Рівні права є однією з ознак правової держави. Держава зобов'язана забезпечувати дотримання прав людини, передбачених міжнародним законодавством.
Принцип рівності жінок та чоловіків закріплений в Конституції України. Окрім цього Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок.
Водночас, ці нормативні акти носять виключно декларативний характер та не забезпечені механізмами реалізації, тобто фінансовими та організаційними ресурсами для забезпечення даних зобов'язань.
На даний час дискримінація жінок має місце в економічній, політичній, культурних сферах нашого життя, та особливо в повсякденному житті. Однією з латентних проблем нашого суспільства є домашнє насильство. За неофіційними даними (офіційні дані з цієї проблеми відсутні) кожна 5 жінка в Україні є жертвою домашнього насильства. Кваліфікована правова допомога є недоступною для більшості жінок, які потрапили в скрутну ситуацію.
Згідно з останнім звітом Світового економічного форуму, за індексом гендерної нерівності Україна посідає 59-те місце серед 153 країн світу, охоплених цим дослідженням. Така позиція свідчить про значну нерівність, яка є у нашій країні і яку важливо виправляти вже сьогодні.
З огляду на важливість та актуальність теми було складено рекомендаційний список літератури «Гендерна політика в Україні: від рівності прав – до рівності можливостей».