100 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ ДЖОН ФАУЛЗ, ОДИН З НАЙВИДАТНІШИХ ПИСЬМЕННИКІВ СУЧАСНОСТІ

Британський письменник, есеїст, романіст Джон Фаулз вважається одним з найвизначніших письменників-постмодерністів. Фаулз входить до рейтингу 50 найвеличніших британських письменників сучасності від 1945 року. Його твори торкаються цікавих та актуальних тем, у центрі яких – людина, її почуття, самосприйняття та творчість. Цього року, 31 березня, талановитому британцю виповнилося б 100 років.

У творах Джона Фаулза відзначають глибину філософської думки і теми. І це є одним з найпереконливіших аргументів, чому Фаулза варто читати. Окрім цього, глибокі за змістом та прихованим підтекстом твори Фаулза приваблюють ще й дивовижно цікавим сюжетом.

НАЙКРАЩІ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ 2025 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ PEN UKRAINE

Наприкінці грудня члени Українського ПЕН традиційно укладають список видань, котрі вразили їх протягом року. Попри російські атаки на друкарні та книжкові склади, в Україні пишуть і друкують багато цікавих книжок.

До актуального переліку входять прозові й поетичні новинки, переклади, драматургія, нонфікшн, твори для дітей, мистецькі видання і гуманітаристика. Добірка налічує 252 книжки, які видали в Україні протягом 2025 року. Повний перелік книг представлений на сайті PEN Ukraine.

Цим списком Український ПЕН хоче подякувати українським видавництвам, письменникам, упорядникам, перекладачам, редакторам, журналістам, ілюстраторам, драматургам, науковцям і всім тим, хто допомагає літературі і книжковій справі в нашій країні тривати та розвиватись у важкі воєнні часи. 

Пропонуємо ознайомитися з найкращими українськими книжками 2025 року, які є в наявності у фондах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.

ІСМАЇЛ-БЕЙ ГАСПРИНСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ СИН КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

У кожного народу є свій визначний діяч, котрий зробив величезний внесок в культуру, літературу і національну свідомість. У кримських татар – Ісмаїл Гаспринський. Особистість видатного кримськотатарського просвітника, мислителя, філософа, письменника, видавця та громадсько-політичного діяча Ісмаїл-бея мурзи Мустафи огли Гаспринського мала велике значення для історії та культури як кримськотатарського народу, так і тюркських народів та всього мусульманського світу. Важко переоцінити його багаторічну працю в різних гуманітарних галузях, розробку проблеми історичної долі та перспектив розвитку мусульманства, мусульмансько-християнських зв’язків, тюркської спільності народів; його спадок необхідно вивчати, осмислювати та пропагувати.

Сьогодні багатогранна спадщина Ісмаїла Гаспринського після багатьох років забуття стає доступною широкій громадськості. Його праці потребують нового осмислення сучасної генерацією кримських татар. І як ніколи актуально звучить сьогодні його знаменитий девіз «Тільда, фікірде, іште Бірлік» – «Єдність у мові, думці і справі».

У 2026 році виповнюється 175 років від дня народження Ісмаїла Гаспринського. Відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали «Ісмаїл-бей Гаспринський – видатний син кримськотатарського народу», які висвітлюють віхи життя, просвітницьку, видавничу та літературну діяльність одного з діячів національного відродження кримськотатарського народу кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Інформаційно-бібліографічні матеріали адресовані всім, хто цікавиться особистістю просвітника Ісмаїл-бея Гаспринського, що об’єднав передові знання Заходу і Сходу та мала непересічний вплив на розбудову прогресивного суспільства, сприяла дружбі, конфесійній терпимості та співпраці між народами.

ВІДКРИВАЮЧИ ШЕВЧЕНКА: ДОСЛІДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА МЕЛЬНИЧЕНКА

Постать Тараса Шевченка займає особливе місце в українській культурі та історії. Його поезія, художні твори та громадянська позиція стали символом боротьби за свободу, гідність і національну самосвідомість. Саме тому вивчення життя і творчості Кобзаря залишається важливою справою для українських науковців. Значний внесок у розвиток цього напряму зробив український дослідник і шевченкознавець Володимир Юхимович Мельниченко.

Наукова діяльність Володимира Мельниченка присвячена дослідженню біографії, творчості та історичного оточення Шевченка. У своїх працях дослідник прагне не лише зібрати відомі факти, а й відкрити нові сторінки життя поета, звертаючись до архівних документів, листів і спогадів сучасників. Такий підхід дозволяє ширше зрозуміти особистість Шевченка — не тільки як великого поета, а й як художника, мислителя та активного громадського діяча.

Праці Володимира Мельниченка мають велике значення для сучасного шевченкознавства. Вони допомагають по-новому подивитися на постать Кобзаря, відкриваючи маловідомі факти його життя та глибше осмислюючи його творчість. Завдяки таким дослідникам спадщина Шевченка продовжує жити, надихати нові покоління та залишатися важливою частиною української духовної культури.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЛЮТИЙ 2026 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у лютому 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». 

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Періодичні видання (газети, журнали, наукові записки) відіграють ключову роль у бібліотечній діяльності, забезпечуючи оперативний доступ до найсвіжішої інформації, актуалізацію знань та задоволення різнопланових запитів читачів. Вони є невід'ємною частиною фондів, допомагають у формуванні критичного мислення, розвитку медійної грамотності, а також використовуються для проведення інформаційних заходів, тематичних виставок та оглядів. 

Відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційне видання "Періодичні видання Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського на 2026 рік", яке містить інформацію про періодичні видання на 2026 рік, передплачені Полтавською обласною універсальною наукової бібліотекою імені І. П. Котляревського у друкованому вигляді. 

Каталог розрахований на бібліотечних працівників та широкий загал користувачів.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СІЧЕНЬ 2026 РОКУ

 Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у січні 2026 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).

САЙДЕ АРІФОВА – КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ПРАВЕДНИЦЯ СВІТУ (до 110 річчя від дня народження)

Кримськотатарський народ дав світові багато видатних людей – мислителів, лікарів, письменників, політиків, героїв. Серед них з особливим почуттям поваги і захоплення називають ім’я Сайде Аріфової, мусульманки, що рятувала євреїв від звірств нацистів.

Сайде Аріфова (Saide Arif qz Arifova), уродженка Бахчисараю. Народилася 13 лютого 1916 року. Під час Другої Світової війни вона – кримська татарка, мусульманка – ризикуючи життям, врятувала від вірної загибелі 88 євреїв.

Працюючи завідуючою бахчисарайським дитячим садом, вона приховувала національність своїх вихованців, давала неправдиві присяги есесівцям, заступалася за чужих дітей, ховала мешканців дитячого будинку, дбала про них і всіляко їм допомагала, діставала фальшиві документи і медичні довідки, рятуючи таким чином десятки життів.

До середини 1943 року про Сайде Аріфову, що рятувала людей, дізналися в партизанському командуванні Криму. Комісар Південного з’єднання Кримських партизан, що базувалися в Ялтинських лісах, Мустафа Селімов послав до неї свою зв’язкову Майє Хуршудову.

У вересні 1943 року, після падіння опору Керченських каменоломень Аджи-Мушкая, фашисти зібрали воєдино 73 дитини – дітей керченських партизанів і солдатів, що билися в цих каменоломнях. Це були хлопчики і дівчатка віком від 2-х до 15-ти років. Дітей (в основному – єврейської національності) розподілили за віком і помістили в Керченський дитячий будинок і будинок крихіток. Всіх дітей обслуговував персонал з семи осіб. Очолювала дитячий будинок Мірра Михайлівна Мірошниченко. Окупанти нагородили її німецьким орденом: дитбудинок її зусиллями утримувався в строгості, говорити дозволялося тільки німецькою. Розмови російською не схвалювалися. Кожен ранок починався з німецької гімну. Але крім цього, вихованці дитбудинку служили прикриттям для фашистів: у вересні 1943 року 73 дитини були розміщені на верхніх палубах німецьких військових кораблів, які йшли з Керчі до Севастополя. Через «живий щит» з дітей радянські льотчики не могли бомбити і топити ці німецькі судна.

Діти були дуже виснажені і доведені до знемоги. Потрібно було створити їм елементарні умови, організувати харчування. Аріфова запропонувала свою допомогу в якості нічної няні і допомогу в постачанні дітям харчуванням, постільної білизни, ковдр, подушок. Для цього їй довелося обходити будинки жителів Бахчисараю, збираючи речі і продукти – борошно, крупу. Бахчисарайці ділилися з дітьми хто чим міг: хтось давав трохи картоплі, хтось – буряк або гарбуз. Завдяки цьому діти поступово почали оговтуватися від хвороб і нездужань.

ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ "БІБЛІОГРАФ"

Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 09 грудня 2025 року № 60 затверджено професійний стандарт «Бібліограф». Національним агентством кваліфікацій професійний стандарт внесений до Реєстру кваліфікацій 19 грудня 2025 року

Метою розроблення нового професійного стандарту було приведення його структури та змістового наповнення у відповідність до вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373, а також урахування досвіду використання професійного стандарту для працівників бібліотек.

У професійному стандарті «Бібліограф»:

• визначено професійні кваліфікації;
• окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від здобутого ступеня освіти й спеціальності;
• узгоджено структуру опису компетентностей із структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій;
• оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення виконання відповідних трудових функцій, тощо.

Джерело: https://arts.gov.ua/zatverdzheno-profesijnyj-standart-bibliograf/ 

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

 Серед користувачів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського незмінною популярністю користуються романи письменниці Тамари Горіха Зерня. На даний момент у доробку письменниці всього три романи, але усі вони надзвичайно  цікаві та популярні. Її книжки надовго не залежуються на бібліотечних полицях. Творчість Тамари Горіха Зерня дуже актуальна, адже письменниця розповідає не просто про життя українців на війні, а й про те, як війна змінює наше життя, наш світогляд та наші стосунки. Тема складна, але Тамара Горіха Зерня чудово впоралась з нею. Її романи доволі емоційні, вони розповідають про важливі речі, що відбуваються просто зараз, але не спрощують їх. 

До золотого ювілею письменниці відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічний огляд "Принципи Тамари Горіха Зерня".

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

21 січня 2026 року виповнюється 100 років від дня народження першого професора в галузі бібліографії в Україні Н. Ф. Королевич.

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує підготовку серії інформаційно-біобібліографічних видань «Історія життя в історії бібліотекознавства». Випуск 6 "Королевич Нінель Федорівна : біобібліографічний портрет до 100-річчя від дня народження" репрезентує авторські праці відомої дослідниці української бібліографії та максимально повно охоплює наукові та публіцистичні джерела про її життя та діяльність.

Сенс життя більшості людей визначається сумлінним служінням улюбленій справі. Такою для Нінель Федорівни Королевич –  бібліографознавця, літературознавця, педагога – стала саме бібліографія.

Коло професійних інтересів: вивчення історії та сучасного стану вітчизняної бібліографії, створення репертуару української книги, діяльність українських книго-, бібліотеко- та бібліографознавців.

Творчий доробок Нінель Федорівни збагатив українську бібліографію та бібліографознавство. Жодні бібліографічні або бібліографознавчі роботи не обходяться без згадування чи цитування її праць. Безперечно, Н. Королевич – достойний представник плеяди бібліографів та бібліографознавців другої половини XX століття. Її науковий доробок заслуговує на детальне й глибоке вивчення.

Видання розраховано на науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів, бібліотекарів, бібліографів, працівників інформаційних служб.

ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОГО СХОДОЗНАВСТВА (до 155-річчя від дня народження Агатангела Кримського – видатного українського вченого-сходознавця, мовознавця, поліглота, історика і письменника)

Син двох народів, Агатангел Кримський.
Ну, хто сказав, що ми не земляки?!
Татарин він навіки український,
Вкраїнець він татарський навіки.
...Син України й Криму вірний син,
Народний просвітитель, мудрий ангел,
Великий, славний Кримський Агатангел!
Ти в нас один, ти в нас такий один!...
Данило Кононенко, український поет

Рід Агатангела Кримського – кримсько-татарського походження. Один із родичів був муллою, родичем кримського хана. У 17-му ст., рятуючись від несправедливого гніву можновладця, втік із Бахчисарая та опинився у Литві. Там мусив охреститися й прибрав прізвище – Кримський. Про себе Агатангел писав: «мій батько з білоруського міщанського роду, мати – польська литовка, – я, значця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні».

Народився Агатангел Кримський 3 (15) січня 1879 р у м. Володимир-Волинський. Батько – вчитель географії, автор популярних на той час посібників і краєзнавчих книжок. Читати дитя навчилося у три з половиною роки. У прогімназії Острогу вивчив польську, французьку, англійську та німецьку мови. Після цього в київській колегії Ґалаґана вивчив грецьку, італійську, турецьку; українську вчив у Павла Житецького. У 18 років парубок знав 8 мов. 

«І от узяв я якось повісті Федьковича з передмовою Драгоманова, узяв, прочитав, і мене нове світло осяяло. Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять часину я присвячував Україні». Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався, пильно читав усякі книжки, особливу вагу звертав на етнографічні матеріали, перечитав усякі філологічні праці». Отак на двадцятому році життя студент московського інституту східних мов відкрив у собі Україну. Фанат української мови писав: «Нам одібрано всякі мінімальні, елементарні права. Для нас і говорити своєю мовою – то вже є злочин; нашій нації гірше, ніж усім іншим націям». Щоб нація зберегла мову, щоб нести освіту народові, А. Кримський написав і видав у Москві «Украинскую граматику для учащихся высших классов Приднепровья», «Практический курс для изучения малорусского языка» – призначені для самостійного вивчення.

А далі – стажування в арабських країнах. У 29 – він професор східних мов Лазаревського інституту, поліглот, який мав 68 робочих мов. Агатангел Кримський – автор першої в світі історії арабської літератури в 5 томах: автор 26 томів зі сходознавства.
Щойно Україна оголосила самостійність, як Кримський почав рватися до Києва. Упродовж місяця Володимир Вернадський добивався дозволу Кримському на приїзд із Москви, адже вчений погоджувався на переїзд тільки разом із бібліотекою, а це вагон книжок. Вони розмістилися у двокімнатній квартирі на п’ятому поверсі на вул. Мало Підвальній, 3: вагон книжок, колекція марок і грамплатівок, бо пан Агатангел – знавець оперної музики.

А. Кримський став одним із засновників АН УСРР, до 1928 р. був її вченим секретарем. У 1921-1929 рр. академік очолював Інститут мовознавства, був професором Київського університету. Не зважаючи на кволе здоров’я, астму, серцеву недугу, він носив дві пари сильних окулярів, професор працював по 18 годин на добу. Крім наукових праць, Кримський уклав три збірки поезій, перший в українській літературі філософський роман «Андрій Лаговський». Від 1930 р. вченого часто викликали на допити, адже А. Кримський – «ідеолог українського націоналізму», з Петлюрою перебував у дуже близьких стосунках, вітав його у АН хлібом-сіллю; 1923-го року Кримський із рядом інших націоналістів видав явно російсько-український словник. Як бачимо, малописьменні блямовні слідчі були інтернаціоналістами, а вчений-поліглот зі світовим іменем – «махровий націоналіст». Вченого не друкували, ліквідували усі сходознавчі установи АН; він працював для шухляди. А щоб видатний вітчизняний учений-орієнталіст, мовознавець та поет не мав сил вистояти на сплюндрованому, занімілому полі української науки та культури, «інтернаціоналісти» його вдарили під дих. Справа в тім, що Агатангел Кримський належав до тих чоловіків, які не боялися розумних жінок. Ще юнаком він закохався у геній Лесі Українки, але вона його серйозно не сприйняла. Більше жінками Кримський не цікавився, свої ніжні почуття він спрямував на секретаря.

Агатангел Кримський усиновив Миколу Левченка. Його не арештовували, але арештували й засудили Миколу. Стаття за збочення дала привід кримінальникам у зоні збиткуватися по повній. Левченко відбув термін, повернувся й повісився у квартирі Кримського. Ця трагедія підкосила вченого. З того часу він перестав стежити за своєю зовнішністю: носив подерті чоботи, подертий костюм, говорячи: «Нехай буде соромно владі, яка довела академіка до такого».

20 липня 1941 року 70-літній А. Кримський був арештований, потрапив під хвилю сталінських репресій та був звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності. Його відправили на заслання до Кустаная (Казахстан). Останньою книгою вченого стала справа за номером 148001. 25 січня 1942 року її припинили й здали до архіву у зв’язку зі смертю обвинуваченого. Хворий і виснажений вчений помер у камері смертників у тюремній лікарні. 
Реабілітований у 1957 році.

1903 року Кримський написав вірш  «На тортурних муках»:

Без молитви штурніть мого трупа

В підтюремнії мури,

Надпишіть, що був я злочинець

І загинув з тортури,

Надпишіть, що був я злочинець.

Ім’я А. Кримського значиться в затвердженому сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу, його носить Інститут сходознавства НАН України.

За матеріалами сайту : https://uamodna.com/articles/agatangel-krymsjkyy 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ГРУДЕНЬ 2025 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у грудні 2025 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань». Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); відділ дитячого простору (1-й поверх).