У грудні 2000 року Генеральна Асамблея ООН резолюцією 55/93 проголосила 18 грудня Міжнародним днем мігранта. Того дня в 1990 році Асамблея прийняла Міжнародну конвенцію про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей. Цей документ наголосив на важливості захисту трудових прав мігрантів та покращення умов їх життя.
У сучасному світі міжнародна міграція стала однією з найпотужніших рушійних сил, яка формує не лише контури глобальної економіки та політики, але й соціокультурний ландшафт майбутнього. Міграція є у будь-яких куточках земної кулі та трансформує суспільство внаслідок постійного потоку людей, які виїжджають та/або в’їжджають. Вона супроводжується як позитивними, так і негативними аспектами та включає багато взаємопов’язаних показників, таких як політичні, економічні, соціальні, культурні тощо. Міграція, за найпоширенішим визначенням, це процес пересування людей як через міжнародні кордони, так і всередині країни. Переміщення людей з одного місця на інше, може бути здійснено з різних причин, наприклад, з метою пошуку роботи, отримання освіти, політичної безпеки чи економічної підтримки, зміни клімату, стихійного лиха та інші чинники екологічного характеру. Крім того, існують надзвичайні причини міграції, такі як військові конфлікти. У міжнародних та національних документах мігрантів офіційно називають як: «біженці», «переселенці», «особи, що перебувають під тимчасовим захистом», «внутрішньо переміщені особи», «економічні мігранти», «екологічні мігранти» тощо. Близько 3% всього населення світу не проживають за місцем свого народження.
Міжнародна міграція не тільки стосується життя мігрантів, але й впливає на життя громадян конкретної країни. Якщо люди вирішують перетнути кордон та оселитися в інших країнах, то їх особисте життя, життя їхніх сімей, кардинально змінюється не лише економічно, а ще й соціально і культурно. Це свідчить про комплексний вплив міграції на суспільне життя.
За даними ООН, у світі налічується близько 272 млн мігрантів та щороку їх кількість збільшується. Переважна більшість мігрантів походить з Індії, Мексики та Китаю. Крім того, основна частка мігрантів мешкає лише в десяти країнах: США, Німеччині, Саудівській Аравії, Росії, Великій Британії, ОАЕ, Франції, Канаді, Австралії, Італії.
Через військову агресію росії, починаючи з 2014 року, в Україні з’явилися сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути власні домівки та шукати прихисток в більш безпечних регіонах нашої країни. Водночас широкомасштабне вторгнення на територію нашої держави у лютому 2022 року спровокувало багатомільйонну хвилю українських мігрантів, яких доля розкидала у різні куточки світу. Українці були змушені покинути свої домівки буквально з «однією валізою», в яку вмістилось усе їхнє життя. Вони рятували себе, своїх дітей, рідних та близьких. І тікали світ за очі у пошуках безпеки, прихистку та даху над головою.
Непередбачуваність, надзвичайність та складність завдань, пов'язаних із процесом міграції, потребують злагоджених дій та співпраці між регіонами та країнами. ООН відіграє активну роль у цій галузі, сприяючи розбудові діалогу та взаємодії між країнами та регіонами, а також заохочуючи обмін досвідом та розширення можливостей у сфері співробітництва.
Насправді, важливо пам'ятати, що мігранти – це люди з мріями, прагненнями та надіями, які, як і всі, шукають своє місце у світі.
ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:
