23 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕСТОВИХ МОВ

Зазвичай здатність чути звуки, зокрема й людську мову, сприймається нами як належне, і саме завдяки слуху люди вчаться говорити ще в ранньому дитинстві.  Проте поруч завжди є ті, хто позбавлений цієї можливості з різних причин. Найкращим рішенням в такому випадку є вивчення та використання жестової мови — це надає можливість людям з вадами слуху адаптуватися в суспільстві та жити повноцінним життям. 

23 вересня у світі щороку відзначають Міжнародний день жестових мов. Це свято було запроваджене ООН у 2017 році на підтримку ініціативи Всесвітньої федерації глухих — організації, що нині об'єднує 135 національних асоціацій глухих, і захищає права близько 70 млн глухих по всьому світу.  Саме 23 вересня було обрано як дату відзначення свята, оскільки цього дня у 1951 році було утворено Всесвітню федерацію глухих.

У резолюції Генасамблеї ООН, яка проголошує Міжнародний день жестових мов, наголошується, що ранній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення для зростання і розвитку глухої людини. В ООН зазначають, що запровадженням цього свята, зокрема, визнається важливість збереження жестових мов як елемента мовного та культурного розмаїття.

Перші згадки про використання жестової мови людьми, які мають вади слуху або мовлення, прийшли з Давньої Греції. Трактат Платона «Кратил», написаний в V столітті до нашої ери свідчить про те, що в ті часи люди з подібними обмеженнями вже користувалися жестами замість слів. Згодом Арістотель висловив думку, що глухих неможливо чомусь навчити саме тому, що вони не чують мови.

На жаль, ця теорія прижилася, і до глухих ставилися як до неповноцінних людей — їм відмовляли у праві власності та забороняли одружуватися, бо думали, що глухота передається дітям. Чимось таким, чого слід соромитися, стала й мова жестів, тому глухі люди були позбавлені можливості відкритого спілкування.

Найбільше досягнення в ранній історії жестової мови належить іспанському монаху — Хуану Пабло де Бонету. В 1620 році він опублікував першу книгу з мови жестів, яка містила алфавіт із зображенням рухів пальців та кистей рук, що означали певні звуки. Дякуючи цій книзі, жестову мову вперше було визнано гідною формою спілкування.

1760 року паризький священник Шарль Мішель де л’Епе відкрив безкоштовну школу мови жестів, яка отримала назву Королівського інституту глухонімих. Відтоді де л’Епе вважають одним із засновників сурдопедагогіки.

У Великобританії популяризував жестову мову Томас Брейдвуд — він заснував Академію для глухонімих, де навчав унікальному дворучному методу знаків. Цей метод досі лежить в основі жестової мови, яку використовують сучасні британці.

НОВІ ВИДАННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА БІБЛІОГРАФІЇ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 2 : Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, відділ наукової інформації та бібліографії  ; уклад. Л. В. Белаш ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 58 с.

Стратегія забезпечення національної безпеки України набула актуальності ще у 2014 році, коли перед Україною постало завдання захистити найважливіші суспільні та державні інтереси, що становлять об’єкт національної безпеки.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну актуальність теоретичних та практичних аспектів забезпечення основ національної безпеки України, оборони та цивільного захисту населення досягнула апогею. Неспровоковане, варварське вторгнення росії на територію України стало проявом величезної небезпеки, яка зруйнувала мир в Україні та в цілому на європейському просторі.

Тому питання удосконалення та підвищення ефективності забезпечення національної безпеки, оборони та захисту цивільного населення в Україні в сучасних умовах є як ніколи актуальними, визначними у пошуку напрямів подальшого розвитку країни та такими, що викликають занепокоєння громадських та державних діячів, науковців, просто громадян України.

Зважаючи на актуальність проблематики відділом наукової інформації та бібліографії Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського підготовлено другий випуск бібліографічного покажчика "Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти", який має назву "Забезпечення національної безпеки і оборони та цивільного захисту населення у період російсько-української війни".

НАУКОВА ПЕРІОДИКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

«ART and DESIGN» – рецензований науковий журнал з відкритим доступом, заснований Київським національним університетом технологій та дизайну у 2017 році.

Журнал призначений для публікації оригінальних, інноваційних, новітніх та високоякісних наукових статей, які не були опубліковані раніше і не розглядаються в інших виданнях, а також мають принципове наукове, теоретичне та практичне значення та є результатом оригінальних наукових досліджень.

Тематична  спрямованість  журналу  «ART and DESIGN»:  соціально-гуманітарні та культурологічні проблеми мистецтвознавства, методологічні питання дизайну; проблеми історії, теорії і практики дизайну та художньо-проектної культури; стилістика та художньо-образні засоби дизайн-діяльності; сучасні концепції та тенденції розвитку різних напрямів дизайну (арт і фешн-дизайну, фото-, відео-, web-, motion-дизайну, графічного дизайну, дизайну архітектурного середовища) тощо.

Видання  орієнтоване  на  науковців,  викладачів,  аспірантів,  а  також  науково-практичних працівників і фахівців з дизайну та мистецтвознавства.

Журнал дотримується політики відкритого доступу (Open Access). Усі статті розміщуються на сайті безстроково і безкоштовно відразу після виходу номера в світ. Повнотекстовий доступ до наукових статей всіх номерів представлено на офіційному сайті журналу у розділі Архів.

29 СЕРПНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ

 КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (24 лютого-2 квітня 2022)

Джерело: 
https://hromadske.ua/posts/cil-1-yak-ukrayina-vigrala-bitvu-za-kiyiv

24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 2 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри РФ. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів–Гореничі–Буча–Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Епізодами битви за Київ стали:

– бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати;

– бої за аеропорт “Антонов” у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили “Мрію”. Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили;

– битва за Мощун — одна з найзапекліших битв під час оборони Києва, що тривала з 27 лютого до 21 березня 2022 року, на початковій фазі російського вторгнення в Україну за контроль над селом Мощун і околицями. Мощун став одним із форпостів оборони Києва. На невелике село Мощун – стратегічну точку, яку необхідно було взяти росіянам, щоб вийти на Київ – противник кинув кваліфіковані війська і усе можливе озброєння: ствольну і реактивну артилерію, міномети, авіацію. Попри складне становище, українській армії вдалось зупинити масований наступ противника і в подальшому відтіснити російські війська на лівий берег річки Ірпінь.

24 СЕРПНЯ – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

                                Незалежність можлива лише тоді, 

 коли є люди, які готові за неї боротися

Валерій Залужний

24 серпня Україна відзначає День незалежності – державне свято на честь ухвалення в 1991 році Акта проголошення незалежності України. Ця історична подія увінчала тривалий шлях Українського народу до самостійності. Історичні факти переконливо свідчать, що український народ протягом кількох століть мав свою державність, відстоював її, боровся за її відродження та збереження. Свою державність він творив на власній землі, власними зусиллями, а не шляхом загарбання і поневолення чужих територій.

Україна здобула незалежність юридичним шляхом, після ухвалення низки документів, що проголошували державний суверенітет. Легітимність цих кроків Верховної Ради підтвердив Всеукраїнський референдум. Незалежність – не «випадковість», як стверджує російська пропаганда, а результат зусиль представників багатьох поколінь. Розпочата Горбачовим «перестройка» активізувала процеси, які раніше стримувалися репресіями. Почали відбуватися події, які спочатку привели до проголошення Україною незалежності, а потім зміцнювали її та наповнювали реальним змістом.

Якщо уявити, що країна – це дім, то Україна все ще в процесі будівництва. Є міцний фундамент – століття боротьби за можливість жити в єдиній і незалежній країні. Є стіни – Конституція і законодавство, що дають можливість людям мати свободу і захист своїх прав, а також обов’язки, виконання яких зробить буття у спільному просторі безпечним і комфортним. Є дах – визнання незалежності і суверенітету України іншими країнами та членство України у міжнародних організаціях. Однак поки не все добре всередині цього будинку: основні комунікації є, але все інше не доведене до ладу, не обладнане зручно, не оформлене естетично, не прибране. Та й не всі з тих, хто живе у цьому великому спільному домі, цінують його і готові докладати зусиль для його розбудови. А ще є сусід, який хоче відібрати цей дім, а його головних оборонців і будівничих знищити. Тому зараз Україна знов захищає свою незалежність, відбиваючи широкомасштабну агресію Росії. Головне ж, що творить і зміцнює незалежність України – це прагнення і дії небайдужих людей. Людей, які захищають Україну на фронті, людей, які підтримують армію і розбудовують країну в тилу.

За матеріалами: https://www.radiosvoboda.org/a/podii-shcho-formuyut-nezalezhnist/31405953.html

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ