понеділок, 1 травня 2023 р.

3 ТРАВНЯ — ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СПАМУ

 Усьому знайдеться місце під сонцем: навіть така неприємна штука, як спам, має власне свято. Однак далеко не кожен знає історію появи терміна «спам». Насправді, це слово має дуже цікаву історію.

                                                З історії

Історія почалася 1936 року в США, коли продовольча фірма Hormel Foods Corporation зареєструвала новий товарний знак SPAM. Це слово було скороченою формою словосполучення Spice dham (шинка зі спеціями). Насправді це був лише гострий ковбасний фарш зі свинини. Подібними консервами харчувалися рядові американці ще до Другої світової війни, а під час війни фірма Hormel Foods уклала вигідний контракт з армією США на постачання горезвісних консервів їй та її союзникам. За роки війни компанія акумулювала великі запаси ковбасного фаршу, який так і не був затребуваний з боку військових. З продукцією потрібно було щось робити, оскільки термін придатності «спаму» добігав кінця. Виходом із ситуації стала масштабна рекламна кампанія – консерви SPAM постійно рекламувалися по радіо та на сторінках газет. Про цей товар можна було дізнатися з вітрин магазинів та на бортах кораблів, трамваїв та автобусів. У результаті так вийшло, що «спам» був усюди.
Результат рекламної кампанії виявився несподіваним. Заможні американці зустріли цей піар з ворожістю, а збіднілі жителі розореної Європи поставилися позитивно. У раціоні європейців (британців, насамперед) довгі роки після війни були американські консерви. У результаті, консерви настільки набридли британцям, що в 1969 р. комік-група «Монті Пайтон» зняла телевізійний скетч про «спам». Суть відео зводиться до того, що в одному з англійських кафе усі страви в меню містили дозу «спаму». Коли головний герой відео попросив страву без американського фаршу, йому запропонували їжу, в якій спаму було трохи. Комічність ситуації полягала в настирливості консервного «спаму» – протягом 3 хвилин скетчу слово SPAM згадується 108 разів. У результаті це слово стало загальним. Спамом стали називати все, що нав'язувалося всупереч бажанню, зокрема різні проспекти та іншу макулатуру рекламного характеру, якою забивали поштові скриньки.
Перше спам-повідомлення було відправлено 3 травня 1978 року, коли компанія DEC – вже не існуюча фірма з виготовлення електронної техніки, розіслала 400 листів із рекламою свого нового комп'ютера по мережі Arpanet, попередниці сучасного Інтернету. Щоправда, «спамом» такі листи тоді ще не називали, але прецедент було створено (і саме тому третього травня зараз відзначається день народження масового розсилання).
В 1986 році на конференціях прообразу Інтернету Usenet з’явилися повідомлення у великих кількостях від такого собі Дейва Родеса. Він рекламував нову фінансову піраміду і ці розсилки неаби як дістали користувачів, тому дехто згадав спосіб продажу консерв від компанії SPAM і цю нав’язливу рекламу охрестив «спамом». З цього моменту за словом спам встановилося нове значення, що потрапило в комп’ютерну технологію для того, щоб позначати настирливі комп’ютерні розсилки.
Термін «спам» у новому значенні (рекламна розсилка повідомлень в інтернеті користувачам, які не бажають її отримувати) з'явився 1993 році. Адміністратор комп'ютерної мережі Usenet Річард Депью написав програму, помилка якої 31 березня 1993 року спровокувала відправку двох сотень ідентичних повідомлень в одну з конференцій. Його незадоволені співрозмовники швидко знайшли потрібну назву для нав'язливих повідомлень – «спам».
В 1998 році термін «спам» був офіційно внесений в Оксфордський словник, оскільки небажані розсилки стали частиною інформаційного простору.

Проблема спаму сьогодні

Особливу популярність поняття набуло з виникненням електронної пошти та соцмереж. Сьогодні несанкціоновані масові рекламні та шкідливі розсилки листів є звичайним явищем. У багатьох електронних поштах навіть є окрема вкладка «Відправити в спам», куди користувач може перенаправляти всі листи, що «заламують» його ящик.
Варто зауважити, що так звані спамери також пам'ятають блоги, форуми і навіть відправляють СМС-повідомлення на телефони. Крім цього, спам може виявлятися і у вигляді телефонних абонентів.
Спамери можуть залишати посилання у повідомленнях, листах чи коментарях, з проханням перейти на їхній сайт або купити продукцію. Важливо, що такі спам-повідомлення можуть завдати шкоди вашому комп'ютеру або гаманцю. Перейшовши за посиланням користувач може підхопити вірус або позбутися електронних грошей, заповнивши «банківську» анкету. Зловмисники завжди діють професійно, роблячи все можливе, щоби жертва не здогадувалася про махінації.
Найчастіше спам містить оголошення про медичні послуги, на другому місці йдуть сайти розваг «для дорослих», на третьому – пропозиції фінансових сервісів та реклама методів миттєвого збагачення, на четвертому, як не дивно, влаштувалися освітні послуги. Крім того, спам часто використовується для розсилки вірусів та дискредитації конкурентів, тому настирлива реклама компанії  «N» може бути оплачена зовсім не компанією «N», а її ворогами.
Отже, день народження спаму – це не той день народження, який ми могли б зустріти з радістю. Це день народження однієї з найдратівливіших проблем нашого часу.
За матеріалами інтернет-джерел

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ               
                   
  • Аракелова А. О. Спам: історія виникнення, методи боротьби [Електронний ресурс ] / А. О. Аракелова, О. Г. Єсіна // Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/147039118.pdf (дата звернення: 26.04.2023).
  • Бабич М. Спам: від назви м’ясної консерви до рекламної розсилки [Електронний ресурс] // Фермер Придніпров’я (Г.) [сайт]. – Режим доступу: https://gazeta–fp.com.ua/article/spam–vid–nazvi–m–yasnoji–konservi–do–reklamnoji–rozsilki (дата звернення: 26.04.2023).
  • Волков М. В. Застосування Байєсівської фільтрації електронних листів для виявлення спаму [Електронний ресурс] / М. В. Волков, А. А. Бондаренко // Сучасний захист інформації. – 2022. – № 3. – С. 48–54. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/szi_2022_3_8 (дата звернення: 26.04.2023).
  • Волков  М. В. Технологія забезпечення захисту електронної пошти корпоративної інформаційної системи від спаму [Електронний ресурс] / М. В. Волков, О. Д. Шаповаленко // Сучасний захист інформації. – 2021. – № 2. – С. 14–20. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/szi_2021_2_4 (дата звернення: 26.04.2023). 
  • Гаманюк І. М. Варіант застосування байєсівських методів для машинного навчання штучного інтелекту системи підтримки прийняття рішень у боротьбі зі спамом [Електронний ресурс] / І. М. Гаманюк // Зв'язок. – 2018. – № 6. – С. 14–18. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zvjazok_2018_6_6 (дата звернення: 26.04.2023).
  • Гнатушенко В. В. Аналіз проблем кібербезпеки поштових систем, які функціонують в умовах наявності сучасного спам-трафіка [Електронний ресурс] / В. В. Гнатушенко, О. М. Певзнер, О. Л. Блат // Системні технології. – 2020. – Вип. 4. – С. 100–114. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/st_2020_4_12 (дата звернення: 26.04.2023).
  • Еннан Р. Реклама та спам у мережі Інтернет : [у сфері електронної комерції] / Р. Еннан // Інтелектуальна власність в Україні. – 2017. – № 1. – С. 36–42.
  • Залива В. В. Фільтрація спаму електронної пошти за допомогою машинного навчання [Електронний ресурс] / В. В. Залива, А. П. Бондарчук, О. А. Золотухіна // Зв'язок. – 2019. – № 6. – С. 61–66. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zvjazok_2019_6_14 (дата звернення: 26.04.2023). 
  • Зосімов В. В. Застосування кластерного аналізу для відсіювання пошукового спаму [Електронний ресурс] / В. В. Зосімов // Індуктивне моделювання складних систем. – 2017. – Вип. 9. – С. 95–100. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Imss_2017_9_11 (дата звернення: 26.04.2023).
  • Карчевський М. Спам може бути корисним: досвід правового регулювання розсилки множинних електронних повідомлень у США / М. Карчевський // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 6. – С. 131–135.
  • Князєв Д. Спам в Україні: актуальні проблеми / Д. Князєв, С. Князєв // Бизнес и безопасность. – 2020. – № 1. – С. 45–47.
  • Костирєв Л. В. Удосконалення технології захисту месенджера telegram від ботів та спаму [Електронний ресурс] / Л. В. Костирєв, В. І. Кучер // Сучасний захист інформації. – 2021. – № 3. – С. 49–54. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/szi_2021_3_10 (дата звернення: 26.04.2023).
  • Кузьма К. Т. Аналіз методів фільтрації електронної пошти від спаму [Електронний ресурс] / К. Т. Кузьма, В. О. Зівенко // Геометричне моделювання та інформаційні технології. – 2017. – № 1. – С. 84–89. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gmtit_2017_1_18 (дата звернення: 26.04.2023). 
  • Мельник К. В. Дослідження контентних методів розпізнавання спаму [Електронний ресурс] / К .В. Мельник, В. М. Мельник, А. С. Мацібора // Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. – 2018. – № 30/31. – С. 95–99. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2018_30–31_18 (дата звернення: 26.04.2023).
  • Роде О. О. Технологія захисту електронної пошти від спаму на основі DMARC [Електронний ресурс] / О. О. Роде, І. М. Лавровський // Сучасний захист інформації. – 2022. – № 3. – С. 32–38. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/szi_2022_3_6 (дата звернення: 26.04.2023).
  • Семенов С. Г. Дослідження особливостей та методів захисту інформаційних комп’ютерних мереж від СПАМ [Електронний ресурс] / С. Г. Семенов, Д. В. Гриньов, О. А. Малишев // Системи обробки інформації. – 2008. – Вип. 7. – С. 117–119. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2008_7_28 ( дата звернення: 26.04.2023).
  • Федейко Ю. В. Порівняння методів ідентифікації спаму [Електронний ресурс] / Ю. В. Федейко // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . – 2020. – № 9. – С. 110–112. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2020_9_20 (дата звернення: 24.04.2023).
Підготувала Лашко В. А., головний бібліограф бібліографічного відділу
на
Ярлыки: , ,