НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Сучасні українські письменники в літературному просторі : інформаційно-бібліографічні матеріали. Вип. 2 / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. О. В. Нестеренко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 38 с.

Сергій Жадан – відомий український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст та рок-музикант, який неодмінно привертає багато уваги своєю творчістю.

Увійшовши в літературний процес у 90-ті роки, він став одним з тим, хто формував сучасну українську літературу. Його вважають символом і голосом цілого покоління. Кожна його поетична збірка чи прозова книга є очікуваною, вражає актуальністю проблематики, порушенням тем, які знаходяться у тандемі із сучасним життям епохи. Не випадково його твори є відомими не тільки в Україні, а й перекладені багатьма мовами світу.

Жанрові уподобання письменника вражають своєю розмаїтістю. Він поєднує у творчості різні види мистецтва: поезію, прозові твори, публіцистику та есеїстику, музику, кіносценарії. Його творчі злети відзначені багатьма престижними преміями та нагородами, а  критики  постійно  тримають його твори у полі зору. Проста і доступна манера письма автора робить його твори зрозумілими широкому загалу читачів.

Твори Жадана цінують читачі різного віку та соціального статусу, а його концерти збирають повні зали. Сам себе він іронічно називає «культовим», стверджуючи, що найцінніший фідбек для нього – це відчуття зв'язку зі своїми  читачами.

Інформаційно-бібліографічні матеріали призначені широкому колу користувачів, усім хто цікавиться питаннями сучасного літературного простору України і, зокрема, творчістю одного з його яскравих представників – Сергія Жадана.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЖОВТЕНЬ 2024 РОКУ

  Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у жовтні 2024 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).

6 ЛИСТОПАДА – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАПОБІГАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

Генеральна Асамблея ООН оголосила 6 листопада Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів (International Day for Preventing the Exploitation of the Environment in War and Armed Conflict).  Відзначення цього Дня встановлено рішенням 56-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН щорічно, з 2001 року. Приймаючи це рішення, враховувалось, що шкода, завдана навколишньому середовищу після таких подій, позначається на стані екосистем і природних ресурсів, часто виходить за межі національних територій та стосується не лише однієї держави і не тільки нинішнього покоління.

Сьогодні, для України, ця дата має особливе та важливе значення. Наша країна безпосередньо зіткнулася з цією проблемою. Повномасштабне вторгнення рф в Україну вже завдало та завдає значної шкоди довкіллю, яке часто називають мовчазною жертвою війни. Обстріли лісів, наземних і річково-морських екосистем, промислових об’єктів, транспортної інфраструктури та будинків, руйнування систем водопостачання, каналізації та поводження з відходами провокують широкомасштабну і вкрай значну шкоду з довгостроковими наслідками для довкілля. Забруднення повітря, ґрунтів, водних шляхів кожного дня викликають серйозне занепокоєння. Адже завдана екологічна шкода Україні надвелика – від обстрілів хімічних заводів до лісів, випалених російськими ракетами. Воєнні дії в рази пришвидшують зміни клімату, оскільки викиди парникових газів зростають в десятки разів, що сприяє підвищенню рівня глобальної температури в світі.

У цей Міжнародний день хочеться підкреслити принципову важливість захисту навколишнього середовища в період збройних конфліктів та повернення до благого управління природними ресурсами в період постконфліктного відновлення. Війна, якими б не були її причини, приносить невимовний жах для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Адже, крім людських страждань, що завдає війна, вона також веде до руйнування довкілля в цілому.

За матеріалами інтернет-видань

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

РІДНА МОВА ЯК ДУХОВНА СИЛА НАРОДУ

Рідна мова як духовна сила народу : рекомендаційний бібліографічний список / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 38 с.

Найбільшим надбанням кожного народу, основою його духовності й культури є рідна мова. Українська мова є однією з найбагатших мов світу, вона має тисячолітню історію, могутню літературу, великий народ, квітучу землю, зрештою, вона має свою державу. Українці століттями виборювали своє законне право говорити та писати рідною українською мовою, а дехто жертвував найдорожчим – життям. За нашу українську мову боролись, звеличували у своїх творах сини і доньки України – Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Леся Українка та багато інших видатних українських письменників, вірних патріотів своєї Батьківщини. Наша мова – багатогранна та унікальна, яскрава та самобутня. Тому сприяння поширенню української мови у всіх сферах життя, підвищення ролі української мови як національної цінності сьогодні є актуальним у діяльності українських бібліотек.

До Дня української писемності та мови, який відзначається 27 жовтня, відділ наукової інформації та бібліографії підготував рекомендаційний бібліографічний список "Рідна мова як духовна сила народу", що висвітлює питання мовної політики в Україні та її законодавчі засади, знайомить з історією української мови і писемності, зміною мовної поведінки українців під впливом повномасштабного вторгнення рф в Україну.

ГЛОБАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ МЕДІА- ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ (24 – 31 жовтня 2024 року)

  Щороку наприкінці жовтня, у всьому світі проходить Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності (Global Media and Information Literacy Week), започаткований у 2012 році Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) спільно з Альянсом з питань медіа та інформаційної грамотності, Мережею університетів з медіа та інформаційної грамотності ЮНЕСКО і міжкультурного діалогу (UNESCO—UNAOC; MILID) й іншими партнерами. 
   Тема тижня 2024 року – «Нові цифрові межі інформації: медійна та інформаційна грамотність для інформації, що становить суспільний інтерес». Тиждень підкреслює важливість медіаграмотності у сучасну цифрову епоху, наголошуючи на необхідності медіа- та інформаційної грамотності як ключової навички XXI століття. Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле наголошує на тому, що «у цьому потоку інформації ми потребуємо більше орієнтирів і більш раціонального мислення».
 Медійно-інформаційна грамотність, за концепцією ЮНЕСКО, поєднує в собі три взаємопов’язані комплекси компетенцій:  інформаційну грамотність як уміння знаходити, аналізувати та використовувати інформацію; медіаграмотність – здатність отримувати доступ до медіа, аналізувати та оцінювати медіаповідомлення, створювати контент для самовираження та спілкування; технологічну, або цифрову грамотність, що передбачає вміння користуватися сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей, які сьогодні надає інформаційний прогрес.
   У сьогоднішніх реаліях українського інформаційного простору медіаграмотність є необхідним інструментом для кожної людини. Це постійна робота над собою, тому що критичне ставлення до інформації вимагає великих зусиль. В Україні існує багато програм, проєктів з медіаграмотності, які допомагають поліпшувати навички критичного мислення, перевірки, аналізу інформації. Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, визначити, наскільки надійною є ця інформація, вміючи розпізнавати різні види фейків та пропаганди.
   Бібліотеки відіграють важливу роль у просуванні медійно-інформаційної грамотності, вони стають територією знань та розвитку навичок, які допомагають учасникам освітнього процесу орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

За матеріалами інтернет-видань

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ: