ЖУРНАЛ ІНОЗЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ "ВСЕСВІТ" — 100 РОКІВ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ

Український журнал іноземної літератури "Всесвіт" святкує 100-річний ювілей. Заснований 1925 року видатними українськими письменниками, журнал став одним із ключових українських видань, що знайомив читачів з кращими зразками світової літератури. За роки свого існування часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв’ю авторів із 105 країн світу в перекладах із 84-х мов світу. У 2025 році журнал продовжує знайомити українців зі світовими літературними творами та розвивати мистецтво перекладу.

 Полтавська обласна наукова універсальна бібліотека зберігає у своїх фондах номери з 1964 по 2024 рік, передплачує та отримує нові випуски журналу.

НОМАН ЧЕЛЕБІДЖІХАН – УРОКИ МИНУЛОГО ДЛЯ ПОКОЛІНЬ МАЙБУТНЬОГО

Номан Челебіджіхан – уроки минулого для поколінь майбутнього : біобібліографічна розвідка / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 30 с.

23 лютого кримські татари відзначають день пам'яті Номана Челебіджіхана – видатного кримськотатарського політичного і державного діяча, якого цього дня 1918 року в міській в’язниці Севастополя розстріляли більшовики.

Номан Челібіджіхан – один з організаторів та керівник Першого Курултаю кримськотатарського народу, перший голова національного уряду Кримської Народної Республіки, письменник, поет, духовний лідер, муфтій мусульман Криму, України, Литви, Білорусії та Польщі. Довгих сім десятиліть комуністичний режим приховував під грифом секретності все, що стосувалося життя та творчості Номана Челебіджіхана, намагаючись таким чином стерти його ім’я з народної пам’яті. Тому лише в останні десятиліття помітно зріс інтерес і активізувалася дослідницька робота з виявлення нових відомостей про цю легендарну людину.

Відділ наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготував біобібліографічну розвідку «Номан Челебіджіхан – уроки минулого для поколінь майбутнього». Видання містить біографію, його твори, як оригінали так і у різних перекладах, список літератури. Джерела добору літератури – фонди Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, архіви електронних наукових фахових видань та вебсайти.

Розвідка адресована всім, хто цікавиться історією Криму та особливою постаттю в історії кримськотатарського народу – Номана Челебіджіхана.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СІЧЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у січні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

ПАШКОВА ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА : БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

 У 2025 році відзначаються ювілейні дати видатних особистостей у галузі бібліотекознавства та бібліографії: Валентини Степанівни Пашкової, Тамари Ізмайлівни Вилегжаніної, Лева Биковського, Степана Пилиповича Постернака, Марії Вальо, Хацкеля Наделя.

Відділ наукової інформації та бібліографії розпочинає підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». Планується 6 випусків, присвячених бібліотекознавцям-ювілярам. Мета видань – поширення досягнень бібліотечної науки і практики, популяризація праць видатних бібліотекознавців, бібліографознавців, книгознавців та документознавців, висвітлення їхнього життя, діяльності, творчої спадщини та втілення їхніх ідей в практику. Матеріали серії  спрямовані на удосконалення самоосвіти бібліотекарів, поглиблення їхніх знань з питань розвитку вітчизняного і зарубіжного бібліотекознавства, підвищення їхнього професійного рівня.

6 лютого 2025 року ювілейний день народження святкує Валентина Степанівна Пашкова. Це ім'я добре відоме всій бібліотечній спільноті. Бібліотекознавиця, фахівець у галузі неперервної бібліотечної освіти, громадська діячка.

Її життя нерозривно поєднане з Українською бібліотечною асоціацією: Валентина Пашкова стояла біля її витоків, була і лишається її незмінним лідером – як перший і багаторічний президент, віце президент, член президії УБА.

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував перший випуск з серії інформаційно-біобібліографічних видань "Пашкова Валентина Іванівна : біобібліографічний портрет до 70-річчя від дня народження". До видання входять: основні дати життя і діяльності В. С. Пашкової, бібліографічний список авторських та написаних у співавторстві праць із фондів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, електронні ресурси. Це монографії, навчальні матеріали, статті, опубліковані в наукових збірниках і періодичних виданнях, навчально-методичні матеріали тощо. Бібліографічні описи розташовано за алфавітом прізвищ авторів та назв праць.

Вітаючи пані Валентину з її особистим святом, відділ наукової інформації та бібліографії  запрошує бібліотекарів, шанувальників і послідовників до перегляду біобібліографічного портрету вченої, осмислення її доробку й незаперечного внеску в розвиток бібліотечного професійного руху України.

2 ЛЮТОГО 2025 РОКУ – 180 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СЛАВЕТНОГО ФІЗИКА–ЕЛЕКТРОТЕХНІКА ІВАНА ПУЛЮЯ

«Немає більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою й національну честь і без винагороди працювати для свого народу»

Іван Пулюй

Всесвітньо відомий фізик, перекладач Біблії українською мовою, богослов, доктор натуральної філософії, дійсний член наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, астроном, електротехнік, педагог і політолог, винахідник і просвітянин, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, публіцист, державний радник з питань електротехніки в Чехії та Моравії…Багато чого ще можна сказати про українського, австро-угорського фізика – винахідника Івана Павловича Пулюя. 

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 р. в містечку Гримайлів, що на Тернопільщині. Помер 31 січня 1918р. в м. Празі. 

Великий фізик і електротехнік, можна сказати, стояв біля витоків одного з найвизначніших досягнень людства – відкриття «Х»-променів, отримав перші «рентгенівські» знімки людського скелета. У 1881 році Пулюй сконструював «лампу Пулюя», яка стала прообразом майбутнього рентгенівського апарату, який робить знімки будь-якої частини людського організму. Цей винахід завоював срібну медаль на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. Даний винахід навіть якийсь час випускався серійно, але через нестачу коштів виробництво припинили. Нажаль, першу наукову статтю про цей винахід, Пулюй опублікував через два місяці після того, як статтю з майже аналогічним Матеріали Міжнародної наукової конференції «Іван Пулюй: життя в ім’я науки та України», Тернопіль, 2020 23 винаходом опублікував німецький вчений В. Рентген (грудень 1895 та лютий 1896р.). Вся тодішня «германська» преса переконала світ, що «першовідкривачем чудо-винаходу став великий німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген», а «Х»-промені Пулюя моментально отримали назву «рентгенівських». 

Справді, прикрою виглядає історія з визнанням українського вченого і його мимовільної конкуренції з великим В. Рентгеном, але довести свою першість йому не вдалося… Фактичне відкриття рентгенівського апарату задовго до його офіційного автора – це справжній науковий подвиг. А скромність українського вченого, який не вважав за потрібне боротися за визнання і дивіденди, зайвий раз доводить благородство натури Івана Пулюя та відданість своїй справі, а також ставить його в один ряд з великими діячами світової науки. 

Іван Пулюй окрім науки вів активну діяльність в інших руслах, зокрема активно проявляв себе в національному русі, боровся за те, щоб в українських школах велося навчання українською мовою. Коли ліквідували кафедри з українською мовою, звільняли викладачів і багатьох студентів з університетів, Іван Пулюй разом з Іваном Горбачевським створили спеціальний фонд, який допомагав українським студентам навчатися в європейських університетах. 

Підтримував він і відкриття українського університету у Львові і публікував статті на підтримку української мови. Будучи професором, організовував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині. Був дійсним членом товариства імені Шевченка. Крім того Іван Павлович Пулюй, який вільно володів 15 мовами, доклав усіх зусиль, щоб разом з Пантелеймоном Кулішем перекласти і видати Біблію українською мовою. 

За матеріалами: https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/32912 

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ: