1935–1963)

…Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

Василь Симоненко

«Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», – писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. «І як же ненавиділи його поезію, його пам’ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий їм на XX з’їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко – його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших…Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але – і в цьому я непохитно впевнений – не змусили б його відмовитися від свого «Я», – так характеризував ту епоху Святослав Тельнюк.

8 січня визначному українському поету, талановитому журналісту Василю Андрійовичу Симоненку виповнилося би 90 років. Він один із найяскравіших представників покоління «шістдесятників» у літературі, «лицар українського відродження». Йому було не повних 29 років, коли він полишив цей світ. Усього лише 10 років творчої діяльності. Немає літературного жанру в якому він не творив би: вірші, проза, байки, казки, сатиричні та гумористичні вірші, епіграми, пародії.

Життя поета тісно пов’язане з трьома регіонами — Полтавщиною, де він народився, Київщиною, де він навчався та знайшов однодумців, друзів із дисидентських кіл, і Черкащиною, де по-справжньому розпочалось і трагічно обірвалося його життя. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшла лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962).

Уже в ті роки набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-их pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад, зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства, викриття жорстокостей радянської деспотії, затаврування російського великодержавного шовінізму тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини України.

Самвидавною творчістю Симоненко, за визначенням критики, став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України 2-ї половини 20 ст.

Життя Василя Симоненка обірвалося в грудні 1963 року, коли йому було лише 28 років. Він був скромною людиною, чесним, правдивим трудівником поетичного слова, ніколи не був зручним і кишеньковим. Став насправді народним Поетом. Громадянсько-поетичної відваги Симоненкові аж ніяк не бракувало, і найкраще мало бути попереду. 

Останні рядки написані поетом:
          «Прощай, мій зошите! Спасибі тобі, друже,
          Що ти думок моїх не відцуравсь,
          Що ти свої клітини тепло мружив,
          Коли над римами я потом обливавсь.
          Ти їх сприйняв без жодної огуди,
          Єдиний мій читач і шанувальник мій.
          Чи сприймуть їх колись і прочитають люди –
           Побачимо. Прощай, товариш мій.»

У 1965 році Симоненка висунули на Шевченківську премію. Однак отримав її лише через 30 років, уже в Незалежній Україні. Посмертно.

                                                                                За матеріалами інтернет-видань

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ: