ДО 85-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ ЖУРНАЛУ "ДЗВІН"

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує серію інтерактивних повідомлень про журнали-ювіляри 2025 року.

Цього року відзначає своє 85-річчя журнал "Дзвін" –  один із найстаріших та найавторитетніших літературно-мистецьких журналів України. Видається у Львові з 1940 року. У ньому публікуються твори сучасних українських письменників, есеїстика, переклади світової літератури, а також аналітика й рецензії на культурні події. "Дзвін" відіграє важливу роль у збереженні та розвитку української культури, даючи слово як знаним авторам, так і молодим талантам.

Полтавська обласна наукова універсальна бібліотека зберігає у своїх фондах номери журналу "Дзвін" ("Жовтень") з 1967 по 2025 роки, передплачує та отримує нові випуски журналу.

23 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ГЕРОЇВ

23 травня в Україні відзначають День Героїв – борців за свободу країни, починаючи від лицарів часів Київської Русі і до учасників Революції Гідності, бійців АТО/ООС на Донбасі, нинішніх захисників України.

Ідея пам’ятної дати, яка б вшановувала борців-героїв, зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Її запровадили постановою другого Великого збору ОУН у квітні 1941 року. Згодом День Героїв відзначала українська діаспора. У незалежній Україні День Героїв 23 травня стали відзначати здебільшого після нападу росії у 2014 році.

У квітні 1941 року в Кракові відбувся Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів. Саме він на десятиліття вперед визначив шлях боротьби і політичні напрямні революційно-визвольного руху українського народу. Окремими постановами саме цього Збору було затверджено герб організації – тризуб із мечем, прапор – червоно-чорний, вітання – «Слава Україні!» і відповідь – «Героям Слава!».

Усіх Героїв крізь покоління об’єднує щира любов до рідної землі, до України. Любов, що більша за життя.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто несе в собі дух сміливості, жертовності та патріотизму. Вони захищають нашу землю, нашу свободу та незалежність. В умовах повномасштабної війни проти РФ День Героїв набув нового значення.

Читати, щоб пам’ятати: добірка книг, які варто прочитати кожному українцю.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

8 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

8 травня 1945 року набув чинності Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, підписаний сторонами війни у Реймсі 7 травня. Проте Йосип Сталін був незадоволений низьким рівнем радянського представництва під час підписання капітуляції і вимагав повторної церемонії підписання акту, яку зрештою провели у Берліні того ж 8 травня. Повторний акт набув чинності 9 травня, про що і було оголошено у Москві. Саме ці події призвели до початкових розбіжностей у відзначенні дат 8 та 9 травня. Факт підписання капітуляції у Реймсі був засекречений за наказом Сталіна і весь час існування Радянського Союзу відзначалась тільки дата 9 травня. Решта світу відзначала День перемоги 8 травня або 2 вересня, коли капітуляцію підписала Японія. Перша тріщина в альянсі між Заходом та Радянським союзом проявила себе вже у той день.

З часом історики оцінили масштаб втрат людства під час Другої світової війни і ставлення до дат змінилось. Більшість європейських країн відзначали 8 травня як день пам’яті жертв війни. До такої моделі вшанування 8 травня Україна приєдналась у 2014 році, коли відбувся остаточний розрив з радянською історичною спадщиною. Була прийнята загальноєвропейська символіка – червоний мак пам’яті та гасло «Ніколи знову!». Україна була ареною битв починаючи з 1939 року, коли Гітлер та Сталін розділили Польщу. Німецький наступ 1941 року та радянський наступ 1944 року прокотились по Україні хвилями руйнування та знищення. Саме тому українці розуміють значення війни та її жертв.

З іншого боку, радянське відзначення дати 9 травня було доволі своєрідним. Йосип Сталін, знаючи про свіжі рани завдані війною, ніколи не акцентував увагу на цьому дні. Для того, щоб попередити народне невдоволення загальною розрухою та жертвами, пам’ять про війну намагались зайвий раз не ворушити. 1947 року День перемоги став звичайним робочим днем, хоча і залишився державним святом. У газетах передавали вітання з Днем перемоги, але комуністичні свята травня і жовтня відзначались значно гучніше і з більшим розмахом. Хрущов у цілому продовжував сталінську політику вшанування пам’яті, оскільки пам’ять про війну була ще свіжа. 

Перелом стався під час святкування ювілею 20 річчя Перемоги у 1965 році за правління Леоніда Брежнєва. Із втратою популярності комуністичної ідеї радянським керівникам потрібен був новий символ загальнодержавного значення. Ним став День перемоги 9 травня, який поступово набрав ознак державного культу. Розробка міфів та ідеології свята відбувалася протягом усього періоду правління Брежнєва. Навіть Перебудова Горбачова та гласність не завдали міфу про Перемогу серйозної шкоди. Зрештою, культ Дня перемоги пережив розпад Радянського Союзу та набув відверто гротескних форм. За часів правління Путіна цей культ у Росії було взято за основу політичної ідентичності. Замість вшанування жертв війни, свято 9 травня стало пошаною величі самої перемоги та її бенефіціарів. Жертви були забуті, їх значення знецінене а гаслом стало бадьоро-хижацьке «Можемо повторити!».

Наслідки такої політики пам’яті Україна відчула 24 лютого 2022 року. Тепер українці знову переживають війну за своє існування. Під час Другої світової війни українці як бездержавна нація були змушені воювати в арміях протиборчих сторін. У Червоній армії українці становили 23% особового складу. Німеччиною були створені національні частини з колаборантів. Безнадійну боротьбу на два фронти (проти СРСР та Третього Рейху) вела УПА. Тепер збройну боротьбу проти агресора ведуть Збройні сили України для того, щоб майбутнім поколінням українців не довелось знову воювати у чужих війнах. 8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та має нове гасло: «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

ПОСТЕРНАК СТЕПАН ПИЛИПОВИЧ : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». 

Серед українських діячів науки та культури чільне місце посідає Степан Пилипович Постернак, який був одним із фундаторів і першим офіційним директором Всенародної бібліотеки України. Він доклав чимало зусиль у становлення та розвиток вітчизняного бібліотекознавства і бібліографознавства.

Після страшних подій 30-х років ХХ ст. ім’я С. П. Постернака, його роль у розбудові Бібліотеки і взагалі – в розвитку вітчизняної освіти, науки та культури довгі десятиріччя навіть не згадувалося. Лише в часи незалежності з’явилися перші публікації, присвячені біографії С. П. Постернака та його діяльності на бібліотечній та педагогічній ниві.

27.04 (09.05) 2025 р. – 140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака (1885–1938), українського бібліотекознавця, бібліографа, педагога, громадського діяча, організатора бібліотечної справи в Україні, історика освітнього руху.

У третьому випуску – "Постернак Степан Пилипович : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження", представлено біографічні відомості, творчий доробок видатного культурного діяча. Пропоновані матеріали охоплюють авторські праці, а також містять інформацію про наукові, публіцистичні джерела про нього та його діяльність.

При підготовці даного випуску використано матеріали з фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, електронні ресурси.

Матеріали випуску розраховані на широке коло користувачів – істориків, педагогів, бібліотекознавців, книгознавців та всіх зацікавлених життям та творчістю видатних особистостей у галузі культури.