Обов'язок кожної людини, що народилася в безпечній кімнаті,
- це відкрити двері, коли хтось в небезпеці стукає.
Діна Найєрі
ХХІ століття у західній публіцистиці вже встигло отримати назву «століття біженців» а проблема вимушено переміщених осіб стала настільки глобальною, що з 2001 р. відзначається Всесвітній день біженців. Цей день встановлено згідно з рішенням 55-ї сесії Генасамблеї ООН від 4 грудня 2000 року. У рік його запровадження Генеральний секретар ООН К. Аннан закликав завжди пам’ятати, що одного дня кожен із нас може постукати в чиї-небудь двері, прохаючи про допомогу
Біженці – це неодмінна складова будь-якої війни, воєнного конфлікту або соціально-політичних потрясінь у державі. Це щось більше ніж статус, окреслений різними правовими документами, це найбільш викривлений різновид жорстокості по відношенню до людини, оскільки силоміць позбавлено всього, що визначає сенс її буття.
Перші правові акти, присвячені проблематиці біженців, були ухвалені Лігою Націй. Конвенція про статус біженців від 28 жовтня 1933 р. задекларувала положення про особистий статус біженців, їхню зайнятість і соціальні права. Вона стала прообразом наступних міжнародних актів з питань статусу біженців і передусім фундаментального документу у відповідній царині – Конвенції про статус біженців, ухваленої 28 липня 1951 року. Відтоді вказаний документ вважається основним міжнародно-правовим актом, що регулює правовий статус біженців та захищає їхні основні права й свободи. Крім того, у 1950 р. в системі ООН було створено Управління Верховного комісара у справах біженців, головним завданням якого є допомога й захист біженців у світі.
В Україні нормативно-правові акти, що визначають статус біженців на міжнародному рівні та є універсальними, були ратифіковані відповідним Законом «Про приєднання України до Конвенції про статус біженців і Протоколу щодо статусу біженців» (2002 р.). В 2011 році було прийнято Закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», де визначення поняття «біженець» повністю відповідає визначенню, що міститься в Конвенції про статус біженця.
Для України, на частині теренів якої триває війна з боку російської федерації, а інша частина – окупована, проблема біженців є постійним викликом. Військова агресія росії змусила значну частину населення України шукати безпеки, переважно знаходячи її у державах-членах Європейського Союзу, який у якості виняткового заходу для надання негайного та тимчасового захисту через масовий приплив переміщених з України осіб, активував Директиву Ради 2001 /55/ЄС мінімальні стандарти тимчасового захисту.
У грудні 2022 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що з початком повномасштабного вторгнення з України виїхало понад 14,5 мільйона українців. З них 11,7 млн в’їхало до країн Євросоюзу, 7,7 млн зареєстровані в Європі як отримувачі тимчасового захисту. В Україні зареєстровано 4,7 млн. внутрішньо переміщених осіб.
Біженство у сучасному світі належить до глобальних проблем цивілізації, подолати яке не можуть ані уряди окремих держав, ані світова спільнота загалом. Воно незмінно пов’язане із появою вогнищ нестабільності, збройних конфліктів, а мапа його поширення змінюється залежно від загострення чи затухання джерел небезпеки. В даний час на планеті зареєстровано десятки мільйонів біженців і внутрішньо переміщених осіб. Основна частина з них знаходиться в Африці, в зоні афганського конфлікту, на Балканах, в Ефіопії, Судані, Ємені, Мозамбіку та Колумбії.
Всесвітній день біженців висвітлює їхні права та потреби, а також захищає їх. Це своєрідне нагадування, що вони — такі самі люди, як і інші громадяни певної країни. Цього дня у всьому світі проводиться багато заходів, які привертають увагу до проблеми біженців у світі та закликають людей їх підтримувати.
За матеріалами: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eis_2019_14_9
Підготувала В. А. Лашко, головний бібліограф бібліографічного відділу