БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ: ГЕТЬМАН, ЩО РОЗПАЛИВ ВОГОНЬ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (до 430-річчя від дня народження)

Постать Богдана Хмельницького завжди посідала центральне місце в історії України. Ще за свого життя він викликав захоплення в одних і різке засудження інших, про нього писали представники королівських родин і європейські дипломати, до нього з надією  зверталися тисячі уярмлених селян, з ним пов’язував свою долю і український народ – чи то в далекому ХVІІ ст., чи у новітні часи, коли нація, піднявшись на боротьбу за незалежність своєї країни, вбачала в його імені символ військової доблесті, незламності, сили і віри у перемогу.

Богдан Хмельницький належав до обраних провидінням постатей своєї доби. Лише людині непересічного інтелекту, сили волі, передусім, військового таланту і широкого політичного кругозору вдалося підготовити й очолити загальнонаціональну боротьбу українського народу проти польських загарбників. Авторитет Богдана Хмельницького в українському середовищі був надзвичайно великий. Він зосередив у своїх руках всю державну владу. У ролі єдиновладця Богдану Хмельницькому вдалося утриматися завдяки високим особистим якостям: «харизма, так називається надзвичайна властивість, через яку її (особу) оцінюють як обдаровану надприродними або надлюдськими силами, як посланого богом чи зразкового вождя».

Ця добірка книг, для тих, хто цікавиться історією України та постаттю Богдана Хмельницького.

ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНА РОБОТА: ВИБИРАЄМО ПРІОРИТЕТИ (методичні поради з планування інформаційно-бібліографічної діяльності публічної бібліотеки на 2026 рік)

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛИСТОПАД 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у листопаді 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

5 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА

Волонтерство – глобальний соціальний феномен сучасності і є досить поширеною практикою у сучасному суспільстві. У багатьох країнах воно інтегроване практично у всі сфери життя. Слово волонтер походить від латинської "voluntarius", що в перекладі означає воля, бажання, і від англійської "voluntary" – добровільний, доброволець – і визначається як особа, що за власним бажанням допомагає іншим.

Волонтерство є невід’ємною частиною українського суспільства, і його роль стрімко зростає. Розвиток волонтерської діяльності визначено одним із пріоритетів та одним із основних напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства в Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, яка підкреслює важливість підтримки та стимулювання волонтерської діяльності, визнаючи її рушійною силою реформування держави та ключовим елементом розвитку громадянського суспільства в Україні.

В умовах війни волонтерська діяльність стала не лише формою допомоги, а й важливим інструментом соціальної згуртованості та стійкості. Волонтери є символом надії та підтримки в часи найскладніших випробувань, і їхня діяльність має великий вплив на суспільство як на національному, так і міжнародному рівнях.

Відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено рекомендаційний бібліографічний список "Волонтерство у сучасному українському суспільстві", що висвітлює питання становлення, розвитку та сучасного стану волонтерства на теренах нашої держави. Видання адресоване усім, хто цікавиться питаннями волонтерської діяльності та прагне долучитися до спільноти волонтерів.

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЗІНАЇДИ ТУЛУБ: ШЛЯХ КРІЗЬ ВИПРОБУВАННЯ

Тема репресованого покоління українських літераторів — це особливо болісна сторінка нашої культурної історії, адже письменникам довелося пройти складний шлях від тиску тоталітарного режиму до заслуженого визнання. Такою письменницею є Зінаїда Тулуб, у якої роки неволі, нав’язані режимом, відняли двадцятирічний відрізок життя й творчої свободи.

Зінаїда Павлівна Тулуб народилася 28 листопада 1890 р. у Києві. Середню освіту отримала у 1904-1909 рр. в Ольгинській гімназії. Перші вірші З. П. Тулуб були надруковані у 1910 р. на сторінках періодичних видань: «Киевские вести», «Киевская мысль», «Вестник Европы» тощо. Згодом почала писати прозові твори. Зокрема, у 1916 р. було надруковано її повість «На роздоріжжі». Перекладала твори М. Коцюбинського, В. Стефаника, Г. Косинки, Я. Качура та Ю. Яновського.

У 1917 р. Зінаїда Тулуб закінчила слов’яно-російський відділ історико-філологічного факультету Вищих жіночих курсів. Після захисту дисертації працювала у Київському університеті. Згодом завідувала вечірньою школою грамоти, читала лекції, викладала в індустріальному інституті. Від 1926 р. працювала у Всеукраїнському фотокіноуправлінні сценаристом агітаційних фільмів, завідувала літературним відділом. Написала кіносценарії «Бандити», «До великої мети», «Барометр підвів» тощо. Також здійснювала переклади з французької та німецької. У 1920-ті рр. самотужки опанувала українську мову. У 1934 р. прийнята до Спілки письменників СРСР. У 1936 р. взяла шлюб із композитором і диригентом Олександром Мартинсеном.

Найвідоміший роман письменниці – «Людолови», над яким вона працювала майже десть років, був опублікований у 1934-1937 рр. Роботі над історичним романом сприяв П. Тичина. У 1937 р. твір був представлений на Всесвітній виставці в Парижі (Франція). Невдовзі авторку звинуватили у причетності до контрреволюційної організації, унаслідок чого вона була заарештована та отримала вирок у вигляді десятирічного терміну ув’язнення, яке відбувала у Ярославської в’язниці та таборах на Колимі.

Від 1947 р. працювала шкільним бібліотекарем в Алма-Атинській області, але у 1950 р. знову зазнала висилки – цього разу до Кокчетавської області Казахської РСР (нині частина Акмолинської області, Республіка Казахстан). 

Судовий вирок був скасований 23 червня 1956 р., відтак Зінаїда Павлівна повернулася до Києва.

Після «вимушеної» перерви починається третій період творчості Зінаїди Тулуб. Уже немолода письменниця одразу активно береться до роботи. Вона редагує роман «Людолови», який перевидається в 1957 році в Україні, а в 1962 році – в скороченому варіанті «Сагайдачний» у Москві. 1964 року виходить друком новий роман «В степу безкраїм за Уралом…», який сприймається дуже прихильно не лише читачами, але й офіційною критикою. Таким чином, «хрущовська відлига» знову радикально змінює понівечене майже 20-літньою неволею життя письменниці. У київському Будинку літераторів 12 травня 1962 року влаштовують вшанування письменниці з приводу 50-річчя її творчої діяльності. 

Але ця хвиля визнання була аж занадто запізнілою. Вона вже не могла компенсувати вимушене творче мовчання, втрачене здоров’я, а головне – викорінити з душі письменниці страх, посіяний у ній страшною сталінською репресивною машиною.

Померла письменниця 26 вересня 1964 р.

За матеріалами: 

- Загорулько Р. Зінаїда Павлівна Тулуб (1890-1964) [Електронний ресурс] / Р. Загорулько // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України : [вебсайт]. – Режим доступу: https://csamm.archives.gov.ua/2020/11/27/zinaida-pavlivna-tulub-1890-1964/

- Коврігіна Л. Роль родинного оточення, самоосвіти та суперечностей доби в становленні творчої особистості Зінаїди Тулуб [Електронний ресурс] : (закінчення) / Л. Коврігіна // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 10. – С. 7–9. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ulvzsh_2014_10_3.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Друкований журнал «Наукові інновації та передові технології» (Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка») започаткований у 2021 році  з метою розвитку вітчизняного наукового потенціалу у галузях державного управління, права, економіки, психології, педагогіки та його інтеграції у світовий науковий простір, шляхом оприлюднення результатів наукових досліджень.

Згідно наказів Міністерства освіти і науки України журналу присвоєно категорію "Б" із права, педагогіки, економіки та державного управління, зі спеціальностей 073 - менеджмент, 076 - підприємництво та торгівля, 015 - професійна освіта, 053 - психологія.

Засновник журналу: громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління». Журнал видається за наукової підтримки: Інституту філософії та соціології Національної Академії Наук Азербайджану (Баку, Азербайджан), громадської організації «Християнська академія педагогічних наук України» та громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів з духовно-морального виховання».

Журнал видається у рамках видавничої групи «Наукові перспективи».

Журнал включено до міжнародної пошукової системи Google Scholar, міжнародних наукометричних баз даних  Research Bible та Index Copernicus.

Періодичність виходу – 12 разів у рік.

Категорії читачів: вчені, педагоги, працівники вищих навчальних закладів та наукових установ, а, також фахівці тематики наукового журналу.

ДОБІРКА КНИГ З ОСІННІМ НАСТРОЄМ

Осінь – найкраща пора для читання. Вона вчить уповільнюватися після гарячого літа, цінувати миті й знаходити час для себе. Пропонуємо добірку книг, з осіннім вайбом, у яких сама осінь – головна героїня. Оберіть свою осінню книгу – і нехай вона зігріє вас разом із гарячим чаєм і пледом.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЖОВТЕНЬ 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у жовтні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

1 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЕКОЛОГІЇ

Головні проблеми світу виникають через різницю між тим, як діє природа, 

і тим, як мислить людина.

Грегорі Бейтсон

1 листопада у світі та в Україні відзначають Всесвітній день екології. Цей день був заснований 1972 року після першої всесвітньої конференції з екології в Стокгольмі з метою підвищення обізнаності людей про екологічні проблеми та сприяти їх вирішенню. Цей день – це також нагода замислитися про те, як кожен із нас може зробити внесок у здорове, чисте та стійке майбутнє. Зменшення кількості відходів, збереження природних ресурсів і підтримка екологічних ініціатив – усе це не просто тренди, а наш вибір на користь майбутнього.

Україна – країна з багатими природними ресурсами, упродовж останніх десятиліть, як і багато інших країн, стикається з серйозними екологічними проблемами, що впливають на здоров’я людей та стан навколишнього середовища.

Однією з найбільших проблем є забруднення повітря, яке є наслідком роботи промислових підприємств та автотранспорту. Викиди шкідливих речовин перевищують допустимі норми, що негативно впливає на здоров’я населення та стан навколишнього середовища.

Не менш гострою є проблема забруднення водойм. Викиди стічних вод та недоліки у системі водопостачання призводять до забруднення водойм, що загрожує водним ресурсам та екосистемам.

Вирубка лісів – ще одна екологічна проблема. Масове вирубування дерев та забудова природних територій порушують баланс екосистем, сприяють ерозії ґрунтів, призводять до втрати біорізноманіття та загрози зникнення деяких видів рослин та тварин.

Крім того, побутові та промислові відходи часто не утилізуються належним чином, що призводить до накопичення сміття. Багато сміттєзвалищ переповнені й не відповідають екологічним стандартам. 

Від 2022 року війна в Україні стала додатковим джерелом екологічних проблем. Пожежі від обстрілів, руйнування промислових об’єктів, викиди від військової техніки чинять негативний вплив на екологію, спричиняють забруднення ґрунтів, водойм та повітря.

З огляду на актуальність теми, відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено інформаційно-бібліографічні матеріали «Екологічний стан України: проблеми сьогодення», які мають на меті узагальнити та систематизувати найактуальніші публікації з питань екологічної ситуації в Україні, основних загроз, шляхів їх подолання та реалізації пріоритетів національної екологічної політики. 

Видання стане в нагоді всім, хто цікавиться сучасним станом довкілля України та прагне долучитися до його збереження і відновлення. 

СЛОВНИК — НАЙКРАЩИЙ ПОМІЧНИК У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ : до Дня української писемності і мови (27 жовтня)

Українська мова постійно змінюється, розвивається, удосконалюється. Зокрема, змінюється її словниковий склад. Словники сприяють підвищенню рівня мовної культури, збагачують індивідуальний словниковий запас, застерігають від неправильного вживання слів та їхніх граматичних форм. Вони розширюють, поглиблюють розуміння слова, сприяють розвиткові логічного мислення.

Пропонуємо вам короткий огляд словників відділу наукової інформації та бібліографії, які допоможуть більш детально дізнатись про неповторний словниковий склад української мови, правила вживання та цікаві особливості.

    

КОРОЛЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ 2025 «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни»

22-23 жовтня 2025 р. працівники відділу наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського взяли участь у ХХVІІІ Всеукраїнській онлайновій науково-практичній конференції Короленківські читання 2025 «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни».

На постерну сесію представлено публікації співробітників відділу: Захарченко С. "Бібліографічні видання як джерело інформації для промоції культурної спадщини" (на прикладі бібліографічного покажчика "Проблеми збереження національної культурної спадщини України: сучасний стан та перспективи"); Лашко В., Нестеренко О. "Штучний інтелект крізь призму бібліографії" (на прикладі створення бібліографічного покажчика "Штучний інтелект: сьогодення та майбутнє").

Матеріали Конференції надзвичайно цікаві та корисні. Щиро дякуємо організаторам за прекрасний науковий захід, за нагоду обмінятися досвідом.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Штучний інтелект: сьогодення та майбутнє : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського,  відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. О. В. Нестеренко, В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 118 с.

21 століття – це ера інновацій, в якій одне з центральних місць займає штучний інтелект (ШІ). Завдяки стрімкому розвитку, ШІ досить швидко змінює соціум. Можливості штучного інтелекту захоплюють людину і, водночас, лякають її, прогнози щодо подальшого розширення «вмінь» нейромереж знаходяться в діапазоні від найоптимістичніших до найпесимістичніших, аж до апокаліптичних. В будь-якому разі, штучний інтелект і нейронні мережі зокрема – це невід’ємна складова реальності. Винайшовши цю технологію, вже не можна повністю її відмінити або заборонити її розробки. Розвиток штучного інтелекту та посилення його інтеграції в життя суспільства – це незворотній процес, який неможливо зупинити.

Впровадження ШІ у ключові сфери життя, суттєво змінює ринок праці, наукові дослідження, соціальні комунікації, глобальну безпеку та економіку. Проте ці зміни потребують усвідомленого підходу до регулювання, визначення етичних меж та адаптації суспільства до нових технологічних реалій. Важливо забезпечити, щоб ШІ залишався інструментом прогресу, що сприяє сталому розвитку, а не створював загрозу для стабільності та добробуту людства.

Штучний інтелект – це всеосяжний термін, що охоплює широкий спектр дій, пов’язаних із виконанням машинами завдань за участю людини або без неї. Технології ШІ знаходять застосування в медицині, бізнесі, сільському господарстві, обороні, правосудді, освіті та інших сферах.

Враховуючи актуальність теми відділом наукової інформації та бібліографії укладено бібліографічний покажчик «Штучний інтелект: сьогодення та майбутнє». Видання містить законодавчі акти, наукові розвідки та дослідження, що висвітлюють ключові напрямки, принципи та етапи становлення й розвитку ШІ, його застосування у різних сферах і галузях, а також – етичні та соціальні наслідки штучного інтелекту та майбутні перспективи.

Видання має рекомендаційний характер та буде корисним студентам, викладачам, дослідникам, а також усім, хто цікавиться проблематикою штучного інтелекту й прагне поглибити свої знання у цій сфері.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

«36 і 6» книжок Галини Вдовиченко : інформаційно-бібліографічний огляд / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського,  відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад.  Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 26 с.

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує видання серії інформаційно-бібліографічних оглядів про найпопулярніших дитячих письменників.

Галина Вдовиченко – українська письменниця, авторка романів та оповідань, а також книжок для дітей. Її твори для дітей є одними з найпопулярніших запитів у юних відвідувачів бібліотеки. Найвідоміші з них – серія "36 і 6 котів", яка також була надрукована шрифтом Брайля для незрячих дітей. Її дитячі книжки регулярно номінувались до списків "Книга року ВВС" та Меморіальної премії імені Астрід Ліндгрен.

Доробок популярної письменниці Галини Вдовиченко не обмежується лише дитячими творами. Романи письменниці для дорослих належать до сучасної жіночої прози і торкаються тем сім’ї, дружби, стосунків та справжнього мистецтва на тлі історичних подій в Україні. Особливо варто відзначити такі твори Вдовиченко як "Пів’яблука", "Тамдевін" та "Маріупольський процес".

Видання містить біографічну інформацію про письменницю, огляд творчості, бібліографічні списки творів та критичних матеріалів з фондів ПОУНБ імені І. П. Котляревського та мережі Інтернет.                                             

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ВЕРЕСЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у вересні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

  

КНИГИ З АРОМАТОМ КАВИ : до Міжнародного дня кави (1 жовтня)

Кава і книга ідеально доповнюють одне одного. Кава дарує нам чудовий аромат, гіркі нотки в смаку та бадьорість, книги - знання та натхнення, можливості відкрити щось нове та невідоме, а тому і те й інше приносить безмежну радість, піднімає настрій, збагачує нас. Пропонуємо добірку книг з ароматом кави. Насолоджуйтесь читанням, пийте каву і отримуйте задоволення від життя.

БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ ВІЙНИ: СИЛА, ЩО ЄДНАЄ

Щорічно 30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек – свято, яке вшановує важливу роль бібліотек у суспільному та культурному житті країни. Бібліотеки завжди відігравали та відіграють важливу роль у культурному, освітньому та інтелектуальному житті суспільства, слугуючи не лише джерелом знань, але й центрами активного діалогу та культурної самобутності. Вони є осередками національної свідомості, місцями, де люди можуть збагачувати свій досвід та знання.

Сьогодні, коли військові дії вплинули на всі сфери життя українського суспільства, зокрема й на культуру, бібліотеки були вимушені змінити напрями своєї діяльності.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, станом на липень 2025 року в Україні зруйновано або пошкоджено 2359 об'єктів культурної інфраструктури, серед яких 830 бібліотек, з них 471 була повністю знищена, а 359 потребують ремонту. 

Упродовж трьох років російської військової агресії, бібліотеки навчилися працювати, підлаштовуючись до надскладних умов сьогодення. Українські бібліотеки трансформувалися в осередки громадської підтримки, перетворившись на волонтерські пункти, гуманітарні хаби та центри психологічної допомоги. Вони адаптували свою діяльність для роботи в умовах війни, що стало новим викликом та завданням для бібліотечних працівників. 

Сьогодні бібліотека — це не просто місце для читання книг. Вона є культурним центром, де відбуваються різноманітні заходи, стає прихистком для людей під час тривог, майданчиком для навчання, місцем зустрічей і психологічної підтримки. Приміщення деяких бібліотек стали волонтерськими пунктами, де розподіляється гуманітарна допомога, плетуться маскувальні сітки.

Не менш важливою є місія збереження культурної спадщини. Бібліотечні працівники рятують фонди, оцифровують архіви, захищають від знищення документи та видання, які формують пам’ять і ідентичність українського народу. Адже кожна врятована книга – це частина нашої історії, яку неможливо стерти.

В умовах російської агресії, коли інформаційний простір заповнений маніпуляціями та пропагандою, бібліотеки відіграють важливу роль у забезпеченні інформаційної безпеки. Інформаційна діяльність бібліотек виступає протидією дезінформації, забезпечуючи доступ до достовірних джерел, розвиваючи медіаграмотність користувачів, протидіючи пропаганді та формуючи критичне мислення. Бібліотеки створюють безпечні інформаційні простори, де люди можуть отримати правдиву інформацію, навчитися розрізняти фейки, а також знайти підтримку та знання для особистісного розвитку. 

Попри всі виклики сучасності, українські бібліотеки продовжують розвиватися. Вони демонструють гнучкість, здатність швидко реагувати на потреби громади й водночас залишаються символом єдності та стійкості.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЛІ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВІЙНИ
• БІБЛІОТЕКА ЯК БЕЗПЕЧНИЙ ПРОСТІР
• ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
• БІБЛІОТЕКА ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФРОНТ 
• ДОСВІД РОБОТИ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Відновлювана енергетика та енергоефективність : рекомендаційний бібліографічний список / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського,  відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад.  В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. - 58 с.

Відновлювальна енергетика є однією з найперспективніших енергетичних галузей у світі. Сьогодні всі розвинені країни взяли орієнтир на популяризацію і розвиток відновлювальної енергетики, і Україна не є винятком.

Для України розвиток відновлювальної енергетики є одним із першочергових завдань для підвищення енергетичної і екологічної безпеки держави. Відновлювальні джерела енергії відкривають шлях до сталого розвитку, зменшуючи нашу залежність від викопного палива та пом’якшуючи негативні наслідки зміни клімату.

Збройна агресія рф проти України негативно вплинула на весь сектор відновлювальної енергетики, але нові виклики дали поштовх до знаходження та прийняття нових рішень та інструментів підтримки її подальшого розвитку й обумовила необхідність виходу на сучасний технологічний рівень.

Враховуючи актуальність теми, відділом наукової інформації та бібліографії підготовлено рекомендаційний бібліографічний список "Відновлювальна енергетика та  енергоефективність", що висвітлює питання законодавчо-правового забезпечення, сучасного стану, проблем та перспектив подальшого розвитку відновлювальної енергетики України.

Видання призначене викладачам, аспірантам, студентам, учням і може бути корисним для всіх, хто цікавиться розвитком відновлювальної енергетики та підвищення енергоефективності економіки України.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СЕРПЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у серпні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

НАДЕЛЬ ХАЦКЕЛЬ СОЛОМОНОВИЧ : біобібліографічний портрет до 120-річчя від дня народження

15 вересня 2025 р. – 120 років із дня народження Хацкеля Наделя (1905-1968), бібліографа, бібліотекознавця, історика літератури, фольклориста, сходознавця.

Про бібліографа Хацкеля Соломоновича Наделя, який започаткував існування Харківської університетської школи бібліографів, до останнього часу майже не було публікацій, не рахуючи кількох рецензій на його статті, некрологу в університетській газеті.

В українському культурному просторі ім'я Х. С. Наделя маловідоме, незважаючи на те, що йому належить понад 150 друкованих праць, що вийшли російською, українською, ідиш та польською мовами, в яких він виступає як бібліограф, бібліотекознавець, літературознавець та фольклорист. Безсумнівно, життя і творчість цієї непересічної людини варте більш пильного вивчення.

Відділом наукової інформації та бібліографії підготовано п’ятий випуск "Надель Хацкель Соломонович: біобібліографічний портрет до 120-річчя від дня народження", що продовжує серію інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства».

Видання розраховано на наукових працівників у галузі бібліотекознавства та бібліографії, викладачів, студентів, бібліотечних фахівців.

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«Національні інтереси України» – науково-практичний журнал, програмними цілями якого є публікація оригінальних наукових статей із найактуальніших питань національної безпеки, публічного управління та адміністрування, права, економіки і політології України, зарубіжних країн для розвитку, удосконалення української національної науки та освіти; організація наукових дискусій.

Журнал заснований у 2024 році. Засновниками видання є: Військова академія (м. Одеса), Видавнича група «Наукові перспективи» та громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління». 

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України вiд 10.12.2024№1721 журналу присвоєно категорію "Б" зі спеціальностей: К1 Державна безпека;  К2 Безпека державного кордону; К6 Забезпечення військ (сил).

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 1415 від 02.10.2024 журнал включений до Переліку наукових фахових видань України, категорія “Б”, спеціальності: 081 Право; 281 Публічне управління та адміністрування; 256 Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності);  051 Економіка; 052 Політологія.

Журнал включено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus, міжнародної наукометричної бази Research Bible, міжнародної пошукової системи Google Scholar

Видання буде корисним для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, управлінців та всіх працівників освіти, які сприяють розвитку  інноваційного інформаційного потенціалу України.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛИПЕНЬ 2025 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у липні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

23 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ

КОЛІР МУЖНОСТІ І ЗВИТЯГИ – СИНЬО-ЖОВТИЙ

Синій – наче далечінь безкрая,
Дух свободи, спів Дніпра,
Жовтий – лан пшениці стиглий,
Що дарує нам жнива!
Вітер гордо його носить,
Сонце в ньому виграє!
Він – для тих, хто серцем просить,
Світ, де правда настає.
Прапор наш – це клич до волі,
Символ віри і снаги.
Він про мрії, нашу долю,
Про майбутнє без війни!
      Валентина Харченко

Свято встановлене «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» згідно з указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987/2004.  У 2009-му було внесено зміни до цього указу й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. Це свято стало важливою частиною національного календаря і відзначається з великою урочистістю та гордістю, символізуючи значення одного з трьох основних державних символів країни. Державний Прапор України є не лише елементом національної символіки, а й потужним знаком суверенітету, незалежності та єдності української нації.

Символіка кольорів на прапорі має глибоке коріння в історії України. Ще з середньовіччя та періоду Козацької Держави синьо-жовті кольори використовувалися в гербах і національних символах. Синій колір асоціюється з небом і водами, які мають величезне значення для аграрної країни, де земля є основним джерелом життя. Жовтий колір символізує хліб, що є основою раціону та економічного життя народу. Поєднання цих кольорів було традиційно використано для відображення єдності та прагнення до незалежності.

Важливим етапом в історії використання цих кольорів стало підняття синьо-жовтого прапора під час козацьких походів, що символізувало боротьбу за незалежність і автономію від імперських сил. У червні 1848 року таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові. Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР).

У новітні часи перша рішення про підняття національного прапора 14 березня 1990 року ухвалила Стрийська міськрада (Львівська область).  У Києві прапор було піднято пізніше – 24 липня 1990 року на флагштоці перед будівлею Київської міської ради.

У день  проголошення Державної Незалежності України 24 серпня 1991 року, народні депутати внесли до сесійної зали парламенту національний синьо-жовтий прапор. Нині ця державна реліквія зберігається в почесному порталі на першому поверсі будівлі Верховної Ради. 4 вересня 1991 року синьо-жовтий український прапор  підняли над будівлею парламенту. 

18 вересня 1991 року року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично узаконила використання синьо-жовтого прапора у протокольних заходах до прийняття Конституції України. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

Офіційне затвердження Державного Прапора України відбулося постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року № 2067-XII. Цей документ закріпив синьо-жовтий прапор як основний символ незалежної української держави. Постанову Верховної Ради можна вважати однією з основоположних для нового етапу в історії України, яка утверджувала свою незалежність у складних політичних умовах. А остаточно статус Державного Прапора України закріплено статтею 20 Конституції України у 1996 році.  

У свята і в годину випробувань українці зі своїм прапором. Він майорів під час Помаранчевого Майдану і Революції Гідності, з ним йшли захищати Донбас добровольці. Сьогодні синьо-жовта барва на шевронах і рюкзаках військовослужбовців, Державний прапор на танках і в окопах, у визволених від рашистів містах і селах. Привезені з поля бою стяги з автографами і побажаннями наших героїв в численних домівках і офісах. 

Після початку російської агресії синьо-жовтий прапор став символом боротьби та спротиву загарбникам.

За матеріалами: https://www.golos.com.ua/article/379575 ; https://www.golos.com.ua/article/373084

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

СВІТ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

 Технології стрімко крокують вперед, а ми ледь встигаємо за ними. Особливо це помітно у світі штучного інтелекту, де щодня з’являються нові можливості. Ми підготували добірку україномовних книг, які допоможуть зрозуміти як його технічну сторону, так і етичні виклики, соціальні наслідки та майбутні перспективи. Приємного читання.

ДЕРЖАВНИК, МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ : до 160-ти річчя від дня народження Андрея Шептицького

Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, що плачуть, потішити кожного, хто сумує, покріпити кожного, хто хворий, просвітити кожного, хто темний! Я хотів би стати всі для усіх, щоб всіх спасти. Нехай нині умру, нехай у вічності не зазнаю щастя, нехай відлученим буду від Христа, коли б лише Ви, Браття мої по крові, були спасенні.

Андрей Шептицький

В українській історії важко знайти більш контраверсійну фігуру, як митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Польський граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти гроші і вчив цьому українців. Багатій, який практично все до копійки віддавав на розвиток української церкви, науки, культури, патріотичне виховання молоді. Патріот, який все життя відстоював українську ідею – і мав конфлікт з ОУН через неприйняття насильницьких методів боротьби за цю ідею. Людина, яка із християнським смиренням приймала усяку владу – і мала сміливість перечити сильним світу цього, закликаючи до покаяння.

І водночас, важко знайти діяча, чий авторитет ще за життя був настільки беззаперечним. Навіть радянська система, яка з легкістю таврувала своїх опонентів «ворогами народу» і сотнями знищувала в таборах чи просто вбивала (така доля чекала двох рідних братів Андрея Шептицького: Леона з родиною енкаведисти розстріляли в маєтку в 1939-му, а Климентій помер у 1951-му у Володимирському Централі) – навіть вона не наважилася зачепити митрополита Андрея. Він проніс свій хрест до кінця, схиляючи голову лише перед Богом.

Андрей Шептицький – Митрополит Української греко-католицької церкви, видатний релігійний і політичний діяч ХХ ст. один з найбільших прихильників українського православного католицького єднання. Меценат української культури, член наукового товариства імені Шевченка. Обстоював ідею становлення самостійної, незалежної Української держави.  

Андрей Шептицький (хресне ім’я Роман Олександр Марія Шептицький) народився 29 липня 1865 р. у с. Прилбичі (тепер Яворівського району Львівської області) у сім’ї графа Івана й Софії Шептицьких. Його батько, граф Іван Шептицький, походив зі стародавнього українського боярського роду, який дав багато архиєреїв Українській Церкві, що вірно служили Богові та своєму народові впродовж віків. 

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«Штучний інтелект» — наукове періодичне видання Інституту проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України, було започатковане у 1995 році. Співзасновником видання є Національна академія наук України.

Починаючи з 1999 р., журнал включений до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії (Наказ МОН України від 15.04.2021 р. № 420.).

Видання має тематичну спрямованість, що чітко відповідає досліджуваним Інститутом проблем штучного інтелекту галузям (інформатика й кібернетика, обчислювальна техніка та автоматизація, системи й засоби штучного інтелекту). Журнал публікує оригінальні оглядові статті, проблемні та дискусійні матеріали, звіти конференцій та нарад з питань кібернетики, впровадження технологій штучного інтелекту в економіці, державному управлінні, обороні та інших сферах, зокрема матеріали Міжнародної конференції «Створення стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні».

Журнал розрахований на фахівців у галузі технології штучного інтелекту для різних застосувань, а також на закордонних читачів, які бажають ознайомитися з досягненнями України в галузі штучного інтелекту.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО СУВЕРЕНІТЕТ – ПЕРШИЙ КРОК ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Дорога України до незалежності була довгою й тернистою. Впродовж століть український народ виборював право жити у власній державі, говорити рідною мовою, зберігати свою культуру й самостійно вирішувати свою долю.

Кінець 1980-х став часом великих змін: радянська система слабшала, а в серцях мільйонів українців зростало прагнення до волі. Саме в цьому історичному контексті, 16 липня 1990 року, Україна проголосила Декларацію про державний суверенітет — перший офіційний крок до справжньої незалежності. Цей день став символом національного пробудження та віри у майбутнє, з якого розпочався новий етап в історії державотворення. 

Відділом наукової інформації та бібліографії підготовано інформаційно-бібліографічні матеріали "Декларація про суверенітет – перший крок до незалежності України", які допоможуть детальніше ознайомитися із ключовими документами, дослідженнями та публікаціями, що висвітлюють історичне значення проголошення Декларації про державний суверенітет України.   

Представлені джерела допоможуть глибше зрозуміти передумови, зміст та наслідки цього історичного рішення для українського державотворення.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЧЕРВЕНЬ 2025 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у червні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

ПЕРША УКРАЇНСЬКА КОНСТИТУЦІЯ: ДО ДНЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

У сучасному світі Конституція як нормативно-правовий акт найвищої сили, який закріплює права та свободи людини і громадянина, основоположні засади політичного й суспільного життя, механізми здійснення державної влади та реалізації народом свого суверенітету, є маркером цивілізованості й правового характеру держави. Конституція є особливим стратегічним законом держави, його правовим паспортом, утіленням досвіду й традицій державного будівництва народу впродовж свого буття та може бути своєрідним виявом його національної ідеї.

Конституція Пилипа Орлика є важливою історичною пам’яткою та надбанням українського народу, яка базується на концептуальних засадах справедливості, гуманізму, демократичного устрою держави, розвитку народовладдя, забезпеченні прав і свобод людини, поділу владних повноважень між різними структурами державного механізму. Вона є втіленням моделі вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві на свободу та самовизначення. 

Попри те, що Конституція так і не була втілена в життя, вона, однак, являє собою найвидатнішу історичну державно-політичну пам’ятку. «Пакти і Конституція прав і вольностей Войська Запорозького» має посісти гідне місце в історіографії і, здається, і до сьогодні зберігає актуальність для незалежної самостійної України.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Чи знаєш ти Свена Нордквіста? : інформаційно-бібліографічний огляд / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира  ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 18 с.

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує видання серії інформаційно-бібліографічних оглядів про найпопулярніших дитячих письменників.

Свен Нордквіст – відомий шведський дитячий письменник та ілюстратор, член Шведської академії дитячої книги, чия серія "Петсон та Фіндус" особливо популярна у Швеції та Німеччині і публікувалась у Європі та США. Загалом твори Свена Нордквіста перекладені на 55 світових мов. В Україні твори Свена Нордквіста публікує видавництво "Богдан". 

Свої казки автор ілюструє сам, тому його книжки справляють цілісне та яскраве враження на читачів. Добрий та дотепний гумор, життєві ситуації та стосунки дідуся Петсона та кота Фіндуса будуть цікаві та зрозумілі навіть маленьким дітям.

Видання містить біографічну інформацію про письменника, огляд творчості, бібліографічні списки творів для дітей та критичних матеріалів, які є у фонді Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Полтавської обласної бібліотеки юнацтва імені Олеся   Гончара, Національної бібліотеки України для дітей  та мережі Інтернет. 

ВАЛЬО МАРІЯ АНДРІЇВНА. ВИЛЕГЖАНІНА ТАМАРА ІЗМАЙЛІВНА : БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ ДО 100-РІЧЧЯ ТА 75-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує серію інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». Четвертий випуск «Вальо Марія Андріївна. Вилегжаніна Тамара Ізмайлівна : біобібліографічний портрет до 100-річчя та 75-річчя від дня народження» знайомить з творчими біографіями  двох українських бібліотекознавців, бібліографів, які стояли біля витоків вітчизняної бібліотекознавчої науки. Кожна з них посідає почесне місце у безперервній шерензі творців  бібліотечної справи. 

У червні 2025 року виповнюється 100 років від дня народження Марії Андріївни Вальо (1925-2011) – бібліографа, книгознавця, літературознавця. Марія Андріївна Вальо – це яскравий приклад життя і діяльності обдарованого українського науковця, широко відомого в Україні і поза її межами літературознавця і бібліографа періоду історичної зміни двох суспільних систем на зламі двох століть – XX і XXI. 

16 червня 2025 року виповнюється 75 років від дня народження (1950) Тамари Ізмайлівни Вилегжаніної. Багатогранна особистість – бібліотекознавець, бібліограф, педагог, талановитий організатор і керівник, яка понад 40 років свого життя віддала бібліотечній справі України.

Інформаційне наповнення видання складається з довідкових, біографічних, бібліографічних та інших документів, сприяє глибокому розкриттю діяльності особистості, її внеску у розвиток бібліотечної справи.

Видання розраховано на науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів, бібліотекарів, бібліографів, працівників інформаційних служб.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ТРАВЕНЬ 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у травні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

4 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

4 червня – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії та День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Генеральна Асамблея ООН у серпні 1982 року прийняла постанову про відзначення Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії. Це рішення було прийнято внаслідок бойових дій Ліванської війни. 4 червня – це дата, коли авіація Ізраїлю завдала ударів по Бейруту, через що загинуло багато цивільних, зокрема дітей. ООН закликала сторони війни негайно припинити військові дії в Лівані. Попри заяви та заклики, складна ситуація в Лівані зберігалась аж до початку 90-х років. 

Цей день було започатковано ООН для того, щоб привернути увагу світу до тих, хто страждає під час воєн. Серед постраждалих дітей є не тільки ті, хто загинув або зазнав поранень від обстрілів. Також жертвами є діти, які через війну змушені покинути рідні домівки, яких викрадають, яких піддають пропаганді та ідеологічній обробці та змушують брати участь у бойових діях. Світ став все більше нестабільним і безпечних місць стало менше. 

У квітні 2021 року Верховна Рада України вирішила до цієї дати започаткувати державний пам’ятний день для вшанування пам’яті дітей, що загинули під час російсько-української війни. 1 червня, у День захисту дітей, Верховна Рада проголосувала за постанову про створення дня пам’яті. Цей день має офіційну назву: День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і відзначається щорічно 4 червня. З кожним роком актуальність цього дня лише зростає. Особливої гостроти цей день набув після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Згідно повідомлень Офісу Генерального прокурора України, станом на 26.05.2025 за час повномасштабного вторгнення загинуло 630 дітей і 1960 дітей поранено. Поки триває війна, ця жахлива цифра лише збільшуватиметься. 

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Про вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України [Електронний ресурс] : постанова Верховної Ради України від 1 червня 2021 р. № 1490-IX // Верховна Рада України : офіційний вебпортал Парламенту України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1490-20#Text (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• International Day of Innocent Children Victims of Aggression 4 June [Електронний ресурс] // United Nations : [сайт]. – Режим доступу:  https://www.un.org/en/observances/child-victim-day (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• Офіс Генерального прокурора [Електронний ресурс] : [сайт]. – Режим доступу:  https://gp.gov.ua/ (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• 4 червня вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : [сайт]. – Режим доступу: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/4-chervnya-vshanovuyemo-pamyat-ditey-yaki-zagynuly-vnaslidok-zbroynoyi-agresiyi-rf-proty-ukrayiny (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• Діти війни [Електронний ресурс] : [платформа для пошуку та порятунку дітей]. – Режим доступу:  https://childrenofwar.gov.ua/ (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії [Електронний ресурс] // Київська публічна бібліотека ім. Лесі Українки : [вебсайт]. – Режим доступу: https://lukl.kyiv.ua/mizhnarozhnyy-den-beznevynnykh-ditey-zhertv-ahresiyi/ (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.
• «Діти - наше майбутнє» : до Міжнародного дня захисту дітей та міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії : презентація [Електронний ресурс] // Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського : [вебсайт]. – Режим доступу: https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Do_Mizhnarodnoho_dnya_zakhystu_ditey-2023.pdf (дата звернення: 27.05.2025). – Назва з екрана.

ДО 85-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ ЖУРНАЛУ "ДЗВІН"

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує серію інтерактивних повідомлень про журнали-ювіляри 2025 року.

Цього року відзначає своє 85-річчя журнал "Дзвін" –  один із найстаріших та найавторитетніших літературно-мистецьких журналів України. Видається у Львові з 1940 року. У ньому публікуються твори сучасних українських письменників, есеїстика, переклади світової літератури, а також аналітика й рецензії на культурні події. "Дзвін" відіграє важливу роль у збереженні та розвитку української культури, даючи слово як знаним авторам, так і молодим талантам.

Полтавська обласна наукова універсальна бібліотека зберігає у своїх фондах номери журналу "Дзвін" ("Жовтень") з 1967 по 2025 роки, передплачує та отримує нові випуски журналу.

23 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ГЕРОЇВ

23 травня в Україні відзначають День Героїв – борців за свободу країни, починаючи від лицарів часів Київської Русі і до учасників Революції Гідності, бійців АТО/ООС на Донбасі, нинішніх захисників України.

Ідея пам’ятної дати, яка б вшановувала борців-героїв, зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Її запровадили постановою другого Великого збору ОУН у квітні 1941 року. Згодом День Героїв відзначала українська діаспора. У незалежній Україні День Героїв 23 травня стали відзначати здебільшого після нападу росії у 2014 році.

У квітні 1941 року в Кракові відбувся Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів. Саме він на десятиліття вперед визначив шлях боротьби і політичні напрямні революційно-визвольного руху українського народу. Окремими постановами саме цього Збору було затверджено герб організації – тризуб із мечем, прапор – червоно-чорний, вітання – «Слава Україні!» і відповідь – «Героям Слава!».

Усіх Героїв крізь покоління об’єднує щира любов до рідної землі, до України. Любов, що більша за життя.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто несе в собі дух сміливості, жертовності та патріотизму. Вони захищають нашу землю, нашу свободу та незалежність. В умовах повномасштабної війни проти РФ День Героїв набув нового значення.

Читати, щоб пам’ятати: добірка книг, які варто прочитати кожному українцю.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА КВІТЕНЬ 2025 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у квітні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

8 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

8 травня 1945 року набув чинності Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, підписаний сторонами війни у Реймсі 7 травня. Проте Йосип Сталін був незадоволений низьким рівнем радянського представництва під час підписання капітуляції і вимагав повторної церемонії підписання акту, яку зрештою провели у Берліні того ж 8 травня. Повторний акт набув чинності 9 травня, про що і було оголошено у Москві. Саме ці події призвели до початкових розбіжностей у відзначенні дат 8 та 9 травня. Факт підписання капітуляції у Реймсі був засекречений за наказом Сталіна і весь час існування Радянського Союзу відзначалась тільки дата 9 травня. Решта світу відзначала День перемоги 8 травня або 2 вересня, коли капітуляцію підписала Японія. Перша тріщина в альянсі між Заходом та Радянським союзом проявила себе вже у той день.

З часом історики оцінили масштаб втрат людства під час Другої світової війни і ставлення до дат змінилось. Більшість європейських країн відзначали 8 травня як день пам’яті жертв війни. До такої моделі вшанування 8 травня Україна приєдналась у 2014 році, коли відбувся остаточний розрив з радянською історичною спадщиною. Була прийнята загальноєвропейська символіка – червоний мак пам’яті та гасло «Ніколи знову!». Україна була ареною битв починаючи з 1939 року, коли Гітлер та Сталін розділили Польщу. Німецький наступ 1941 року та радянський наступ 1944 року прокотились по Україні хвилями руйнування та знищення. Саме тому українці розуміють значення війни та її жертв.

З іншого боку, радянське відзначення дати 9 травня було доволі своєрідним. Йосип Сталін, знаючи про свіжі рани завдані війною, ніколи не акцентував увагу на цьому дні. Для того, щоб попередити народне невдоволення загальною розрухою та жертвами, пам’ять про війну намагались зайвий раз не ворушити. 1947 року День перемоги став звичайним робочим днем, хоча і залишився державним святом. У газетах передавали вітання з Днем перемоги, але комуністичні свята травня і жовтня відзначались значно гучніше і з більшим розмахом. Хрущов у цілому продовжував сталінську політику вшанування пам’яті, оскільки пам’ять про війну була ще свіжа. 

Перелом стався під час святкування ювілею 20 річчя Перемоги у 1965 році за правління Леоніда Брежнєва. Із втратою популярності комуністичної ідеї радянським керівникам потрібен був новий символ загальнодержавного значення. Ним став День перемоги 9 травня, який поступово набрав ознак державного культу. Розробка міфів та ідеології свята відбувалася протягом усього періоду правління Брежнєва. Навіть Перебудова Горбачова та гласність не завдали міфу про Перемогу серйозної шкоди. Зрештою, культ Дня перемоги пережив розпад Радянського Союзу та набув відверто гротескних форм. За часів правління Путіна цей культ у Росії було взято за основу політичної ідентичності. Замість вшанування жертв війни, свято 9 травня стало пошаною величі самої перемоги та її бенефіціарів. Жертви були забуті, їх значення знецінене а гаслом стало бадьоро-хижацьке «Можемо повторити!».

Наслідки такої політики пам’яті Україна відчула 24 лютого 2022 року. Тепер українці знову переживають війну за своє існування. Під час Другої світової війни українці як бездержавна нація були змушені воювати в арміях протиборчих сторін. У Червоній армії українці становили 23% особового складу. Німеччиною були створені національні частини з колаборантів. Безнадійну боротьбу на два фронти (проти СРСР та Третього Рейху) вела УПА. Тепер збройну боротьбу проти агресора ведуть Збройні сили України для того, щоб майбутнім поколінням українців не довелось знову воювати у чужих війнах. 8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та має нове гасло: «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

ПОСТЕРНАК СТЕПАН ПИЛИПОВИЧ : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». 

Серед українських діячів науки та культури чільне місце посідає Степан Пилипович Постернак, який був одним із фундаторів і першим офіційним директором Всенародної бібліотеки України. Він доклав чимало зусиль у становлення та розвиток вітчизняного бібліотекознавства і бібліографознавства.

Після страшних подій 30-х років ХХ ст. ім’я С. П. Постернака, його роль у розбудові Бібліотеки і взагалі – в розвитку вітчизняної освіти, науки та культури довгі десятиріччя навіть не згадувалося. Лише в часи незалежності з’явилися перші публікації, присвячені біографії С. П. Постернака та його діяльності на бібліотечній та педагогічній ниві.

27.04 (09.05) 2025 р. – 140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака (1885–1938), українського бібліотекознавця, бібліографа, педагога, громадського діяча, організатора бібліотечної справи в Україні, історика освітнього руху.

У третьому випуску – "Постернак Степан Пилипович : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження", представлено біографічні відомості, творчий доробок видатного культурного діяча. Пропоновані матеріали охоплюють авторські праці, а також містять інформацію про наукові, публіцистичні джерела про нього та його діяльність.

При підготовці даного випуску використано матеріали з фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, електронні ресурси.

Матеріали випуску розраховані на широке коло користувачів – істориків, педагогів, бібліотекознавців, книгознавців та всіх зацікавлених життям та творчістю видатних особистостей у галузі культури.

10 КВІТНЕВИХ КНИГ ДЛЯ НАТХНЕННЯ ТА ГАРНОГО НАСТРОЮ

Останнім часом стало модним складати різного роду рейтинги. Особливо популярно ділитися списками «тематичної» літератури.  Безцінним джерелом натхнення, який включає внутрішні резерви, стимулює творчість та просто дарує відпочинок є література. Пропонуємо добірку книг, які дарують легкість, затишок і весняний настрій. Кожна з цих історій має особливий шарм, здатний підняти настрій чи просто занурити у світ емоцій та незабутніх моментів. Обирайте ту, що відгукується саме вам, і насолоджуйтесь читанням!

23 КВІТНЯ - 130 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕВА ЮСТИМОВИЧА (ЛЕВКА УСТИМОВИЧА) БИКОВСЬКОГО

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства».

23 квітня 2025 р. виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича (Левка Устимовича) Биковського (1895–1992), українського бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, геополітика, історика, журналіста, мемуариста. Другий випуск серії, "Биковський Лев Юстимович (Левко Устимович) : біобібліографічний портрет до 130-річчя від дня народження", присвячений саме цій непересічний особистості. Видання репрезентує творчі праці книгознавця, бібліотекознавця, історика Л. Ю. Биковського та максимально повно охоплює наукові та публіцистичні джерела про нього та його діяльність.

При підготовці даного випуску використано матеріали з фонду відділу обслуговування користувачів (сектор «Канадсько-український бібліотечний центр») ПОУНБ імені І. П. Котляревського та з джерел фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

Пропоновані матеріали розраховані на широке коло користувачів – істориків, бібліотекознавців, книгознавців та всіх зацікавлених життям та творчістю видатних особистостей у галузі культури.

МАГІЯ ПИСАНКИ: ТРАДИЦІЇ ТА СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

ДО ПИСАНКАРКИ

Ой писали писанку, 
Писанку – колисанку. 
Різними розводами –
Символи знаходили. 
Ой писали писанку,
Мов мережу, вишивку –
До богів розмову. 
Сяйну кольорову. 
Писанки з мережками. 
Стали обережками. 
В них чаклунь записана. 
Зло вбиває списами… 
                 Віра Ворскло

Писанкарство — це давнє українське мистецтво розпису великодніх яєць, що бере початок ще з дохристиянських часів. Спочатку писанки мали магічне значення — їх створювали як обереги, пов’язані з весняним відродженням природи та сонячним культом.

З приходом християнства писанка стала символом воскресіння Христа та увійшла до святкування Великодня. У різних регіонах України розвинулись унікальні стилі розпису, зі своїми орнаментами й кольорами — від геометричних візерунків до зображень рослин, тварин і хрестів.

У XX столітті, незважаючи на заборони у радянський період, писанкарство не зникло — його зберігали в родинах, передаючи знання з покоління в покоління. Сьогодні воно переживає новий розквіт: проводяться майстер-класи, фестивалі та виставки, а сучасні майстри поєднують традиційні техніки з новими художніми підходами.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ: