УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА В УМОВАХ ВІЙНИ

Джерело: https://bit.ly/3GYNJHB 

 18 квітня світ відзначав Міжнародний день пам'яток і визначних місць, який спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. В Україні цей день має назву «День пам'яток історії та культури» і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 р. № 1062/99.

Внаслідок дій російської армії, на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури. Понівечені цілі міста – Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь... Нині в Україні на державному обліку перебуває понад 130 тисяч об'єктів культурної спадщини, водночас понад 550 об'єктів зруйновано або пошкоджено внаслідок російської агресії.

Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі триває збір доказів злочинів російської федерації проти української культурної спадщини. Міністерство верифікує доказову базу для подальшого її використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.   

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Бучко Ж. Об’єкти культурної спадщини України в умовах військового урбіциду [Електронний ресурс] / Ж. Бучко // Міждисциплінарні інтеграційні процеси у системі географічної, туризмологічної та екологічної науки : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 30-літтю утворення кафедри географії України і туризму у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, 4-5 жовт. 2022 р. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2022. – С. 46–48. – Режим доступу:  https://bit.ly/43QWPzK (дата звернення: 19.04.2023). – Назва з екрана.
• Владимир О. Замки та інші об’єкти культурної спадщини у час війни: виклики та загрози [Електронний ресурс] / О. Владимир // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2022. – Вип. 1 (26). – С. 23–36. – Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2022/22vomvtz.pdf (дата звернення: 20.04.2023). – Назва з екрана.
• Демідко О. Знищення окупантами культурної спадщини Приазов’я та Донбасу [Електронний ресурс] /  О. Демідко // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. – 2022. – Вип. 43. – С. 27–32. – Режим доступу: https://zbirnyky.rshu.edu.ua/index.php/ucpmk/article/view/575 (дата звернення: 19.04.2023). – Назва з екрана.

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА СІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 2023 РОКУ

Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у січні-березні 2023 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».

Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із природничих та аграрних наук (кімн. 408); відділ документів із економічних та технічних наук (кімн. 406); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313).

НОВІ ВИДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ

Безбар’єрне середовище – доступна Україна : рекомендаційний бібліографічний список / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. - 34 с.

Тема безбар’єрності в Україні, враховуючи динамічний ритм життя сучасного суспільства, є дуже актуальною. Україна як європейська держава має дбати про базові цінності - стандарти життя, рівність умов для кожного громадянина. Це основа, з якої починається цивілізоване суспільство.

Повага до прав, толерантність, простір, дружній до маломобільних груп населення, інклюзія і безбар’єрність як нова суспільна норма - це новий місток, який ще міцніше з’єднає Україну із прогресивними європейськими країнами.

За ініціативи Пешої леді України Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року № 533/2020 "Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні" розроблена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні. Ця Стратегія покликана популяризувати у суспільстві культуру безбар’єрності як філософію гідності та прийняття. 

Повномасштабна війна поставила нові виклики перед суспільством. Українці зіткнулися як з фізичними, твк і з невидимими бар’єрами війни. Тому питання безбар’єрності під час війни стає актуальнішим.

Рекомендаційний список літератури містить перелік джерел з фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, електронного архіву наукових періодичних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, офіційного вебпорталу Верховної Ради України, електронних архівів наукових фахових видань України.

Видання стане корисним для тих, хто цікавиться питаннями впровадження стандартів усунення бар’єрів для людей з інвалідністю, предстаників маломобільних груп, жінок з дітьми, людей старшого віку.

ЩО ТАКЕ ПЛАН МАРШАЛЛА І ЯК ВІН МОЖЕ ДОПОМОГТИ УКРАЇНІ?

  75 років тому, 3 квітня 1948 року США запустили у зруйнованій Другою світовою війною Європі програму економічної допомоги — План Маршалла.

Після Другої світової війни європейські країни марно намагалися боротися з глобальною розрухою та злиднями, що охопили континент. США, які на цьому тлі виглядали вельми благополучною державою і на той момент виробляли половину світового валового продукту, оголосили: готові надати будь-якій країні безоплатну фінансову допомогу. Але це були не просто гроші — частина глобального плану, розробленого генералом Джорджем Маршаллом, державним секретарем США.

Ідея полягала у відновленні зруйнованої економіки Європи, усунення торговельних бар'єрів між країнами, модернізації промисловості. До всього цього держави-реципієнти допомоги рухалися під активним контролем американських консультантів. При цьому США виділяли свою допомогу в доларах, тим самим прив’язуючи економіку опікуваних країн до цієї валюти. Була ще одна попередня умова надання допомоги — Білий дім вимагав, щоб у складі урядів держав-реципієнтів не було комуністів.

У 1947 році 16 країн Західної Європи на Паризькій конференції підтвердили своє бажання отримати американську допомогу. Через рік у США розробили чотирирічну програму, на яку Штати витратили в цілому понад $13 млрд. Найбільш активний період втілення програми припав на період із квітня 1948 по грудень 1951 року. Одержувачами допомоги стали 17 країн Європи включаючи Західну Німеччину.

Сучасні економісти та історики досі дискутують про економічну роль програми, однак її політичне значення було не менш вагомим: План Маршала сприяв інтеграційним процесам у Європі, які стали основою створення Євросоюзу.

                                            За матеріалами: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/druga-svitova-viyna-

                                yak-pracyuvav-plan-marshalla-programa-dopomogi-ssha-yevropi-50048057.html 

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Бєлікова Н. В. Зарубіжний досвід вирішення проблемних ситуацій в регіональному розвитку після воєнних конфліктів [Електронний ресурс] / Н. В. Бєлікова, М. С. Дороніна // Бізнес Інформ. – 2022. – № 3. – С. 10–16. – Режим доступу: https://www.business-inform.net/article/?year=2022&abstract=2022_3_0_10_16  (дата звернення: 31.03.2023).
• Богдан Т. Залучення й використання зовнішньої фінансової допомоги в контексті поточних економічних проблем та історичного досвіду реалізації "плану Маршалла" [Електронний ресурс] / Т. Богдан // Економіст. – 2014. – № 9. – С. 4–8. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2014_9_4 (дата звернення: 30.03.2023).

НАТО ЯК ОБОРОННИЙ СОЮЗ В БЕЗПЕЦІ ЄВРОПИ (до дня створення НАТО)

  З самого початку свого заснування, Організація Північноатлантичного договору (НАТО) ставила своєю головною метою захист свободи та безпеки своїх членів шляхом використання всіх можливих політичних та військових засобів, які відповідають Статуту Організації Об'єднаних Націй (ООН).     Справді, вже більше як пів сторіччя організація працює над встановленням справедливого і довготривалого миру в Європі, керуючись засадами демократичних цінностей, дотримання прав людини та забезпечення верховенства права. НАТО виступає трансатлантичною організацією, яка є основою безпеки не лише Європи, а й Північної Америки.

      4 квітня 1949 р. між США, Канадою, Данією, Ісландією, Італією, Норвегією, Португалією, Великою Британією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами та Францією було підписано угоду про створення Організації Північноатлантичного Договору (НАТО) яка виявилася справжнім довгожителем міжнародно-безпекової системи, що склалася після Другої світової війни. Як оборонний альянс демократичних держав, першочерговою – фактично єдиною – метою якого було стримування СРСР, НАТО за підсумками понад півсторічного «холодного» протистояння пережила і сам Радянський Союз, і зрежисований ним контральянс – Організацію Варшавського договору (ОВД). Занепад і розпад головного ідеологічного візаві Заходу призвів до того, що НАТО опинилася в принципово новому, відносно спокійному безпековому середовищі, в якому гостро постало питання пошуку нових сенсів та цілей.