30 ЧЕРВНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

                 Соціальні мережі - це не майбутнє, це сьогодення, і                           якщо ти не в них, то це наче ти не на цій планеті

                                                        Уейн Джонсон

                                                        

 Соціальні мережі дуже швидко зайняли певну нішу в житті кожного з нас, і стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Вони активно розвиваються та набувають шаленої популярності по всьому світу. Усуваючи міжособистісні перешкоди, соцмережі дають нам безмежні можливості, вони відкривають світ людині, а людину — світу. За допомогою них спілкуємося з рідними, обмінюємося інформацією й стежимо за світовими подіями. Також соціальні мережі стали невід’ємною частиною й у роботі. У світі є 7,83 млрд людей, з них 4,2 млрд користуються соціальними мережами. 

 Всесвітній день соціальних мереж був заснований популярним вебсайтом Mashable 30 червня 2010 року. Mashable - глобальна мультиплатформенна медіа- та розважальна компанія, створена в 2005 році. Мета свята - визнати вплив соціальних мереж на глобальну комунікацію і об'єднати світ, щоб відзначити його. 

 У світі є 18 популярних соціальних платформ. Найпопулярнішими в Україні та у світі є Facebook, Youtube, Instagram, FB Messenger, TikTok, Twitter, Pinteres. Поряд з провідними світовими соціальними платформами для спілкування, у кожній країні діють і локальні та національні соціальні мережі, аудиторія яких складається виключно з місцевого населення. Не є винятком і Україна, де поряд з провідними соціальними гігантами існує низка саме українських платформ для комунікації з більш доступними та простішими алгоритмами та українським сегментом. Вони не настільки популярні, але все ж мають свою аудиторію. 

 Поштовхом для виникнення та розвитку українських соціальних мереж стало рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 28 квітня 2017 р., яким блокувався доступ українцям до російських популярних соціальних мереж ВКонтакте і Одноклассники. Тоді й почали створювати та популяризувати нові українські соціальні мережі. Але вони так і не увійшли до ТОП найпопулярніших серед українців соціальних платформ для спілкування. 

 Точна кількість соціальних мереж та месенджерів, які присутні в мережі Інтернет, невідома, але експерти припускають, що їх уже кілька десятків тисяч. 

 Соціальна мережа – це інтернет-співтовариство користувачів, об’єднаних за будь-якою ознакою на базі одного сайту, де можна спілкуватися та ділитися власним контентом. Соціальні мережі поділяють таким чином: для спілкування: Вконтакте, Facebook тощо; для обміну медіаконтентом. Цей вид дає широкі можливості для обміну відео- й фотоконтентом. До них належать Instagram, YouTube тощо; для колективних переговорів. В основі цього виду лежить потреба в обміні знань. Представники: Quora, Reddit; для авторського запису. До цього виду належать сервіси для блогінгу, де користувачі створюють та публікують текстово-медійний контент. Представники: Blogger, Twitter; сервіси соціальних закладок – це сервіси, де користувач збирає контент у свою особисту бібліотеку, на яку можуть підписуватись інші учасники спільноти. Представники: Pinterest, Flipboard; за інтерсами. Цей вид дає можливість шукати однодумців та людей зі схожими інтересами. Представники: Goodreads, Friendster. 

 На сьогодні в структурі всіх соціальних мереж лідирує Facebook, яка становить 62,46%. Сьогодні – це платформа для швидкого та масштабного поширення інформації, а також – сприятливе середовище для реклами, чим успішно користуються власники бізнесу, маркетологи, різні спільноти та просто зацікавлені особи. Високі рейтинги Facebook повязані з його постійним розвитком та розширенням можливостей, щомісяця ним користуються більше двох мільярдів людей. 

 Соціальні мережі — це сучасний потужний інструмент у діяльності бібліотек, що дає змогу піднести справу популяризації книг і читання на новий рівень, розвивати бібліотечні комунікації та формувати думки в найактивнішої частини цільової аудиторії. Завдання бібліотек полягає в тому, щоб із допомогою соцмереж налагоджувати інтерактивну взаємодію з аудиторією, стимулювати читацьку активність, наповнити інтернет-простір соціально значущим змістом, допомагати читачам орієнтуватися в літературному потоці, прищепити любов до книги тощо. 

 Соціальні мережі для бібліотеки — це платформа для реалізації різноманітних проєктів, можливість заявити про себе, безпосередньо спілкуватися з колегами, читачами, дізнаватися про їхні думки, побажання, зауваження, інформувати про діяльність та оперативно розміщувати найсвіжішу інформацію: новинки у фонді, оголошення про заплановані заходи, зміни графіку роботи, професійні досягнення, звіти, корисні посилання. 

 В цілому, соціальні мережі забезпечують використання нових можливостей та є одним із генераторів світових тенденцій розвитку сучасного суспільства. Вони активно ввійшли в повсякденне життя та заполонили вільний час сучасного користувача мережі Інтернет.

За матеріалами інтернет-ресурсів

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала В. А. Лашко, головний бібліограф бібліографічного відділу

28 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

НОВІ ВИДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ

Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти : рекомендаційний бібліографічний покажчик. Вип. 1 : Стан культури та креативних індустрій під час воєнного конфлікту / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. С. М. Захарченко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 54 с.

Співробітники бібліографічного відділу Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, узагальнюючи публікації інформаційного простору, продовжують працювати над темою російсько-українського воєнного конфлікту, розпочату в минулому році.

У 2023 році заплановано випуск рекомендаційного бібліографічного покажчика "Україна в умовах російської збройної агресії: галузеві аспекти", який містить 4 випуски.
Перший випуск покажчика присвячений темі стану культури та креативних індустрій під час воєнного конфлікту і містить чотири розділи: 

Розділ 1. Збереження національно-культурної спадщини України в умовах війни;

Розділ 2. Стан, особливості та перспективи креативних індустрій у воєнний та поствоєнний періоди.

Розділ 3. Мистецтво як соціальний рятівник для суспільства під час війни.

Розділ 4. Культурні практики установ культури України під час військових дій.

Матеріали випуску будуть корисні працівникам у галузі культури та креативних індустрій, викладачам і студентам закладів вищої освіти гуманітарного профілю й тим, хто цікавиться героїчною боротьбою українців за свою незалежність.

20 ЧЕРВНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БІЖЕНЦІВ

  Обов'язок кожної людини, що народилася в безпечній кімнаті,

  - це відкрити двері, коли хтось в небезпеці стукає.

Діна Найєрі

 «Не існує кризи міграційної, існує криза людська» лейтмотивом звучить ця сентенція у фільмі «Людський потік», знятий у 2017 р. Ай Вейвейєм, одним із найбільш відомих сучасних китайських режисерів. Автор показав глобальний людський потік, змушених у різних частинах світу поза власним бажанням залишати свої домівки й шукати хоча б тимчасово безпечного сховку. Здається, уся планета прийшла в рух, і кінця йому немає. Так у ХХІ ст. проблему вимушено переміщених осіб бачить митець, який ставить риторичне питання, що й визначає сутність нашого століття: чи глобальна спільнота переможе страх, ізоляцію і турботу про власні інтереси й вибере дорогу відкритості, свободи й поваги до інакшості, а тим самим для людяності.

ХХІ століття у західній публіцистиці вже встигло отримати назву «століття біженців» а проблема вимушено переміщених  осіб стала настільки глобальною, що з 2001 р. відзначається Всесвітній день біженців. Цей день встановлено згідно з рішенням 55-ї сесії Генасамблеї ООН від 4 грудня 2000 року. У рік його запровадження Генеральний секретар ООН К. Аннан закликав завжди пам’ятати, що одного дня кожен із нас може постукати в чиї-небудь двері, прохаючи про допомогу

Біженці – це неодмінна складова будь-якої війни, воєнного конфлікту або соціально-політичних потрясінь у державі. Це щось більше ніж статус, окреслений різними правовими документами, це найбільш викривлений різновид жорстокості по відношенню до людини, оскільки силоміць позбавлено всього, що визначає сенс її буття.

Перші правові акти, присвячені проблематиці біженців, були ухвалені Лігою Націй. Конвенція про статус біженців від 28 жовтня 1933 р. задекларувала положення про особистий статус біженців, їхню зайнятість і соціальні права. Вона стала прообразом наступних міжнародних актів з питань статусу біженців і передусім фундаментального документу у відповідній царині – Конвенції про статус біженців, ухваленої 28 липня 1951 року. Відтоді вказаний документ вважається основним міжнародно-правовим актом, що регулює правовий статус біженців та захищає їхні основні права й свободи. Крім того, у 1950 р. в системі ООН було створено Управління Верховного комісара у справах біженців, головним завданням якого є допомога й захист біженців у світі.

В Україні нормативно-правові акти, що визначають статус біженців на міжнародному рівні та є універсальними, були ратифіковані відповідним Законом «Про приєднання України до Конвенції про статус біженців і Протоколу щодо статусу біженців» (2002 р.). В 2011 році було прийнято Закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», де визначення поняття «біженець» повністю відповідає визначенню, що міститься в Конвенції про статус біженця.

Для України, на частині теренів якої триває війна з боку російської федерації, а інша частина – окупована, проблема біженців є постійним викликом.  Військова агресія росії змусила значну частину населення України шукати безпеки, переважно знаходячи її у державах-членах Європейського Союзу, який у якості виняткового заходу для надання негайного та тимчасового захисту через масовий приплив переміщених з України осіб, активував Директиву Ради 2001 /55/ЄС мінімальні стандарти тимчасового захисту.

У грудні 2022 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що з початком повномасштабного вторгнення з України виїхало понад 14,5 мільйона українців. З них 11,7 млн в’їхало до країн Євросоюзу, 7,7 млн зареєстровані в Європі як отримувачі тимчасового захисту. В Україні зареєстровано 4,7 млн. внутрішньо переміщених осіб.

Біженство у сучасному світі належить до глобальних проблем цивілізації, подолати яке не можуть ані уряди окремих держав, ані світова спільнота загалом. Воно незмінно пов’язане із появою вогнищ нестабільності, збройних конфліктів, а мапа його поширення змінюється залежно від загострення чи затухання джерел небезпеки. В даний час на планеті зареєстровано десятки мільйонів біженців і внутрішньо переміщених осіб. Основна частина з них знаходиться в Африці, в зоні афганського конфлікту, на Балканах, в Ефіопії, Судані, Ємені, Мозамбіку та Колумбії.

Всесвітній день біженців висвітлює їхні права та потреби, а також захищає їх. Це своєрідне нагадування, що вони — такі самі люди, як і інші громадяни певної країни. Цього дня у всьому світі проводиться багато заходів, які привертають увагу до проблеми біженців у світі та закликають людей їх підтримувати.

За матеріалами: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eis_2019_14_9

ДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

Підготувала В. А. Лашко, головний бібліограф бібліографічного відділу

НОВІ ВИДАННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛУ

Читання як державний пріоритет та життєва стратегія : інформаційно-бібліографічні матеріали на підтримку Стратегії розвитку читання на період до 2032 року / Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, бібліографічний відділ ; уклад. С. М. Захарченко ; ред. К. М. Щира ; відп. за вип. Н. В. Влезько. – Полтава : ПОУНБ, 2023. – 22 с.

 Книга, як інструмент узагальнення і осмислення всіх сфер життя, завжди була супутницею творчості й аналізу досягнень кращих зразків науки, літератури, мистецтва. І тепер, у пору широкого використання різноманітних високотехнологічних засобів, створення і передачі інформації значення книги, а отже, й атрибутів її розповсюдження - бібліотек, книгарень, залишається важливим чинником розвитку суспільства й самопізнання особи.

Незважаючи на доведений позитивний вплив читання на формування життєво важливих навичок, проблема нечитання в Україні стоїть сьогодні надзвичайно гостро. Наразі спостерігається потреба просувати читання на державному рівні та підвищувати рівень читацької грамотності населення.

Сьогодні головна увага бібліотек спрямована на роботу щодо повернення зацікавленості громадян до читання як життєвої стратегії, з’явилась можливість впроваджувати активні форми роботи в цьому напрямку.

Мета інформаційно-бібліографічних матеріалів - на основі публікацій останніх років (2020-203 рр.) відобразити різноманіття ефективних сучасних форм і методів просування книги й читання.