31 СІЧНЯ – 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГАЛИНИ ГОРДАСЕВИЧ

«ЖИЛА. ЛЮБИЛА. ПЛАКАЛА. СМІЯЛАСЬ»
90 років від дня народження Галини Леонідівни Гордасевич
(1935-2001)

Життєпис цієї дивовижної жінки не може не захоплювати: попри усі несподівані випробування Долі вона не втрачала сили духу та віри в добро, бо завжди, як твердила, її «…душа повставала живою, / І вертала в любов, як додому». Галина Гордасевич була глибоко переконана в тому, що саме «...жінка в світ приходить для любові!». Як слушно зауважив Валерій Шевчук, її біографія з-поміж багатьох українських письменників-шістдесятників, зокрема жінок, надзвичайно повчальна, бо «прожити таке не кожен здолає».

Галина Леонiдiвна Гордасевич народилася 31 березня 1935 року в м. Кременцi в родинi священика Леоніда Гордасевича (1912–1990). За прихильність до українського селянства та відмову співпрацювати з новою комуністичною владою (порушувати таємницю сповіді й доносити про УПА) духівника-українофіла було заарештовано й засуджено на 10 років. Раніше подібна доля спіткала й дідуся Галини Олександра, теж священика, який загинув на Соловках.

Закінчивши 1950 р. із відзнакою семирічку в с. Кричильську (нині — Сарненський р-н на Рівненщині) та приховавши «крамольні» факти про долю свого батька й діда, дівчина вступила поза конкурсом до Острозького педучилища, а через рік перевелася до Костопільського педучилища. Зрозуміло, що біографія доньки підсудного священика викликала багато запитань у чинної влади, й 1952 р. 16-літню студентку вперше було безпідставно заарештовано. Проте невдовзі дівчину відпустили, аби виявити неіснуючі «агентурні зв’язки» із оунівським підпіллям. Згодом Г. Гордасевич заарештовано вдруге й засуджено Рівненським обласним судом до 10 років позбавлення волі, як зазначено у вироку, «…за складання націоналістичних віршів та антирадянську агітацію серед студентів». Юна політкаторжанка відбувала ув’язнення у зонах Чернігова, Одеси, Куйбишева (Самари), ці події згодом відтворила в автобіографічній повісті-есе «Соло для дівочого голосу». У тюрмі перебувала майже три роки, а 1954 р., як і її батько, була достроково звільнена (реабілітована 11 травня 1992 р.) і повернулася на рідну Рівненщину. Проте тавро політичної каторжанки змусило дівчину шукати долю в інших краях, і в січні 1955 р. вона завербувалася за оргнабором на Донбас. На другій малій батьківщині самотужки здобула освіту, народила двох синів. Пройшла тернистий шлях від різноробочої Макіївського труболиварного заводу, керівника драмгуртка в шахтарському поселенні Ханжонково до працівника донецької друкарні (мешкала у цьому місті з 1962 р.) та знаної письменниці й громадськокультурної діячки. За фахом Галина Гордасевич – професійний письменник. У 1971 році закінчила Літературний інститут ім. М. Горького в м. Москві.

Творча спадщина Галини Гордасевич значна за обсягом (близько 30 книг, сотні статей, рецензій тощо) і різноманітна за жанрами: поезія, проза, драматургія, переклади (володіла майже усіма слов’янськими мовами, а також латиною, англійською, іспанською й італійською), літературна критика, есеїстика, публіцистика, документалістика, мемуаристика, численні листи. Окрім того, громадське життя Г. Гордасевич було надзвичайно жвавим: блала участь у дисидентському русі, стояла біля витоків створення товариства політв’язнів «Меморіал» (1988), Товариства української мови ім. Т. Шевченка (1989), Народного Руху за перебудову (1990), Демократичної партії України (1991).

У 1996 р. Г. Гордасевич стала лауреатом літературного конкурсу «Шістдесятники», наступного року – лауреатом премії імені О. Білецького в галузі літературної критики та премії імені В. Марченка в галузі публіцистики за 1997 р.  Член Національної спілки письменників України з 1983 р. Почесна відзнака – хрест «За заслуги в боротьбі за волю України» від Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, орден «За вірність» імені В. Стуса від товариства «Меморіал» (посмертно).

11 березня 2001 року життя Галини Гордасевич передчасно обірвалося у старовинному Львові (куди переїхала у 1990 р.). Вічний спокій знайшла, як і заповідала, на кладовищі в рідному Кременці, де її іменем названо одну зі шкіл міста, встановлено тут і меморіальну дошку.

Земний шлях Галини Гордасевич був тернистий і страдницький, як і багатьох її сучасників. Проте вона зуміла вистояти, не втратити тої сили, яку дала їй рідна земля. Галина Гордасевич, талановита майстриня пера, людини з доброю душею і мужнім серцем. Яка в своїх творах вчить берегти свою душу чистою, і пам’ятати, що світ прекрасний, а життя – це щастя. 

За матеріалами: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2016_5_6

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ

УКРАЇНІКА – національний довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах – про Україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу.

Ініціатором створення електронної бібліотеки «Україніка» виступила Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) як структура НАН України. Розробили його, підтримують, наповнюють та обслуговують співробітники Інституту інформаційних технологій НБУВ.

Мета проекту – акумулювати у цифровому форматі твори усіма мовами, незалежно від місця видання, про український народ, територію України та про всі народи, які жили або живуть на цій території. Це дозволить надати користувачам електронної бібліотеки (ЕБ) знання про Україну, її народ, його історію, традиції та культуру, розбудовану політичну націю, сформовану нею державу; матеріали про природне, географічне середовище, демографічний, економічний, соціальний, освітній, науковий потенціал України, здобутки української нації, її місце у світовому цивілізаційному розвитку. Основними завданнями ресурсу є:

• надати широкій громадськості доступ до документів державно-національної ваги;

• забезпечити користувачам єдину точку входу для пошуку різнорідних за видами і тематичною спрямованістю ресурсів Україніки;

• збирати та архівувати мережеві електронні ресурси Україніки (насамперед електронні версії книг і періодичних видань);

• забезпечити збереження рідкісних бібліотечних та архівних фондів Україніки в електронному форматі;

• створити на базі ресурсів ЕБ персональні, тематичні та проблемно-орієнтовані електронні колекції;

• популяризувати українську мову та культуру, поширювати українську літературу для україномовних зарубіжних користувачів;

• створити можливості використання фондів ЕБ у наукових дослідженнях, в освітніх процесах, а також з метою популяризації іміджу України у світі.

Принциповим в організації ресурсів ЕБ є впровадження єдиної системи організації знань на основі наукового довідково-пошукового апарату. Основні поняття представленої галузі знань супроводжуються іконографічною та довідково-енциклопедичною інформацією, що надає змогу визначити для кожного ресурсу його тематичні, територіальні, часові й інтелектуальні атрибути. Все це створює для дослідників умови ефективного пошуку джерел наукової інформації.

Основними джерелами поповнення ЕБ є електронні ресурси НБУВ, вільнодоступні мережеві електронні ресурси, українознавчі сайти та веб-ресурси наукових установ і закладів культури, оцифровані видання із фондів НБУВ. Інтернет-ресурси включені в єдину пошукову систему ЕБ разом з іншими електронними документальними інформаційними джерелами.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Сонячний класик Всеволод Нестайко : інформаційно-бібліографічний огляд до 95-річчя від дня народження / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира  ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 30 с.

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує видання серії інформаційно-бібліографічних оглядів про найпопулярніших дитячих письменників.

Всеволод Нестайко загальновизнаний як класик дитячої літератури, лауреат премії імені Лесі Українки, літературної премії імені Лесі Українки, літературної премії імені Миколи Трублаїні, нагороджений відзнакою "Золотий письменник України" та Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеню. За 55 років літературної діяльності він написав більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, частина яких увійшла до золотого фонду дитячої літератури України. Його трилогія "Тореадори із Васюківки" внесена до Почесного списку Ганса-Крістіана Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Видатний дитячий письменник України залишив після себе велику літературну спадщину. Твори письменника досі не втрачають своєї популярності серед маленьких читачів.

Видання містить біографічну інформацію про письменника, огляд творчості, бібліографічні списки творів для дітей та критичні матеріали, які є у фонді Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського та мережі Інтернет. 

Матеріали огляду рекомендовано батькам, вихователям, вчителям молодших класів, керівникам дитячого читання для організації соціокультурної діяльності і використання на уроках та позакласних заняттях з української літератури.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛЮТИЙ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у лютому 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

«ВОЛЮ ВІЛЬНИХ НЕ ЗЛАМАТИ» (МІСТА-ГЕРОЇ УКРАЇНИ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ)

В Україні з’явилося 10 міст-героїв від початку великої війни. Ці міста першими взяли на себе удари військ РФ, а їхні мешканці самовіддано стали на захист рідної землі та допомогли зупинити просування ворога.

У березні 2022 року президент Володимир Зеленський встановив почесну відзнаку «Місто-герой України» (Укази від 06.03.2022 №111/2022, 24.03.2022 № 164/2022) для 10 населених пунктів, які з першого дня повномасштабного вторгнення чинили опір російським загарбникам. Цей статус отримали: Буча, Ірпінь, Гостомель, Миколаїв, Охтирка, Волноваха, Маріуполь, Харків, Херсон, Чернігів. Відзнака вшановує «подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України», йшлося в указі голови держави.

Добірка художніх творів про міста-герої, які варті твоєї уваги.