Дистанційне навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли.
Серед інших назв дистанційного навчання використовується і такі як «відкрита освіта», «електорона освіта», «віртуальне навчання». Але поняття «дистанційне навчання», «дистанційна освіта» трактуються по-різному. Під «дистанційним навчанням» розуміють індивідуальний процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Поняття ж «дистанційна освіта», визначене у 1993 році, і визначає дистанційну освіту як доступ до навчання, коли джерела інформації та студенти розділені у часі, або відстані, або і в часі, і відстані.
Бібліографічний відділ підготував інформаційно-бібліографічний список «Дистанційна освіта: сучасний формат навчання», метою якого є інформаційна підтримка процесів впровадження форм і методів дистанційної освіти.