Журнал «Наукові перспективи» заснований з метою розвитку вітчизняного наукового потенціалу та реалізації кращих традицій науки в Україні та за кордоном. Засновниками журналу є громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління» та громадська організація «Асоціація науковців України».
Згідно наказів Міністерства освіти і науки України журналу присвоєно категорію "Б" із галузей науки: державне управління, право та економіка, психологія.
На сторінках видання висвітлюються питання історії, теорії, механізмів формування та функціонування, а, також, інноваційних технологій у розвитку державного управління, права, економіки, психології, педагогіки та медицини.
Журнал виходить 12 раз у рік.
Наукове видання включено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus (IC), міжнародної пошукової системи Google Scholar та до міжнародної наукометричної бази даних Research Bible.
Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору : інформаційно-бібліографічні матеріали / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. В. А. Лашко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 26 с.
Інформаційний простір, насичений невпинним потоком новин та публікацій, стикається із серйозним викликом проблеми мови ворожнечі в сучасних медіа. Вона набуває актуальності у зв’язку зі стрімким розвитком технологій та зростанням впливу медіа на формування громадської думки. Масмедіа й соціальні мережі є ключовим інструментом впливу на суспільство, стають ареною, де розгортаються не лише об’єктивні новини, а й з’являються потоки мовленнєвих висловлювань, насичених негативними стереотипами, образами та мовною агресією. У зв’язку із загостренням політичних, етнічних та соціокультурних розбіжностей мова ворожнечі стає чинником, що обумовлює розвиток не лише розвиток сучасного інформаційного простору, а й впливає на стабільність суспільства, Саме тому гостро постає питання про протидію мові ворожнечі на різних рівнях.
До міжнародного дня боротьби з мовою ворожнечі, який щорічно відзначається 18 червня, відділ наукової інформації та бібліографії підготував інформаційно-бібліографічні матеріали "Мова ворожнечі як проблема інформаційного простору".
17 червня 2024 р. виповнюється 60 років від дня народження Алли Анатоліївни Соляник, відомої української бібліотекознавиці, фондознавиці, документологині, педагогині, організаторки вищої бібліотечно-інформаційної освіти. Багатогранна діяльність А. А. Соляник – видатного вченого, високопрофесійного фахівця в галузі соціальних комунікацій – знайшла своє відображення в інформаційному виданні «Відома постать вітчизняного бібліотекознавства»: бібліографічний портрет (до 60-річчя від дня народження А. А. Соляник).
Інформаційно-біобібліографічні матеріали містять джерела про життя, наукову та науково-педагогічну діяльність ювілярки – проректорки з наукової роботи Харківської державної академії культури, професорки кафедри цифрових комунікацій та інформаційних технологій, докторки педагогічних наук.
Видання рекомендовано викладачам, аспірантам, науковцям, студентам, педагогам та всім, хто цікавиться питаннями документології та теорії соціальних комунікацій, бібліотечно-інформаційної освіти.
Пропонуємо ознайомитися з новинками періодичних видань, які надійшли у фонд ПОУНБ імені І. П. Котляревського у травні 2024 року. До вашої уваги – віртуальна виставка нових надходжень «Сторінками періодичних видань».
Оригінали можна переглянути у відділах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського: відділ обслуговування користувачів (кімн. 310); відділ документів із технічних та природничих наук (кімн. 408); відділ абонемента (кімн. 208); відділ мистецтв (кімн. 313); сектор розвитку дитячого простору, сектор дитячого абонементу (1-й поверх).
Людина народжується здоровою, всі хвороби приходять з їжею.
У грудні 2018 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією (A / RES / 73/250) проголосила 7 червня Всесвітнім днем безпеки харчових продуктів (World Food Safety Day). День встановлено з метою привернення уваги держав до проблем здорового харчування населення, а також якості вироблених харчових продуктів.
Небезпечні харчові продукти, що містять хвороботворні бактерії, віруси, паразити або шкідливі хімічні речовини, є причиною більш як 200 різноманітних хвороб — від діареї до онкологічних захворювань. Безпека харчових продуктів важлива на всіх етапах від виробництва та збору врожаю, перероблення, зберігання, розподілу, аж до приготування та споживання їжі. Виробники й реалізатори продуктів харчування мають дотримуватися низки правил, щоб уникнути потенційно серйозних небезпек для здоров’я.
В Україні питання харчової безпеки регулюються законами «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», які забезпечують контроль відповідності на шляху «від лану до столу».
Держава бере на себе зобов'язання забезпечити кожній людині право отримати або безпечні харчові продукти в продажу або безпечні страви та харчові послуги в закладах ресторанного господарства. Відповідальність за безпечність харчових продуктів несе виробник, а ось контроль – на боці держави, у рамках функцій та компетенцій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Історія розвитку стратегії харчової безпеки почалась більше ніж 50 років тому з документа, визнаного людством, Codex Alimentarius. Досі це альфа та омега будь-якого документа стосовно безпечності харчових продуктів. Але за цей час були розроблені численні міжнародно визнані стандарти, загальні та галузеві, яких дотримується більшість харчових виробників у світі, зокрема в Україні.
Сьогодні Україна продовжує впроваджувати національну систему контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів, яка є еквівалентною системі Європейського Союзу, що базується на дотриманні міжнародних стандартів, таких як Кодекс Аліментаріус, ВООЗ та ФАО.
Особливої актуальності питання продовольчого забезпечення та його якості набуває в умовах воєнного стану, адже саме Україна є одним із лідерів постачання зернових культур.
Всесвітній день безпеки харчових продуктів дає можливість звернути увагу тих, хто працює в різних урядових структурах, фермерів, виробників, працівників роздрібної торгівлі та споживачів на важливість безпеки харчових продуктів і на те, яку роль кожен може відіграти, щоб гарантувати спокій і впевненість кожної людини у безпечності продуктів, що лежать в її тарілці.
П’ять найважливіших принципів безпечного харчування
(рекомендації ВООЗ щодо дотримання правил харчової безпеки)
Принцип 1: Зберігайте продукти в чистоті. Небезпечні мікроорганізми широко поширені в грунті, воді, на тваринах і людях, вони можуть переноситися на руках і потрапляти в харчові продукти.
Принцип 2: Відокремлюйте сирі продукти від продуктів, які зазнали теплову обробку. Сирі харчові продукти можуть містити небезпечні мікроорганізми, які в результаті прямого контакту можуть потрапити до приготованих. Це може бути повторним внесенням бактерій, що викликають хвороби.
Принцип 3: Піддавайте продукти ретельній тепловій обробці. Небезпечні мікроорганізми гинуть за ретельного прожарювання або проварювання за температури 70 °С, що є одним з найефективніших способів убезпечення харчових продуктів.
Принцип 4: Зберігайте продукти за безпечної температури. Мікроорганізми швидко розмножуються, якщо харчові продукти зберігаються за кімнатної температури. При зберіганні продуктів в охолодженому або замороженому вигляді (нижче 5 °С) або в дуже гарячому стані (вище 60 °С) ріст мікроорганізмів сповільнюється або припиняється.
Принцип 5: Користуйтеся безпечною водою та безпечними сирими продуктами. Питна вода, кубики льоду і непастеризоване молоко легко можуть бути заражені небезпечними мікроорганізмами або хімічними речовинами. Овочі із зеленим листям можуть містити небезпечні мікроорганізми, які важко видалити. Якщо безпека питної води викликає сумнів, то добре прокип’ятіть її. Якщо кип’ятіння неможливо, то використовуйте мікропористу фільтрацію або дезінфікуючі засоби, такі як таблетки йоду.
Письменник має бути один : інформаційно-бібліографічний огляд творчості письменників О. Ладиженського та Д. Громова (Генрі Лайон Олді) / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії ; уклад. Д. І. Мотузюк ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2024. – 30 с.
Дует харківських письменників-фантастів Олега Ладиженського та Дмитра Громова виник у дев’яностих роках, на хвилі популярності західної фантастики. Видавець вимагав «західний» псевдонім, розраховуючи на підвищення продажів. Так виник колективний псевдонім «Генрі Лайон Олді». Письменники є лауреатами численних літературних премій, зокрема нагороди «Кращий письменник-фантаст» Єврокону-2006 та відзнаки «Золоті письменники України». Останні твори Олді також отримують відзнаки – оповідання «Невідомий художник» номіноване на премію BSFA (Британської асоціації наукової фантастики). Твори письменників опубліковані здебільшого російською мовою, але є видання українською, французькою, литовською, польською, чеською та англійською мовами. Зараз харківські письменники готують до друку україномовні видання своїх творів та збирають волонтерську допомогу на фронт.
Матеріали огляду рекомендовано для широкого кола читачів, усім, хто цікавиться жанром фантастики, викладачам, вчителям, бібліотечним працівникам для організації соціокультурної діяльності.
