14 травня виповнюється 155 років від дня народження Василя Стефаника — видатного українського письменника, майстра психологічної новели, чия творчість стала глибоким художнім свідченням життя українського селянства кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Його твори вражають лаконізмом і надзвичайною емоційною силою. У новелах «Камінний хрест», «Новина», «Кленові листки» автор зумів передати трагізм людської долі, біль еміграції, соціальну несправедливість і водночас — незламність духу простих людей. Василь Стефаник утвердив в українській літературі жанр соціально-психологічної новели. Головне для новеліста — людська душа, її стан. І. Франко писав, що Стефаник "...дуже добре знає життя і душу сільського люду... найнапруженіші моменти він уміє передати так переконливо і правдоподібно, що не повірити в це неможливо...".
Стефаник писав мало, але кожне його слово — виважене і пронизане глибоким змістом. Саме тому його називають «письменником однієї книги», де кожна новела — як спалах людського життя.
Сьогодні творчість Василя Стефаника залишається актуальною, адже порушені ним теми — гідність, страждання, любов до рідної землі — не втрачають своєї сили й у сучасному світі. Вшановуючи пам’ять письменника, ми знову відкриваємо для себе його проникливе слово, яке й досі здатне хвилювати, зворушувати і змушувати замислитися.
ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ: