31 БЕРЕЗНЯ 2023 РОКУ – 150 РОКІВ ІЗ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО

 АПОСТОЛ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Микола Міхновський – видатний український політичний і громадський діяч, ідеолог самостійницької течії українського руху, який понад тридцять років свого життя присвятив боротьбі за самостійність України. Це людина, яка випереджала час. За радянських часів ім’я Миколи Міхновського було заборонене, а пам'ять про нього і про його маніфест «Самостійна Україна» – практично стерта. Сьогодні, коли український народ зі зброєю в руках захищає свою державу, свою самостійність, свій суверенітет, ім’я Миколи Міхновського повертається, а основні ідеї, виражені у «Самостійній Україні», є надзвичайно актуальними.

В Києві живе та працює нащадок генія української політичної думки Миколи Міхновського Станіслав Міхновський, який є правнуком старшого брата Миколи, вже тривалий час досліджує історію свого роду та вважає, що існує багато таємниць, які можуть розказати про Миколу набагато більше ніж відомо Україні. Зокрема, Станіслав стверджує: «Він був безкомпромісною людиною і дуже не любив дурнів. Він був освічений, знав собі ціну. Був дуже вразливим. Вразливим по-особливому. Він не міг цього показати, але він не вмів прощати». Також додає: «Він був максималістом, не визнавав напівтонів. Тобто коли Скоропадський його запрошував в уряд, він говорив: «Ні, я буду керівником держави»». Він бачив тільки себе. У хорошому сенсі. Ви тільки правильно мене зрозумійте, але це був Гітлер. Однак, Гітлер без таких жахливих наслідків. Я не говорю про злодіяння. А про харизматичність, можливість завести людей. Він розумів Україну у своєму баченні. Він і був «Україна». Міхновський у собі втілив ідею того українського Едему, який він вкладав у поняття самостійної держави».

Микола Міхновський залишив українцям морально-ідейний заповіт «Самостійна Україна», ідеї якого знаходять відлуння у наших серцях та пронизують тіло до глибини душі. З моменту написання цього маніфесту пройшло більше століття, але ті імперативні постулати про національне визволення та створення повноцінної суверенної держави сьогодні так само актуальні. Самостійність потрібно виборювати зброєю, бо неможливо, щоб така велика українська нація була знищена тоді, коли вона здатна боротись за своє існування з цілим світом. Микола Міхновський наголошував на важливості української мови, яка є запорукою існування цілої нації, а також на  необхідності об’єднання українського народу заради єдиної мети – самостійної та соборної України. Микола Міхновський і його маніфест «Самостійна Україна» не можуть бути забуті, вони вічні. Так само і наша національна ідея, яку стільки часу намагались знищити, але вона знову відродилась, хоч і її далі розстрілюють в той час, коли пишеться наша історія та об’єднується цілий народ.

Міхновський вважав, що головна причина нещастя нашої нації – це брак націоналізму (тобто національної свідомості, самоповаги, власної гідності, гордості тощо) в українському суспільстві. Націоналізм – це велетенська і непоборна сила, яка надто яскраво почала проявлятися з ХІХ віку. Під її могутнім натиском ламаються, здається, непереможні кайдани, розпадаються великі імперії і з’являються до історичного життя нові народи, що до того часу покірно несли свої рабські обов’язки при чужинцях-переможцях. На його думку, уникаючи національного шовінізму пануючих націй, треба плекати здоровий націоналізм поневолених народів, бо він є джерело творчості, і тільки в тому заховуються зародки народної свободи і ясної будучності. 

До останньої хвилини свого життя Микола Міхновський залишався вірним своїм поглядам, не став на службу до більшовиків навіть тоді, коли складали покаянні заяви і ставали до співпраці з ними такі провідні діячі української національно-демократичної революції, як Володимир Винниченко, Михайло Грушевський та сотні інших їхніх партійних колег. Міхновський залишився до смерті вірним наказові національної честі: «Краще впадь, але не зрадь!»

За матеріалами інтернет-джерел

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

З фонду Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського:

Книги

63.3(4УКР)61

Кр Д 53

Дмитренко-Думич Ю. М. Симон Петлюра. Володимир Винниченко. Микола Міхновський : біографічні нариси / Ю. М. Дмитренко-Думич. – Кобеляки : Кобеляки, 1998. – 66 с. 

Примірники: 3 (відділ краєзнавства), 3 (відділ зберігання основного фонду), 2 (відділ абонемента)

63.3(4УКР)

М 64

Мірчук П. Микола Міхновський Апостол української державности / П. Мірчук. – Філадельфія : Т-во Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського, 1960. – 136 с.

Примірники: 1 (канадсько-український бібліотечний центр)

63.3(4УКР)

М 69

Міхновський М. Самостійна Україна : програма Революційної Української Партії із 1900 року / М. Міхновський. – Лондон : СУБ, 1967. – 32 с.
Примірники: 1 (канадсько-український бібліотечний центр)

63.3(4УКР)

М 69

Міхновський М. Самостійна Україна. Справа української інтелігенції / М. Міхновський. – Київ: МАУП, 2007. – 350 с.  

Примірники: 1 (відділ зберігання основного фонду)

94(477)"19"(092)

Т 89

Турченко Ф. Г. Микола Міхновський. "Одна , єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна..." / Ф. Г. Турченко ; НАН України, Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, Центр історичної політології. – Київ : Парламентське вид–во, 2020. – 431 с. 

Примірники: 1 (відділ обслуговування користувачів)

63.3(4УКР)–8/Т89–211217

Т 89

Турченко Ф. Г. Микола Міхновський: життя і слово : Монографія / Ф. Г. Турченко. – Київ : Генеза, 2006. – 320 с.  

Примірники: 1 (відділ зберігання основного фонду)

              

Статті

Григор’єва О. Микола Міхновський. життя проти течії / О. Григор’єва // Дзеркало тижня. – 2013. – 20–26 квіт. (№ 15). – С. 15.

Гринів О. Призначення третьої української інтелігенції в обґрунтуванні Миколи Міхновського / О. Гринів // Українознавство. – 2016. – № 4. – С. 84–90.

Деревінський В. Концепція Миколи Міхновського щодо формування української держави / В. Деревінський // Мандрівець. – 2015. – № 5. – С. 86–88.

Кицюк О. В опозиції до всіх урядів і режимів : Микола Міхновський і його місце у боротьбі за розбудову української національної держави / О. Кицюк // Історія України. – 2011. – Трав. (№ 18). – С. 16–20.

Курас І. Ф. М. І. Міхновський: постать на тлі епохи / І. Ф. Курас, Ф. Г. Турченко, Т. С. Геращенко // Український історичний журнал. – 1992. – № 9. – С. 76–91.

Ленард-Криськів І. В. Кастократичний принцип створення української національної спільноти як ознака закритого суспільства: Микола Міхновський / І. В. Ленард-Криськів // Гілея. – 2016. – № 6. – С. 197–201.

Підтоптаний П. Міхновський – апостол української державності / П. Підтоптаний, С. Мисник // Вісник. – 2022. – 16 лют. (№ 7). – С. 4.

Петрів М. Адвокат Микола Міхновський – ідеолог державної самостійності України / М. Петрів // Юридичний журнал. – 2013. – № 3. – С. 127–136.

Рудюк С. Великий подвижник української державної самостійності / С. Рудюк // Бінтел. – 2019. – № 1. – С. 36–41.

Стамбол І. Молоді українці на тлі "Молодої Європи" : "Братерство тарасівців" у контексті визвольних рухів / І. Стамбол // Український тиждень. – 2019. – № 46. – С. 56–59.

Смогоржевська І. Микола Міхновський – самовідданий борець за національне визволення / І. Смогоржевська // Київська старовина. – 2008. – № 4. – С. 145–150.

Турченко Ф. Г. Михайло Грушевський VS. Микола Міхновський (дискусія сучасників: погляд через сторіччя) / Ф. Г. Турченко // Український історичний журнал. – 2013. – № 2. – С. 74–94. – Порівнюються політичні позиції М. Грушевського та М. Міхновського щодо питання майбутнього України.

Шамрай В. Права та свободи громадян за конституційним проектом М. Міхновського / В. Шамрай // Право України. – 2010. – № 4. – С. 349–357.

Інтернет–ресурси:

Акименко К. В. Ідейні витоки українського націоналізму в Наддніпрянщині у ХІХ – на початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / К. В. Акименко // Молодий вчений. – 2017. – № 4. – С. 17–20. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/4/5.pdf (дата звернення:13.03.2023).

Виздрик В. С. Роль Миколи Міхновського у формуванні національної регулярної армії в добу Центральної Ради [Електронний ресурс] / В. С. Виздрик, Б. Б. Пехів // Військово–науковий вісник. – 2017. – Вип. 27. – С. 151–162. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnv_2017_27_12 (дата звернення: 13.03.2023).

Земський Ю. Тарас Шевченко та Микола Міхновський – творці модерної ідеї української державної незалежності [Електронний ресурс] / Ю. Земський // Емінак. – 2017. – № 2(2). – С. 5–13. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eminak_2017_2(2)__3 (дата звернення: 13.03.2023).

Зінкевич Р. Д. Микола Міхновський та український військовий рух [Електронний ресурс] / Р. Д. Зінкевич // Військово–науковий вісник. – 2015. – Вип. 24. – С. 14–28. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnv_2015_24_4 (дата звернення: 13.03.2023).

Мацьовка А. В. Ідейні розбіжності у поглядах Михайла Грушевського та Миколи Міхновського на державотворчі процеси в Україні у 1917 р. [Електронний ресурс] / А. В. Мацьовка // Молодий вчений. – 2017. – № 10. – С. 121–124. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/10/27.pdf (дата звернення: 26.11.2018).

Ковальов Д. Шлях революціонерів-самостійників: Конрад-Віктор Зілліакус і Микола Міхновський [Електронний ресурс] / Д. Ковальов // Етнічна історія народів Європи. – 2018. – Вип. 55. – С. 52–57. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2018_55_11 (дата звернення: 13.03.2023).

Наумов С. О. Микола Міхновський в українських політичних організаціях дореволюційного періоду (1890–1916 рр.) [Електронний ресурс] / С. О. Наумов // Вісник Харківської державної академії культури. – 2009. – Вип. 27. – С. 38–47. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hak_2009_27_5 (дата звернення: 13.03.2023).

Полюх Р. В. "Самостійна Україна" Миколи Міхновського [Електронний ресурс] / Р. В. Полюх // Молодий вчений. – 2022. – № 10. – С. 34–38. – Режим доступу: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5605 (дата звернення: 25.02.2023).

Семергей Н. Новітні українознавчі студії про державотворчу ідентичність суспільно–політичних поглядів Миколи Міхновського [Електронний ресурс] / Н. Семергей // Емінак. – 2018. – № 2(1). – С. 113–118. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eminak_2018_2(1)__17 (дата звернення: 13.03.2023).

Тарасенко Л. Б. Розвиток української національної ідеї в працях М. Міхновського [Електронний ресурс] / Л. Б. Тарасенко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2019. – № 4, Т. 3. – С. 165–168. – Режим доступу: http://www.sulj.oduvs.od.ua/archive/2019/4/part_3/39.pdf (дата звернення: 13.03.2023).

Турченко Ф. Г. Микола Міхновський VS Михайло Грушевський та Володимир Винниченко (доба Центральної Ради: березень 1917 – січень 1918 рр.) [Електронний ресурс] / Ф. Г. Турченко // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2013. – Вип. 36. – С. 109–121. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npifznu_2013_36_21 (дата звернення: 13.03.2023).

Турченко Ф. Г. Микола Міхновський в літературній творчості [Електронний ресурс] / Ф. Г. Турченко // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2014. – Вип. 40. – С. 25–39. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npifznu_2014_40_4 (дата звернення: 13.03.2023).

Шамрай В. Генезис правового світогляду Миколи Міхновського [Електронний ресурс] / В. Шамрай // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2010. – Вип. 83. – С. 40–43. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Yur_2010_83_13 (дата звернення: 13.03.2023).

Шкварець В. П. Микола Міхновський як речник самостійницької течії Українського національно– визвольного руху [Електронний ресурс] / В. П. Шкварець, М.М. Шитюк, Ю. І. Гузенко // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Історичні науки. – 2013. – Вип. 3.34. – С. 69–75. – Режим доступу: http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/03/131.pdf (дата звернення: 13.03.2023).

Підготувала Лашко В. А., головний бібліограф бібліографічного відділу