ПОСТЕРНАК СТЕПАН ПИЛИПОВИЧ : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». 

Серед українських діячів науки та культури чільне місце посідає Степан Пилипович Постернак, який був одним із фундаторів і першим офіційним директором Всенародної бібліотеки України. Він доклав чимало зусиль у становлення та розвиток вітчизняного бібліотекознавства і бібліографознавства.

Після страшних подій 30-х років ХХ ст. ім’я С. П. Постернака, його роль у розбудові Бібліотеки і взагалі – в розвитку вітчизняної освіти, науки та культури довгі десятиріччя навіть не згадувалося. Лише в часи незалежності з’явилися перші публікації, присвячені біографії С. П. Постернака та його діяльності на бібліотечній та педагогічній ниві.

27.04 (09.05) 2025 р. – 140 років від дня народження Степана Пилиповича Постернака (1885–1938), українського бібліотекознавця, бібліографа, педагога, громадського діяча, організатора бібліотечної справи в Україні, історика освітнього руху.

У третьому випуску – "Постернак Степан Пилипович : біобібліографічний портрет до 140-річчя від дня народження", представлено біографічні відомості, творчий доробок видатного культурного діяча. Пропоновані матеріали охоплюють авторські праці, а також містять інформацію про наукові, публіцистичні джерела про нього та його діяльність.

При підготовці даного випуску використано матеріали з фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, електронні ресурси.

Матеріали випуску розраховані на широке коло користувачів – істориків, педагогів, бібліотекознавців, книгознавців та всіх зацікавлених життям та творчістю видатних особистостей у галузі культури.

10 КВІТНЕВИХ КНИГ ДЛЯ НАТХНЕННЯ ТА ГАРНОГО НАСТРОЮ

Останнім часом стало модним складати різного роду рейтинги. Особливо популярно ділитися списками «тематичної» літератури.  Безцінним джерелом натхнення, який включає внутрішні резерви, стимулює творчість та просто дарує відпочинок є література. Пропонуємо добірку книг, які дарують легкість, затишок і весняний настрій. Кожна з цих історій має особливий шарм, здатний підняти настрій чи просто занурити у світ емоцій та незабутніх моментів. Обирайте ту, що відгукується саме вам, і насолоджуйтесь читанням!

23 КВІТНЯ - 130 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕВА ЮСТИМОВИЧА (ЛЕВКА УСТИМОВИЧА) БИКОВСЬКОГО

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства».

23 квітня 2025 р. виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича (Левка Устимовича) Биковського (1895–1992), українського бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, геополітика, історика, журналіста, мемуариста. Другий випуск серії, "Биковський Лев Юстимович (Левко Устимович) : біобібліографічний портрет до 130-річчя від дня народження", присвячений саме цій непересічний особистості. Видання репрезентує творчі праці книгознавця, бібліотекознавця, історика Л. Ю. Биковського та максимально повно охоплює наукові та публіцистичні джерела про нього та його діяльність.

При підготовці даного випуску використано матеріали з фонду відділу обслуговування користувачів (сектор «Канадсько-український бібліотечний центр») ПОУНБ імені І. П. Котляревського та з джерел фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

Пропоновані матеріали розраховані на широке коло користувачів – істориків, бібліотекознавців, книгознавців та всіх зацікавлених життям та творчістю видатних особистостей у галузі культури.

МАГІЯ ПИСАНКИ: ТРАДИЦІЇ ТА СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

ДО ПИСАНКАРКИ

Ой писали писанку, 
Писанку – колисанку. 
Різними розводами –
Символи знаходили. 
Ой писали писанку,
Мов мережу, вишивку –
До богів розмову. 
Сяйну кольорову. 
Писанки з мережками. 
Стали обережками. 
В них чаклунь записана. 
Зло вбиває списами… 
                 Віра Ворскло

Писанкарство — це давнє українське мистецтво розпису великодніх яєць, що бере початок ще з дохристиянських часів. Спочатку писанки мали магічне значення — їх створювали як обереги, пов’язані з весняним відродженням природи та сонячним культом.

З приходом християнства писанка стала символом воскресіння Христа та увійшла до святкування Великодня. У різних регіонах України розвинулись унікальні стилі розпису, зі своїми орнаментами й кольорами — від геометричних візерунків до зображень рослин, тварин і хрестів.

У XX столітті, незважаючи на заборони у радянський період, писанкарство не зникло — його зберігали в родинах, передаючи знання з покоління в покоління. Сьогодні воно переживає новий розквіт: проводяться майстер-класи, фестивалі та виставки, а сучасні майстри поєднують традиційні техніки з новими художніми підходами.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Проблеми збереження національної культурної спадщини України: сучасний стан та перспективи : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського,  відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. С. М. Захарченко. – Полтава : ПОУНБ, 2025. – 124 с.

Культурна спадщина відіграє ключову роль у формуванні національної ідентичності та збереженні культурних цінностей поколінь. ЇЇ охорона та збереження стали пріоритетним завданням для багатьох країн, оскільки культурна спадщина є не лише символом нації, а й елементом економічного та соціокультурного розвитку.

Завдання охорони культурної спадщини у сучасному світі неминуче стикається з рядом викликів. Від природних катастроф до людської діяльності, такої як війни та розорення, культурна спадщина зазнає значної загрози. Тому її збереження вимагає міжнародної співпраці. Міжнародні угоди, а також Конвенція ЮНЕСКО про збереження світової культурної спадщини встановлюють стандарти і правила охорони культурних об’єктів.

Звернення до цієї теми важливе й тому, що в сучасних умовах актуалізація культурної спадщини є важливим чинником як історичного пізнання, так і формування національної самосвідомості, свого місця в контексті європейської та світової цивілізації.

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував рекомендаційний бібліографічний покажчик "Проблеми збереження національної культурної спадщини України: сучасний стан та перспективи", який містить понад 460 бібліографічних записів і включає національні законодавчі акти, міжнародні документи з питань охорони об’єктів культурної спадщини, наукову та науково-популярну літературу, публікації з періодичних видань та збірників.

Матеріали видання стануть у нагоді широкому колу шанувальників пам’яток культури та всім, хто вболіває за збереження історико-культурної спадщини України.