четвер, 18 січня 2018 р.

22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошення у 1918 році IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки та рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки – об’єднання УНР і ЗУНР в одну суверенну державу. Ці події є одними із найважливіших в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття.

Історична довідка

IV Універсал Української Центральної Ради став логічним завершенням складного розвитку українського визвольного руху доби революції, що розпочався в березні 1917-го й упродовж одного року пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас, на проголошення незалежності лідерами Української Центральної Ради значний вплив справили зовнішні обставини – відбиття збройної агресії більшовицької Росії, а також переговори в Брест-Литовську про мирний договір УНР з країнами Четвертного союзу.
“Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежності України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили”, – відзначав під час засідання українського уряду 26 грудня 1918 року “соціаліст-революціонер” Микита Шаповал.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
Проголошенню IV Універсалу передував виступ голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського: “Високі збори!.. Народ наш прагне миру. І Українська Центральна Рада доложила всіх зусиль, щоб дати мир негайно. Але петроградське правительство, Совіт народніх комісарів, оголошує нову “священну війну”, а з другого боку, це правительство насилає своє військо, червоногвардійців та більшовиків на Україну і веде з нами братовбивчу війну. Щоб дати нашому правительству змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів нашу країну, Українська Центральна Рада постановила не відкладати до Установчих зборів ті справи і в цій цілі Українська Рада вже з 9 січня відбувала перманентне, безперервне засідання аж до цього часу і постановила важну річ – видати оцей Універсал”.
Голосували за епохальний для України документ поіменно. Із 49 членів Ради, що брали участь у ньому, “за” було 39, “проти” – 4, “утрималось” – 6 осіб.
Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.
Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати своє право на самовизначення. 1 листопада 1918 року проголошено Західно-Українську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання галичан: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти галичанам у боротьбі з поляками. Утім, в цей час владу в Україні перебрала на себе Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками.
Їх наслідком стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові “передвступного” договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію у складі 65 осіб, яку очолював Лев Бачинський.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.
За законом “Про форму влади на Україні” від 28 січня 1919 року голова Української національної ради ЗУНР Євген Петрушевич мав увійти до складу Директорії УНР. ЗУНР отримала нову назву Західна область Української Народної Республіки (далі – ЗОУНР). Їй гарантувалася територіальна автономія. Гербом ЗОУНР став тризуб замість лева. Державного секретаря закордонних справ ЗОУНР Лонгина Цегельського призначили першим заступником міністра закордонних справ УНР. Остаточно врегулювати всі питання, пов’язані зі створенням єдиної української держави, повинні були спільні Установчі збори. Утім, завершити цей процес завадила окупація українських земель.
Акт злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки 22 січня 1919 року залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

Джерела до теми:

  • Гай-Нижник, П. П.  Ідея соборності й українське державотворення (1918-1919 рр.) : [об’єднання УНР та ЗУНР в одну державу] / П. П. Гай-Нижник // Гілея. - 2014. - № 12. - С. 25-37.
  • Гошуляк, І.   Історіографічна оцінка та національно-політичне значення акту злуки / І. Гошуляк // Пам'ять століть. - 2006. - № 1. - С. 4-27.
  • Державотворчий потенціал української  соборності [Текст] : до 90-ї річниці проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки (Чернігів - Луганськ - Херсон - Івано-Франківськ - Кіровоград) : матеріали відеоконференції. - Чернігів : Сіверщина, 2009. - 78 с. 
  • Дорош, Євген.  Злука: чого нас учить історія : 22 січня в Україні відзначають День соборності / Є. Дорош // Пенсійний кур'єр. - 2017. - 20 січ. (№ 3). - С. 2.
  • Костюк, Світлана.  Злука УНР і ЗУНР: уроки для сучасної України / С. Костюк // Віче. - 2010. - № 2. - С. 12-16.
  • Мацькевич, Микола.  Історико--правові аспекти проголошення акта злуки УНР та ЗУНР / М. Мацькевич // Юридична Україна. - 2010. - № 12. - С. 25-31.
  • Нагнибіда, Ольга.  Ідейні та історичні передумови акту злуки / О. Нагнибіда // Наука і суспільство. - 2013. - № 1/2. - С. 14-21.
  • Олесіюк, Тиміш.  Соборна Україна [Текст] : наукові розвідки і спомини / Т. Олесіюк ; КНУ ім.Тараса Шевченка; Центр українознавства. - К. : Українська Видавнича Спілка, 2004. - 640 с. 
  • Оніщук, М. В.  Акт злуки - символ єднання та соборності незалежної України / М. В. Оніщук // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2009. - № 1. - С. 5-9.
  • Сергієнко, Петро Панасович.  Соборна Україна: від ідеї до життя [Текст] / П. П. Сергієнко. - К. : Знання, 1993. - 64 с. 
  • Хоменко, Олекчандр.  "Кобзар" як світоглядна підстава акту злуки: українознавчі проекції історичного феномену / О. Хоменко // Українознавство. - 2015. - № 1. - С. 29-43.

Сценарії та виховні заходи до Дня соборності України:

  • Данилюк, А.   Моя  соборна, суверенна... : [сценарій до Дня Соборності України] / А. Данилюк // Позакласний час. - 2013. - (№ 23/24). - С. 92-93.
  • Кравченко, В. В.  До Дня Соборності України [Text] / В. В. Кравченко // Англійська мова в початковій школі. - 2012. - Груд. (№ 12). - P. 36-37.
  • Полутренко, Марія.  Сценарій виховної години на тему "Нам  злуку дарував Господь" / М. Полутренко // Історія в сучасній школі - 2013. - № 2. - С. 20-22.
  • Приз, Наталія.  Україна соборна - моя славна держава! : історично-музична композиція до Дня Соборності України / Н. Приз // Історія України. - 2017. - Січ. (№ 1). - С. 18-22.
  • Прядко, Олександр.  Соборна, єдина моя Україна : виховна година до Дня Соборності України / О. Прядко // Профтехосвіта. - 2017. - № 2. - С. 27-29.
  • Соборна моя Україна : сценарій до Дня соборності України // Шкільна бібліотека плюс. - 2015. - Січ. (№ 1/2). - С. 23-26.
  • Стонкус, Т. В.  "Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг" / Т. В. Стонкус // Шкільний бібліотекар. - 2016. - № 12. - С. 20-23.

Інтернет-ресурси:

  • Гошовська В. А. Збереження і зміцнення соборності як пріоритет модернізації Української держави / В. А. Гошовська, Л. А. Пашко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2016. - № 1. - С. 5-11. - Режим доступу: http://visnyk.academy.gov.ua/pages/dop/60/files/53855916-7f14-4e9a-8a82-7017cc4685d2.pdf.
  • Калакура Я. С. Соборність України як концепт новітньої історіографії / Я. С. Калакура // Історична пам'ять. - 2015. - Вип. 33. - С. 116-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ip_2015_33_13.
  • Кондратюк В. О. Історичні витоки соборності – чинника українського державотворення / В. О. Кондратюк // Вісник Львівської комерційної академії. Серія : Гуманітарні науки. - 2015. - Вип. 13. - С. 19-24. - Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_Gum_2015_13_4.
  • Косяк С. М. Акт злуки: інтерпретація пам’яттєвих смислів / С. М. Косяк // Гуманітарний вісник. Сер. : Історичні науки. - 2017. - Число 26, Вип. 10. - С. 110-116. - Режим доступу: http://visnyk.chdtu.edu.ua/files/10_26/14.pdf.
  • Луцький М. І. Правовий аспект акту злуки УНР та ЗУНР / М. І. Луцький // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. - 2014. - № 9. - С. 32-37. - Режим доступу: http://visnyk.iful.edu.ua/wp-content/uploads/2015/10/6-9-14.pdf.
  • Попова О. Сучасна українська ідентичність: дилема соборності та індивідуації / О. Попова // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Культурологія. - 2010. - Вип. 5. - С. 235-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2010_5_31.
  • Сеньків М. В. Акт Злуки ЗУНР і УНР – спроба боротьби за соборність українських земель / М. В. Сеньків // Галичина. - 2014. - Ч. 25-26. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nikp_2014_25-26_14.
  • Сеньків М. В. Акт злуки УНР і ЗУНР - знакова подія української історії / М. В. Сеньків // Історичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - 2013. - Вип. 9-10. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Istst_2013_9-10_13.
  • Сеньків М. В. З історії соборності українських земель (до 95-річчя Акту злуки УНР і ЗУНР) / М. В. Сеньків // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - 2013. - Вип. 37. - С. 93-96. - Режим доступу: http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/page/issues/37/senkiv.pdf.
  • Солдатенко В. Українська соборність: ідея й досвід її реалізації в 1919 році у сучасному науковому дискурсі / В. Солдатенко // Україна у світовій історії. - 2014. - № 1. - С. 104-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukr_2014_1_11.
  • Соляр І. Я. Ідея злуки УНР і ЗУНР на переломі 1918 – 1919 гг. в програмах і діяльності українських політичних партій / І. Я. Соляр // Галичина. - 2014. - Ч. 25-26. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nikp_2014_25-26_11.
  • Шевченко В. До питання про українізацію доби визвольних змагань і відродження національної державності та соборності (1917 — 1921 рр.) / В. Шевченко // Україна у світовій історії. - 2014. - № 4. - С. 108-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukr_2014_4_11.


на
Ярлыки: ,