5 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА

Волонтерство – глобальний соціальний феномен сучасності і є досить поширеною практикою у сучасному суспільстві. У багатьох країнах воно інтегроване практично у всі сфери життя. Слово волонтер походить від латинської "voluntarius", що в перекладі означає воля, бажання, і від англійської "voluntary" – добровільний, доброволець – і визначається як особа, що за власним бажанням допомагає іншим.

Волонтерство є невід’ємною частиною українського суспільства, і його роль стрімко зростає. Розвиток волонтерської діяльності визначено одним із пріоритетів та одним із основних напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства в Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, яка підкреслює важливість підтримки та стимулювання волонтерської діяльності, визнаючи її рушійною силою реформування держави та ключовим елементом розвитку громадянського суспільства в Україні.

В умовах війни волонтерська діяльність стала не лише формою допомоги, а й важливим інструментом соціальної згуртованості та стійкості. Волонтери є символом надії та підтримки в часи найскладніших випробувань, і їхня діяльність має великий вплив на суспільство як на національному, так і міжнародному рівнях.

Відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено рекомендаційний бібліографічний список "Волонтерство у сучасному українському суспільстві", що висвітлює питання становлення, розвитку та сучасного стану волонтерства на теренах нашої держави. Видання адресоване усім, хто цікавиться питаннями волонтерської діяльності та прагне долучитися до спільноти волонтерів.

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЗІНАЇДИ ТУЛУБ: ШЛЯХ КРІЗЬ ВИПРОБУВАННЯ

Тема репресованого покоління українських літераторів — це особливо болісна сторінка нашої культурної історії, адже письменникам довелося пройти складний шлях від тиску тоталітарного режиму до заслуженого визнання. Такою письменницею є Зінаїда Тулуб, у якої роки неволі, нав’язані режимом, відняли двадцятирічний відрізок життя й творчої свободи.

Зінаїда Павлівна Тулуб народилася 28 листопада 1890 р. у Києві. Середню освіту отримала у 1904-1909 рр. в Ольгинській гімназії. Перші вірші З. П. Тулуб були надруковані у 1910 р. на сторінках періодичних видань: «Киевские вести», «Киевская мысль», «Вестник Европы» тощо. Згодом почала писати прозові твори. Зокрема, у 1916 р. було надруковано її повість «На роздоріжжі». Перекладала твори М. Коцюбинського, В. Стефаника, Г. Косинки, Я. Качура та Ю. Яновського.

У 1917 р. Зінаїда Тулуб закінчила слов’яно-російський відділ історико-філологічного факультету Вищих жіночих курсів. Після захисту дисертації працювала у Київському університеті. Згодом завідувала вечірньою школою грамоти, читала лекції, викладала в індустріальному інституті. Від 1926 р. працювала у Всеукраїнському фотокіноуправлінні сценаристом агітаційних фільмів, завідувала літературним відділом. Написала кіносценарії «Бандити», «До великої мети», «Барометр підвів» тощо. Також здійснювала переклади з французької та німецької. У 1920-ті рр. самотужки опанувала українську мову. У 1934 р. прийнята до Спілки письменників СРСР. У 1936 р. взяла шлюб із композитором і диригентом Олександром Мартинсеном.

Найвідоміший роман письменниці – «Людолови», над яким вона працювала майже десть років, був опублікований у 1934-1937 рр. Роботі над історичним романом сприяв П. Тичина. У 1937 р. твір був представлений на Всесвітній виставці в Парижі (Франція). Невдовзі авторку звинуватили у причетності до контрреволюційної організації, унаслідок чого вона була заарештована та отримала вирок у вигляді десятирічного терміну ув’язнення, яке відбувала у Ярославської в’язниці та таборах на Колимі.

Від 1947 р. працювала шкільним бібліотекарем в Алма-Атинській області, але у 1950 р. знову зазнала висилки – цього разу до Кокчетавської області Казахської РСР (нині частина Акмолинської області, Республіка Казахстан). 

Судовий вирок був скасований 23 червня 1956 р., відтак Зінаїда Павлівна повернулася до Києва.

Після «вимушеної» перерви починається третій період творчості Зінаїди Тулуб. Уже немолода письменниця одразу активно береться до роботи. Вона редагує роман «Людолови», який перевидається в 1957 році в Україні, а в 1962 році – в скороченому варіанті «Сагайдачний» у Москві. 1964 року виходить друком новий роман «В степу безкраїм за Уралом…», який сприймається дуже прихильно не лише читачами, але й офіційною критикою. Таким чином, «хрущовська відлига» знову радикально змінює понівечене майже 20-літньою неволею життя письменниці. У київському Будинку літераторів 12 травня 1962 року влаштовують вшанування письменниці з приводу 50-річчя її творчої діяльності. 

Але ця хвиля визнання була аж занадто запізнілою. Вона вже не могла компенсувати вимушене творче мовчання, втрачене здоров’я, а головне – викорінити з душі письменниці страх, посіяний у ній страшною сталінською репресивною машиною.

Померла письменниця 26 вересня 1964 р.

За матеріалами: 

- Загорулько Р. Зінаїда Павлівна Тулуб (1890-1964) [Електронний ресурс] / Р. Загорулько // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України : [вебсайт]. – Режим доступу: https://csamm.archives.gov.ua/2020/11/27/zinaida-pavlivna-tulub-1890-1964/

- Коврігіна Л. Роль родинного оточення, самоосвіти та суперечностей доби в становленні творчої особистості Зінаїди Тулуб [Електронний ресурс] : (закінчення) / Л. Коврігіна // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 10. – С. 7–9. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ulvzsh_2014_10_3.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Друкований журнал «Наукові інновації та передові технології» (Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка») започаткований у 2021 році  з метою розвитку вітчизняного наукового потенціалу у галузях державного управління, права, економіки, психології, педагогіки та його інтеграції у світовий науковий простір, шляхом оприлюднення результатів наукових досліджень.

Згідно наказів Міністерства освіти і науки України журналу присвоєно категорію "Б" із права, педагогіки, економіки та державного управління, зі спеціальностей 073 - менеджмент, 076 - підприємництво та торгівля, 015 - професійна освіта, 053 - психологія.

Засновник журналу: громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління». Журнал видається за наукової підтримки: Інституту філософії та соціології Національної Академії Наук Азербайджану (Баку, Азербайджан), громадської організації «Християнська академія педагогічних наук України» та громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів з духовно-морального виховання».

Журнал видається у рамках видавничої групи «Наукові перспективи».

Журнал включено до міжнародної пошукової системи Google Scholar, міжнародних наукометричних баз даних  Research Bible та Index Copernicus.

Періодичність виходу – 12 разів у рік.

Категорії читачів: вчені, педагоги, працівники вищих навчальних закладів та наукових установ, а, також фахівці тематики наукового журналу.

ДОБІРКА КНИГ З ОСІННІМ НАСТРОЄМ

Осінь – найкраща пора для читання. Вона вчить уповільнюватися після гарячого літа, цінувати миті й знаходити час для себе. Пропонуємо добірку книг, з осіннім вайбом, у яких сама осінь – головна героїня. Оберіть свою осінню книгу – і нехай вона зігріє вас разом із гарячим чаєм і пледом.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЖОВТЕНЬ 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у жовтні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).