15 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СІМ’Ї

 Сім’я є ключовою ланкою і основним інститутом суспільства. З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Без сім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті, неможливе утворення всіх інших соціальних інституцій. Саме рівень розвитку окремої сім’ї разом з характером праці зумовлюють суспільний добробут і порядок, за яким живе населення в різних державах.

20 вересня 1993 року, відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім'ї, який відзначається щороку 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї – єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Щороку день сім'ї присвячений певній тематиці. Тема Дня 2023 року – «Демографічні тенденції та сім'ї» –  покликана підвищити обізнаність щодо впливу демографічних тенденцій на сім'ї.

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала Нестеренко О. В., провідний бібліограф бібліографічного відділу

8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

День пам'яті та примирення — пам'ятний день в Україні, який вшановують 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію заведено розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, «з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня...".

Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.

Відзначати День пам’яті та примирення 8 травня – європейська традиція пам’яті про Другу світову війну. Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.

Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. 

За матеріалами: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-8-travnya-20231

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала Нестеренко О. В., провідний бібліограф бібліографічного відділу

3 ТРАВНЯ — ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СПАМУ

 Усьому знайдеться місце під сонцем: навіть така неприємна штука, як спам, має власне свято. Однак далеко не кожен знає історію появи терміна «спам». Насправді, це слово має дуже цікаву історію.

                                                З історії

Історія почалася 1936 року в США, коли продовольча фірма Hormel Foods Corporation зареєструвала новий товарний знак SPAM. Це слово було скороченою формою словосполучення Spice dham (шинка зі спеціями). Насправді це був лише гострий ковбасний фарш зі свинини. Подібними консервами харчувалися рядові американці ще до Другої світової війни, а під час війни фірма Hormel Foods уклала вигідний контракт з армією США на постачання горезвісних консервів їй та її союзникам. За роки війни компанія акумулювала великі запаси ковбасного фаршу, який так і не був затребуваний з боку військових. З продукцією потрібно було щось робити, оскільки термін придатності «спаму» добігав кінця. Виходом із ситуації стала масштабна рекламна кампанія – консерви SPAM постійно рекламувалися по радіо та на сторінках газет. Про цей товар можна було дізнатися з вітрин магазинів та на бортах кораблів, трамваїв та автобусів. У результаті так вийшло, що «спам» був усюди.

Результат рекламної кампанії виявився несподіваним. Заможні американці зустріли цей піар з ворожістю, а збіднілі жителі розореної Європи поставилися позитивно. У раціоні європейців (британців, насамперед) довгі роки після війни були американські консерви. У результаті, консерви настільки набридли британцям, що в 1969 р. комік-група «Монті Пайтон» зняла телевізійний скетч про «спам». Суть відео зводиться до того, що в одному з англійських кафе усі страви в меню містили дозу «спаму». Коли головний герой відео попросив страву без американського фаршу, йому запропонували їжу, в якій спаму було трохи. Комічність ситуації полягала в настирливості консервного «спаму» – протягом 3 хвилин скетчу слово SPAM згадується 108 разів. У результаті це слово стало загальним. Спамом стали називати все, що нав'язувалося всупереч бажанню, зокрема різні проспекти та іншу макулатуру рекламного характеру, якою забивали поштові скриньки.

Перше спам-повідомлення було відправлено 3 травня 1978 року, коли компанія DEC – вже не існуюча фірма з виготовлення електронної техніки, розіслала 400 листів із рекламою свого нового комп'ютера по мережі Arpanet, попередниці сучасного Інтернету. Щоправда, «спамом» такі листи тоді ще не називали, але прецедент було створено (і саме тому третього травня зараз відзначається день народження масового розсилання).

В 1986 році на конференціях прообразу Інтернету Usenet з’явилися повідомлення у великих кількостях від такого собі Дейва Родеса. Він рекламував нову фінансову піраміду і ці розсилки неаби як дістали користувачів, тому дехто згадав спосіб продажу консерв від компанії SPAM і цю нав’язливу рекламу охрестив «спамом». З цього моменту за словом спам встановилося нове значення, що потрапило в комп’ютерну технологію для того, щоб позначати настирливі комп’ютерні розсилки.

26 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ЖІНКИ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ: ПРИСКОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ ТА ТВОРЧОСТІ

Творчість - це безкінечний пошук себе там,

                                                                                                                     де ти себе вже знайшов

Оксана Бондаренко

  Щорічно, 26 квітня світове співтовариство відзначає Міжнародний день інтелектуальної власності (World Intellectual Property Day). Творцем свята є Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована Організацією Об'єднаних Націй для врегулювання різних конвенцій з охорони інтелектуальної власності.

Основна діяльність цієї організації присвячена розвитку збалансованої і доступної міжнародної системи інтелектуальної власності, яка забезпечує винагороду за творчу діяльність, стимулює інновації і вносить вклад в економічний розвиток, при цьому враховуючи інтереси суспільства.

26 квітня було обрано не випадково. Цей день збігається з датою вступу в силу Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності в 1970 році.

Міжнародний день інтелектуальної власності надає можливість для усвідомлення значення інновацій у повсякденному житті людини й удосконалюванні суспільства. Відзначення цього дня сприяє зростанню інформованості громадян про те, як патенти, авторське право, товарні знаки і промислові зразки впливають на повсякденне життя; роз’ясненню того, яким чином охорона прав інтелектуальної власності сприяє розвитку творчої та інноваційної діяльності та підвищенню поваги до інтелектуальної власності; визнання творчості та внеску авторів і новаторів у розвиток суспільства.

Творчі й інноваційні здібності людини безмежні. Це основний людський ресурс із невичерпним потенціалом. Патенти, товарні знаки, авторське право і суміжні права є могутніми інструментами сприяння економічному і культурному розвиткові людства. Інтелектуальна власність може і повинна стати однією з фундаментальних опор для відродження економіки України.

Перший Міжнародний день інтелектуальної власності пройшов в 2001 році. Варто зазначити, що кожен рік свято проводиться під новим гаслом. Тема Міжнародного дня інтелектуальної власності 2023 – “Жінки та інтелектуальна власність: прискорення інновацій та творчості”. У 2023 році ми віддаємо належне готовності жінок-винахідниць, авторів та підприємців у всьому світі долати труднощі та відкривати нові горизонти.

Жінки становлять майже половину населення світу (49,58%) і є величезним резервом талантів, які значною мірою залишаються невикористаними. Жінки у всіх регіонах формують світ своєю уявою, винахідливістю та наполегливою працею, але часто стикаються із серйозними труднощами при отриманні доступу до знань, навичок, ресурсів та підтримки, які їм необхідні для процвітання.

Дослідження, проведені на замовлення ВОІВ, допомагають виявити багатогранні бар'єри, які можуть перешкоджати використанню жінками послуг ІВ. Ці бар'єри означають, що надто мало жінок користуються перевагами ІВ. Тому потрібно заохочувати більше жінок використовувати систему інтелектуальної власності для захисту та підвищення цінності своєї роботи. Ми всі виграємо від того, що жінки займаються інноваціями та творчістю.

Згідно з даними ВОІВ, опублікованими у березні 2023 р., у 2022 р. лише 16,2% винахідників, зазначених у міжнародних патентних заявках, були жінками. Але з кожни роком кількість їх зростає, хоча і не так швидко.

Міжнародний день інтелектуальної власності 2023 року – це можливість відзначити всіх талановитих жінок у всьому світі!

Залежно від тематики свята 26 квітня проводяться семінари, лекції, майстер-класи та відкриті вебінари в соціальних мережах. Люди діляться своїми досягненнями та досвідом, а також проводять різні флешмоби та акції, щоб підтримати свято. 

За матеріалами інтернет-джерел: https://celebratoday.com/uk/events/april/26/world-intellectual-property-day; https://www.wipo.int/ip-outreach/en/ipday/; https://kpi.ua/

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала Лашко В. А., головний бібліограф бібліографічного відділу

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА В УМОВАХ ВІЙНИ

Джерело: https://bit.ly/3GYNJHB 

 18 квітня світ відзначав Міжнародний день пам'яток і визначних місць, який спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. В Україні цей день має назву «День пам'яток історії та культури» і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 р. № 1062/99.

Внаслідок дій російської армії, на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури. Понівечені цілі міста – Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь... Нині в Україні на державному обліку перебуває понад 130 тисяч об'єктів культурної спадщини, водночас понад 550 об'єктів зруйновано або пошкоджено внаслідок російської агресії.

Руйнування об’єктів культурної спадщини є воєнним злочином за Гаазькою конвенцією 1954 року. Наразі триває збір доказів злочинів російської федерації проти української культурної спадщини. Міністерство верифікує доказову базу для подальшого її використання в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.   

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:

• Бучко Ж. Об’єкти культурної спадщини України в умовах військового урбіциду [Електронний ресурс] / Ж. Бучко // Міждисциплінарні інтеграційні процеси у системі географічної, туризмологічної та екологічної науки : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 30-літтю утворення кафедри географії України і туризму у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, 4-5 жовт. 2022 р. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2022. – С. 46–48. – Режим доступу:  https://bit.ly/43QWPzK (дата звернення: 19.04.2023). – Назва з екрана.
• Владимир О. Замки та інші об’єкти культурної спадщини у час війни: виклики та загрози [Електронний ресурс] / О. Владимир // Соціально-економічні проблеми і держава. – 2022. – Вип. 1 (26). – С. 23–36. – Режим доступу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2022/22vomvtz.pdf (дата звернення: 20.04.2023). – Назва з екрана.
• Демідко О. Знищення окупантами культурної спадщини Приазов’я та Донбасу [Електронний ресурс] /  О. Демідко // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. – 2022. – Вип. 43. – С. 27–32. – Режим доступу: https://zbirnyky.rshu.edu.ua/index.php/ucpmk/article/view/575 (дата звернення: 19.04.2023). – Назва з екрана.